Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Розділ 2. Природно – історичні умови району





ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………………

Розділ 1. Ознайомлення із структурою і виробничою базою підприємства………………………………………………………………………..

Розділ 2. Природно – історичні умови району……………………

Розділ 3. Ознайомлення із ситуаційною схемою садово – паркових об’єктів

Розділ 4. Функціональне зонування садово – паркових об’єктів………………

Розділ 5. Підбір та обґрунтування асортименту рослин для різних видів насаджень …

Розділ 6. Агротехніка створення зелених насаджень……………………

6.1. Посадка дерев і чагарників…………………………………………………..

6.2. Влаштування квітників……………………………………………………….

6.3. Влаштування газону………………………………………………………….

Розділ 7. Агротехніка догляду за об’єктами благоустрою зеленого господарства…………………………………………………………………………

7.1. Догляд за деревами та чагарниками ………………………………………….

7.2. Догляд за квітниками…………………………………………………………..

7.3. Догляд за газоном……………………………………………………………… .

Розділ 8. Механізація робіт в садово – парковому господарстві………………… ………………………………………………………

Розділ 9. Техніка безпеки та промислова санітарія………………………

Розділ 10. Вибір теми для дипломного проектування…………………

Висновки…………………………………………………………………………….

Список використаної літератури……………………… ……………………….

Додатки.......................................................................................................................

 

Вступ

Переддипломна практика проводиться з метою збирання матеріалу для підготовки і виконання теми дипломної роботи на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”, а також для практичної апробації набутих теоретичних знань на виробничих дільницях, відділеннях, цехах і в підрозділах поліграфічних і споріднених промислових підприємств, друкарень, видавництв, науково-дослідницьких, проектно-конструкторських організацій, інститутів тощо (надалі – підприємств).



Переддипломна практика проводиться з метою збирання матеріалу для підготовки і виконання теми дипломної роботи та для практичної апробації набутих теоретичних знань на підприємствах галузі.

Переддипломна практика є завершальним етапом професійної підготовки студентів, основна мета якої є: практичне застосування та апробація набутих теоретичних знань на певних ділянках профільних виробництв поліграфічних та спеціалізованих електронно-машинобудівних підприємств, науково-дослідних і проектно-конструкторських організацій, фірм; одержання вихідних результатів, матеріалів та використання необхідних матеріально-технічних засобів за місцем проходження практики для розробки, виконання і (на кінцевому етапі) розроблення та захисту дипломної роботи на здобуття кваліфікації «бакалавр видавничо-поліграфічної справи», відповідної спеціалізації з напряму підготовки 6.051501 «Видавничо-поліграфічна справа».

Завдання переддипломної практики:

а) загальне ознайомлення з роботою підприємства;

б) детальне ознайомлення з: виробничим процесом та технологічним обладнанням; складом та роботою комп’ютеризованих систем та їх програмним, інформаційним, матеріальним та інженерно-організаційним забезпеченням; переліком матеріалів, що використовуються у виробничому процесі, їх основними технологічно-якісними показниками та методиками дослідження основних характеристик; методами і засобами контролю якості матеріалів, напівфабрикатів та готової продукції; технологічними процесами редакційно-видавничого та поліграфічного виробництва; організацією процесу поопераційного контролю.

в) засвоєння основних практичних навичок із технології: автоматизованої обробки текстової, ілюстраційної інформації, а також звукової та аудіовізуальної інформації; створення електронних та мультимедійних видань; технології профілювання обладнання введення та виведення інформації;

г) засвоєння основних практичних навичок із: розроблення та підтримування WEB-сторінок та сайтів; користування різноманітної вимірювальної техніки; вибору відповідним матеріалів в залежності від вимог замовлення; проведення досліджень основних характеристик матеріалів; визначення відповідних характеристик матеріалів та їх кількість в залежності від вимог до готової продукції.

д) аналіз технології і організації виробництва, програмного, апаратного, інформаційного, інженерно-технічного та інших видів забезпечення для виконання дипломного проекту;

е) на основі отриманих відомостей виявлення проблемних моментів для подальшого їх вирішення у дипломній роботі;

ж) виконання індивідуального завдання відповідно до теми дипломного проекту.

Переддипломна практика студентів проводиться у відповідності до обраних напрямів дипломного проектування, які передбачені діючою навчальною програмою та затвердженою тематикою дипломного проектування кафедри.

Виконуючи визначену програму практики студент повинен не тільки зібрати необхідний матеріал для виконання дипломної роботи, але й вивчити принципи організації та управління виробництвом даного підприємства, особливості схем виробничого та технологічного процесів; ознайомитися: з принципами організації контролю за якістю матеріалів, напівфабрикатів і готової продукції, функціональною схемою взаємодії з партнерами, технічними та програмними засобами систем управління і проектування виробничих та управлінських процесів тощо.

Практикант досліджує (якщо це передбачено індивідуальним завданням та погоджено із підприємством) певні напрями виробничої та організаційної діяльності підприємства, в яких воно може бути зацікавлене.

 

 

Історія.

Долинський район утворено у 1939 році. Заселення цих земель було певною мірою зумовлене наявністю покладів солі серед густих лісів. Тут побудували Вознесенський монастир, у якому з 1112 року монахи почали писати своєрідний літопис Долини. В 1525 році Долині було надане магдебурзьке право.До одних із найдавніших населених пунктів району відноситься Гошів (1469 р.).

Клімат.

Клімат району помірно континентальний, вологий, прохолодний влітку та м'який взимку. Середня тривалість безморозного періоду 155–160 днів, вегетаційного — 205–215 днів. Весняні приморозки припиняються в середньому в третій декаді квітня. Осінні приморозки настають в третій декаді вересня.

 

 

За умовами тепло-вологозабезпеченості і особливостями розподілу інших метеорологічних факторів у регіоні виділено два кліматичні райони:

1. Надмірно зволожений, помірно теплий, що охоплює передгірську частину району.

2. Надлишково зволожений, що охоплює гірську частину району і ділиться на два вертикальних підрозділи: — помірно теплий в гірських долинах; — прохолодний — до висоти 1000 м; — холодний — вище 1000 м.

Географічне розташування та природні ресурси

Географічне розташування.

Долинський район розташований в північно-західній частині Івано-Франківської області. Районним центром є м. Долина, яке розташоване на відстані 58 км від обласного центру. Загальна площа території району — 1,25 тис. км². У структурі адміністративно-територіального поділу Долинський район значиться з 1939 року.

Район межує з Львівською, Закарпатською областями, Рожнятівським та Калуським районами Івано-Франківської області.

Водні ресурси.

Найбільшою річкою району є р. Свіча, яка бере свій початок з хребта вишківських ґорґан, на висоті 1155 м. Загальна довжина ріки 167 км. Другою за величиною є р. Мізунка, що починається за хутором Сіда (біля Вишкова). Довжина ріки 51 км. В смт. Вигода вона впадає в р. Свічу. Через Долинський район протікає і р. Лужанка, яка має 29 км. Серед менших річок можна виділити такі як: р. Тур'янка, р. Сівка (притока Дністра), р. Саджавка.

Усі річки Долинського району належать до басейну р. Дністер і є річками гірського типу. Цим річкам притаманний нестійкий рівневий режим. Вода може підніматись на 3-4 м.

Великих природних озер в районі немає. Одним з найбільших є Долинське озеро, яке займає площу 25 га. Середня глибина водойми 2,5 м. Запаси води в озері близько 600 тис. м³.

 

В районі є чимало штучних водоймищ, ставків і озер, які використовуються дуже мало, в основному для відпочинку населення. Товарної риби майже не вирощується.

Природні ресурси.

Долинський район багатий на різноманітні природні ресурси. Завдяки наявності важливих корисних копалин його народногосподарський комплекс має багатогалузевий характер.

Про сіль та нафту вже згадувалось. Багатий район і на поклади торфу. Розробляється родовище в с. Одиниця, розвідане біля с. Княжолука.

На території району знаходяться поклади гідромінеральних ресурсів, деякі із родовищ використовуються для випуску столової та лікувальної вод.

Ліси займають значну частину території району. Організацією проведення рубок головного користування, санітарних рубок займається Вигодське державне лісогосподарське підприємство та Долинське спеціалізоване міжгосподарське підприємство з ведення лісового господарства.

В гірських карпатських лісах багато природних ягідників: суниці, малини, ожини, чорниці, брусниці, а також багата фауна (олені, ведмеді, козулі, рисі, куниці тощо).

Природні багатства.

Природні багатства району — нафта, попутний газ, сіль, сірка, залізна руда, марганець, мінілітові сланці, цегельна глина, гравійно-галькові відклади, карпатські пісковики. Основними галузями промисловості є лісова, будівельних матеріалів, легка (харчова та побутового обслуговування).

