ЯКІСНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОТОВНОСТІ ДИТИНИ ДО ОБРАЗОТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Готовність до діяльності визначається як складне, багатокомпонентне утворення, що надає змоги певній людині успішно вирішувати ті завдання, які висуваються цією діяльністю.

Якісна характеристика готовності людини до тієї чи іншої діяльності обумовлена віковими та індивідуальними особливостями її загального психічного розвитку та рівнем розвитку спеціальних психічних процесів і утворень, що забезпечують успішність здійснення певної діяльності. Крім того, вона залежить від конкретної стадії оволодіння цією діяльністю. Отже, ефективність навчального процесу, спрямованого на формування образотворчої діяльності в дітей, може бути досягнутою за умовою, якщо дії педагога будуть спрямовані на розвиток в однаковій мірі всіх структурних компонентів цієї діяльності.

При всій різноманітності конкретних видів діяльності в кожному з них можна виділити деякі загальні структурні компоненти. Це, перш за все, мотив, мета, дії.

Мотив (від лат. "moveo" — штовхати, рухати) — те, що спонукає дітей до оволодіння образотворчою діяльністю, тобто забезпечує досягнення мети, полягає в їх потребі пізнати навколишній світ і висловити про нього свої враження. Характерним у їх повідомленні є те, що воно спрямоване не тільки на себе в кожному конкретному випадку, але й на оточуючих людей — однолітків і дорослих.

Про наявність суспільної спрямованості результатів зазначеної діяльності свідчить той факт, що дитина навіть уже в своїх перших спробах виявляє бажання, щоб на його малюнок хтось подивився і впізнав те, що, на його думку, він намагався відтворити. У зв'язку з цим доречно зазначити, що зазначена особливість дитячої діяльності повинна бути використаною у педагогічному процесі як один із стимулюючих факторів. Створення в групі дитячого садка атмосфери доброзичливості, уваги, взаєморозуміння у ставлення до результатів образотворчої діяльності кожної дитини з боку однолітків і дорослих, спонукає постійного удосконалення набутих досягнень, формує стійке бажання щодо оволодіння цією діяльністю.

Визначальну роль у здійсненні керівництва образотворчою діяльністю дітей відіграє положення, розроблене у вітчизняній психології (О.М.Лєонтьєв), про прояв у кожній діяльності двох видів дій — орієнтовних, за допомогою яких відбувається обстеження ситуації виконання пізнавальної або практичної поведінки, і виконавських, що забезпечують робітничу сторону діяльності.

Якість і швидкість орієнтовних дій залежить від рівня розвитку здібностей. При постановці нових завдань здібності, таким чином, є умовою якісного оволодіння діяльністю і успішності її здійснення.

Розрізняють здібності загальні, тобто ті, що пов'язані з багатьма видами діяльності, до яких відносять: властивості мислення, пам'яті, уявлення та інші, і здібності спеціальні, які належать до певного виду діяльності. Так, у комплекс спеціальних здібностей до образотворчої діяльності включають: якість сприймання форми, почуття кольору, величини, простору, ритму, рівноваги та ін., тобто ті утворення, які дають можливість багатогранно і якісно орієнтуватися в зовнішніх властивостях предмета чи явища, що обстежуються.

О.М. Леонтьєв визначає здібності як специфічні для людини життєві утворення, умовою формування яких є діяльність, що потребує наявності саме цих конкретних здібностей. Природженими можуть бути тільки задатки, які розуміються як органічна основа здібностей, але не самі здібності. При цьому природженість задатків не розглядається як показник їх генетичної обумовленості - щодо останнього не існує поки що ніяких певних свідчень.

Розвиток сенсорних здібностей, що лежать в основі здібностей до образотворчої діяльності, включають два спекти: ознайомлення з сенсорними еталонами і вироблення засобів застосування засвоєних еталонів як "мірки" для обстеження предметів і явищ, визначення і характеристики їх властивостей. Таким чином, у процесі вирішення образотворчих завдань дитина не тільки послідовно знайомиться з різноманітністю форм, кольорів, просторових положень тощо, але й при постановці нових завдань оволодіває засобами співставлення ознак, які набули функції еталонів, з особливостями об'єкту чи явища, які обстежуються.

Робітнича, або виконавська, частина діяльності залежить від рівня сформованості знань, умінь та навичок.

Заняття як результати істинної пізнавальної діяльності, що виражаються в поняттях, судженнях, умовиводах, концепціях, теоріях і матеріалізуються в продуктах певної діяльності, за своїм змістом підрозділяються на загальні та професійні.

Загальні знання в образотворчій діяльності дітей визначаються обсягом і глибиною поінформованості дитини про оточуючу дійсність, її світоглядом. Ступінь сформованості загальних знань забезпечує різноманітність і повноту змісту дитячих робіт.

Основу професійних знань складають: усвідомлення дитиною елементів образотворчої мови (малюнок, лінія, колір, композиція); поняття про різноманітні фарбуючи матеріали, їх зображувально-виразні можливості (олівець, фломастер, гуаш, акварель тощо) та технічні прийоми роботи ними; про раціональні підходи щодо організації діяльності. Сформованість професійних знань сприяє досягненню усвідомленої грамотності й виразності кінцевого результату образотворчої діяльності дитини.

До зображувальних умінь та навичок належать координування ділй ока і руки; розвиненість ("вправність") руки, що надає можливості виконувати зображувальні дії відповідної складності; володіння технікою роботи певними фарбуючими матеріалами. Для того, щоб у навчально-виховному процесі дитина не тільки зрозуміла об'єктивне значення норм і вимог, які вона засвоює, алей перейнялася до них відповідним емоційним ставленням для того, щоб вони стали критеріями її емоційних оцінок своїх і чужих проявів, досягнень, — недостатньо одних тільки вказівок і пояснень з боку дорослого.

Емоції (від лат. "еmovео"— хвилюватися, збуджуватися) як психічні стани і процеси, в яких реалізуються ситуативні переживання людини, розвиваються в діяльності й залежать від змісту та структури цієї діяльності. Тому в навчально-виховному процесі слід враховувати, перш за все, те, що традиційно "дитячі" види діяльності повинні відповідати загальному напрямку психічного розвитку дитини дошкільного віку, бути, з одного боку привабливими для неї, а з іншого — сприяти реалізації її загальнолюдських потреб. Створення емоційного комфорту, характерними рисами, якого є гармонізація та естетизація середовища (природного і штучного), емоційне спілкування, яке спирається на почуття доброзичливості, взаєморозуміння, налагодження психологічного клімату в групі дитячого садка, - позитивно впливає на ефективність оволодіння образотворчою діяльністю.

1. ВенгерЛ.А. Вослриятие и обучение. — М.: Педагопіка, 1969.

2. Виготский Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте изд. М.: Просвещение, 1967.

3. Генезис се нсоршгхспособностей/Подред. Л.А.Венгера. — М.: ] гогика, 1976.

4. Запорожец А. В. Развитие произвольньгх движений // Избр. пс трудн. В2-хт. -Т.2. - М.: Педагогика, 1986. - С 6-233.

5. ЛеонтьєвА,Н. Психологическаятеориядеятельности.//Избр. хол. трудн. В 2-хт,- Т. 2.-М.: Педагогика. 1983. - С 93-250.

6. МухинаВ.С.Изобразительная деятельность ребенка как форма уі ния соціального опнта. — М.: Педагогика, 1981.

7. Развитие социальннх змодий у детей дошкольного возраста. М ред. А.В.Заиорожца, Я.З.Неверович. ■— М.: Педагогика, 1986.

8. Рубинштейн С.Л. Проблеми способностейи вопросьіпсихолопЦ койтеории// Проблеми общей психологии. — 2-е изд. — М.: Пещ гака, 1976.-С 219-234.

1.У чому полягає потреба дитини в оволодінні образотворчою діяльністю? Чи слід вважати прагнення її до "самовираження "провідною потребою в оволодінні образотворчою діяльністю?Що свідчить про зв'язок власного і соціального спрямування результатів образотворчої діяльності дитини?

2. Рівнем сформованості яких процесів і утворень визначається готовність дитини до образотворчої діяльності? Чим обумовлені досягнення різних рівнів цієї готовності?

3. Яке значення в діяльності відіграють здібності, знання та вміння? Про що тлумачить прислів’я: "Сім разів відмір — один раз відріж "?

4. Чим обумовлений органічний зв'язок здібностей, знань та вмінь у діяльності?

5. У чому полягає зміст спеціальних здібностей, знань та вмінь до образотворчої діяльності; за яких умов вони розвиваються та формуються?

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: