Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Основні теоретичні відомості





 

 

В основу багатьох процесів біотехнологічних виробництв покладені біохімічні реакції, що каталізуються різноманітними ферментами.

Фермент – це органічні каталізатори біологічного походження, що прискорюють реакції взаємодії різних речовин, залишаючись при цьому без суттєвих змін. Ферменти складаються з довгих ланцюгів амінокислот, з’єднаних за допомогою пептидного зв’язку. Вони є у всіх живих клітинах, де здійснюють важливу функцію керування метаболічними процесами, в ході яких поживні речовини перетворюються в енергію і матеріал для побудови нових клітин.

Всі ферменти поділяються на шість класів: оксиредуктази, трансферази, гідралази, ліази, ізомерази, лігази (або синтетази).

Найсприятливіші умови для дії ферментів – температура (30-70 °С) і показник pH близький до нейтрального середовища(pH 7,0)

У зернових культурах поживні речовини знаходяться у вигляді високомолекулярних сполук, які не можуть використовувати для споживання мікроорганізми, тому наявні у зерні високомолекулярні сполуки необхідно розщеплювати на низькомолекулярні сполуки під дією ферментів.

Тому у біологічних виробництвах використовують солод, як основну сировину та джерело ферментів.

Метою затирання подрібненого солоду є переведення в розчинений стан за допомогою ферментів максимальної кількості речовин. У процесі затирання необхідно створити оптимальні температурні умови для дії ферментів. Тому передбачають витримування затору при температурі, найбільш сприятливій для дії пептитаз, цитолітичних. амілолітичних ферментів..

Під дією амілолітичних ферментів солоду відбувається гідроліз крохмалю до декстринів з різною молекулярною масою.На швидкість і повноту ферментативного гідролізу крохмалю впливає активність амілолітичних ферментів солоду, температура затирання. рН середовища та концентрація затору.

З одиницю амілолітичної активності прийнята така кількість ферменту, яка каталізує гідроліз 1г розчинного крохмалю за 60 хв., при температурі 30 ° С і рН 4,7

 

 

Визначення амілолітичної активності свіжопророслого солоду візуальним колориметричним методом

 

Обладнання, прилади та матеріали: термостат, водяна баня, термометр, технічні ваги, фарфорова пластина, піпетки місткістю 10 см3, хімічні склянки місткістю 200 см3, скляна паличка, пробірки місткістю 25 см3, воронка для фільтрування, фільтрувальний папір, фосфатний буфер рН 4,7, 2 %-ний розчин картопляного крохмалю, розчин йоду.

 

Порядок виконання роботи

 

Спочатку готують солодову витяжку, переводячи в розчин амілолітичні ферменти. Для цього беруть наважку масою 10,00 г подрібненого солоду, переводять її у мірну колбу місткістю 100 см3, додають 10 мл фосфатного буферного розчину і доводять до позначки дистильованою водою. Суміш ретельно перемішують і витримують в термостаті при температурі 30 °С протягом 30 хв. Одержану витяжку фільтрують через паперовий фільтр з наступним використанням фільтрату для проведення аналізу.

Для проведення ферментативної реакції 25 мл розчину крохмалю змішують у широкій пробірці з 23 мл дистильованої води і 2 мл солодової витяжки. Суміш ставлять у термостат при температурі 30 °С. Через кожну хвилину відбирають з пробірки на білу фарфорову пластину краплю рідини і змішують її з краплею розчину йоду. Відмічають час, коли йод перестає змінювати своє забарвлення. Аналіз триває 10-20 хв. Якщо забарвлення йоду зникає менше ніж за 10 хв, визначення проводять з 1 мл солодової витяжки і 24 мл води. Якщо реакція триває довше 20 хв, збільшують кількість солодової витяжки. Але за будь-яких умов загальний об'єм реакційної суміші має бути 50 мл

Оброблення експериментальних даних

 

Величину АА, од./г, розраховують за такою формулою:

 

АА = 0,25 × 60/(а t)

 

де 0,25 - маса крохмалю в 25 мл розчину, г; 60 - перерахунок на одиницю часу; а - маса солоду в реакційному середовищі, г; t - час оцукрювання, хв.

Приклад

Аналізували свіжо пророслий ячмінний солод. До 25 мл субстрату додавали 23 мл дистильованої води і 2 мл солодової витяжки (0,2 солоду). Час оцукрювання - 12 хв.

АА=0,25*60/(0,2*12)=6,2 од./г

 

 

Визначення екстрактивності солоду

 

Обладнання, прилади та матеріали: водяна баня, рефрактометр або ареометр, термометр, технічні ваги, хімічні склянки місткістю 200 і 1000 см3, скляна паличка, циліндр місткістю 200 см3, лійка для фільтрування, фільтрувальний папір.

 

Порядок виконання роботи

 

У попередньо зважену склянку беруть наважку масою 50,0 г солоду і додають 200 мл дистильованої води температурою 47 °С. Вміст склянки розмішують для отримання однорідної суспензії і ставлять його на водяну баню з температурою 45 °С. При такій температурі і періодичному перемішуванні суміш витримують 30 хв. Потім температуру суспензії поступово підвищують до 70 °С.

Коли температура досягне 70 °С у склянку вливають 100 мл дистильованої води температурою 70 °С. При цій температурі суспензію оцукрюють протягом 1 год, потім охолоджують до кімнатної температури.

Невеликими порціями дистильованої води змивають термометр і скляну паличку. За допомогою дистильованої води на технічних вагах вміст склянки доводять до 450 г. Суміш ретельно перемішують і фільтрують через складчастий фільтр у суху склянку.

Перші мутні порції фільтрату повертають на фільтр, доки не піде прозорий розчин (сусло). У фільтраті за допомогою рефрактометра, який представлен на рис. 3.1, визначають вміст сухих речовин у %







ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.