 

Посадка дерев і чагарників

Садити дерева і чагарники можна цілорічно. Сучасна агротехніка дає змогу проводити садіння як взимку, так і влітку. Листяні деревні рослини найкраще висаджувати весною, особливо теплолюбні дерева і чагарники. Холодостійкі рослини добре переносять і осінню посадку. Періодом садіння хвойних слід вважати час появи нових приростів, тобто від половини квітня до половини травня. Осіння посадка хвойних, крім модрини, триває від серпня до початку жовтня. Більшість вічнозелених дерев і кущів висаджують у той самий період, що й хвойні. Весняна посадка без кому проводиться після розмерзання грунту і до початку розпускання бруньок (тривалість посадки 6-10 днів). Восени посадку можна починати після опадання листя і припинення росту і закінчувати за 1-2 тижні до початку стійких морозів. Всі інші посадки проводяться тільки з комом землі.

Порушення технології садіння дерев і чагарників у багатьох випадках є причиною низької декоративності, недовговічності, захворювань та загибелі рослин. Посадкові ями або траншеї потрібно копати не пізніше ніж за 2 тижні до посадки. При цьому грунт утримує добрий запас вологи, покращується його аерація та структура, відповідно. Готуючи ями, верхній шар землі відкидають в один бік, а нижній, менш родючий - в інший. Після висаджування рослин ями засипають так, щоб нижній шар землі був зверху. Дно ями і траншей розпушують на глибину 15-20см. Розміри садивних ям залежать від розмірів і віку висаджуваних рослин. Середня глибина ями для дерева становить 70-120см, для чагарників - 30-70см. Для створення живоплотів із чагарників викопують траншеї: для однорядних живоплотів - розмірами 50 х 50см, для дворядних - 70 х 50см і для трирядних - 90 х 50см. Чагарники в живоплоти висаджують у траншеї на строго встановленій відстані один від одного. Після садіння крону підрізують і формують бортики із землі для затримання вологи після поливу.

 

Деревні ліани висаджують на об'єктах озеленення саджанцями, які мають бути добре розвинені, мати пагони завдовжки не менше як 1м і добре сформовану та компактну кореневу систему.

Коли посадкове місце готове, яму на 2/3 її об’єму засипають грунтосумішшю. Перед посадкою старанно оглядають коріння саджанців, пошкоджені корінці вирізають гострим садовим ножем, або секатором. Зрізи повинні бути рівними, а їх площина направлена вниз. Поверхню зрізу покривають садовою замазкою. Саджанці опускають в яму, розправляють коріння, спрямовуючи його вниз. Коренева шийка повинна бути 5-6 см вище від рівня грунту. Після встановлення рослини на необхідну висоту, яму засипають землею, пошарово ущільнюючи. Коли яма заповнена, по її периметру, роблять валик із землі для затримки води при поливі. Після посадки, рослину кріплять до кілків, добре поливають, мульчують торфом, або шаром рослинної землі.

Влаштування квітників.

Процес розбивки квітників і вибір квіткової розсади - це творчий процес, що вимагає системного, грамотного підходу. При цьому слід враховувати, що на відміну від живих огорож, газонів і галявин, які мають незаперечні функціональні можливості, квітники на дачі створюються виключно в декоративних цілях.

Клумба – це яскравий акцент, серце саду, гордість багатьох господинь.

Правильне пристрій квітником починається з вибору розсади квітів. Для того, що б однорічні рослина не загинула буквально через пару місяців, а багаторічник радував цвітінням не один рік, слід вибрати рослини з урахуванням клімату, а так само знати основні особливості догляду за ними.

Якісні, здорові рослини, готові до висадки у відкритий грунт – це запорука краси квітника на дачі. Однак, неправильна висадка рослин, може зіпсувати задумку.

Розбиваючи квіткову клумбу у новому місці дуже важливо не допустити помилок на початковому етапі. Особливо, якщо квітник буде розташовуватися на місці газону, і необхідно зняти верхній шар грунту (дерен). Важливо точно вирішити якого розміру і форми планується майданчик під клумбу.

Після цього необхідно намітити контур квітника, робиться це за допомогою каната з кілочками або шланга. На цьому етапі варто подивитися на контур ще раз, наприклад, з висоти сходів або даху будинку, і якщо в цьому є необхідність відкоригувати його.

Наступний етап - підготовка грунту. Контур клумби бажано позначити світлим піском, після чого приступити до підготовки землі. Необхідно зняти шар дерну і ретельно скопати землю. Якщо грунт погана, то можна видалити якусь частину (30-40 см), і замінити на родючу посадкову землесуміш.

Що стосується меж клумби, то їх варто позначити або з допомогою бордюрів, які слід встановити на самому початку, або зробити відбортовку, виступ над землею. Щоб у наслідок, догляд за клумбою не затьмарювала боротьба з бур'янами, рекомендується використовувати геотекстильную тканина, яка дозволить пропускати вологу і повітря, але не допустить зростання бур'янів. Згодом, коли розсада піде в зростання цю тканину можна видалити.

Вибрані рослини слід розміщувати на клумбі в суворій відповідності з планом посадки. Буквально за 30 хвилин до того, як починається посадка, землю слід рясно полити. Після чого неспішно висаджуються рослини. Кожен кущик розсади після вилучення з контейнера слід оглянути на наявність пошкоджень.

Якщо є зайві корені, їх слід видалити, а сплутані, акуратно розправити.

У геотекстиле робляться розрізи в тих місцях, куди планується висадка, рослина поміщається в лунку, закопується, після чого грунт навколо ущільнюється. У завершенні роботи вся клумба поливається.

Для того, що б посаджені рослини швидко прижилися, розвивалися і радували рясним цвітінням їх необхідно поливати і здійснювати кореневу підгодівлю спеціальними добривами. А при нападі шкідників на листя здійснювати відповідні заходи по їх усуненню.

 

Влаштування газону.

Перед влаштуванням газону необхідно правильно підготувати ділянку. Для цього, в першу чергу, приберіть з відведеної під газон території сміття. Не потрібно нічого закопувати, інакше по газону босоніж не походиш. Гарний газон необов'язково повинен бути розташований горизонтально (мал. 2.2.). Прекрасними газонами можуть стати і схили. Велике значення при цьому має правильне планування. Необроблений грунт варто правильно розпланувати для наступної закладки насінь.

 

Мал. 2.2. Горизонтальне розташування газону.

Іноді невеликий схил вниз від будинкучасто буває більше вигідним, тому що поліпшує дренаж. У цьому випадку, для досягнення високих декоративних властивостей газону, можна проводити вирівнювання нижнього шару ґрунту. У багатьох випадках перед вирівнюванням може виникнути необхідність зняти верхній шар ґрунту. Після вирівнювання верхній шар ґрунту повертають на колишнє місце й формують його однаковим по товщині.При використанні газонної сітки досягається створення газону й на схилах з великим ухилом.Для зміцнення схилів, також можна використовувати травосуміші індустріального призначення, призначені для зміцнення укосів і ярів.

 

Догляд за квітниками.

Догляд за квітниками полягає в поливі рослин, прополках, розпушуванні ґрунту, підгодівлях, боротьбі зі шкідниками й хворобами, а також при необхідності - видаленні зів'ялих квіток та стрижці рослин.

Полив. У випадку сухої й жаркої погоди недавно висаджені рослини поливають щодня, рано ранком або ввечері. Удень, особливо в сонячну погоду, рослини поливати не варто — вони можуть одержати сонячні опіки. Після того, як рослини вкореняться, кількість поливів скорочують. У цьому випадку рослини краще поливати рідко, але рясно, так, щоб під час поливу ґрунт просочився водою на значну глибину, а перед наступним поливом її верхній шар небагато підсохнув. Це допоможе рослинам розвити потужну, глибоку кореневу систему й скоротить ризик захворювання рослин.

Розпушування. Через кілька годин після поливу (або наступного дня, якщо полив проводився ввечері) поверхня ґрунту на клумбах потрібно розпушити. Зробити це можна спеціальними розпушувачами, неширокою мотикою або плоскорезом. Розпушування ґрунту не тільки поліпшує зовнішній вигляд квітника й дає корінням додаткове повітря. При розпушуванні руйнується кірка, що утворювався, порушується капілярність ґрунту й вода з нижніх шарів ґрунту випаровується значно менше, а виходить, кількість поливів при цьому скорочується. Не випадково агрономи називають розпушування «сухим поливом». Крім того, при розпушуванні ґрунту знищуються проростки бур'янів, тобто надалі скорочуються витрати праці на прополку. Прополки на клумбах проводять у міру відростання бур'янів протягом усього сезону. Чи потрібне говорити, що для того, щоб клумби виглядала красиво ( але ж саме для цього вона й була зроблена), на ній не повинне бути бур'янів? Але бур'яни не тільки псують зовнішній вигляд, вони відбирають у культурних рослин воду, живильні речовини й світло. Крім того, на багатьох бур'янах люблять селитися шкідники рослин (попелиця, кліщі та ін.), які згодом переселяються на культурні рослини, а погане провітрювання веде до розвитку грибних захворювань.

Підгодівлі. Частота й склад підгодівель залежать від виду рослин, висаджених у квітнику, та поживності ґрунту. Багаторічні рослини підгодовують у період інтенсивного зростання й бутонизации ( як правило, із квітня по червень) комплексними добривами, 1- 2 рази за сезон, а наприкінці цвітіння або після нього (з кінця липня по вересень) — однократно, фосфорними й калійними добривами. Більшість однолітників мають тривалий період цвітіння (або декоративності, у випадку декоративнолистних видів), тому потребують більш частих підгодівель. У період із травня до середини серпня їх підгодовують раз в 2-3 тижні комплексними мінеральними добривами: нітрофоскою, кемірою та ін. (розчинивши 20-30 г в 10 л води або гранулами на 1 м.кв). На бідних ґрунтах, особливо піщаних, підгодівлі проводять частіше, на добре окультурених, живильних — рідше. Якщо рослини починають гірше рости, а їх листи світлішають, виходить, їм не вистачає азоту. У цьому випадку при підгодівлях комплексні добрива 1- 2 рази заміняють на азотні — сечовину, аміачну селітру, сірчанокислий амоній. Гарні результати дає чергування підгодівель мінеральними добривами й органічними — настоєм коров`яка, добривами та ін. При підгодівлях рослин дуже важливо дотримувати почуття міри. Сильне передозування добрив, особливо азотних, може призвести до загибелі рослин. Занадто часті підгодівлі також можуть дати небажаний результат — рослини будуть сильно рости, набирати більшу листову масу, але не цвісти ( тобто «жирувати»). Деякі види, такі, наприклад, як красоля, підгодовувати взагалі небажане, добре цвітуть вони лише на ґрунтах, не багатих живильними речовинами. Підгодовувати рослини у квітниках можна двома способами: поливаючи їх розчином добрив або посипаючи ґрунт гранульованими добривами. При першому способі рослини швидше одержать живильні речовини, при другому дія добрив буде більш тривалою. Але й у тому, і в іншому випадку після внесення добрив рослини необхідно полити, щоб змити добрива з листів (інакше можуть бути опіки). При внесенні сухих добрив полив також допоможе швидше розчинити гранули й доставити живильні речовини до корінь.

Боротьба зі шкідниками й хворобами проводиться лише в міру необхідності. Хвороби в багатьох випадках легше попередити, чим лікувати. Тому при підготовці ґрунту під квітник не слід зневажати таким агротехнічним прийманням, як осіння (зяблева) перекопка ґрунту ( про це говорилося вище). Не вносите в ґрунт свіжий гній, він провокує в багатьох видів розвиток різних гнилей. Дотримуйте сівозміни, тобто не висаджуйте у квітнику ті самі види рослин рік у рік. Особливо сівозміна важлива в тому випадку, якщо рослини були уражена фітофторозом: висаджувати цей же вид тут можна не раніше чому через 6-8 років. Боротися зі шкідниками допомагає гарний догляд за рослинами.

Догляд за газонами

Догляд за газонами полягає у розпушенні і розкиданні снігу, прочісуванні газону граблями, весняному та літньому підживленні, поливі, прополюванні, косінні трави, збиранні сміття та обпалого листя.

 

Ранньою весною після танення снігу і підсихання грунту на газонах необхідно провести інтенсивне прочісування трав'яного покрову гострими граблями або спеціальними металевими щітками у двох напрямках, зібрати накопичене на газоні обпале листя, зруйнувати грунтову кірку.

Одним із заходів догляду за газонами є землювання, яке стимулює кущіння злаків, поліпшує вологозабезпеченість молодих пагонів і загальну родючість грунту.Воно проводиться 1 раз у 3-5 років весною, на початку літа (в період кущіння злаків) або восени після скошування.

Для підвищення довголіття газони необхідно піддавати аерації (проколювання або прорізування дернини) на глибину до 10 см.Для підтримки декоративного стану газонного покриття і забезпечення нормального відростання травостою після скошування необхідно проводити регулярні поливи, зберігаючи грунт коренепроникаючого шару (на глибині 15-20 см) у вологому стані. Оптимальна вологість грунту під дерновотвірними злаками - 70-75% повної польової вологоємкості даного грунту.

У середньому загальна кількість поливів за вегетаційний період звичайних газонів становить 16 разів, партерних - 30.

Звичайні газони слід скошувати, як тільки травостій досягне висоти 8-10 см, 10-14 разів за сезон. Висота травостою, що залишається, - 4-5 см.

Остатній раз газони скошують приблизно за місяць до настання морозів з тим, щоб трава встигла зміцніти і накопичити достатньо поживних речовин. Зрізану траву необхідно обов'язково прибирати з поверхні газону, інакше під утвореними під час косіння валками дернина випріє і з'являться бурі плями.

Систематичне скошування травостою призводить до великого виносу поживних речовин з грунту і виснаження самих рослин, внаслідок чого газон потребує регулярних інтенсивних підживлень. При цьому вносять сухі або рідкі добрива. Терміни та норми внесення добрив залежать від ґрунтово-кліматичних умов і віку травостою. Орієнтовні дози внесення добрив за весь вегетаційний період на малородючих ґрунтах становлять з азоту - 40-80, фосфору - 60-120, калію - 100-120 кг/га.

 

Знищення бур'янів на газоні досягається, крім скошування, за допомогою прополювання. На молодих газонах, які ще не зміцніли, проводиться ручне прополювання. Дуже важливо забезпечити вчасне прополювання бур'янів у весняний період до їх цвітіння та штучного запліднення.

У ході боротьби з бур'янами найефективнішими профілактичними заходами є знищення бур'янів на ділянках під час обробки грунту і ретельне очищення насіннєвого матеріалу.

 

Висновок

На переддипломній практиці я ознайомилася з технікою безпеки своєю, статутом підприємства, обрала територію яку я буду озеленяти, виконала фото фіксацію території, виміряла її, провела інвентаризацію. Ознайомилася з технікою формування крони дерев і кущів, проводила збір насіння, полив, прополювання клумб, висаджувала нові квіти та проектувала клумби, та здійснювала догляд за зеленими насадженнями.

Ознайомилася з теоретичними основами і засвоїла практичні навички з формування газонів. Також набула досвіду як правильно доглядати за зеленими насадженнями. При проходженні практики я розвинула і вдосконалила практичні навички.

 

Список використаної літератури:

 

1. Боговая И.О., Теодоронский В.С. Озеленение населенных мест. – М.: Агропромиздат, 19. – 239с.

2. Боговая И.О., Фурсова Л.М. Ландшафтное искусство. – М.: ВО Агропромиздат, 1988. – 233 с.

3. Горохов В.А. Городское зеленое строительство. – М.: Стройиздат, 1991. – 416с.

4. Державні будівельні норми України. Держбуд України. Київ, 2002

5. Ерохина В.И., Жеребцова Г.П., Вольфтруб Т.И. Озеленение населенных мест: Справочник. – М.: Стройиздат, 1987. – 480с.: ил.

6. Краєзнавчі матеріали про природу та річкову мережу Жидачівщини / Я. Турченяк, Д. Гаврильчук, М. Марків та ін. - Жидачів, 2004. - 32 с.

7. Краткий справочник архитектора. Ландшафтная архитектура. Под ред. Родичкина И.Д. – К.: Будівельник, 1990 – 336с.

8. Кучерявий В.П. Озеленення населених місць: Підручн. – Львів: Світ, 2005. – 456с.: іл.. Бібліограф. с450.

9. Наказ Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 70 від 29 квітень 1994 року. Про затвердження Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України.

10. Озеленение населенных мест: Справочник /В.И.Ерохина, Г.П.Жеребцова, Т.И.Вольфтруб и др.; Под ред. В.И.Ерохиной. – М.: Стройиздат, 1987. – 480 с.

11. Рубцов Л.И., Лаптев А.А. Справочник по зеленому строительству. – К.: Будівельник, 1971. – 312 с.

12. Хессайон Д.Г. Все о декоративных деревьях и кустарниках. – Москва.: „Кладезь-Букс”, 2003. – 128с.

13. Хессайон Д.Г. Все о цветах в вашем саду. – Москва.: „Кладезь-Букс”, 2004. – 160с.

14.Гегельський І.Н. Мистецтво паркового пейзажу.-К.: Т-во «Знання» України. 1993.- 272с.

 

 

15.Жирнов А.Д. Искусство паркостроения. - Львов: Вища шк. Изд-во при Львов. ун-те, 1977. - 208 с.

16.Кучерявий В.П. Озеленення населених місць: Підручн. - Львів: Світ, 2005. - 456 с.

17.Лунц Л.Б. Городское зелёное строительство. - Москва: Изд. литературы по строительству, 1966. - 248 с.

18.Нельгівський Ю.Ю. Методичний посібник з дисципліни «Ландшафтна архітектура» - Київ, 2007.

19.Хессайон Д.Г. Всё о газоне. - М.: Кладезь-Букс, 2003. - 140 с.

20.http://mail.menr.gov.ua/publ/kiev2003/atlas03_u/atlaskiev.htm

 

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………………

Розділ 1. Ознайомлення із структурою і виробничою базою підприємства………………………………………………………………………..

Розділ 2. Природно – історичні умови району……………………

Розділ 3. Ознайомлення із ситуаційною схемою садово – паркових об’єктів

Розділ 4. Функціональне зонування садово – паркових об’єктів………………

Розділ 5. Підбір та обґрунтування асортименту рослин для різних видів насаджень …

Розділ 6. Агротехніка створення зелених насаджень……………………

6.1. Посадка дерев і чагарників…………………………………………………..

6.2. Влаштування квітників……………………………………………………….

6.3. Влаштування газону………………………………………………………….

Розділ 7. Агротехніка догляду за об’єктами благоустрою зеленого господарства…………………………………………………………………………

7.1. Догляд за деревами та чагарниками ………………………………………….

7.2. Догляд за квітниками…………………………………………………………..

7.3. Догляд за газоном……………………………………………………………… .

Розділ 8. Механізація робіт в садово – парковому господарстві………………… ………………………………………………………

Розділ 9. Техніка безпеки та промислова санітарія………………………

Розділ 10. Вибір теми для дипломного проектування…………………

Висновки…………………………………………………………………………….

Список використаної літератури……………………… ……………………….

Додатки.......................................................................................................................

 

Вступ

Переддипломна практика проводиться з метою збирання матеріалу для підготовки і виконання теми дипломної роботи на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”, а також для практичної апробації набутих теоретичних знань на виробничих дільницях, відділеннях, цехах і в підрозділах поліграфічних і споріднених промислових підприємств, друкарень, видавництв, науково-дослідницьких, проектно-конструкторських організацій, інститутів тощо (надалі – підприємств).

Переддипломна практика проводиться з метою збирання матеріалу для підготовки і виконання теми дипломної роботи та для практичної апробації набутих теоретичних знань на підприємствах галузі.

Переддипломна практика є завершальним етапом професійної підготовки студентів, основна мета якої є: практичне застосування та апробація набутих теоретичних знань на певних ділянках профільних виробництв поліграфічних та спеціалізованих електронно-машинобудівних підприємств, науково-дослідних і проектно-конструкторських організацій, фірм; одержання вихідних результатів, матеріалів та використання необхідних матеріально-технічних засобів за місцем проходження практики для розробки, виконання і (на кінцевому етапі) розроблення та захисту дипломної роботи на здобуття кваліфікації «бакалавр видавничо-поліграфічної справи», відповідної спеціалізації з напряму підготовки 6.051501 «Видавничо-поліграфічна справа».

Завдання переддипломної практики:

а) загальне ознайомлення з роботою підприємства;

б) детальне ознайомлення з: виробничим процесом та технологічним обладнанням; складом та роботою комп’ютеризованих систем та їх програмним, інформаційним, матеріальним та інженерно-організаційним забезпеченням; переліком матеріалів, що використовуються у виробничому процесі, їх основними технологічно-якісними показниками та методиками дослідження основних характеристик; методами і засобами контролю якості матеріалів, напівфабрикатів та готової продукції; технологічними процесами редакційно-видавничого та поліграфічного виробництва; організацією процесу поопераційного контролю.

в) засвоєння основних практичних навичок із технології: автоматизованої обробки текстової, ілюстраційної інформації, а також звукової та аудіовізуальної інформації; створення електронних та мультимедійних видань; технології профілювання обладнання введення та виведення інформації;

г) засвоєння основних практичних навичок із: розроблення та підтримування WEB-сторінок та сайтів; користування різноманітної вимірювальної техніки; вибору відповідним матеріалів в залежності від вимог замовлення; проведення досліджень основних характеристик матеріалів; визначення відповідних характеристик матеріалів та їх кількість в залежності від вимог до готової продукції.

д) аналіз технології і організації виробництва, програмного, апаратного, інформаційного, інженерно-технічного та інших видів забезпечення для виконання дипломного проекту;

е) на основі отриманих відомостей виявлення проблемних моментів для подальшого їх вирішення у дипломній роботі;

ж) виконання індивідуального завдання відповідно до теми дипломного проекту.

Переддипломна практика студентів проводиться у відповідності до обраних напрямів дипломного проектування, які передбачені діючою навчальною програмою та затвердженою тематикою дипломного проектування кафедри.

Виконуючи визначену програму практики студент повинен не тільки зібрати необхідний матеріал для виконання дипломної роботи, але й вивчити принципи організації та управління виробництвом даного підприємства, особливості схем виробничого та технологічного процесів; ознайомитися: з принципами організації контролю за якістю матеріалів, напівфабрикатів і готової продукції, функціональною схемою взаємодії з партнерами, технічними та програмними засобами систем управління і проектування виробничих та управлінських процесів тощо.

Практикант досліджує (якщо це передбачено індивідуальним завданням та погоджено із підприємством) певні напрями виробничої та організаційної діяльності підприємства, в яких воно може бути зацікавлене.

 

 

Розділ 2. Природно – історичні умови району

Доли́нський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця Івано-Франківської області України. Площа — 1 248 км². Районний центр — місто Долина.(мал. 1.1).

 

Мал.1.1. Розташування Долинського району.

Історія.

Долинський район утворено у 1939 році. Заселення цих земель було певною мірою зумовлене наявністю покладів солі серед густих лісів. Тут побудували Вознесенський монастир, у якому з 1112 року монахи почали писати своєрідний літопис Долини. В 1525 році Долині було надане магдебурзьке право.До одних із найдавніших населених пунктів району відноситься Гошів (1469 р.).

Клімат.

Клімат району помірно континентальний, вологий, прохолодний влітку та м'який взимку. Середня тривалість безморозного періоду 155–160 днів, вегетаційного — 205–215 днів. Весняні приморозки припиняються в середньому в третій декаді квітня. Осінні приморозки настають в третій декаді вересня.

 

 

За умовами тепло-вологозабезпеченості і особливостями розподілу інших метеорологічних факторів у регіоні виділено два кліматичні райони:

1. Надмірно зволожений, помірно теплий, що охоплює передгірську частину району.

2. Надлишково зволожений, що охоплює гірську частину району і ділиться на два вертикальних підрозділи: — помірно теплий в гірських долинах; — прохолодний — до висоти 1000 м; — холодний — вище 1000 м.

Географічне розташування та природні ресурси

Географічне розташування.

Долинський район розташований в північно-західній частині Івано-Франківської області. Районним центром є м. Долина, яке розташоване на відстані 58 км від обласного центру. Загальна площа території району — 1,25 тис. км². У структурі адміністративно-територіального поділу Долинський район значиться з 1939 року.

Район межує з Львівською, Закарпатською областями, Рожнятівським та Калуським районами Івано-Франківської області.

Водні ресурси.

Найбільшою річкою району є р. Свіча, яка бере свій початок з хребта вишківських ґорґан, на висоті 1155 м. Загальна довжина ріки 167 км. Другою за величиною є р. Мізунка, що починається за хутором Сіда (біля Вишкова). Довжина ріки 51 км. В смт. Вигода вона впадає в р. Свічу. Через Долинський район протікає і р. Лужанка, яка має 29 км. Серед менших річок можна виділити такі як: р. Тур'янка, р. Сівка (притока Дністра), р. Саджавка.

Усі річки Долинського району належать до басейну р. Дністер і є річками гірського типу. Цим річкам притаманний нестійкий рівневий режим. Вода може підніматись на 3-4 м.

Великих природних озер в районі немає. Одним з найбільших є Долинське озеро, яке займає площу 25 га. Середня глибина водойми 2,5 м. Запаси води в озері близько 600 тис. м³.

 









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2019 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.