The Participle. (Дієприкметник).

Дієприкметник – це неособова форма дієслова, яка поєднує в собі властивості дієслолва, прикметника та прислівника. В англійській мові існує два дієприкметники: теперішнього часу (Present Participle або Participle I) та минулого часу (Past ParticipleабоParticiple II).

Participle I утворюється від інфінітива дієслова без частки to за допомогою суфікса -ing:

Participle II правильних дієслів утворюється від інфінітива дієслова без частки to за допомогоюсуфікса -ed:

open – open ed → відкритий; develop – develop ed → розвинутий.

Participle II неправильних дієслів можна знайти в таблиці неправильних дієслів (III форма дієслова):

see – seen → побачений, write – written → написаний.

Дієприкметники можуть утворювати об’єктний, суб’єктний та незалежний дієприкметникові комплекси.

Об’єктний дієприкметниковий комплекс (Objective Participle Complex).

Об’єктний дієприкметниковий комплекс виконує в реченні функцію складного додатка (object) – звідси і походить його назва. Складається він з двох частин: іменника в загальному відмінку або особового займенника в об’єктному відмінку (me, you, him, her, it, us, them) та дієприкметника.

Вживається цей комплекс після дієслів: to see, to hear, to watch, to consider, to understand, to want, to desire, to feel, to find.

Суб’єктний дієприкметниковий комплекс (Subjective Participle Complex).

Назва цього комплексу походить від слова subject (підмет ): саме таку функцію він виконує в реченні. Суб’єктний комплекс, як і об’єктний, також складається з двох частин: перша – іменник в загальному відмінку або особовий займенник в називному відмінку, друга – дієприкметник. Важливою ознакою цього комплексу є те, що його частини розділені присудком речення у пасивному стані.

Незалежний дієприкметниковий комплекс (Absolute Participle Complex).

Незалежний дієприкметниковий комплекс також складається з двох частин: іменника у загальному відмінку або займенника у називному відмінку та дієприкметника. Особливість перекладу цього комплексу в тому, що він утворює підрядне речення часу, причини, способу дії, умови і, як правило, відділяється комою.

АБРАЗІЯ – abrasion. 1. Руйнування берегів і прибережних частин дна морів, озер, водосховищ хвилями і прибоєм. Абразія виникає також по берегах усіх водойм і водотоків від хвиль, які утворюються моторними суднами. 2. Руйнування і пошкодження наземних органів рослин твердими часточками (піщинками, снігом) під час пилових бурь, заметілей.

АКВЕДУК – aqueduct. Гідротехнічна споруда у вигляді моста або естакади для пропуску води над долинами, дорогами, каналами та іншими перешкодами, що зустрічаються на шляху каналу.

БАШТОВИЙ ВОДОЗАБІР – tower intake. Водозабір, що складається із вертикальної башти, обладнаної пристроями для регулювання кількості води, яка забирається з водоймища, та відвідних труб.

БЕРМА – berm. Горизонтальна ділянка на укосі насипу чи виїмки, а також вузька смуга між підошвою насипу та верховою бровкою укосу виїмки.

БЕТОННА ГРЕБЛЯ – concrete dam. Гребля, основні конструктивні елементи якої виготовлені з бетону.

Б’ЄФ – quiet reach (still water), head water, tail water. Ділянка річки чи каналу вище і нижче підпірної споруди (гребля, шлюз). Ділянка, розташована у підпорі і вище за течією підпірної споруди називається верхнім б’єфом, нижче – нижнім б’єфом.

ВЕРХНІЙ Б’ЄФ – upstream. Б‘єф з верхового /по течії/ боку водопідпірної споруди.

ВЕРХОВОДКА – perched water. Тимчасові сезонні скупчення краплинно-рідинних підземних вод у товщі ґрунтів зони насичення над поверхнею окремих шарів чи лінз, які мають слабку проникність; інакше, це тип безнапірних підземних вод, що тимчасово накопичуються у породах в зоні аерації на обмежених за площею лінзах або прошарках водонепроникних (слабководопроникних) порід.

ВИТРАТОМІР – flow meter. Прилад, яким вимірюють витрати об’єму води, що проходить через водовипуск.

ВІДКРИТА ОСУШУВАЛЬНА МЕРЕЖА – open-channel drainage. Осушувальна мережа, яка складається з відкритих осушувальних каналів та колекторів.

ВОДА ДЛЯ ТЕХНІЧНИХ ПОТРЕБ – industrial water. Вода, яка за якістю придатна для використання в технологічному процесі.

ВОДА ПРОМИСЛОВА – industrial water. Вода, ресурси і склад компонентів якої достатні для вилучення цих компонентів у промислових масштабах.

ВОДА ТЕХНІЧНА – manufacturing (process, service, industrial) water. Вода, крім питної, мінеральної і промислової, придатна для використання в народному господарстві.

ВОДИ ПРІСНІ – sweet water (fresh water). Води з вмістом розчинних солей до 1 г/л (залежно від хімічного складу).

ВОДИ СОЛОНІ – salt water. Води з певним вмістом розчинних солей: слабко-солоні містять 3-10 г/л розчинних солей, солоні і дуже солоні від 10 до 50 г/л, розсоли (ропа) – понад 50 г/л розчинних солей.

ВОДНА ЕРОЗІЯ – water erosion. Процес руйнування гірських порід і ґрунтів водними потоками. Руйнівна здатність водного потоку тим більша, чим більша його швидкість, і залежить від характеру підстильної поверхні.

ВОДНА ЕРОЗІЯ ҐРУНТУ – rain wash. Механічне руйнування та змив поверхні ґрунту водою під час зливи або інтенсивного танення снігового покрову.

ВОДНА МЕЛІОРАЦІЯ – hydrotechnical amelioration. Система організаційно-господарських та технічних заходів, спрямованих на докорінне поліпшення земель сільськогосподарського призначення шляхом їх зрошування чи осушування з метоюю підвищення врожайності та оздоровлення місцевості.

ВОДНИЙ БАЛАНС – water balance. Співвідношення надходження та витрачання води з урахуванням зміни її запасів протягом певного проміжку часу для певного об’єкта.

ВОДНИЙ КАДАСТР – water cadastre. Систематизовані зведені дані щодо кількісних та якісних показників водних ресурсів, їхнього використання у регіонах, річкових басейнах та у державі в цілому.

ВОДНІ РЕСУРСИ – water resources. Доступний для використання обсяг поверхневих та підземних вод у межах певної території.

ВОДОБІЙ – apron. Частина кріплення дна русла за водоскидною спорудою, що виконана у вигляді масивної бетонної плити /в дерев’яних спорудах із дерева/, яка сприймає динамічні навантаження потоку, що проходить через водоскид, і захищає дно за спорудою від розмивів.

ВОДОБІЙНИЙ КОЛОДЯЗЬ – stilling pool. Гасник надлишкової енергії водного потоку у вигляді заспокоювального басейну за водоскидом, що створюється зниженням дна нижнього б’єфа в межах водобою.

ВОДОЗБІР – catchment area. Частина земної поверхні та товща ґрунтів і гірських порід, звідки вода надходить до водного об’єкта.

ВОДОЗАБІРНА СПОРУДА – intake structure. Гідротехнічна споруда для забирання води у водопровід з водойми, водотоку або підземного вододжерела.

ВОДОЗЛИВ З ШИРОКИМ ПОРОГОМ – broad-crested weir. Водозлив, який має широкий горизонтальний або слабо похилий поріг, протяжність якого в напрямку течії значно більша висоти потоку на ньому.

ВОДОЗЛИВНА ГРЕБЛЯ – overflow dam. Гребля, поверхня якої використовується для переливання води.

ВОДОЙМА – water body. Водний об’єкт у заглибленні рельєфу, для якого характерним є уповільнене переміщування води або повна його відсутність.

ВОДОМІР – water meter. Витратомір, що вимірює витрату води.

ВОДОПОСТАЧАННЯ – water supply. Подача води водоспоживачам за допомогою технічних засобів.

ВОДОПРИЙМАЧ ГІДРОМЕЛІОРАТИВНОЇ МЕРЕЖІ – collector оutlet. Водний об’єкт, западина рельєфу місцевості або зона неповного водонасичення підземних шарів гірських порід, які служать для скидання в них дренажних, промивних або надлишків зрошувальних вод.

ВОДОПРОНИКНІСТЬ – permeability to water. Здатність ґрунту або якоїсь гірської породи пропускати крізь себе воду.

ВОДОСПОЖИВАННЯ – water consumption. Витрачання водоспоживачами поданої їм води для задоволення питних та господарсько-побутових потреб і як сировини та / або технологічного агента у виробництві. Примітка: Термін “водоспоживання” означає зменшення обсягів водних ресурсів на об’єм води, поданої водоспоживачам.

ВОДОСХОВИЩЕ – water reservoir. Штучна водойма, створена водопідпірною гідротехнічною спорудою на водотоці для зберігання запасу води та регулювання стоку.

ВОДОТІК – water course. Водний об’єкт, для якого характерним є переміщування води у руслі під впливом земного тяжіння у напрямі похилу дна русла.

ВОЛОГІСТЬ В’ЯНЕННЯ – wilting percentage. Вологість ґрунту, за якої з’являються перші ознаки в’янення рослин з добре розвиненою кореневою системою.

ВОЛОГІСТЬ ҐРУНТУ – soil moisture. Вміст у ґрунті вологи, виражений у відсотках від маси сухого ґрунту (вагова / масова вологість) або від його об’єму (об’ємна вологість).

ВОЛОГОМІР – moisture meter. Прилад, яким визначають вологість речовин, твердих та рідких, в яких вода не є основним компонентом.

ГАБІОНИ – steel gabions. Ящики з дротяних сіток, заповнених камінням, які використовуються в берегозакріплюваних та руслорегулюючих спорудах.

ГЕРБІЦИДИ – herbicides. Хімічні речовини, які застосовують для знищення бур’янів. За хімічним складом гербіциди поділяють на органічні, неорганічні й комбіновані; за характером впливу на рослин – загальної дії, які знищують усі види рослин на оброблюваній площі, і вибіркової (селективної), які вражають окремі групи рослин.

ГІГРОСКОПІЧНІСТЬ – hygroscopicity. Властивість речовини поглинати (сорбувати) пароподібну вологу.

ГІДРАВЛІКА – hydraulics. Наука про закони рівноваги і руху рідин та способи практичного використання цих законів.

ГІДРОБІОЛОГІЯ – hydrobiology. Наука, що вивчає живі організми, які мешкають у воді річок, озер, морів і океанів, взаємозв’язки їх між собою та навколишнім середовищем, а також їхню біологічну продуктивність.

ГІДРОВУЗОЛ – hydraulic project. Комплекс гідротехнічних споруд, об’єднаних за призначенням та місцем розташування.

ГІДРОГЕОЛОГІЯ – hydrogeology. Наука про підземні води, їх походження, склад, властивості, закономірності поширення і руху, а також про взаємодію з гірськими породами.

ГІДРОГРАФ – discharge hydrograph. Графік зміни у часі витрат води за рік або частину року (сезон, повінь або паводок) у даному створі водотоку.

ГІДРОДИНАМІКА – hydrodynamics. Розділ гідромеханіки та гідравліки, в якому вивчають рух рідин і їх взаємодію з обтічними тілами чи граничними поверхнями.

ГІДРОІЗОЛЯЦІЯ – damp course. 1. Конструктивний елемент для захисту конструкцій будівель і споруд від проникнення та шкідливої дії води. 2. Процес виконання гідроізоляційних робіт.

ГІДРОЛІЗ – hydrolysis. Обмінні реакції між речовиною та водою, внаслідок якої молекули речовини розщеплюються на дві чи більшу кількість частин (атомів чи дрібніших молекул). Широко використовується в хімічній промисловості. Відіграє важливу роль у життєдіяльності організмів.

ГІДРОЛОГІЧНИЙ ЦИКЛ – hydrological cycle. Природний цикл, що включає випаровування води з поверхні Землі, зокрема з поверхні океану, в атмосферу та її повернення у вигляді опадів. До цього циклу входить поглинання води рослинами з наступним її випаровуванням (транспірація).

ГІДРОЛОГІЯ – hydrology. Наука, що вивчає природні води, явища і процеси, що в них відбуваються. Основні проблеми – дослідження колообігу води у природі, вплив на нього діяльності людини і керуванн режимом водних об’єктів і водним режимом територій.

ГІДРОМЕЛІОРАТИВНА СИСТЕМА – hydrolandreclaiming system. Комплекс технологічно пов’язаних між собою гідротехнічних споруд та технічних засобів для здійснювання водної меліорації у межах визначеної території. Примітка: У межі визначеної території, на яку поширюється дія гідромеліоративної системи, крім площ сільськогосподарських угідь та смуги прилеглих до них земель, можуть входити населені пункти.

ГІДРОМОДУЛЬ – water allowance. Середня витрата води на гектар зрошуваної площі. Примітка: Розрізняють гідромодуль подачі – за витратою, поданою на зрошувану площу; гідромодуль споживання – за витратою, зменшеною на фільтраційні втрати на шляху транспортування води; і гідромодуль певної сільськогосподарської культури – за витратою, необхідною для її поливу.

ГІДРОТЕХНІКА – hydraulic engineering. Область науки і техніки, яка охоплює питання дослідження, проектування і будівництва споруд для використання і охорони водних ресурсів, а також для запобігання шкідливій дії вод.

