Логістичні рішення у транспортуванні

Оскільки транспортні операції є безпосереднім вираженням зв'язків між окремими етапами товароруху, ефективність цього процесу суттєво залежить від правильності прийнятих логістичних рішень.

Рис. 12.2. Основні рішення щодо управління при транспортуванні

Перше рішення – вибір форми перевезення. Для споживачів транспортних послуг можливі дві форми отримання транспортних послуг (перевезень):

1) за допомогою створеного власного відділу доставки;

2) користування послугами сторонніх транспортних організацій.

Вибір форм перевезення здійснюється в такій послідовності:

1-й етап. Детальний аналіз переваг і недоліків форм перевезень. Переваги створення власних відділів доставки (аргументи проти користування послугами сторонніх транспортних організацій):

1) можливість оренди транспортних засобів на одне перевезення або певний період часу;

2) міжкорпоративні перевезення;

3) забезпечення потрібної якості транспортних послуг;

4) запобігання аварійним ситуаціям або їх швидке усунення;

5) менші вимоги до упакування;

6) наскрізний контроль за якістю надання послуг та збереженням вантажу;

7) можливості розміщення реклами на транспортних засобах;

8) можливість отримання додаткового прибутку за рахунок надання транспортних послуг іншим підприємствам;

9) зниження транспортних витрат і ретельний контроль їх величини;

10) контроль за розкладом, часом та маршрутами перевезень.

Недоліки, що виникають при створенні власних відділів доставки (аргументи за користування послугами сторонніх транспортних організацій):

1) високі адміністративні витрати, витрати на ремонт і обслуговування транспортних засобів;

2) потреба в значних капіталовкладеннях;

3) повна відповідальність за пошкодження та псування вантажу;

4) необхідність у складанні розкладів, маршрутів;

5) ризик неокуплення зроблених капіталовкладень;

6) витрати на страхування вантажів та транспортних засобів;

7) проблеми з ліцензуванням;

8) імовірність отримання збитків унаслідок аварій.

2-й етап. Оцінка рівня обслуговування та витрат за різних форм перевезень. Підприємство (отримувач транспортних послуг) має визначити бажаний рівень та якість обслуговування, проаналізувати можливості його забезпечення у випадку створення власного відділу доставки чи залучення сторонніх транспортних організацій. Надалі визначаються сумарні витрати для обох форм перевезень. Рівень загальних поточних витрат визначається як сума витрат на опрацювання замовлень, пакування, перевезення, збитків від пошкодження (при створенні власного відділу доставки долучаються ще й витрати на ліцензування, заробітну плату, паливо).

3-й етап. Прийняття кінцевого рішення. Критеріями для прийняття рішень про вибір форми перевезень є:

1) необхідність у капіталовкладеннях та їх достатність;

2) прогнозований рівень окупності капіталовкладень;

3) рівень якості обслуговування;

4) рівень загальних поточних витрат.

Якщо рівень загальних витрат власного відділу доставки буде нижчим, то рішення на користь власного відділу доставки може бути створене за умови достатності капіталовкладень. Щодо пріоритетності критеріїв, то її визначає замовник транспортних послуг.

Друге рішення – вибір виду транспорту – вирішується у взаємозв'язку з іншими задачами логістики, а саме:

– створення та підтримка оптимального рівня запасів;

– вибір виду упакування.

Основою вибору виду транспорту, оптимального для конкретного перевезення є інформація про характерні особливості видів транспорту^*128.

Існують такі основні види транспорту:

– залізничний;

– морський;

– внутрішній водний (річковий);

– автомобільний;

– повітряний;

– трубопровідний.

Кожний з видів транспорту має конкретні особливості з погляду логістичного управління, переваги і недоліки, які визначають можливості його використання в логістичній системі (табл. 12.1).

Таблиця 12.1. Порівняльні логістичні характеристики різних видів транспорту

Виділяють шість основних факторів, які впливають на вибір виду транспорту:

– час доставки;

– частота відправлень вантажу;

– надійність дотримання графіка доставки;

– здатність перевозити різні вантажі;

– здатність доставити вантаж у будь-яку точку території;

– вартість перевезення.

У табл. 12.2 подано оцінку факторів, які впливають на вибір виду транспортного засобу^*129.

Експертні оцінки значущості різноманітних факторів показують, що при виборі транспорту в першу чергу враховують:

– надійність дотримання графіків завозу;

– час доставки;

– вартість перевезення.

Обираючи засіб доставки конкретного товару, відправники враховують до шести факторів одночасно. Так, якщо відправника цікавить швидкість, його основний вибір зосереджується на повітряному або автомобільному транспорті. Якщо його мета – мінімальні витрати, вибір обмежується водним і трубопровідним транспортом. Найбільше переваг пов'язано з використанням автомобільного транспорту, чим і пояснюється зростання його частки в обсязі перевезень. Однак остаточний висновок про варіант доставки вантажів ґрунтується на техніко-економічних розрахунках.

Таблиця 12.2. Основні фактори, що впливають на вибір виду транспорту

Третє рішення – вибір перевізника. Якщо здійснено вибір на користь сторонніх перевізників, обрано вид транспортного засобу, то наступним етапом є вибір конкретної фірми-перевізника. Одним із суттєвих факторів, які впливають на вибір перевізника, є вартість перевезення. Споживачі, купуючи транспортну продукцію, відшкодовують ці витрати у формі тарифів і фрахтових ставок, що є одночасно грошовим вираженням вартості транспортної продукції.

У цілому, під час прийняття рішень про транспортування потрібно враховувати складні компроміси між різними видами транспорту, а також наслідки цих компромісів для інших видів діяльності в системі розподілу, таких як складування і підтримка товарно-матеріальних запасів. Оскільки з часом відносні витрати різних видів транспорту змінюються, фірмам необхідно переглядати свої схеми транспортування з метою знаходження оптимального варіанта товароруху.

Враховуючи, що діяльність з організації товароруху пов'язана з великими компромісами, потрібно використовувати системний підхід для прийняття таких рішень.

На практиці часто використовується модель абстрактного засобу.

Концепція моделі відображає проблему надання переваги якомусь одному перевізнику та засобу транспортування.

Ця модель охоплює чотири транспортні характеристики:

– витрати;

– величину відправлення;

– середній час перевезення;

– коливання цього часу.

Вплив характеристики змінюється залежно від товару і вимірюється за допомогою вартості і витрат на зберігання. Товари просуваються від джерела до споживача або отримувача. Якщо товар перевозиться франко-вагоном до місця призначення, то на відправника впливають транспортні витрати і транзитні матеріально-технічні запаси, на споживача – вибір засобу перевезення, вартість матеріально-технічних запасів, які перевозяться до місця призначення.

Загальні витрати на постачання одного ринку впродовж одного року, рухаючись від фабрики до споживача або дистриб'юторського центру є:

– витрати на транспортування;

– витрати на матеріально-технічні запаси;

– витрати на обробку замовлення;

– матеріально-технічні запаси у використанні.

Або математично:

(12.1)

де ТС – загальні витрати на транспортування за рік;

– розцінка на засіб транспортування;

D – попит на товар за рік, переведений у вагу;

І – витрати на зберігання запасів (виражені у% вартості товару);

– час перевезення (виражений як частка одного року);

С – вартість одного товару (в умовних одиницях);

S – витрати на замовлення та його виконання;

Q – величина замовлення або місткість одиниці цього засобу транспортування.

Складові моделі абстрактного засобу:

– витрати на транспортування або безпосередню доставку, транспортний тариф ( ) помножити на кількість відправлених одиниць за рік ;

– витрати на матеріально-технічні запаси в дорозі, витрати на зберігання матеріально-технічних запасів (І) помножити на час перевезення ( ) помножити на вартість товару (С) помножити на об'єм перевезення за рік ;

– витрати на оброблення замовлення, витрати на організацію і відправлення замовлення. Вони обумовлені кількістю разів замовлення цього товару, що залежить від розміру відправлення ( ), попиту ( ) і витрат на окреме замовлення ;

– матеріально-технічні запаси у використанні, які складаються з циклічних, звичайних і резервних запасів, що використовуються для поповнення запасів, коли замовлення не може бути відправлене, як очікувалось. Циклічний запас – це витрати на зберігання матеріально-технічних запасів (/) помножене на вартість товару (С) та на середню наявну кількість . Резервний запас для цієї моделі – це довільна оцінка очікування коливань.

Системи поставки вантажів

За кількістю видів транспорту, що беруть участь у поставці вантажів, транспортні системи бувають унімодальні та інтермодальні (табл. 12.3).

При застосуванні інтермодальних перевезень кожен перевізник несе відповідальність за вантаж з моменту прийняття його від відправника або іншого перевізника до моменту передачі його суміжному виду транспорту або видачі вантажоотримувачу. Суть цієї логістичної інтермодальної транспортної системи полягає в єдності всіх ланок логістичного транспортно-технологічного ланцюга, що забезпечує поставку вантажів в усі кінці земної кулі з використанням наскрізного тарифу за єдиним перевізним документом під керівництвом єдиного оператора. Крім інтермодальних перевезень використовують змішані роздільні перевезення (табл. 12.4).

Таблиця 12.3. Характеристика систем доставки вантажів

Таблиця 12.4. Порівняльна характеристика змішаних, роздільних та інтермодальних перевезень

Інтермодальна система перевезень є більш досконалою порівняно зі змішаним розподільним перевезенням. Гарантом та організатором взаємодії всіх ланок транспортного ланцюга в системі інтермодальних перевезень є оператор міжнародної інтермодальної поставки вантажів.

Наявність оператора визначає деякі відмінні ознаки, які належать до комерційно-правового аспекту функціонування інтермодальної транспортної системи:

– єдиний транспортний документ встановленого зразка;

– доставка "від дверей до дверей" або в інших мережах, передбачених єдиним транспортним документом;

– єдина відповідальність за виконання договору та збереженість вантажу;

– єдина наскрізна ставка фрахту.

При створенні мережі інтермодальних перевезень найбільше значення приділяється створенню терміналів. Відповідно до типів ринків різність у мультимодальних перевезеннях виявляється в ланках водних та наземних систем. Залежно від типу перевезень визначається тип термінала, його організаційна структура, функції та місця в транспортній мережі.

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: