Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Телефонізація та радіозв’язок





Постачання споживачів електроенергією здійснюється тепловими електростанціями, гідроелектростанціями та атомними електростанціями.

Основними напрямками в області забезпечення споживачів електроенергією є створення енергосистем – єдина енергетична система України (ЄЕСУ).

Найбільшими споживачами електроенергії є міста, їх електроспоживання складає близько 80% від загальної потреби електроенергії в країні. На комунально-побутові потреби в містах витрачається близько 20% електроенергії, решта витрачається на промислові підприємства.

Система електропостачання міста складається: із мережі зовнішнього електропостачання, високовольтної (35 кВт і більше) мережі міста і мережевих пристроїв середньої і низької напруги з відповідними трансформуючими установками.

Принцип організації високовольтної мережі великого міста – це створення на його периферії високовольтного кільця з підстанціями, які з’єднані із сусідніми енергосистемами. Від високовольтної мережі влаштовуються глибокі вводи для електропостачання житлових і промислових районів із розташуванням понижувальних підстанцій в центрах електричних навантажень.

Електричні мережі виконуються у вигляді повітряних ліній електропередач (ЛЕП) і кабельних прокладок.

В теперішній час повітряні високовольтні лінії замінюються на кабельні, оскільки площа зайнятих повітряними лініями земель складає сотні гектарів.

На території міста розміщуються електричні мережі різного призначення:

– мережі електропостачання для комунальних і виробничих потреб високої і низької напруги;

– мережі зовнішнього освітлення вулиць, площ, парків;

– мережі електротранспорту і слабкого струму.



При прокладанні мереж електропостачання використовуються броньовані кабелі різних марок, залежно від їх призначення та властивостей ґрунту.

Кабелі прокладають в азбестоцементних трубах і бетонних блоках з отворами.

Броньовані кабелі можна вкладати безпосередньо на дно траншеї, ширина якої повинна бути для одного кабелю – 0,3 м; для двох – 0,35 м; для трьох – 0,4 м при глибині не менше 0,7 м.

Газопостачання областей, регіонів, міст та інших населених пунктів проектують на основі схем і проектів районного планування, генпланів міст з обов’язковим врахуванням їх розвитку на перспективу.

Система газифікації – це комплекс магістральних газопроводів, підземних газосховищ і кільцевих газопроводів, які забезпечують надійне газопостачання районів. Система газопостачання великого міста – це мережі різного тиску в поєднанні із газосховищами і необхідними спорудами, що забезпечують транспортування і розподіл газу.

Існує наступна класифікація міських газопроводів:

1. За видом газу, що транспортується:

– газопроводи природного газу;

– супутного нафтового газу;

– зрідженого газу;

– штучного і змішаного газу.

2. За тиском газу:

– низького тиску;

– середнього тиску;

– високого тиску.

3. За місцем розташування відносно поверхні:

– підземні (підводні);

– надземні (надводні).

4. За розташуванням в системі планування міста:

– зовнішні (вуличні);

– внутрішні (всередині будинку).

5. За призначенням в системі газопостачання:

– міські магістральні;

– розподільні.

6. За принципом побудови розподільних газопроводів:

– кільцеві;

– тупикові;

– змішані.

7. За матеріалом труб:

– металеві;

– неметалеві.

Для газопроводів міст встановлені наступні тиски газу (кгс/см2): низький – до 0,05; середній – 0,05...3; високий – 3...12. Житлові, громадські будівлі і комунально-побутові споживачі отримують газ низького тиску, а промислові підприємства та котельні – середнього і високого тиску.

При проектуванні газопостачання міст розробляють наступні системи розподілу газу за тиском:

– одноступеневі – з подачею споживачам газу одного тиску;

– двоступеневі – з подачею споживачам газу двох тисків (середнього і низького; високого до 6 кгс/см2 і низького; високого до 6 кгс/см2 і середнього);

– трьохступеневі – з подачею газу споживачам газопроводами трьох тисків (високого до 6 кгс/см2, середнього і низького);

– багатоступеневі – подача газу газопроводами чотирьох тисків (високого до 6 кгс/см2, високого до 12 кгс/см2, середнього і низького).

Зв’язок між газопроводами різного тиску, що забезпечують газопостачання міста, здійснюється через газорегулюючі пункти або газорегулюючі установки.

Газопроводи незалежно від тиску газу прокладають під землею – під вулицями і дорогами.

Мінімальна допустима глибина закладання газопроводів під вулицями удосконаленого покриття повинна складати не менше 0,8 м, а на ділянках без удосконаленого покриття не менше 0,9 м рахуючи від верху дорожнього покриття до верху труби.

Для будівництва газопроводів використовують труби стальні безшовні, зварні прямошовні та спіральношовні, а також неметалеві (поліетиленові, вініпластові). Сталеві газопроводи повинні мати захист від корозії, що спричиняє навколишнє середовище, та блукаючих електричних струмів.

Теплопостачання міст передбачає забезпечення теплом житлово-комунальних і промислових споживачів.

Споживання тепла в місті залежить від кліматичних умов, ступеня благоустрою, кількості поверхів та об’єму будівель. На житлово-комунальні потреби тепло витрачається на опалення, гаряче водопостачання, вентиляцію, кондиціювання повітря, причому в місті на житлово-комунальні потреби витрачається 40% тепла.

Основним джерелом тепла для теплофікації міст є теплоелектроцентраль. Для теплопостачання міст можуть також використовуватися такі альтернативні джерела енергії: сонячна, вітрова, геотермальна та ін.

В системах теплопостачання міст теплоносієм можуть бути пара та перегріта вода.

Житлові та громадські будівлі отримують тепло водяними мережами, які складаються із двох труб. По одній трубі перегріту воду подають споживачеві, а по іншій – повертається охолоджена вода.

В містах використовують закриту та відкриту системи теплопостачання. В закритій системі вода, що циркулює в теплових мережах, використовується тільки як теплоносій, а у відкритій системі її частково або повністю використовують для гарячого водопостачання.

Для теплових мереж використовуються сталеві труби з теплоізоляцією. Теплові мережі прокладають в непрохідних каналах, що є найбільш поширеним способом, в траншеях і в загальних колекторах разом з іншими комунікаціями.

У сучасних містах телефонний зв’язок здійснюється на базі автоматичних телефонних станцій (АТС).

Ємність АТС повинна враховувати:

а) потребу квартирного сектору з розрахунку один телефон на одну сім’ю;

б) потребу народногосподарського сектору з розрахунку 20...25% забезпеченості телефонним зв’язком від загальної кількості сімей.

АТС слід передбачати в окремих будинках, розміщених у житлових районах, у центрах телефонних навантажень з урахуванням перспектив розвитку сельбищної території:

а) будинок АТС необхідно розміщувати на вільному майданчику всередині житлового кварталу з максимально можливим віддаленням від промислових підприємств (не менше 0,5...1 км), магістральних вулиць і площ, залізничних вокзалів і колій, ліній електропередачі і шосейних доріг;

б) площа і конфігурація ділянки під будинок АТС повинні дозволяти розміщення як технічного будинку, так і підсобних споруд;

в) площі будинків АТС повинні бути розраховані на зростання їх ємності на перспективу (15...20 років).

Для попередніх розрахунків площі будинків АТС слід визначати виходячи із середніх площ, які припадають на одиницю ємності станції, вказаних у табл. 4.1.

Таблиця 4.1

Площі будинків АТС

  Одиниця ємності Площа, м2
координатних АТС електронних і квазіелектронних АТС
Один абонентський номер (РАТС)*) 0,11 0,05
Один еквівалентний номер (РАТС з вузловим обладнанням)   0,15   0,07
*) районна АТС

 

Відстань між будинком АТС і житловими, громадськими і виробничими будинками слід приймати на підставі розрахунків інсоляції та освітленості, а також відповідно до протипожежних вимог.

Між довгими сторонами будинків заввишки 2...3 поверхи слід приймати відстані не менше 15 м, а заввишки 4 поверхи – не менше 20 м, між довгими сторонами будинку АТС і торцями житлових будинків з вікнами із житлових кімнат – не менше 10 м. Вказані відстані можуть бути скорочені при дотриманні норм інсоляції та освітленості.

Обладнання підстанцій ємністю 1000...2000 номерів може розміщуватися у пристосованих житлових приміщеннях з дотриманням необхідних протипожежних та противибухових заходів.

Підведення кабельної каналізації до будинку АТС повинне здійснюватись, як мінімум, з двох сторін. Кабелі зв'язку на міській телефонній мережі слід прокладати у кабельній каналізації і, як виняток, при відповідних обґрунтуваннях, безпосередньо у ґрунті. Прокладання кабелів у ґрунті не допускається на ділянках, які не мають закінченого горизонтального планування, піддаються здиманню, заболочені, а також по вулицях, які підлягають закриттю при переплануванні або реконструкції міста, у приміських зонах.

Кабельна каналізація повинна враховувати потреби телефонної мережі, диспетчеризації, радіомовлення і телебачення.

Підсилювальні станції проводового мовлення слід розміщувати в будинках АТС, в окремо розташованих будинках та у пристосованих житлових приміщеннях при дотриманні необхідних санітарних норм.

При проектуванні нових житлових районів слід враховувати можливість будівництва споруд кабельного телебачення. Головна станція кабельного телебачення повинна розміщуватися у центрах забудови районів, в будинку, домінуючому за поверховістю, на площах 10...20 м2.

Міську телефонну мережу прокладають підземними кабелями.

Майданчики для радіотелевізійних станцій (РТС) необхідно вибирати так, щоб напруженість поля, яка створюється ними на територіях населених пунктів, не перевищувала допустимих рівнів напруженості поля для населення відповідно до вимог "Тимчасових санітарних норм і правил захисту населення від впливу електромагнітних полів, які створюються радіотехнічними об'єктами".

Віддалення майданчиків РТС від аеропортів, аеродромів і висотних опор повинно бути погоджене з відомствами і організаціями, у віданні яких знаходяться ці аеропорти і аеродроми.

В межах міста допускається встановлення радіопередавачів потужністю до 0,1 кВт.

Мінімальні відстані від прийомних радіостанцій до усіх джерел індустріальних радіоперешкод слід приймати за табл. 4.2.

 

Таблиця 4.2









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2019 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.