ГІДРОТЕХНІЧНИЙ РОЗРАХУНОК – uplift pressure calculation. Фільтраційний розрахунок водопідпірної споруди низького напору на нескельній основі, за яким визначають розподіл швидкостей і градієнтів напору в зоні фільтрації, значення фільтраційної витрати; перевіряють фільтраційну міцність ґрунту та товщину елементів водопідпірної споруди з фільтраційних умов..

ГЛИБИННИЙ ЗАТВОР – bottom outlet gate. Затвор, що обслуговує глибинні отвори.

ГЛУХА ГРЕБЛЯ – non-overflow dam. Гребля, в якій не допускається перелив води через гребінь.

ГРАВІТАЦІЙНА ГРЕБЛЯ – gravity dam. Гребля масивна, бетонна або з кам’яної накидки на розчині, стійкість якої проти зсуву або перекидання забезпечується за рахунок власної ваги.

ГРАДІЄНТ – gradient. Величина зміни якоїсь характеристики простору (поля) на одиницю довжини. Це поняття широко використовують в океанології, метеорології та ін. (наприклад, градієнт солоності, градієнт густини морської води, градієнт тиску, градієнт температури та ін.).

ГРЕБІНЬ ГРЕБЛІ – crest of dam. Верхня частина тіла греблі.

ҐРУНТ – soil. Верхній шар земної кори, який має органо-мінеральний склад і забезпечує живлення рослин під час їхнього росту і розвитку. Примітка: Ґрунт є природно-історичним тілом, сформованим внаслідок вивітрювання земної кори під впливом спільної дії клімату та живих організмів.

ҐРУНТОВІ ВОДИ – ground water, subsoil water. Гравітаційні води першого від поверхні землі постійно існуючого горизонту, розташованого на першому водотривкому шарі. Мають вільну водну поверхню і над ними переважно немає безперервної покрівлі водонепроникних порід. Значною мірою піддаються антропогенному (техногенному) впливу, що істотно погіршує їхні якість і режим; особливо це притаманно територіям, де проводяться гірничі та бурові роботи.

ДЕПРЕСИВНА КРИВА – depression curve. Лінія перетину депресійної поверхні з вертикальною площиною, зорієнтованою в напрямку руху фільтраційного потоку.

ДОЩУВАЛЬНА СИСТЕМА – sprinkler irrigation system. Сукупність технологічно пов’язаних між собою технічних засобів, призначених для транспортування та розподілення води по зрошуваній території у вигляді штучного дощу.

ДОЩУВАННЯ – sprinkling irrigation. Зрошування земель штучним дощем.

ДРЕНА – drain. Штучно прокладений водотік у ґрунті для збирання та відведення ґрунтових вод.

ДРЕНАЖНА МЕРЕЖА – drainage network. Гідромеліоративна мережа для приймання поверхневих та надлишків ґрунтових вод і відведення їх у водоприймач.

ДЮКЕР – inverted siphon. Закритий водовід з напірним рухом води для проведення її під перепоною /дорога, річка, канал та ін./, що знаходиться в межах поперечного перерізу підвідного каналу, або для проведення води через широку долину.

ЕКРАН ГРЕБЛІ – dam screen. Пристрій в зоні верхового укосу ґрунтових гребель, який зменшує витрату фільтраційної води, знижує положення депресійної поверхні, зменшує градієнт напору та швидкості фільтрації в тілі греблі.

ЕРОЗІЯ ҐРУНТУ – soil erosion. Руйнування верхніх, найродючіших горизонтів ґрунту талими, дощовими чи зрошувальними водами (водна ерозія ґрунту) або вітром (вітрова ерозія ґрунту). За видом руйнування ґрунту розрізняють ерозію ґрунту лінійну (яружна, глибинна), площинну (поверхневий змив) і крапельну (руйнування структури ґрунту ударами дощових крапель).

ЖОЛОБ – flume. 1. Короткий товстостінний лотік невеликого перерізу. 2. Заглиблення в дерев’яному брусі або у вузькій бетонній плиті, перемичці.

ЖОРСТКІСТЬ ВОДИ – hardness of water. Визначається за кількістю розчинених у воді мінеральних елементів. Розрізняють тимчасову (карбонатну) жорсткість води, зумовлену наявністю у воді бікарбонатів кальцію і магнію, і постійну, зумовлену наявністю сульфатів і хлоридів цих самих металів.

ЗАБОЛОЧУВАННЯ – waterlogging. Процеси розвитку характерних для боліт рослинного покриву та змін складу і властивостей ґрунту, спричинені умовами тривалого стояння рівня ґрунтових вод поблизу поверхні землі.

ЗАГАТА – dike, dam. Невисока водопідпірна споруда, що будується на всій ширині русла невеликої річки або її рукава для регулювання процесів річкової ерозії.

ЗАКРИТА ОСУШУВАЛЬНА МЕРЕЖА – subsurface drainage. Осушувальна мережа, яка складається із дрен та закритих колекторів.

ЗАСОЛЕННЯ ҐРУНТІВ – salinization. Підвищення концентрації ґрунтового розчину верхніх шарів ґрунту за рахунок розчинних солей, принесених ґрунтовими водами при їх випаровуванні.

ЗАТОР – ice gorge, ice jam. Скупчення крижин у руслі річки під час льодоходу, що спричинює стиснення водного перерізу та пов’язане з цим підвищення рівня води.

ЗВОРОТНИЙ ФІЛЬТР – inverted filter. Пристрій, що складається з кількох шарів сипучих матеріалів /пісок, щебень/, з крупністю зерен, яка збільшується у напрямку фільтрації.

ЗВОРОТНІ ВОДИ – return water. Води, які за допомогою технічних засобів повертаються із господарської ланки кругообігу до його природних ланок у вигляді стічних, скидних, дренажних і шахтних вод.

ЗЕМЛЯНА ГРЕБЛЯ – earthfill dam. Гребля, тіло якої складається з глинистих та піщаних ґрунтів.

ЗЛИВА – rain storm. Короткочасний дощ високої інтенсивності з краплями великого розміру, який може спричинити водну ерозію ґрунту.

ЗОНА АЕРАЦІЇ – zone of aeration, airing zone. Верхній шар земної кори між її поверхнею і дзеркалом ґрунтових вод. Містить гігроскопічну, плівкову і капілярну воду, тимчасово в ній буває гравітаційна вода. Зона аерації – місце найактивнішого розвитку підземного життя.

ЗРОШЕННЯ – irrigation. Штучне зволоження ґрунту і поверхні рослин подачею води з водного джерела (наземного або підземного). Здійснюють для забезпечення рослин вологою, промивання ґрунтів і регулювання їхнього сольового режиму. Існує багато способів зрошення: дощування, суцільним напуском, по борознах, крапельне, імпульсне, лиманне тощо. Зрошення доцільне не скрізь і має виконуватися з дотриманням жорстких норм поливу.

ЗРОШУВАЛЬНА ВОДА – irrigation water. Вода, призначена для поливу сільськогосподарських культур, яка за рівнем мінералізації та складом розчинених у ній речовин відповідає встановленим вимогам.

ЗРОШУВАЛЬНА МЕРЕЖА – irrigation network. Гідромеліоративна мережа зрошувальної системи, яка складається з водоводів різного порядку і забезпечує підведення води до зрошуваного масиву та розподіл її між поливними ділянками.

ЗРОШУВАЛЬНА НОРМА – norm of irrigation. Сумарний об’єм води, який подають на одиницю площі поливної ділянки за усі поливи одного зрошувального періоду.

Примітка: Для зручності поливну і зрошувальну норму виражають або в кубічних одиницях на гектар (м³/га), або висотою шару води (мм).

ЗРОШУВАЛЬНА СИСТЕМА – irrigation system. Гідромеліоративна система для зрошування сільськогосподарських культур.

ЗРОШУВАНІ ЗЕМЛІ – irrigated lands. Землі, на яких здійснюють зрошування.

ЗУБ ГРЕБЛІ – cut-off. Елемент підошви бетонних або ґрунтових гребель у вигляді заглиблення в основу для зменшення контактної фільтрації під спорудою. У бетонній греблі також збільшує жорсткість споруди.

ІЗОБАТИ – isobathes. Ізолінії глибини водойм (річки, озера, водосховища, моря тощо) на карті.

ІЗОГІЄТИ – isohyets. Ізолінії кількості опадів за одиницю часу або середніх багатолітніх опадів за місяць, сезон, рік.

ІЗОЛІНІЇ – isolines. Лінії рівних значень будь-якої величини (наприклад, температури, тиску тощо) на географічній карті, вертикальному розрізі чи на графіку.

ІЗОТЕРМИ – isotherms. Ізолінії температури (наприклад, води, повітря, ґрунту тощо).

ІНСЕКТИЦИД – insecticide. Речовина, що використовується для знищення небажаних у господарстві або у природних угрупованнях комах (наприклад, карбофос).

ІНТЕНСИВНІСТЬ ДОЩУВАННЯ – sprinkler intensity. Висота шару води, що виливає дощувальна машина за одиницю часу.

Примітка: Інтенсивність дощуваннянайчастіше виражають у міліметрах за хвилину.

ІНФІЛЬТРАЦІЯ – infiltration. Просочування атмосферної і поверхневої води у ґрунт, гірські породита рух її покапілярних і субкапілярних порах та пустотах до рівня підземних (ґрунтових) вод. Вимірюється кількістю опадів з вирахуванням випаровування і поверхневого стоку.

КАНАЛ – canal. Штучне русло правильної геометричної форми з похилом дна і безнапірним рухом води.

КАРСТ – karst (karst phenomenon). Карстові явища – явища, пов’язані з розчиненням природними водами гірських порід, і комплекс форм рельєфу, що утворюються в областях поширення розчинних порід (вапняків, доломітів, гіпсів, кам’яної солі). Серед карстових форм рельєфу земної поверхні переважають від’ємні форми (понори, лійки, улоговини, колодязі природні), характерні підземні форми (печери, порожнини, ходи).

КОЛЕКТОР – main drain. Підземний трубопровід або відкритий канал, призначений для приймання води з осушувальної мережі і відведення її у водоприймач.

КОНТРФОРС – buttress. Кам’яна або бетонна опора, розташована нормально до стіни або перекриття, яка забезпечує жорсткість конструкції, сприймає навантаження від стіни або перекриття і передає його на основу споруди.

КОРЕНЕВИЙ ШАР ҐРУНТУ – topsoil. Верхній шар ґрунту, у якому міститься основна частина кореневої системи рослин. Примітка: Глибина кореневого шару ґрунту залежить від багатьох факторів, найважливіші з яких є фізико-механічний склад, щільність, водно-повітряний та поживний режими ґрунту, глибина рівня ґрунтових вод і вид та фаза розвитку сільськогосподарської культури.

КОРОЗІЯ – corrosion. 1. Будь-яке руйнування чогось під впливом хімічних агентів або фізико-хімічних чинників. 2. Руйнування тканин виразковими процесами або їдкими речовинами. 3. Ржавіння, руйнування поверхні виробів і конструкцій під впливом хімічних або електрохімічних процесів. 4. Зміна гірських порід під впливом хімічних агентів і вимивання речовин водою.

КРОТОВА ДРЕНА – mole drain. Кругла порожнина з незакріпленими стінками, утворена в ґрунті в результаті проходження в ньому робочого органу – дренера.

ЛАМІНАРНИЙ РУХ – laminar flow. Форма руху рідини (води), що характеризується паралельноструменевою структурою потоку; в умовах ламінарного руху обміну між поряд розташованими шарами рідини не відбувається. Швидкість течії поблизу стін, що обмежують потік, дорівнює нулю. Чим більша в’язкість рідини, тим більш властивий для неї ламінарний рух.

ЛЬОДОХІД – pack ice. Переміщення крижин і льодяних полів на річках та водосховищах під впливом течій.

МАГІСТРАЛЬНИЙ КАНАЛ – main canal. Основний канал гідромеліоративної системи, від якого відгалужуються (на зрошувальній системі) або до якого приєднуються (на осушувальній системі) канали меншого порядку.

МЕАНДР – meander. Заворот, коліно, плавні звивини русла рівнинної річки, радіус кривизни яких залежить від водоносності річки і швидкості її течії. Розрізняють меандри врізані і вільні.

МЕЛІОРАЦІЯ – melioration, landreclamation, land improvement. Система заходів, спрямованих на докорінне поліпшення природних особливостей земельних угідь з метою підвищення їхньої родючості або для інших напрямів їх господарського використання.

МІКРОЗРОШУВАННЯ – microirrigation. Спосіб зрошування з дозованою подачею води безпосередньо кожній рослині.

МОДУЛЬ ДРЕНАЖНОГО СТОКУ – drainage coefficient. Характеристика інтенсивності роботи дренажно мережі, виражена в об’ємі дренажного стоку за одиницю часу з одиниці дренованої площі (л/c·га). Примітка: Використовують середньорічний, середній за вегетаційний, весняний та інші характерні періоди формування стоку, максимальний, мінімальний модулі дренажного стоку.

МУЛЬЧУВАННЯ – mulching. Землеробський захід, який полягає в тому, що ґрунт вкривають пухкими матеріалами (торфом, соломою, тирсою та ін.) або плівкою з хімічної речовини з метою поліпшення аерації, водного і теплового режимів ґрунту і як наслідок – підвищення врожайності. Мульчування – один з видів фізико-хімічної меліорації.

НАГІРНА ДРЕНА – intercepting drain. Дрена у складі захисної осушувальної мережі, призначена для перехоплювання потоку ґрунтових вод, що надходять з прилеглих земель.

НАМИВНА ГРЕБЛЯ – hydraulic-fill dam. Земляна гребля, при будівництві якої розробка, транспортування і укладка ґрунту в тіло греблі здійснюються методами гідромеханізації.

НАПІРНІ ВОДИ – соnfined ground water (water under pressure). Підземні води, розташовані між водотривкими шарами і під гідростатичним тиском. Під час розкриття свердловинами піднімаються вище контакту водотривкої покрівлі і водоносної породи або фонтанують на поверхні землі.

НЕПРИЗМАТИЧНЕ РУСЛО – unprismatic bed. Русло, форма якого змінюється уздовж потоку.

НИЖНІЙ Б’ЄФ – downstream. Б‘єф з низового боку водопідпірної споруди.

НОРМИ ЯКОСТІ ВОДИ – water quality standard. Установлені значення показників якості води, дотримання яких забезпечує потреби конкретних водоспоживачів.

ОБВАЛУВАННЯ – bund. Штучно нарощений берег вздовж річки з метою захисту прилеглих земель від затоплення паводками.

ОБВОДНЕННЯ ЗЕМЕЛЬ – watering. Підвищення водозабезпеченості території у маловодних районах шляхом використання заакумульованого місцевого стоку та підземних вод або подача води з інших районів.

ОЗЕРО – lake. Природна водойма у западині суші, заповнена прісною або солоною водою.

ОПРІСНЕННЯ ВОДИ – desalination. Зменшення кількості солей, що містяться у природних водах; осадження з морських або засолених ґрунтових вод солей до рівня, необхідного для технологічного використання вод або вживання їх для пиття. Найефективнішим є спосіб мембранного опріснення води методами електродіалізу та оберненого осмосу. Існує також термічний метод з використанням іонообмінних смол.

ОСВІЖНИЙ ПОЛИВ – aeration irrigation. Полив дощуванням для змивання пилу з листової поверхні рослин та підвищення вологості приземного шару повітря.

ОСУШУВАЛЬНА СИСТЕМА – drainage system. Гідромеліоративна система для осушування земель.

ОСУШУВАННЯ – drainage. Комплекс заходів, спрямованих на відведення у водоприймач води з поверхні землі та її надлишків із розрахункового шару ґрунту.

ОХОРОНА ВОД – water conservation. Система заходів щодо обмеження господарської діяльності у межах водозборів і водних об’єктів, які проводяться з метою запобігання забрудненню, засміченню і виснаженню водних ресурсів або обмеження і ліквідації наслідків таких процесів.

ОХОРОНА ПІДЗЕМНИХ ВОД – ground water conservation. Комплекс заходів щодо запобігання проникненню забруднень у горизонти підземних вод.

ПАВОДОК – flash flood, high water. Фаза водного режиму річки, що може неодноразово повторюватися у різні сезону року і характеризується інтенсивним збільшенням витрат і рівнів води внаслідок дощів чи сніготанення під час відлиг.

ПЕРЕДПОСІВНИЙ ПОЛИВ – preliminary watering. Полив, який здійснюють перед сівбою сільськогосподарських культур у разі недостатньої вологості верхнього шару ґрунту.

П’ЄЗОМЕТР – piezometer. Вимірювальний прилад у вигляді прямої або зігнутої скляної трубки, що відкрита з одного кінця, а другим кінцем приєднана до місця виміру тиску.

ПИТНА ВОДА – drinking water, potable water. Вода, в якій показники бактеріальних, органолептичних властивостей і ступеня токсичності хімічних речовин перебувають у межах норм питного водопостачання.

ПІДҐРУНТОВЕ ЗРОШУВАННЯ – subsurface irrigation. Спосіб зрошування, який здійснюють подачею води у кореневий шар ґрунту шляхом підвищення рівня ґрунтових вод.

ПІДЗЕМНИЙ СТІК – underground flow. 1. Переміщення води у товщі земної кори під дією гідравлічного похилу або п’єзометричного напору від області живлення до області розвантаження. 2. Кількість води, що переноситься підземним водотоком або потоком через його поперечний переріз в одиницю часу або за деякий період часу.

ПІДЗЕМНІ ВОДИ – underground water, subsurface water. Води, що заповнюють пори і пустоти гірських порід, а також ґрунту і перебувають у будь-яких фізичних станах. Підземні води розрізняють за походженням, умовами залягання, режимом, хімічним складом тощо. За гідравлічними властивостями їх поділяють на ґрунтові води, напірні води й верховодку.

ПІДКРОНОВЕ ДОЩУВАННЯ – undertree sprinkler method. Різновид мікрозрошування, який застосовують для саду та інших багаторічних насаджень, під час якого полив здійснюють дощуванням у межах підкронового контура кожного дерева.

ПОВЕРХНЕВЕ ЗРОШУВАННЯ – surface irrigation. Спосіб зрошування з розподілюванням води по поверхні поливної ділянки.

ПОВЕРХНЕВИЙ СТІК – surface flow, surface runoff, overland runoff, direct runoff, immediate runoff. 1. Переміщення води у процесі її колообігу в природі у формі стікання по земній поверхні. 2. Стік повеней і паводків за відрахуванням стоку підземного, який визначається щляхом тієї або іншої зрізки на гідрографі.

ПОВЕРХНЕВІ ВОДИ – surface water. Води, які постійно чи тимчасово знаходяться на земній поверхні у формі водних об’єктів будь-якого (твердого, рідкого) фізичного стану. До поверхневих вод належать води річок, тимчасових водотоків, озер, водосховищ, ставків, тимчасових водойм, боліт, льодовиків та снігового покриву.

ПОВІНЬ – flood, high water, inundation.. Затоплення території водою, що часто стає стихійним лихом.

ПОЛИВ – watering. Одноразове штучне зволожування ґрунту на задану глибину та (або) приземного шару повітря.

ПОЛИВ ЗАТОПЛЕННЯМ – flood irrigation. Поверхневий полив ґрунту шляхом заповнювання водою поливних чеків.

ПОЛИВ ПО БОРОЗНАХ – furrow irrigation. Поверхневий полив ґрунту для зрошування просапних культур з розподілянням води на поливній ділянці по борознах.

ПОЛИВ НАПУСКОМ ПО СМУГАХ – border irrigation. Поверхневий полив ґрунту для зрошування культур суцільного посіву з подачею води на поливні смуги.

ПОЛИВНА СМУГА – border strip. Різновид поливної мережі у вигляді обвалованої смуги землі, яку затоплюють потоком для просочування води у ґрунт.

ПОЛЬДЕРНА ОСУШУВАЛЬНА СИСТЕМА (ПОЛЬДЕР) – polder. Осушувальна система, яка розташована нижче рівня води у водоприймачі і має у своєму складі захисні дамби по периметру осушуваної території та насосну станцію (або декілька насосних станцій) для відкачування дренажного стоку у водоприймач.

ПРИЗМАТИЧЕ РУСЛО – prismatic bed. Русло, розміри та форма якого уздовж потоку не змінюються.

ПРОМИВАННЯ ҐРУНТУ – desalinization. Зниження надлишкової концентраціїтоксичних солей урозрахунковому шарі ґрунту до допустимого рівня шляхом подачі на поверхню ґрунту води та відведення розчину солей у водоприймач за допомогою дренажу.

ПРОТИЗАМОРОЗКОВИЙ ПОЛИВ – beanketing. Полив дощуванням для захисту рослин від короткочасних приморозків.

РЕГУЛЮВАННЯ СТОКУ – stream regulation by reservoirs. Перерозподіл стоку у часі шляхом його акумулювання у водосховищі протягом багатоводних періодів та віддавання водоспоживачам у маловодні періоди. Примітка: Застосовують регулювання стоку добове, сезонне або багаторічне.

РЕЖИМ ЗРОШУВАННЯ – irrigation regime. Сукупність норм і строків поливів. Примітка: 1. Розрізняють проектний та експлуатаційний режими зрошування, з них перший – приймають до розрахунків під час проектування зрошувальної системи, другий – для організації поливів з урахуванням конкретних погодних умов поточного періоду (кількість опадів, температура і вологість повітря). 2. Термін “режим зрошування” застосовують як до всього зрошувального періоду, так і до будь-якої його частини.

РІВЕНЬ ҐРУНТОВИХ ВОД – static level. Висотне положення вільної поверхні ґрунтових вод у певній точці. Примітка: Для практики найважливішою характеристикою положення рівня ґрунтових вод, від якої залежить вологість кореневого шару ґрунту, є його глибина від поверхні ґрунту.

РІКА – river. Постійний водотік значних розмірів, що живиться переважно стоком атмосферних опадів зі свого водозбору та має чітко виражене русло.

РІЧКОВИЙ БАСЕЙН – river basin (drainage basin). Територія, з якої вода по поверхні та з-під землі (з товщі гірських порід) стікає в дану річку.

СЕЛЬ – mud flow, mud stream. Стрімкий потік великої руйнівної сили у басейнах гірських річок, що складається із суміші води та крихких, ламких порід і виникає внаслідок інтенсивних дощів чи танення снігу, а також прориву завалів і морен.

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: