Матеріал для бактеріологічного дослідження від хворого на сальмонельоз та обґрунтування вибраного матеріалу.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

ТЕМА: ”МІКРОБІОЛОГІЯ САЛЬМОНЕЛЬОЗУ. МІКРОБІОЛОГІЯ ГОСТРИХ КИШКОВИХ ІНФЕКЦІЙ, ЯКІ СПРИЧИНЕНІ УМОВНО-ПАТОГЕННИМИ БАКТЕРІЯМИ, ТА ХАРЧОВИХ ТОКСИКОІНФЕКЦІЙ БАКТЕРІАЛЬНОЇ ЕТІОЛОГІЇ”.

Матеріал для бактеріологічного дослідження від хворого на сальмонельоз та обґрунтування вибраного матеріалу.

Студент повинен знати, що основним матеріалом для дослідження від хворого на сальмонельоз є фекалії, блювотні маси, промивні води шлунку, жовч, патолого-анатомічний матеріал (вміст шлунку, тонкої кишки, кров з серця, шматочки паренхиматозних органів, мезентеріальні лімфатичні вузли), кров (у перші години захворювання – для отримання гемокультури, а через два тижні, зазвичай після одужання, – для виявлення антитіл), залишки їжі, продукти, змиви зі столів, розділочних дощок, з рук обслуговуючого персоналу.

Досліджуваний матеріал збирають у стерильний посуд у таких кількостях: фекалії, блювотні маси − 50мл, промивні води – 100мл, м‘ясо та м‘ясні продукти – 0,5кг, тушки птиці та яйця направляють цілком (яйця відбирають по п‘ять штук з шести різних місць дослідної партії, але у першу чергу ті, які зберігались більше 7 діб).

Матеріал для дослідження направляють до бактеріологічної лабораторії упакованим та опечатаним.

При гастроінтестинальній формі сальмонельозі матеріал від хворого досліджують у перші дні захворювання. При генералізованій формі сальмонельозу бактеріолог досліджує кров, яку лікар направляє на дослідження у кінці другого − на початку третього тижня захворювання.

Студент повинен пояснити, що основний шлях інфікування людини збудником сальмонельозу – вживання інфікованого сальмонелами м‘яса та яєць. Інфікування м‘яса може бути зажиттєвим, під час забою та розробки туші, транспортування та зберігання м‘яса, а також при кулінарній обробці м‘яса. Людина може інфікуватись сальмонелами й при вживанні яєць, особливо водоплавної птиці. Інфікування сальмонелами яєць може бути зажиттєвим або бактерії могли потрапити у яйце через непошкоджену шкаралупу за умов незадовільного зберігання яєць та незадовільних умов утриманні птиці.

Збудника сальмонельозу бактеріолог найчастіше виділяє з фекалій хворого, дещо рідше з блювотних мас та промивних вод, рідше – з крові та жовчі. Виділення збудника сальмонельозу з крові, блювотних мас та промивних вод є абсолютним підтвердженням діагнозу. Виявлення сальмонел з фекалій, жовчі може бути пов‘язано бактеріоносійством.

1.1.2. Мікроскопія мікропрепаратів: ” E. coli О11:Н27 ”, ” Shigella sonnei ”, ” Salmonella enteriса ” та ” Proteus vulgaris ”.

При мікроскопії мікропрепаратів ”E. coli О11:Н27”, ”Shigella sonnei”, ”Salmonella enteriса” та ”Proteus vulgaris”, пофарбованих за методом Грама, студент повинен переконатись у тому, що це прямі грамнегативні монобактерії середніх розмірів, розташовані поодинці, і

зробити висновок:

за морфологічними та тинкторіальними властивостями штами E. coli О11:Н27, Shigella sonnei, Salmonella enteriса та Proteus vulgaris не відріхняються один від одного.

Біохімічна активність сальмонели у середовищах Хісса

Студент на середовищах Хісса вивчає біохімічну активність сальмонели і з‘ясовує, що збудник ферментує глюкозу (пробірка №1), маніт (пробірка №2), дульцит (пробірка №5) з утворенням кислоти и газу та не ферментує лактозу (пробірка №3) та сахарозу (пробірка №4).

На підставі отриманих результатів студент

Попередньо ідентифікує збудника як Salmonella typhimurium.

Для остаточної ідентифікації збудника необхідно вивчити антигенну структуру бактерії у РА (на склі) з сальмонельозними аглютинуючими монорецепторними сироватками.

Таблиця 1. Визначення кількості бактерій методом секторних посівів

(за Голдом)

ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ

”ПАТОГЕНЕЗ САЛЬМОНЕЛЬОЗУ”

Шлунок

частка сальмонел гине:

Ø нудота, блювота (місцева дія ендотоксину)

Ø загальна інтоксикація організму (генералізована дія ендотоксину)

↓

(при недостатній напруженості факторів

неспецифічної резистентності)

↓

Тонка кишка

Ø Фагоцитування нейтрофілами та макрофагами, вивільнення ендотоксину

Ø Порушення електролітного гомеостазу – водяниста діарея

(ентеротоксин підвищує рівень цАМФ)

Ø Лущення ентероцитів (дія цитотоксин)

Ø Пошкодження мікроворсинок

Ø Гиперемія, набряк слизової оболонки

Ø Крововиливи у слизову оболонку тонкої та товстої кишок

Ø Утворення ерозій та виразок

Ø Дія на нервово-судинний апарат тонкої кишки: гіпотонія, колапс

↓

Бактеріємія

↓

Генералізована форма:

Дистрофія та некроз у внутрішніх органах при септико-піємічному варіанті

(у печінці, селезінці, нирках, лімфатичних вузлах – чисельні метастатичні абсцеси)

↓

Летальність висока

ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ

Проникнення у травний канал

(інфікований продукт, токсини збудника у продукті)

↓

(інкубаційний період 1-12 годин)

Шлунок

Частина бактерій гине:

Ø нудота, виснажлива блювота (місцева дія ендотоксину)

Ø загальна інтоксикація організму (генералізована дія ендотоксину)

↓

Тонка кишка

Ø Дія збудника та ентеротоксинів на слизову оболонку

· Виснажлива блювота

· Порушення електролітичного гомеостазу – водяниста діарея та блювота

(підвищення рівня цАМФ)

· Запалення слизової оболонки (дія гістаміну, серотоніну)

Ø Гіперемія, набряк слизової оболонки

Ø Крововиливи у слизову оболонку тонкої та товстої кишок

Ø Утворення ерозій та виразок (С. perfringens)

Ø Всмоктування токсинів у кров

· Порушення функціонування нервової системи та органів кровообігу

Ø При важкому перебігу:

· зневоднення організму

· порушення гемодинаміки

· гіпоксія

· метаболічний ацидоз

· інфекційно-токсичний шок з летальним наслідком

АЛГОРИТМ ДІЙ ПРИ ПРОВЕДЕННІ

БАКТЕРІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

І етап – посів матеріалу:

Досліджуваний матеріал (випорожнення, промивні води, блювотні маси, секційний матеріал, харчові продукти, змиви) сіють на середовище Плоскирєва, вісмут-сульфітний агар та у накопичувальне середовище (селенітове середовище або у жовчний бульйон). Кров, для отримання гемокультури, сіють у жовчний бульйон або середовище Рапопорт (як при черевному тифі). З накопичувального середовища через 6-10 годин культуру пересівають на вісмут-сульфітний агар та середовище Плоскирєва. Посіви інкубують при t=37°С 18-24 години.

ІІ етап ─ виділення чистої культури. Посіви вивчають, відбирають лактозонегативні колонії з середовища Плоскирєва та колонії чорного кольору з вісмут-сульфітного агару та вивчають антигенну структуру збудника у РА з сальмонельозною аглютинуючою полівалентною О- сироваткою груп А,В,С,D,Е.

ІІІ етап ─ ідентифікація чистої культури.

Матеріал з аглютинабельної колонії пересівають на середовище Олькеницького для накопичення та первинної ідентифікації чистої культури.

На третій день дослідження виділені чисті культури для кінцевої ідентифікації сіють у середовища Хісса або досліджують за допомогою стандартних ентеротестів.

На четвертий день дослідження роблять облік змін середовища Хісса та пептонної води. Збудники сальмонельозу не ферментують лактозу та сахарозу, ферментують глюкозу, маніт та мальтозу до кислоти та газу, не утворюють індол та виділяють сірководень.

Для остаточної ідентифікації сальмонел (визначення виду та серовару) вивчають їх антигенну структуру: ставлять РА з адсорбованими сальмонельозними сироватками (полівалентною та груповими А, В, С, D, Е). Якщо отримано позитивний результат з однією з груп сироваток, ставлять РА з сальмонельозними моновалентними адсорбованими О -сироватками, які характерні для цієї групи, а потім з монорецепторними Н -сироватками (неспецифічною та специфічною фазами) для визначення серогрупи та серовару сальмонели (за схемою Кауффмана-Уайта).

Бактеріологічне дослідження закінчується визначенням чутливості збудника до антибактеріальних препаратів.

МЕТОД ЕКСПРЕС-ДІАГНОСТИКИ

Використовують реакцію флуоресценції з антитілами, які мічені флюорохромами, та метод ІФА.

БІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Збудники сальмонельозу патогенні для білих мишей. У перший день дослідження проводиться пероральное зараження білих мишей. Через 1-2 добу миші гинуть від септицемії. При розтині виявляють збільшену селезінку. Посів крові з серця та матеріал з внутрішніх органів дозволяє виділити культуру сальмонел.

СЕРОЛОГІЧН ДОСЛІДЖЕННЯ

Етіологна роль сальмонел у виникненні захворювання підтверджується серологічним дослідженням та клініко-епідеміологічними результатами.

Для серологічної діагностики ставлять РНГА з сальмонельозними полівалентними та груповими (груп А, В, С, D, Е) еритроцитарними діагностикумами. Для зростання титру специфічних антитіл реакції ставлять з сироватками, які взяли з інтервалом у 7-10 днів. Діагностичне значення має підвищення титру антитіл у чотири і більше разів.

АЛГОРИТМ ДІЙ ПРИ ПРОВЕДЕННІ

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

ТЕМА: ”МІКРОБІОЛОГІЯ САЛЬМОНЕЛЬОЗУ. МІКРОБІОЛОГІЯ ГОСТРИХ КИШКОВИХ ІНФЕКЦІЙ, ЯКІ СПРИЧИНЕНІ УМОВНО-ПАТОГЕННИМИ БАКТЕРІЯМИ, ТА ХАРЧОВИХ ТОКСИКОІНФЕКЦІЙ БАКТЕРІАЛЬНОЇ ЕТІОЛОГІЇ”.

Матеріал для бактеріологічного дослідження від хворого на сальмонельоз та обґрунтування вибраного матеріалу.

Студент повинен знати, що основним матеріалом для дослідження від хворого на сальмонельоз є фекалії, блювотні маси, промивні води шлунку, жовч, патолого-анатомічний матеріал (вміст шлунку, тонкої кишки, кров з серця, шматочки паренхиматозних органів, мезентеріальні лімфатичні вузли), кров (у перші години захворювання – для отримання гемокультури, а через два тижні, зазвичай після одужання, – для виявлення антитіл), залишки їжі, продукти, змиви зі столів, розділочних дощок, з рук обслуговуючого персоналу.

Досліджуваний матеріал збирають у стерильний посуд у таких кількостях: фекалії, блювотні маси − 50мл, промивні води – 100мл, м‘ясо та м‘ясні продукти – 0,5кг, тушки птиці та яйця направляють цілком (яйця відбирають по п‘ять штук з шести різних місць дослідної партії, але у першу чергу ті, які зберігались більше 7 діб).

Матеріал для дослідження направляють до бактеріологічної лабораторії упакованим та опечатаним.

При гастроінтестинальній формі сальмонельозі матеріал від хворого досліджують у перші дні захворювання. При генералізованій формі сальмонельозу бактеріолог досліджує кров, яку лікар направляє на дослідження у кінці другого − на початку третього тижня захворювання.

Студент повинен пояснити, що основний шлях інфікування людини збудником сальмонельозу – вживання інфікованого сальмонелами м‘яса та яєць. Інфікування м‘яса може бути зажиттєвим, під час забою та розробки туші, транспортування та зберігання м‘яса, а також при кулінарній обробці м‘яса. Людина може інфікуватись сальмонелами й при вживанні яєць, особливо водоплавної птиці. Інфікування сальмонелами яєць може бути зажиттєвим або бактерії могли потрапити у яйце через непошкоджену шкаралупу за умов незадовільного зберігання яєць та незадовільних умов утриманні птиці.

Збудника сальмонельозу бактеріолог найчастіше виділяє з фекалій хворого, дещо рідше з блювотних мас та промивних вод, рідше – з крові та жовчі. Виділення збудника сальмонельозу з крові, блювотних мас та промивних вод є абсолютним підтвердженням діагнозу. Виявлення сальмонел з фекалій, жовчі може бути пов‘язано бактеріоносійством.

1.1.2. Мікроскопія мікропрепаратів: ” E. coli О11:Н27 ”, ” Shigella sonnei ”, ” Salmonella enteriса ” та ” Proteus vulgaris ”.

При мікроскопії мікропрепаратів ”E. coli О11:Н27”, ”Shigella sonnei”, ”Salmonella enteriса” та ”Proteus vulgaris”, пофарбованих за методом Грама, студент повинен переконатись у тому, що це прямі грамнегативні монобактерії середніх розмірів, розташовані поодинці, і

зробити висновок:

за морфологічними та тинкторіальними властивостями штами E. coli О11:Н27, Shigella sonnei, Salmonella enteriса та Proteus vulgaris не відріхняються один від одного.

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: