|
|
Облік грошових коштів і дебіторської заборгованості ⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 6 Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансових звітах вивчає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість". Норми цього П(С)БО застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форми власності (крім бюджетних установ). · безнадійну; · сумнівну; · дійсну. Залежно від виникнення дебіторська заборгованість поділяється на: · дебіторську заборгованість за роботи, товари, послуги; · векселі отримані; · дебіторську заборгованість за розрахунками; · іншу поточну дебіторську заборгованість.
Облік фінансових інвестицій. Порядок обліку фінансових інвестицій і розкриття інформації про них у фінансовій звітності мають відповідати вимогам Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції» (П(С)БО 12). П(С)БО 12 мають застосовувати ті підприємства, які володіють акціями, іншими цінними паперами (наприклад, облігаціями підприємств, державних і місцевих позик), а також є засновниками інших підприємств, створених як на території України, так і за кордоном тощо. Під час придбання всі інвестиції оцінюються й відображаються в бухгалтерському обліку за собівартістю, що формується відповідно до активів, які було передано в оплату. Згідно з П(С)БО 12 існують три способи придбання фінансових інвестицій, які, за визначенням, мають охоплювати всі можливі варіанти компенсації їхньої вартості (рис. 12.12): 1) за кошти; 2) в обмін на інші активи (не на кошти); 3) в обмін на цінні папери власної емісії. За придбання фінансової інвестиції за кошти до її собівартості включаються: ціна придбання, комісійні винагороди, мито, податки, збори, обов’язкові платежі та інші витрати, безпосередньо пов’язані з її купівлею. Якщо відбувається придбання фінансової інвестиції через обмін на активи, відмінні від коштів, то собівартість фінансової інвестиції визначається за справедливою вартістюцих активів. За придбання інвестиції через обмін на цінні папери власної емісії собівартість визначається за справедливою вартістю переданих цінних паперів.
ОБЛІК ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ. Майно підприємства складається із різних матеріальних, нематеріальних та фінансових ресурсів — носіїв прав власності окремих суб’єктів. Здійснюючи підприємницьку діяльність, підприємства неминуче використовують залучені кошти, утворюючи борги. Боргові зобов’язання підтверджують права і вимоги кредиторів щодо активів підприємства (А = З + К) і мають вищий пріоритет порівняно з вимогами власників. Тому власний капітал — це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань (К = А – З). Власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності, та одним із найістотніших показників, оскільки виконує функції: довгострокового фінансування, відповідальності і захисту прав кредиторів, кредитоспроможності, самостійності, розподілу доходів і активів. Власний капітал утворюється двома шляхами: 1) внесенням власниками підприємства; 2) накопичуванням суми доходу, що залишається на підприємстві. За формами власний капітал поділяється на: — інвестований; — нерозподілений прибуток. За рівнем відповідальності власний капітал поділяється на: — статутний капітал; — додатковий (нереєстрований) капітал, який складається з: а) додатково вкладеного капіталу, б) резервного капіталу, в) нерозподіленого прибутку. З переходом на національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку у відповідному стандарті 2 «Баланс» визначено, що власний капітал включає такі основні складові: — статутний капітал; — пайовий капітал; — додатковий вкладений капітал; — інший додатковий капітал; — резервний капітал; — нерозподілений прибуток (непокриті збитки).
ОБЛІК ЗОБОВ’ЯЗАНЬ. Зобов’язання — це джерела залучених коштів підприємства, які, крім власного капіталу, формують пасив балансу. Згідно стандарту 2 «Баланс» зобов’язання — заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої; як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди. Методичні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов’язання регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання», яке затверджене наказом Міністерства фінансів України 31.01.2000 за № 20. Згідно з зазначеним положенням зобов’язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигід у майбутньому внаслідок його погашення. У бухгалтерську обліку зобов’язання групуються на: довгострокові, поточні, забезпечення, непередбачені зобов’язання, доходи майбутніх періодів. До довгострокових відносяться такі зобов’язання, первинний термін погашення яких був встановлений більше 12 місяців. До них належать довгострокові позики банку, видані на строк більше одного року, довгострокові векселі видані, довгострокові зобов’язання за орендою та зобов’язання за облігаціями. Поточними (короткостроковими) вважаються зобов’язання, строк погашення яких був початково встановлений протягом поточного року. До них належать зобов’язання перед постачальниками за одержані матеріальні цінності, перед підрядчиками за виконані роботи і послуги, зобов’язання перед працюючими за нарахованою заробітною платою, перед бюджетом, соціальними фондами та іншими кредиторами. Забезпечення — це зобов’язання з невизначеними сумою або часом погашення на дату балансу. Непередбаченими вважаються такі зобов’язання, які можуть виникнути внаслідок минулих подій, а існування яких може бути підтверджено майбутніми подіями, або ж зобов’язання, які не можна достовірно визначити. Доходи майбутніх періодів — це такі доходи, які виникли в даний час, але відносяться до майбутніх періодів. Обліковуються довгострокові і поточні зобов’язання за їх видами на окремих рахунках бухгалтерського обліку і відображаються окремими розділами пасиву балансу. Завданнями обліку зобов’язань є своєчасне, повне і правильне документальне оформлення і відображення на рахунках синтетичного і аналітичного обліку господарських операцій з виникнення і погашення кредиторської заборгованості, не допускаючи прострочок у платежах і уникаючи штрафних санкцій.
  Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...  Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...  Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...  Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|