Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Постачальники й споживачі інвестиційного капіталу.





Фондовий ринок — це механізм для укладення угод між тими, хто про­понує цінні папери, і тими, хто пропонує гроші. В операції купівлі-продажу на фондовому ринку продавцем вважається той, хто продає цінні папе­ри, а покупцем — власник грошей. Цінний папір протистоїть грошам як особливий товар, випуск якого в обіг називається емісією.

Продавці цінних паперів (вони ж є і споживачами інвестиційного капіталу) називаються емітентами, а покупці цінних паперів (вони ж є по­ставниками інвестиційного капіталу і тримачами цінних паперів) — інвес­торами. Емітент — лише перший продавець цінних паперів, котрий випус­кає їх для отримання грошей, необхідних йому для своєї діяльності. Він випускає цінні папери від свого імені і несе відповідальність за них. Але емітент може продати цінні папери не кінцевому тримачеві цінних паперів, а посереднику (перекупнику), котрий спочатку виступає як покупець, а потім — як продавець цінних паперів. А відтак поняття «емітент» і «про­давець» співпадають лише на первинному ринку цінних паперів. На вто­ринному ринку, де відбувається їх перепродаж, ці поняття не співпадають.

Єдиним джерелом інвестиційного капіталу є заощадження. Заощад­ження виникають, коли доходи підприємств, уряду й окремих громадян перевищують їх витрати. Найбільшими поставниками інвестиційного капіталу є індивідуальні заощадники. Особисті заощадження (у формі банківських депозитів, сертифікатів пенсійних фондів, облігацій держав­них позик, корпоративних цінних паперів, страхових полісів тощо) дося­гають 20-30% всіх заощаджень.

Нефінансові корпорації є головними творцями інвестиційного фонду (приблизно 60% в розвинутих країнах), але їх заощадження в основному, набуваючи форми нерозподіленого прибутку й амортизаційних відраху­вань, залишаються всередині корпорації. Фінансові потреби корпорацій, як правило, перевищують їх заощадження. А тому на ринку інвестиційно­го капіталу підприємницький сектор виступає в якості чистого кінцевого позичальника-споживача інвестиційного капіталу. Державний сектор та­кож звичайно виступає чистим позичальником.

За конституцією багатьох країн, місцеві органи влади можуть випус­кати цінні папери як для власних, так і для закордонних інвесторів. Вартість муніципальних цінних паперів визначається здатністю місцевих органів виплачувати відсотки і дотримуватись строків погашення боргу.

Інституціональними поставниками інвестиційного капіталу є ко­мерційні банки, траст-компанії, страхові і пенсійні фонди. Комерційні банки проводять фінансові операції в основному на грошовому ринку, де вони ви­ступають покупцями і продавцями казначейських білетів та інших держав­них цінних паперів зі строком погашення не більше трьох років. На ринку інвестиційного капіталу їх роль не так значна. Банки можуть випускати свої акції. Траст-компанії виконують агентську функцію по управлінню і зберіганню індивідуальних портфелів цінних паперів, передачі акцій. Траст може бути опікуном корпоративних облігацій тощо. Інвестиційна діяльність страхових компаній і пенсійних фондів лежить у сфері високодохідних дов­гострокових цінних паперів. Страховий бізнес є величезним тримачем інституціональних заощаджень. Пенсійні фонди також є великими покуп­цями високодохідних державних і корпоративних цінних паперів, оскільки доход на інвестиції пенсійних фондів не обкладається податком.

Розміщення цінних паперів за кордоном має два варіанти: в іноземних облігаціях або в єврооблігаціях. Іноземні облігації країни А, деномінуються у валюті країни В і розміщуються в цій країні. Єврооблігації не мають громадянства.

Іноземний сектор (іноземні корпорації, уряди й окремі громадяни) мо­же бути і чистим позичальником, і чистим заощадником по відношенню до даної країни. Якщо іноземний сектор має від'ємний баланс руху капіта­лу з даною державою, то він по відношенню до неї є чистим кредитором, якщо баланс є позитивним, — то чистим боржником.

Особливе місце на фондовому ринку займає Центральний банк країни. Центральний банк випускає державні облігації, виплачує з них відсотки і погашає їх. Для управління урядовими депозитами централь­ний банк має особливий рахунок для вкладання надлишку урядових до­ходів у цінні папери (звичайно самого ж уряду).

Одним із завдань центрального банку є управління державним бор­гом: визначення властивостей облігацій, умов їх випуску, місця розміщен­ня, зміна складу боргу.

Державний борг являє собою кумулятивний (за всі роки) дефіцит дер­жавного бюджету. Він складається з ринкових облігацій і неринкових облігацій.

Посередники на ринку цінних паперів.

Постачальники інвестиційного капіталу (інвестори) купують цінні па­пери, споживачі інвестиційного капіталу (емітенти) випускають (прода­ють) їх. Операції купівлі-продажу цінних паперів здійснюються на ринку цінних паперів через посередників: інвестиційних ділерів і брокерів. По­середники надають послуги емітентам, інвесторам у здійсненні фондових операцій. Брокер здій -шоє операції з цінними паперами на основі догово­ру з клієнтом і за його рахунок. За послугу брокер отримує комісійні, а то­му брокерська діяльність відноситься до розряду комісійної діяльності.

Ділер здійснює операції від свого імені і за свій рахунок з метою пере­продажу цінних паперів третім особам або формування власного резерву цінних паперів. Ділерська діяльність відноситься до числа комерційних.

Крім цих двох видів послуг, на РЦП існує депозитарна діяльність:

1) зберігання і передача цінних паперів та пов'язаний з цим їх облік;

2) збирання, звіряння, коригування документів і проведення взаєм­них розрахунків — розрахунково-клірингова;

3) діє реєстратор — юридична особа, котра веде реєстр власників цін­них паперів.

Посередницькі операції з випуску й обігу цінних паперів можуть вико­нувати:

• банківські установи;

• інвестиційні компанії, котрі поєднують функції фінансового посеред­ника й інституціонального інвестора;

• підприємства, що спеціалізуються на роботі з цінними паперами і здійснюють посередницьку діяльність з випуску й обігу цінних паперів. Організаційно оформленим і постійно діючим ринком цінних паперів є фондова біржа — добровільне об'єднання посередників фондового ринку.

Ризик інвестування.

Ринок цінних паперів породжує інвестиційний ризик. Інвестиційний ризик полягає:

· в ризику втрати інвестованого капіталу;

· в ризику втрати можливості отримання очікуваного доходу.

Ризик втрати капіталу безпосередньо залежить від ринкового ризику і бізнес-ризику. Ринковий ризик безпосередньо не пов'язаний з ко­мерційною і виробничою діяльністю фірми. Він може залежати від руху відсоткової ставки, біржової спекуляції, страйку тощо. Бізнес-ризик виз­начається можливістю і здатністю фірми підтримувати рівень доходу на вкладений капітал, а для акціонерного товариства — на акції. Опосередко­вано на бізнес-ризик впливає і конкурентна обстановка на міжнародному товарному, кредитному і валютному ринках.

Ризик втрати очікуваного доходу залежить від відсоткового ризику і ри­зику зміни купівельної спроможності грошей. Наприклад, державні облігації мають номінальну вартість, виражену в грошах. Несподіване підвищення цін зменшує реальну вартість облігацій на відсоткову величину знецінення гро­шей. Доходність акції складається з виплачуваного дивіденду і змін в ціні акції. Дивіденди і доходи від приросту капіталу, при достатньо великих періодах часу, визначаються виручкою компанії, котра, у свою чергу, зале­жить від технологічних, конкурентних, економічних та політичних чинників. Коливання валютного курсу також впливають на доходність цінних паперів.

Можливість того, що цінні папери будуть одночасно і доходними, і надійними, вкрай мала. Високий доход, як правило, супроводжується і ве­ликим ризиком. Інвестор, обираючи об'єкт інвестування, керується пере­вагою, котру він надає, або безпеці руху капіталу, або отриманню високо­го доходу. Цінні папери відносять до ризикованих, якщо норма прибутку на вкладений капітал сильно коливається. В принципі ж будь-які інвес­тиції в цінні папери вміщують елемент ризику.







Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.