CASE-технології у логістичному менеджменті

CASE-технології – це вид консалтингових логістичних послуг, пов'язаних з оптимізацією управління бізнес-процесами на підприємстві. Реальна діяльність пронизує підприємство у виді набору бізнес-процесів, що здебільшого ніким не керуються і за які ніхто не відповідає, тому що бізнес-процеси не описані й не документовані.

Процеси – це взаємопов'язаний набір повторюваних дій (функцій), що перетворюють вхідний матеріал і/або інформацію в кінцевий продукт (послугу) відповідно до попередньо встановлених правил.

Наведемо кілька визначень із області "процесної" термінології.

Основні процеси – це ті, котрі додають якість, а допоміжні процеси формують інфраструктуру організації.

Прикладами процесів можуть бути процеси збуту і постачання, процес розробки нового виробу і виведення його на ринок, процес обслуговування клієнтів.

Ідея представлення організації у вигляді набору бізнес-процесів, а управління її діяльністю – як управління бізнес-процесами, стала поширюватися наприкінці 80-х років. Кращі компанії світу почали вирішувати для себе ці задачі і на практиці довели важливість, ефективність, економічність і прогресивність переходу на клієнто-орієнтоване виробництво і процесно-орієнтовану структуру управління виробництвом.

Для управління конкретними процесами використовуються конкретні моделі бізнес-процесів.

Ефективним засобом моделювання бізнес-процесів є CASE- системи (з англ. – комп'ютерна підтримка програмного забезпечення інжинірингу).Моделі бізнес-процесів можна проектувати на різних рівнях абстрагування.

Вид опису бізнес-процесів, коли описується не стільки реальна процедура обробки замовлень клієнтів, скільки деякий узагальнений процес обробки замовлень, що є абстракцією реально здійснюваного процесу, називається типом бізнес-процесу.

Конкретні бізнес-процеси називаються екземплярами.

Між типом бізнес-процесу й екземпляром цього процесу наявне відношення клас — екземпляр.

Сукупність конкретних бізнес-процесів становить клас.

Якщо розглянути який-небудь фрагмент виробничого процесу обробки окремого замовлення, то тут кожен об'єкт, що фігурує в бізнес-процесі, конкретизується присвоєнням йому імені або набору імен.

У виробничому секторі це звичайно складання графіків робіт, що служать описом виробничого процесу для виготовлення окремих деталей або виконання виробничих замовлень.

В адміністративному секторі конкретні моделі бізнес-про-цесів реалізуються за допомогою систем управління, що автоматизують управління потоками документів і робіт.

Класи "переймають" характеристики своїх елементів, хоча кожний із класів — це абстракція окремих його екземплярів.

Кожен клас характеризується ім'ям і переліком атрибутів, що описують відповідний екземпляр. Наприклад, клас "замовлення" характеризується атрибутами "номер замовлення", "ім'я клієнта, у якого здійснено замовлення" і "платіжний період". Екземпляри, що мають ці характеристики, є предметом опису на 1-му рівні. Для подальшої характеристики класів можна перелічити їх функції.

На 2-му рівні слід абстрагуватися від властивостей "оформлений" і "готовий" і створити з цієї підмножини батьківський клас "замовлення". Така операція називається узагальненням і на структурних схемах позначається символом "трикутник" (рис. 10.1).

Рис. 10.1. Приклад узагальнення величин у батьківські класи

При узагальненні величини групуються в батьківські класи. При цьому екземпляри замовлення 1-го рівня стають і екземплярами класу "замовлення". Що стосується нових класів, сформованих з аналогічних (схожих) класів 2-го рівня шляхом абстрагування від їх відносин із конкретною галуззю, то вони привласнюються 3-му рівневі, що є метарівнем. При цьому класи 2-го рівня стають екземплярами цих метакласів. Таким чином, класи на 3-му рівні моделювання визначають кожен об'єкт, необхідний для опису фактів на 2-му рівні. Такий підхід до структурного моделювання дає змогу створювати узагальнені моделі, інваріантні до змісту конкретного бізнес-процесу.

Для зберігання запасів призначені відповідні склади. Підприємство несе певні витрати, пов'язані з утриманням складів та здійсненням складських операцій. Вони є частиною логістичних витрат. Тому складські операції потрібно розглядати не ізольовано, а як інтегровану складову логістичного ланцюга. Тільки такий підхід є запорукою успішного виконання основних функцій складу і досягнення високого рівня рентабельності виробництва та продажу.

Склади – це будівлі, споруди та різноманітні пристрої, призначені для приймання, розміщення і зберігання товарів, які надійшли на них, підготовки їх до споживання і відпускання споживачу^*120.

Для складських операцій характерні певні особливості (здебільшого негативні)^*121:

1) на складах не створюється додаткова споживча вартість, тому складські операції як вид діяльності не приносять користі;

2) з плином часу якість запасів погіршується, можливі їх крадіжки;

3) здійснення складських операцій вимагає значних витрат;

4) тривале зберігання значної кількості запасів призводить до уповільнення обіговості оборотних коштів.

Але, незважаючи на негативні вияви складування, склади виконують і ряд корисних функцій, таких як^*122:

– перетворення виробничого асортименту в споживчий відповідно до попиту і з метою виконання замовлень клієнтів;

– складування і зберігання продукції з метою вирівнювання тимчасового, кількісного та асортиментного розривів між виробництвом і споживанням продукції, що дає змогу здійснювати безперервне виробництво і постачання на базі створюваних товарних запасів, а також у зв'язку із сезонним споживанням деяких видів продукції;

– консолідація і розукрупнення вантажів – склад може здійснювати функцію об'єднання (консолідації) невеликих партій вантажів для декількох клієнтів, до повного завантаження транспортного засобу, що сприяє зменшенню транспортних витрат. У той же час на склад можуть надходити вантажі від виробників, призначені (кільком замовникам, які потім розділяються на більш дрібні партії за замовленнями і відправляються кожному споживачу;

– надання послуг. Очевидним аспектом цієї функції є надання клієнтам різних послуг, які забезпечують фірмі високий рівень обслуговування споживачів.

Метою створення складів у системах логістики є не збереження матеріальних ресурсів, а перетворення параметрів матеріальних потоків для їх найбільш ефективного використання.

Під параметрами розуміють розміри і склад транспортних партій вантажів, тип і спосіб упакування, кількість найменувань вантажів у транспортних партіях, час прибуття і відправлення транспортних партій та ін.

Сьогодні в теорії та практиці виділяють досить велику кількість видів складів, основні класифікаційні ознаки^*123 яких наведені в табл. 11.1.Таблиця

– сортувально-розподільчі, які мають значну частку у складському товарообороті. На таких складах здійснюється приймання товарів у місцевих та позамісцевих постачальників, а також їх сортування, комплектування партій товарів відповідно до замовлень роздрібних торговельних організацій. На сортувально-розподільчих складах, як правило, зосереджуються поточні товарні запаси, які зберігаються відносно недовгий час. Тому функція зберігання товарів для цих складів не є характерною;

– транзитно-перевалочні склади в основному призначені для переправлення товарів із районів виробництва до пунктів споживання різними видами транспорту. Ці склади виконують роль перевалочних пунктів, забезпечуючи вивантаження товарів, що прибули на одному з видів транспорту, приймання їх за масою та кількістю місць, сортування згідно з місцем призначення та навантаження на інший вид транспорту;

– накопичувальні склади існують для сезонного та тривалого зберігання товарів. Оскільки вони забезпечують накопичення та відносно тривале зберігання товарів, великого значення набуває також контроль за якістю зберігання товарів. Накопичувальні склади зосереджені здебільшого в оптовій ланці. Разом з основними функціями накопичення та зберігання товарів ці склади виконують допоміжні технологічні операції, пов'язані з прийманням та відпуском товарів оптовим покупцям (перепакування, сортування тощо).

– немеханізовані – це склади з ручною вантажопереробкою;

– механізовані – це склади, що мають дільниці з локально механізованими технологічними операціями за умов ручного комплектування продукції;

– комплексно-механізовані склади – це склади з механізованою вантажопереробкою, що відбувається протягом усього технологічного циклу;

– автоматизовані склади – це комплексно-механізовані склади чи їх дільниці, що мають автоматизовану систему пошуку та розміщення вантажів (АСПРВ), програмно-керований працетехнічний чи автооперативний комплекс (ПКПАК), експлуатований у максимальному режимі, чи комплекс устаткування з локальними системами автоматизованого управління, оснащений електронною автоматикою;

– автоматичні склади, які є програмно-керованими автоматизованими складами, що експлуатуються в автоматизованій системі управління технологічним процесом (АСУТП) за допомогою ЕОМ без безпосередньої участі людини, тобто склади-автомати з технологією, що не потребує участі людини.

– одноповерхові (низьковисотні) склади (їх робоча висота сягає 7,2 м);

– середньовисотні (їх висота становить від 7,2 до 12,6 м);

4. Технічна будова, яка визначає режим зберігання товарів:

– загальнотоварні склади призначені для зберігання й складської обробки товарів, які не потребують дотримання спеціальних умов зберігання;

– спеціальні склади призначені для зберігання товарів, фізико-хімічні особливості яких потребують створення спеціальних конструкцій будівель чи технологічних пристроїв.

– прирейкові (розташовані біля магістральних залізничних шляхів або мають під'їзні шляхи);

– склади при пристанях (розташовані на річкових пристанях, які мають причали), портові (розташовані у морських портах);

– не прирейкові (внутрішньоміські) (безпосередньо не пов'язані з транспортними шляхами).

6. Залежно від температурного режиму чи утепленості закриті склади поділяються на:

– неутеплені (неопалювані) склади використовують в основному для зберігання товарів у скляній, м'якій чи іншій тарі. Ці склади будують без горищного покриття, утепленої підлоги та дверних тамбурів;

– утеплені (опалювані) склади мають горище чи з'єднані з утепленим дахом, а також мають дверні тамбури, утеплені підлоги. На таких складах створюються умови для захисту товарів від зовнішньо-температурних перепадів та вологості повітря;

– склади-холодильники обладнані пристроями для підтримання мінусового рівня температури у камерах зберігання швидкопсувних товарів.

– склад індивідуального користування, який є власністю однієї торговельної організації чи підприємства, які використовують його площу для обладнання на власний розсуд, однак він може бут й орендованим приміщенням;

– склади спільного користування, серед них виділяють два види: кооперативні та об'єднані.

Кооперативні склади належать торговельним організаціям, які об'єднали капітал для будівництва великого складського комплексу й користуються ним спільно.

Зберігання запасів має забезпечувати захист від механічних ушкоджень, забруднення, зміни фізико-хімічних властивостей, шкідливого впливу один на одного. Все це потребує відповідних умов та техніки збереження.

Під умовами зберігання матеріалів розуміють зовнішнє середовище (температура, вологість та освітлення).

Під технікою зберігання – порядок і способи розміщення матеріалів на складі.

Дуже важливе значення в організації складських процесів має розміщення та збереження матеріальних ресурсів.

При розміщенні матеріалів ураховують їх: розміри, сорти, місця зберігання, рівномірність оберненості кожного виду матеріалу.

Чіткий порядок розміщення дає можливість швидко знаходити необхідні матеріали при відпуску їх споживачам або вільне місце для розміщення знову отриманих партій.

Розрізняють декілька способів розміщення матеріалів у складському приміщенні.

1. Сортовий (номенклатурний) порядок розміщення матеріальних ресурсів на місцях зберігання. При такому розміщенні кожному найменуванню сорту, розміру товару відводиться певне місце. Потрібно, щоб кожне місце збереження було забезпечене параметрами: марка, сорт, розмір. На складах із великим асортиментом матеріалів місця збереження маркірують за номерами або літерами. Індекси, якими позначені місця зберігання, присвоюють розміщеним на цих місцях матеріалам, вказуючи їх у картках складського обліку. За ознаками виробничого виготовлення або споживання розміщують згідно з партійністю і комплектністю.

2. Партійний порядок розміщення. Вантажі зберігаються окремо партіями, що постачаються, з окремим оформленням кожної партії, яка складається з матеріалів із індивідуальними відмінностями якості (метали різних плавок, цемент різних марок та ін.).

3. Комплектний спосіб розміщення. Запаси зберігаються в одному місці або в суміжних осередках вантажів різних найменувань, розмірів, сортів, що складають комплект одночасно споживаних у виробництві матеріалів.

За характером заповнення складського об'єму розрізняють:

Вибір способу розміщення вантажів здійснюється з урахуванням таких факторів:

– ступеня масовості вантажів і механізованої їх обробки;

Штабельне зберігання здійснюється, коли потрібно зберігати затарені або штучні товари. При цьому формують штабель з урахуванням тиску, який створюють верхні матеріали. Цей спосіб оптимальний при зберіганні вантажів великих кількостей і невеликої номенклатури.

Переваги штабельного зберігання: 1) максимальне використання площ та об'ємів; 2) спрощення обліку матеріалів та контроль за їх рухом.

Недоліки штабельного зберігання: 1) спосіб може використовуватись тільки при обмеженні номенклатури вантажів; 2) незручність виймання запасів зі штабеля; 3) неможливість автоматизації складських робіт. Стелажне зберігання – найбільш часто використовуваний спосіб для багатономенклатурних вантажів.

Перевага стелажного зберігання: забезпечує механізацію та автоматизацію складських процесів.

Недоліки стелажного зберігання: 1) недостатнє використання складських площ і складу; 2) потреба у стелажах та в більш складному підйомно-транспортному обладнанні.

Комбінований спосіб зберігання використовується для усунення недоліків двох вищезгаданих способів. На одному складі може бути використано і штабельне і стелажне зберігання залежно від виду запасів, їх габаритів та кількості.

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: