ПОЛЕЗНОЕ

Как развить коммуникабельность Почему могут возникнуть ссоры между супругами, в то время как их отношения кажутся прочными Почему появляется страх? Как стать богатым и отойти от дел молодым Советы от доктора Айболита «Как быть здоровым» Как сделать приглашение правильно Точка зрения. Как сделать сотрудника вовлеченным? Лень и как с ней бороться. Психологические аспекты Способов заработать с помощью internet Лекции по Основам предпринимательства Последнее добавление

КАТЕГОРИИ

Особливості кримінальної відповідальності і покарання неповнолітніх. Вік кримінальної відповідальності та злочини, за які встановлена кримінальна відповідальність неповнолітніх

⇐ ПредыдущаяСтр 8 из 19Следующая ⇒

Неповнолітні за кримінальним законом отримують особливий правовий статус. По-перше, кримінальній відповідальності підлягають ті неповнолітні, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років. По-друге, у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років підлягають кримінальній відповідальності не всі особи, що вчинили злочини, а лише ті, які вчинили найнебезпечніші злочини:

* проти життя і здоров’я особи - умисне вбивство (статті 115- 117 КК), умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121), умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст. 122);

* проти статевої свободи й статевої недоторканості особи — зґвалтування (ст. 152), насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом (ст. 153);

* проти основ національної безпеки, зокрема, посягання на державного чи громадського діяча (ст. 112), диверсію (ст. 113);

* проти волі, честі й гідності особи. Наприклад захоплення заручників (ст. 147);

* проти власності — крадіжку (ст. 185), пограбування (ст. 186), розбій (ст. 187), вимагання (ст. 189), умисне знищення або пошкодження майна (ч. 2 ст. 194);

* проти громадської безпеки — бандитизм (ст. 257), терористичний акт (ст. 258);

* дії, передбачені частинами 1 і 3 ст. 262 з викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем у складі організованої групи чи вимагання цих предметів поєднане з насильством, небезпечним для життя;

* проти безпеки руху та експлуатації транспорту — пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (ст. 277), угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна (ст. 278), незаконне заволодіння транспортним засобом (частини 2 і 3 ст. 289);

* проти громадського порядку й моральності — хуліганство (ст. 296);

* злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів — викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем;

* злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян — посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця (ст. 348), погрозу або насильство щодо працівника правоохоронного органу, пов'язані із заподіянням йому або близьким родичам тяжкого тілесного ушкодження (ч. 3 ст. 345), погрозу або насильство щодо державного чи громадського діяча, що призвело до спричинення йому тяжких тілесних ушкоджень (ч. 3 ст. 346), небезпечні дії (підпал, вибух тощо), що спрямовані на знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу (ч. 2 ст. 347), захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника (ст. 349), умисне нанесення побоїв або заподіяння легкого чи середньої тяжкості тілесного ушкодження, тяжкого тілесного ушкодження службовій особі або громадянинові, який виконує громадський обв'язок, або їхнім близьким (частини 2 і 3 ст. 350), умисне знищення або пошкодження майна службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом (ч. 2 ст. 252);

* злочини проти правосуддя, зокрема посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги (статті 379, 400), погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного, захисника чи представника особи (частини 2 і 3 ст. 377, частини 2 і 3 ст. 398), умисне знищення шляхом підпалу, вибуху або іншим загально-небезпечним способом майна судді, народного засідателя чи присяжного, захисника чи представника особи (ч. 2 ст. 378, частини 2 та 3 ст. 399);

* злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку — посягання на життя представника іноземної держави (ст. 443).

Санкції за їх вчинення є досить диференційованими, зокрема серед злочинів, що належать до середньої тяжкості, санкції складають від 2 до 5 років, серед тяжких злочинів вони є досить великими і коливаються у межах від 5 до 10 років, особливо тяжких злочинів — від 10 років позбавлення волі.

Вчинення злочину в неповнолітньому віці є обставиною, що пом'якшує покарання. Ця норма кримінального права свідчить про намір законодавця пом'якшити відповідальність неповнолітніх порівняно з дорослими правопорушниками. До неповнолітніх, які вчинили злочин поряд із загальними підставами кримінальної відповідальності, передбачено певні особливості кримінальної відповідальності та покарання. Усі ці особливості вміщені в окремому розділі Кримінального кодексу України і стосуються:

звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності (ст. 97, ч. 2 ст. 106);

видів і призначення покарання (статті 98—103);

звільнення від покарання та його відбування (статті 104—107);

погашення і зняття судимості (ст. 108).

У КК України передбачено два види звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності:

* звільнення від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру (ст. 97);

* звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (ст. 106).

До примусових заходів виховного характеру належать:

застереження;

обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього;

передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх замінюють, або під нагляд педагогічного чи трудового колективу. за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання;

покладення на неповнолітнього, який досяг 15-річного віку і має майно, кошти або заробіток, обов'язку відшкодування заподіяних майнових збитків;

направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років.

Звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності у зв 'язку із закінченням строку давності. Стаття 106 КК України передбачає особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до такої відповідальності. Загальні підстави застосування інституту давності притягнення до кримінальної відповідальності передбачені в ст. 49 (закінчення передбачених законом строків після вчинення злочинів і до набрання вироком законної сили, невчинення під час цих строків нового злочину, відсутність ухилення від слідства або суду).

Застосовуючи давність, суд повинен врахувати всі особливості щодо неповнолітніх. У КК України (ч. 2 ст. 106) передбачено такі строки давності:

* два роки — у разі вчинення злочину невеликої тяжкості;

* п'ять років — у разі вчинення злочину середньої тяжкості;

* сім років — у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

У Кримінальному кодексі України наведено вичерпний перелік тих покарань, що можуть бути застосовані до неповнолітнього, а саме:

штраф (ст. 99) — встановлюється в межах до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і застосовується тільки до неповнолітніх, що мають самостійний дохід, власні кошти або майно, на яке може бути звернене стягнення;

громадські роботи (ч. 1 ст. 100) — на строк від 11 до 20 годин, полягають у виконанні робіт у вільний від навчання чи основної роботи час тривалістю не більше двох годин на день;

виправні роботи (ч. 2 ст. 100) — на строк від двох місяців до одного року з відрахуванням у дохід держави в межах від п'яти до десяти відсотків заробітку;

арешт (ст. 101) — тримання в умовах ізоляції на строк від 15 до 45 діб;

позбавлення волі на певний строк (ст. 102) — призначається на строк не більше 10 років, а за особливо тяжкий злочин — на строк до 15 років. При цьому позбавлення волі не може бути призначене неповнолітньому, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості.

Залежно від тяжкості злочину, за який засуджено неповнолітнього, позбавлення волі може бути призначене (ч. 3 ст. 102):

за вчинений повторно злочин невеликої тяжкості — на строк не більше двох років;
за злочин середньої тяжкості — на строк не більше чотирьох років;
за тяжкий злочин — на строк не більше семи років;
за особливо тяжкий злочин — на строк не більше десяти років;
за особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя людини, — на строк до 15 років.

Неповнолітні, засуджені до позбавлення волі, відбувають його у спеціальних виховних установах, максимально для них пристосованих.

Особливим є порядок призначення покарання неповнолітнім. Суд, призначаючи покарання неповнолітньому, повинен враховувати умови його життя і виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.

Судова практика йде частіше шляхом застосування до неповнолітніх пільгових інститутів кримінального права, наприклад призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом (ст. 69 КК).

Проблемні питання для дискусії:

1. Як не стати жертвою злочину?

2. Що робити, якщо Вас затримала міліція?

3. Що робити, якщо проти Вас порушено кримінальну справу?

Термінологічне завдання:

Засвоїти визначення понять: „законність”, „злочин”, „кримінальна відповідальність”, „необхідна оборона”, „уявна оборона, „крайня необхідність”, „покарання”.

Методичне завдання:

Накресліть схему обставин, що виключають злочинність діяння.

Практичне завдання:

Складіть план відповіді на вказані теоретичні питання семінарського заняття. Приготуйтеся до дискусії з проблемних питань.

Реферати:

1. Злочин і кримінальна відповідальність.

2. Закінчений та незакінчений злочин: коли починається відповідальність.

3. Кримінальний кодекс України: структура та основні положення – значний крок до гуманізації кримінального законодавства.

4. Стан злочинності в нашому місті та шляхи її попередження.

5. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх.

6. Профілактика правопорушень. Діяльність міської (районної) координаційної ради з профілактики правопорушень.

7. Відповідальність за окремі види особливо небезпечних злочинів.

Завдання для перевірки засвоєних знань:

1. Визначте злочин проти власності, який полягає в таємному викраденні чужого майна:

а) розбій;

б) грабіж;

в) крадіжка;

г) шахрайство.

2. Коли розпочинається судовий розгляд кримінальних справ:

а) подання позовної заяви особи при порушенні її прав;

б) складення прокурором обвинувального вироку;

в) завершення слідства у справі;

г) прийняття і оголошення рішення?

3. На який строк призначаються виправні роботи без позбавлення волі:

а) від одного до п’яти місяців;

б) від двох місяців до двох років;

в) до двох місяців;

г) від шести місяців до одного року?

4. Юридичний критерій неосудності:

а) хронічна душевна хвороба;

б) тимчасовий розлад психіки;

в) недоумство;

г) нездатність особи керувати своїми діями.

5. Основне кримінальне покарання, яке може застосовуватися до неповнолітніх:

а) довічне позбавлення волі;

б) штраф;

в) позбавлення права займатися певною діяльністю;

г) виправні роботи.

6. За що настає кримінальна відповідальність:

а) за вчинення злочину;

б) за порушення авторських прав;

в) за здійснення дисциплінарної провини;

г) за заподіяння матеріальної шкоди.

7. Визначте одну з форм злочинної діяльності:

а) осудність;

б) співучасть у злочині;

в) злочинне групування;

г) злочинна поведінка.

8. Хто не підлягає відповідальності згідно з Кримінальним кодексом України за злочини, скоєні на території України:

а) громадяни України;

б) іноземці;

в) юридичні особи;

г) біпатриди?

9. Визначте основне покарання:

а) позбавлення спеціального звання;

б) обмеження волі;

в) позбавлення рангу;

г) конфіскація майна.

10. Вид співучасників за наведеним визначенням. Особа, яка умовляннями, підкупом, погрозою, примушенням чи іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення злочину:

а) виконавець (співвиконавець);

б) організатор;

в) підмовник;

г) пособник.

11. Вид злочинного діяння, яке містить стадії здійснення злочину:

а) через необережність;

б) через недбалість;

в) умисний злочин;

г) із непрямим наміром.

12. Максимальне покарання, яке може бути застосоване до неповнолітніх:

а) позбавлення волі на строк не більше 10 років;

б) позбавлення волі на 15 років;