Інвентирізація як елемент методу БО, її сутність та завдання

Зміни, які відбуваються в результаті госп. процесів, іноді призводять до розбіжностей між обліковими даними, які відображають рух і наявність госп. засобів і джерел, а також їх фактичною наявністю. Наявність такого роду відхилень можна з’ясувати лише шляхом проведення інвентаризації.

Інвентаризація являє собою спосіб виявлення та обліку тих госп. засобів та джерел їх утворення, які не знайшли документального відображення у бух. обліку. Інвентаризація з однієї сторони виступає як елемент методу бух. обліку, а з іншої як техніка її проведення.

Інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бух. обліку шляхом їх зіставлення з фактичною наявністю майна. результати проведених інвентаризацій обов’язково оформляють документально, що надає юридичної сили отриманим даним, та в подальшому співставляють із даними бух. обліку.

Інвентаризація майна проводиться за його місцезнаходженням та за матеріально відповідальними особами. Під час інвентаризації в обов’язковому порядку проводиться констатація наявності об’єктів.

Порядок проведення і оформлення інвентирізації

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», об’єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов’язковим згідно Законодавства. Керівник підприємства має організувати проведення інвентаризації в якнайоптимальніші строки і з якнайменшими затратами - призначити кваліфікованих фахівців, виділити необхідну кількість робітників для пересування цінностей при зважуванні, вимірюванні тощо Для проведення інвентаризації на підприємстві створюється постійно діюча інвентаризаційна комісія. До її складу входять: керівники структурних підрозділів, головбух, а очолює сам керівник підприємства або його заступник.. Заборонено призначати головою робочої інвентаризаційної комісії у тих самих матеріально відповідальних осіб одного й того ж працівника два роки підряд. На великих підприємствах, де одна комісія просто фізично не в змозі провести інвентаризацію, наказом керівника підприємства створюються робочі Інвентаризаційні комісії для інвентаризації в місцях зберігання і виробництва ТМЦ. До їх складу включають інженера, технолога, механіка, виконавця робіт, товарознавця, економіста, бухгалтера та інших досвідчених працівників, які добре знають об’єкт інвентаризації, ціни та первинний облік, припустимо, завідувача складу. Усі відомості про об'єкти інвентаризації інвентаризаційна комісія відображує в інвентаризаційних описах (актах інвентаризації).Потім відомості з описів порівнюють і зводять у Відомість результатів інвентаризації. У процесі інвентаризації, якщо випливе нестача або псування цінностей чи будуть виявлені інші порушення, постійно діючі комісії мають право складати протоколи, в яких записують відомості про причини нестач, втрат, надлишків, про осіб, котрі їх допустили (з них можна брати письмові пояснення), а також пропозиції щодо їх врегулювання. Робочі комісії теж вправі оформляти протоколи. Вони фіксують у них стан складського господарства, результати інвентаризації і висновки щодо неї, пропозиції про залік нестач і надлишків за пересортицею, списання нестач у межах норм природного убутку. Зазначають відомості про вжиті заходи для запобігання таким втратам і нестачам.На підставі поданих до бухгалтерії інвентаризаційних описів, актів, звіряльних відомостей дані про нестачі, псування,лишки та пересортицю узагальнюють та заносять до Відомості результатів інвентаризації.

Головне правило інвентаризації—результати інвентаризації в бухобліку відображають у тому місяці, в якому закінчено інвентаризацію, але не пізніше грудня звітного року.

Порядок визначення та відображення в БО результатів інвентаризації

Можливі такі результати інвентаризації:1.нестача2.лишки3.пересортиця

Взагалі результати інвентаризації відображають в обліку в такому порядку:

- надлишки основних засобів, товарів і матеріалів, цінних паперів, коштів, іншого майна підлягають оприбуткуванню та зарахуванню до доходів діяльності або збільшення фінансування;- нестачу цінностей у межах затверджених норм природного убутку списують за рішенням керівника підприємства на валові витрати або на зменшення фінансування;- понаднормові нестачі цінностей, а також втрати від псуання відносять на винних осіб за цінами, за якими розраховують розмір шкоди;-понаднормові втрати і нестачі матеріальних цінностей та готової продукції, якщо винних не встановлено, зараховують на збитки або на зменшення фінансування.Водночас робоча інвентаризаційна комісія розглядає письмові пояснення осіб, які допустили нестачу чи псування цінностей або інші порушення, і оформлює протокол, де викладає:

2. результати інвентаризації і висновки щодо них;

3. пропозиції про залік нестач та лишків за пересортицею;

4. списання нестач у межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам;

5. відомості про причини і про осіб, винних у нестачах, втратах, псуванні цінностей та вжиті до них заходи.

де: Р — розмір збитків; Б — облікова вартість цінностей на момент встановлення факту нестачі (балансова вартість): А — амортизаційні відрахування; І_інф — загальний індекс інфляції; А_зб — розмір акцизного збору.

Взаємозалік лишків і нестач внаслідок пересортиці при регулюванні інвентаризаційних різниць можливий тільки:за ТМЦ однакового найменування;в тотожній кількості;за один і той самий період, який перевіряють;в однієї і тієї самої матеріально відповідальної особи.

Облік необоротних активів в Україні ведеться відповідно до чинного законодавства, а саме законів, інструкцій, положень, плану рахунків, національних та міжнародних стандартів обліку.

Національні стандарти бухгалтерського обліку розроблялися з урахуванням міжнародних, саме тому П(С)БО щодо обліку необоротних активів має ряд спільних моментів з МСФЗ. Поряд з подібними рисами можна виділити й відмінні. Відмінні риси обліку необоротних активів за національними та міжнародними стандартами обліку відображені у таблиці 1.

У процесі діяльності бюджетних установ у складі інших їхніх оборотних активів у кругообігу беруть участь запаси — комплексна категорія, певна частина об’єктів якої з очікуваним терміном використання, що становить один рік, забезпечує функціонування зазначених суб’єктів господарювання протягом року, а решта виступає результатом специфічних для бюджетних установ видів діяльності з виготовлення продукції. Різноманітність складу запасів зумовлює потребу в класифікації, головною ознакою якої вважають функціональну належність. Так, запаси бюджетних установ поділяються на такі основні шість груп:

6) продукція сільськогосподарського виробництва.

Кожна з груп має відповідну кількість загальних підгруп.

Облік запасів, як і раніше розглянуті облікові напрямки, виконує ряд завдань щодо господарської діяльності бюджетних установ. До головних завдань обліку запасів належать:

· правильне і своєчасне документальне оформлення операцій з надходження, руху та вибуття запасів;

· контроль за збереженням та рухом запасів на складі;

· контроль за раціональним використанням запасів і додержанням норм їх використання.

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: