Центральні і місцеві органи влади та управління ЗУНР.

Систему вищих органів державної влади і управління ЗУНР становили: Українська Національна Рада, яка за характером утворення й складом була представницьким законодавчим органом, і Тимчасовий Державний Секретаріат (Рада Державних Секретарів) як орган вищої виконавчої влади. Згідно з "Тимчасовим Основним законом про державну самостійність українських земель бувшої Австро-Угорської монархії" (13 листопада 1918 p.), Українська Національна Рада та Державний Секретаріат ЗУНР мали діяти до скликання Установчих Зборів.

Українська Національна Рада як вищий представницький орган влади в ЗУНР мав за собою законодавчу, контрольну функції.

Безпосередньо УН Радою керували її президент (Є. Петрушевич), його заступники, секретарі й начальники сеймової канцелярії. У своїй діяльності вони опиралися на послів (депутатів) сеймових комісій. Останні створювалися з метою покращення законотворчої роботи у різних напрямах суспільного життя: земельну, військову, законодавчу, технічної відбудови, фінансову, шкільну, закордонних справ, суспільної опіки, комунікацій, а згодом ще адміністративну та санітарну.

Компетенцію, організацію та діяльність УН Ради регламентував ряд законів: про Виділ (комітет) УНР; доповнюючий Статут; спосіб оголошення законів і розпоряджень; недоторканність членів УН Ради.

Виділ (комітет) як державний орган влади, що спрямовував діяльність УН Ради, діяв аж до червня 1919 р. До його складу обиралося 9 членів, що їх очолював Голова УН Ради - 10-й член Виділу (М Кобипецький). Його іменували президентом. На Виділ покладалися функції колегіального глави держави. До його компетенції, зокрема, належало: затверджувати й проголошувати закони; оголошувати амністію на пропозицію Державного секретаря судівництва; призначати вищих державних цивільних та військових керівників і приймати рішення про їх відставку (демісія); вносити зміни в організацію державної влади. Виділ обирався на період каденції УН Ради. Його рішення схвалювалися більшістю і були правомірні за присутності щонайменше шести членів Виділу.

УН Рада обирала Президію у складі голови та чотирьох заступників і постійний Секретаріат (два секретарі та один заступник секретаря). Президія Ради мала опікуватися кадровими питаннями уряду, апробувати закони, ухвалені Радою. На Секретаріат покладалося ведення поточної канцелярської роботи.

Згідно з прийнятим Українською Національною Радою Виборним законом (14 квітня 1919 р.), однопалатний Сейм мали обирати громадяни на основі загального, рівного, прямого виборчого права при таємному голосуванні. Хоча події українсько-польської війни 1918-1919 рр. так і не дали змоги провести вибори.

Державний Секретаріат (ДС ЗУНР) (або Рада Державних Секретарів) - вищий виконавчий орган державної влади (урядом) ЗУНР. За характером повноважень був органом загальної компетенції, а за способом ухвалення рішень - колегіальним органом, йому підпорядковувалися всі органи адміністративної влади на місцях.

Перший склад Державного Секретаріату ЗУНР Українська Національна Рада сформувала як відповідальний перед нею тимчасовий орган виконавчої влади у Львові (9 листопада 1918 p.). Наступного дня уряд склав присягу на вірність українському народові і державі. У програмній декларації уряду проголошувалося створення демократичної держави, в якій не буде національного поневолення і національного гніту, де всім громадянам забезпечуватиметься рівність перед законом; вибори всіх ступенів здійснюватиметься на основі загального, рівного, прямого, таємного і пропорційного виборчого права. Передбачалося проведення земельної реформи, за якою поміщицькі землі перейшли б у власність малоземельних і безземельних селян.

Структурно Державний Секретаріат складався з голови (президента Ради Державних Секретарів) та 14 Державних секретарів Останні відали окремими галузями державного управління: внутрішніми справами, військом, Шляхами, "скарбними справами", торгівлею і промисловістю, поштою й телеграфом, освітою й віросповіданням, судівництвом, земельними справами, громадськими роботами, працею й суспільною опікою, суспільним здоров'ям, закордонними справами.

Українська Національна Рада здійснила важливі кроки до формування місцевих органів влади - повітових національних рад та їхніх виконавчих органів - повітових комітетів. Керівниками місцевої державної адміністрації були громадські та повітові комісари. Останні, зокрема, керували фактично всіма цивільними організаціями повіту, окрім війська, суду, залізниць, пошти й телеграфу. Ці функції виконували спеціальні повітові та окружні коменданти. Спочатку комісарів обирали на загальних повітових зборах, згодом це право було передано Державному Секретаріату внутрішніх справ. Він призначав повітових комісарів, які, у свою чергу, призначали громадських - сільських та містечкових - комісарів. Організація місцевого самоврядування не була законодавчо регламентована, що зумовило різноманітність форм його існування, спрямованих, однак, на вирішення виробничих і соціальних проблем громадськості.

Судові органи ЗУНР.

Правовою основою організації судової системи в ЗУНР став прийнятий УН Радою Закон "Про тимчасову організацію судів і влади судової" (21 листопада 1918 р.),за якою судочинство в ЗУНР мас здійснюватися на основі законів і розпоряджень колишньої австрійської держави, якщо останні не суперечать українській державності.

Закон проголошував, що всі суди на території колишнього цісарсько-королівського Вищого крайового суду у Львові стають судами Західноукраїнської Народної Республіки і від її імені виконують судочинство. Справи колишнього австрійського міністерства судівництва на території ЗУНР переходять до Державного секретаріату судівництва. Дотеперішні суди (цісарсько-королівський повітовий суд, цісарсько-королівський вищий крайовий суд) формують систему судових органів ЗУНР і перейменовуються на повітовий, окружний і Вищий суди ЗУНР. Як найвища судова інстанція держави, окремим законом, повинен бути утворений Найвищий Державний Суд у Львові. Однак, у зв'язку зі втратою столиці держави м. Львова та військовими діями, на місці Найвищого та Вищого судів ЗУНР було утворено (лютий 1919 р.) судові сенати III та II інстанції. Вони, згідно з розпорядженням Державного Секретаріату судівництва, були утворені при Окружному суді в Станіславові. Членів і голів сенатів призначав Державний секретар судівництва, а затверджувала УН Рада або її Виділ.

Була розпочата підготовка до реформи судової системи, за якою уся територія держави була поділена на судові округи (всього 12) і судові повіти (всього 130). Населення мало обрати окружних і повітових суддів. Для національних меншин було встановлено квоту. Загальна кількість суддів мала становити 144 чоловіки. Для отримання посади судді тепер необхідно було скласти іспит перед спеціальною комісією (діяли при окружних судах), членів яких призначав Державний секретар судівництва. Усі судді та працівники судів присягали на вірність Українській державі.

У зв'язку з "надзвичайними обставинами, спричиненими війною", тимчасово для розгляду кримінальних справ були утворені трибунали першої інстанції (у повітах). Суддів цих трибуналів призначав Державний Секретаріат судівництва, а затверджувала УН Рада або її Виділ.

Структуру військових судів встановлювало розпорядження Державного Секретарства судівництва. Вона складалася з окружного військового суду, обласного військового суду та Найвищого військового трибуналу. Головами Львівського, Тернопільського і Станіславівського обласних військових судів за посадою ставали військові коменданти цих військових областей. Відповідно, головами окружних судів були окружні коменданти.

Розпорядженням Державного Секретаріату в ЗУНР запроваджувалися польові суди (складалися не менше як із трьох осіб: голови та двох суддів, один з яких виконував функції слідчого, інший - прокурора). Польові суди утворювали при кожній окружній військовій команді. Успішно функціонував інститут військової прокуратури

Функції звинувачення виконували органи державної прокуратури ЗУНР (Державна прокураторія).

Не було створено структуру органів прокуратури. Нотаріальну службу ЗУНР очолювала Нотаріальна палата, яка організаційно підпорядковувалась Державному Секретаріатові судівництва.

Організаційною основою діяльності адвокатів оголошено Палату адвокатів.

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: