|
|
Міжмовні омоніми і нерозрізнена паронімія.Стр 1 из 10Следующая ⇒ Неконтекстні синоніми Інакше кажучи, в українській мові значно меншими є багатозначність і омонімія. Наприклад, для дванадцяти значень російського слова “представлять” (“представить”) РУС дає 12 самостійних лексем української мови (плюс ще понад десяток синонімів): подавати, подати; книжн. представляти, представити (напр., проект закону на обговорення ВР); представить новые данные − подати (навести) нові дані; представить справку о болезни − подати (показати) посвідку про хворобу; наводити, навести (автор представляет в диссертации богатый опытный материал − автор наводить… [або подає]); приставляти, приставити (напр., свідків на допит); знайомити (чи познайомити) (кого з ким); рекомендувати, відрекомендувати (кого кому, як і в рос.); представляти, представити ( до нагороди); зображати, зобразити кого, напр. на сцені; в літературному творі ще виводити, вивести; показувати, показати; змальовувати, змалювати; на сцені ще − грати, зіграти, виставляти, виставити; удавати, удати з себе − книжн. представляти, представити; прикидатися, прикинутися, придуритися; виклика́ти, ви́кликати; завдавати, завдати (эта работа не представит больших затруднений − ця робота не викличе великих утруднень (не завдасть великих труднощів); уявляти, уявити [собі]; являти [ собою], становити, бути: это дело не представляло собой ничего особенного − ця справа не являласобою нічого особливого; служба в армии является почетной обязанностью − служба в армії є почесним обов’язком або просто служба в армії − почесний обов’язок; представляти, репрезентувати (напр., яку-н. фірму) Тож представление − і наведення, і представлення (до нагороди), і подання (документів), і зображення, і виведення, і показування, і удавання, і змалювання, і виставляння, і вистава, і завдавання (завда́ння), це, нарешті, і уявлення, Всі українські значення не потребують контексту; російське ж “представление” розпізнається тільки за контекстом. Комунікативна перевага українських відповідників очевидна. Але для мовців (і особливо для "автоматників-самоперекладачів") це іноді нездоланна трудність. Тому ми можемо почути у ВР, на Р. і ТБ, прочитати в газетах явні мовні перебивки цього російського слова. Не знаючи цієї омонімічної розгортки, народні депутати, журналісти поганять українську мову: представте експертний висновок; дисертант представив багатий дослідний матеріал; актор представив у спектаклі тип глитая-експлуататора; хай не представляє з себе дурника; ця робота не представить для нас великих утруднень... і т.д. і т.п. І тоді (можливо, з розпачу?) лунають дратівливі претензії до української мови: " понавыдумывали кучу всяких галичанских, диаспорных слов!" І нема мужності визнати, що це ж багатство української мови, / та й очевидна перевага перед російською /. Мабуть, тому, що так на кожному кроці очевидною стає облуда леліяних сотнями років імперських міфів про "бідність" і "несамостійність" української мови, про її польське або австроугорське походження. Можна було б тут додати й про омонімічність англійської мови (як, наприклад, слово "action", що теж має 12 значень, для яких в українській мові є самостійні слова). Йдеться насамперед про значеннєву (семантичну) нетотожність деяких слів (і не лише термінологічних, а й загальновживаних) у російській і українській мовах, що, по суті, не вловлюють або й ігнорують деякі автори. Візьмімо для прикладу найпоширеніші з таких не повністю збіжних слів. Російське“время” − українські“час”,“тривалість” і "термін"(та деякі прислівники). Тут російське слово багатозначне: в другое время − іншим часом; а время выполнения программы − тривалість виконання програми (не час виконання); а время исполнения задания − 1-го мая − термін виконання; до сего (до настоящего) времени − досі, донині, дотепер (а не до цього часу). Російське“число” − українські“число” і “кількість” тадеякі інші значення:ряд натуральных чисел − ряд натуральних чисел; большое число отрицательных показаний − велика кількість негативних показань (а не велике число; як іноді пишуть); один из их числа − один з-поміж них (а не один з їх числа); без числа − без ліку, безліч, сила-силенна (а не без числа). Див. нижче (у рейтинговій "десятці" міжмовних омонімів) також "задача", "область" та ін. Багато з подібних незбіжностей у значенні слів ми можемо назвати явищем набутої омонімії. Чому? Тому що ця омонімія з’явилася в результаті тиску на українську мову, розпочатого в 30-х роках, про що йшлося вище. Саме тоді з неї було вилучено “синоніми” та термінологічні варіанти, яким відповідав один російський термін. Слово “синоніми” тут має бути взяте в лапки, бо це не була синонімія, а точні значення розмежованих термінів там, де в російській мові є термін-омонім. Олександр Пономарів пише: "Проте невмотивованих лексичних росіянізмів у ЗМІ не так уже й багато. Далеко більше помилок, пов'язаних з уживанням слова не в українському, а в російському значенні". Ілюструє: рибалка, попередити /хворобу/ [ 21, 132 ]. Тут ца́рина "хибних друзів перекладача". На них, як на гачок, потрапляють ті "автоматники"-суржиконосці. Вузлики на пам'ять "Найчастіше спотикаються при перекладі омоніма і взагалі багатозначного слова, коли з двох-трьох його значень обирають якраз недоречне" Олексій Кундзіч (14, 9) Ось ця найпоширеніша десятка: (1) задача (2) область (3) відкривати (4) свита (5) блюдо (6) відзив (7) вимагати − потребувати (8) рибалка (9) неділя (10) облік − образ − (1) задача Російське“задача”відповідає двом значенням в українській мові −“задача” й “завдання”. Математичний зміст цього слова в обох мовах збігається. В інших же випадках деякі автори ставлять його у невластивому для української мови контексті: "Задача дослідження полягає..." (з рук. до ВОУ, 2002) – завдання. Тобто російське слово “задача” не розмежоване в значеннях, семантично ширше, ніж українське. Звідси й помилка. Через це розрізнення маємо справу з міжмовним омонімом. Помилка дуже поширена − і то в усіх стилях мовлення. УР-1, 16.10.2009: "Боротьба з епідемією – важлива і відповідальна задача" – відповідальне завдання. "Ворог суне на Москву. Бій іде на 38-му кілометрі Волоколамського шосе. Бойова задача − зайняти два населених пункти" (День, 19.09.2008. Анонси програм − про фільм "День комадира дивізії") − бойове завдання. " Приймати участь у формуванні уряду − моя задача" (В.Ющенко, ТБ, 3.08.2006) − брати участь − моє завдання. У Кримського [ 45]: (перен.) ца́рина, обсяг, круг, ділянка, сфера, тере́н (в научной области − в ца́рині науковій); неизведанные области − просто́ри; область действия − обсяг діяння; область источников − джерело́ви́ще; область стока (геол.) − сто́чище, стокови́ще; "В области чего-л. " − коло чого; исследование в области чего-л. − дослід над чим. Ро́звилка тут − більш ніж у півтора десятка (якщо враховувати й нульове значення −як зайве слово і заміни на прийменникові сполуки тощо) На омонімії засновано чимало гумористичних сюжетів. Жартує Іван Гейдор (у СВ 24.11.2006): − Лікарю, мене щоденно мучать сильні болі. − В якій області? − У Київській. − (3) відкривати: книгу – розгортати; вікно – відчиняти; двері – відчиняти; навстіж − розчиняти; трохи − відхилити; але день відчинених і відкритих дверей; запону, покривало − відслонити; очі – розплющувати і, за конт., розімкнути (як і не закривати, а заплющувати). У ЗМІ, в усному мовленні, зокр. у ВР, тут найчастіше все " відкривають ". "Усе чекала, що він /загиблий син/ відкриє двері і зайде до хати" (Світлана Душик // ГПУ, 11.09.2008) − відчинить. Ще варіанти: "Йти на це з відкритими очима" – свідомо. "Свято відбувається в Пирогово, під відкритим небом" (5-й кнал ТБ, 20.04.2008) − в Пироговому, просто неба; " за напіввідкритими дверима" (День, з "Анонсів програм":15.06.2007) − напіввідчиненими; прочиненими. А коли "відкривати"? Відкривати щось зорові; відкривати кому щось нове, а самому − назнавати; відкривати кредит, рахунок; відкривати (і звіряти) таємницю; /нові/ школи, лікарні − теж відкривати; повітряне, автобусне сполучення − відкривати й розпочинати; збори, свято − теж відкривати й розпочинати; перен. відкривати душу; відкривати обійми і т. п. − (4) свита “І Кучма, і його свита в один голос заявляли, що нас в Іраку чекають якісь нафтові чи відбудовчі контракти” (І. Бокий, СВ, 18.05.2004) – по́чет. “Вони /ветерани/ вирішили прорвати /міліцейський/ кордон, щоб покласти квіти разом з губернаторською свитою ” (СВ, 11.05.2002) – квіти зі свитою?! з убогим сіряком?—тут почтом. Газета СВ редагується на високому рівні, українська мова в неї багата й соковита, однак цієї помилки припускаються часто. А газета "Столиця" навіть у статті про культуру мови (“Словолюб про осінь надій”, 27 вересня − 3 жовтня 2002) пише: “Ну, нехай учений фізмату ще може не втямити сутності фрази, а куди ж дивиться свита?”. Видю́ща свита! Видю́щий сіряк! У Грінченка − тільки одне значення слова свита: "крестьянская. верхняя одежда из домашнего толстого сукна". Карав. (у Практ. сл-ку син. укр. м.) наводить синоніми до слова “почет”: кортеж; (весільний) при́чет; (на пошану гостя) почесна варта; як діалектизм караул; стиліст. синонім “сіряк”. Слова “свита” в ц. знач. немає. У СУМі зі стилістичним обмеженням рідко (укладачі знали, що це русизм) наводяться приклади з І.Франка, О.Гончара, І.Ле. А ось у Бориса Олійника − синонім: “Хочуть обірвати сув’язь на Кучмі. Але не він сам усе робив. Є оточення. Челядь грає короля” (Б. Олійник. З українцями не можна довго жартувати. − День. − 2005. − 17.06.2005); в ц. ж номері − К. Рильов: “До нас із невеликим почтом урочисто вийшов високий ставний чоловік у рясі”. Літературознавець Мих. Наєнко (в ЛУ 6.10.2006, ст. “Охламони”) обігрує цей міжмовний омонім, розповідаючи про те, як Ющенко латав свою “свиту” (челядь) − там клапоть відрізав, там доточив (“Вона [влада] різала поли й латала плечі своїй свиті”; та й то забув хоча б узяти це слово в лапки: “Президент, щоправда, зізнався, що протягом останніх десяти днів найбільше мук завдав йому вибір: свита чи Україна?”) − (6) відзив "Відзив на дисертацію" – відгук про дисертацію.Тут "нашкодив" рос. омонім: отзыв −> і відгук, напр., на дисертацію, і відзив − на пароль). Нинішні словники дають це слово а) як син. до "відгук", що, очевидно, є все ж інерцією русифікаційної тенденції 30-х рр., навіть ВАК у своїх інструкціях вимагає писати "відзиви" на дисертації; б) як військовий термін (відповідь на пароль), але "РУС військової термінології" 1928 року подає слушніше "відклик" Кримський дає "отзыв о книге" − думка про (на) книгу; так само "думка про кого".Є ще відкликання (кого звідки); думка (про кого). − (7) вимагати − потребувати. "Бруківка на Андріївському вимагає перекладення..." (Нат. Лебідь. Нонсенсів у Києві багато // УМ, 27.10.2006) − потребує (вплив рос. "требует"). Так само "документ потребує доопрацювання (а не вимагає). "Депутат вимагає допомоги" – якщо він висуває вимогу про допомогу, то так можна висловитися, якщо ж вона йому потрібна, то він її потребує. "Пропозиція вимагає внести зміни до закону" – потребує внесення змін; тягне за собою необхідність внесення змін; "розуміння об'єктивних вимог розвитку суспільства” – тут потреб. У багатьох випадках – може допомогти рос.: вимагати – требовать, потребувати – нуждаться. За ВТС: Вимагати – настирливо просити, пропонувати в категоричній формі зробити щось, ставити перед кимось вимогу, зобов'язувати до чого-н. (вимагати гарантованих виплат). Потребувати – відчувати необхідність у чому або нестачу чого (ця справа потребує наших рук і розуму; здоровий від природи – ліків не потребує). Якщо від кого, то вимагати. М. Гладкий − (2, 113): "Відтінок слова 'потребувати' − об'єктивно-пасивний проти суб'єктивно-активного 'вимагати'. Але не слід обмежуватися цими двома словами". Цей же автор писав: "Російському 'требовать' у його первісному значенні відповідає укр. 'вимагати', з синонімічними допоминатися(= рос. 'домогаться'), допевнятися, доправлятися(= рос.'требовать законного'); напр., 'Вона вимагатиме добрих коней, панського погонича' (за Сл. Б.Грінченка); 'Вона вперто допоминалася одповіді' (М. Коцюбинський), 'нехай не допевняється нічого' (П. Куліш), 'Треба свого права доправлятися' і т. ін. Письменник П. Федотюк не погоджується з проф. Сербенською ("Антисуржик": "бенкет... вимагає тостів", "любовні листи вимагають особливої уваги до слова"). "Хоча доречно, писав він, було б в обох випадках вжити дієслово "потребують" або ж по-іншому побудувати фразу, скажімо, "на бенкетах не обійтися без тостів" (із ст. до Вітч. № 1−2 − 2007). Є ще одне значення рос. "требовать", яке не передається словом вимагати − а саме, коли йдеться про борги. Їх у нас не вимагають, а правлять [ 2, 160 ]. "Чоловік приходить додому з рибалки і з порога запитує дружину: − Кіт удома? − Та заходь, не бійся. Я йому кільку купила" (УМ, 30.11.2007) − з рибалкування. − (9) неділя у знач. тиждень "Ми повністю контролюємо ситуацію, починаючи з середи минулої неділі... " (Митники на Придністров'ї // УР, 18.04.2006) − минулого тижня"Сьогодні збігає третя неділя Великого посту" (1+1, на інформаційній стрічці, 11.03.2007) − минає третій тиждень; минулої неділі − минулоготижня. ("Хибний друг перекладача") − (10) облік − образ − /вид/ Щодо обліку: 1) "Зовнішній облік письменника" (О.Гончара. – СТБ) – зовнішній вигляд, зовнішність; якщо ж про моральні риси, то моральне обличчя. 2) "Це питання тр. вирішувати, особливо з обліком нових обставин" (УР, 21.11.2006) − з урахуванням. “Реалізація цієї концепції вимагає обліку наступних положень” (з рук. до ВОУ № 2 – 2005) − потребує врахування таких положень. Отже, якщо йдеться про вигляд, фігуру, зовнішність, то слід (залежно від контексту) послуговуватися словами:подоба, постать, постава. "Образ життя" часто кажуть і пишуть там, де належало б казати спосіб життя. "Здоровий образ життя..." (УР-1, 16.07.2002) – здоровий спосіб життя. "Кенгуру ведуть нічний образ життя " (УТ-1, 25.07.2006) − спосіб життя. Якщо мовиться про "спосіб", то користуємося й іншими, синонімічними варіантами: лад, чин, роб, побит: таким чином (робом, ладом, побитом), у такий спосіб, отак, по-такому, отож, отже. Іноді "образ" пишуть там, де йдеться про живу людину. " Подібно до образу Каменяра Олександр Іванович відстоює національну ідею" (Зиновій Пирій. Сокальський зорепад // Вісник. − 2006. − № 6) − як Франків Каменяр; крім того, національну ідею обстоює (або боронить, захищає). ===== Ще кілька прикладів помилок при вживанні: /І/ − російських омонімів ("ро́звилки") /ІІ/ − міжмовних омонімів ("хибні друзі перекладача" − різні значення однакових слів у контактних мовах) /ІІІ/ − міжмовних паронімів (різні значення близькозвучних слів) /IV/ − нерозрізнених російських паронімів ("російська парономазія") І Ро́звилки (Нерозрізнення значень російських омонімів) − не помірковані ціни (від рос. умеренные), а помірні, тобто невисокі;, як і про вітер (помірний − тобто несильний), про дозу (помірну − тобто дозволену), про клімат (помірний − м'який). А поміркований − це який? Про людину кажуть: поміркована, розважлива, обачна, розсудлива, обережна; про погляд, позицію − помірковані, не крайні, не ектремістські; − не кольорова капуста, а цвітна (вона цвіте); − не я рахую, а я вважаю; − не причинно-слідчі зв’язки, а причинно-наслідкові; − не торкається (у знач. має відношення), а стосується: "Звільнення з посад міністрів торкається тих, хто попав сюди випадково" (УР, ТБ, ВР, місцеві газети) − стосується тих; хто потрапив... Скрізь тут нерозрізнені значення російських омонімів: умеренный, цветной, считаю, следственный, касается. Ще приклади т.зв. "набутої омонімії" в українській мові − кисть (з 30-х років все звелося до російського зразка − теж кисть). Насправді ж в українській мові тут така ро́звилка: 1) (рука від пальців до зап'ястя) п'ясть 2) (на фарбування, малювання) щітка, пе́нзель 3) (квіток) китиця, волоть 4) (плодів) китиця, кетяг 5) (винограду) гроно, кетяг Як бачимо, тут п'ять розрізнених значень, а з синонімічними варіантами − 7 слів. − включення 1) уві́мкнення 2) охоплення, умі́щення; 3) долу́чення, залу́чення, вне́сення, вве́дення, заве́дення, зане́сення, запрова́дження 4) (чужорідне тіло) вкра́плина 4 розрізнені значення, з синонімами − 11 слів. − наступний і слідуючий − скальковані з російської мови "следующий " 1) (поданий далі) такий 2) (який скоро настане) наступний, майбутній, прийдешній 3) (розташований далі у просторі) дальший, подальший 4) (перший із подальших) черговий, наступний 4 значення, 7 слів. ІІ "Хибні друзі перекладача − 1" (Міжмовні омоніми) − заказ − у зн. "замовлення", а "заказ" в українській − заборона (тому й "заказник"); так само заказний − замовний. "Ми щодня слухаємо повідомлення журналістів і трансльовані ними явно заказні віщування нібито політологів про те, що демократичної коаліції може не бути..." І нижче: " заказні нібито пророцтва" (Ольга Герасим'юк. Чому ЗМІ не розповіли, що було у вівторок у Харкові // День, 26.10.2007) − в обох випадках тут замовні /віщування, пророцтва/; − лишатися /від російського лишаться, напр., ілюзій/ − позбуватися або позбавлятися (з деякими стилістичними розрізненнями); а українське "лишатися" − це не змінювати місця свого перебування, не зникати, не переставати бути ким-небудь тощо; − лиш би: від 2002 року й понині на Р. “Ера” знову й знову звучить пісня: “...для мене щастя більшого не треба − лиш би рідний колос, лиш би рідне небо опускали руки на моє плече” − тільки б, аби лише...; − наглий тон − по-українськи треба зухвалий, нахабний; в українській мові є й "наглий", але з ін. значенням − раптовий, несподіваний, непередбачуваний; − походити на кого − бути схожим на кого; "Не могла пригадати, на кого він походить (День, 25.12.2001); /походи́ти можна біля когось, чогось /, похо́дити − від кого, чого. (ВТС, щоправда, за інерцією подає й у знач. на кого, хоча й зі стиліст. обмеженням розм., думається, що це все ж інерція "наближення до російської"); − протікання процесу реформування освіти (з рук. до ВОУ № 2 – 2003) – перебіг − розбити (сад, намет) − сад розпланувати, намет встановити, поставити І стисліше: − не дурний тон (смак), а поганий тон, поганий смак, несмак (вийшло ж − нерозумний тон); − нижня білизна − спідня ІІІ "Хибні друзі перекладача − 2" (Міжмовні пароніми) Є слова, які можна було б назвати міжмовними паронімами (теж "хибні друзі перекладача"): Це близькозвучні слова з різним значенням: утворена девіативна, суржикова лексема близька за звучанням, але відмінна (іноді протилежно, антонімічно відмінна) від російської: − забовтали "У цьому провина передусім демократичних політиків, які забовтали питання й не забезпечили європейський рух" (Ігор Лосєв. Коли аполітичність дорівнює колабораціонізму // День, 27−28.04.2012) − нерозпізнані і тому неточно перекладені рос. пароніми "взболтать" і "заболтать" (від 1/ бовтати, колотити; 2/ базікати, балакати, молоти). − отже, забалакали (а "забовтали" − глину для будівельного розчину); заговорили − теж стилістично неточно. Або схожість від рос. "всхожесть" (тобто у знач. 'здатність схо́дити, пророста́ти'). Цілком прийнятні в традиції періоду українізації 20-х років, але майже "єретичні" в період лінгвоциду варіанти виправлення: сходи́вість, пророста́вість (у Кримського ще висхо́жість, зіхо́жість). Але це не стосується іншого значення: схо́жість − це 'наявність близьких ознак'. Ще кілька міжмовних паронімів: − і крик не роздається, а лунає, розлягається; − нарізаємо любе скло / Оголош. у магазині будівельних та господарі товарів / − це улюблене скло чи все-таки будь-яке? Можна це назвати міжмовним омографом. Чи просто русизмом. − міри, а часом і покруч міроприємства (у значенні заходи; можл. й утрачений синонімічний ряд: зусилля, дії, шляхи досягнення, кроки, способи); вишукувати міри попередження /злочинності/ (рос. изыскивать меры) − добирати способу запобігання (призабутий синонімічний варіант); навіть прибігати до мір (поберегли б ноги!) − вдаватися до заходів. А міра − це одиниця виміру чого-небудь − потерпі́ти поразку (це перете́рпі́ти?) − зазнати поразки. З наведених прикладів можемо виснувати: нерозрізнення значень паронімів зумовлюється кількома чинниками: 1) фонетична подібність їх; 2) мовець не має чіткого уявлення про семантику одного чи обох компонентів пари слів; 3) дія інтерференцій: сплутування можливе тоді, коли у російській мові використовується одна багатозначна лексема (полісема або омонім), а українська мова має у своєму ресурсі кілька відповідників для кожного із значень. /IV/ Несподівана російська парономазія (Нерозрізнення значень російських паронімів) − небачена стіна озону − невидима (і непроникна − напр., для жорстких космічних променів) (нерозрізнення рос. паронімів невидимая − невиданная; калькування від нерозрізненого російського пароніма/ − не пронизливо звучить тема, а проникливо (УМ). Тут нерозпізнаними виявилися українські пароніми − мовець заплутався у своєму словнику. Як бачимо, в мовленнєвій практиці є багато неточностей у вживанні близькозначних і близькозвучних слів (синонімів, омонімів, паронімів). Редакторові доводиться уточнювати їх контекстне значення. Тут ще важливо пам'ятати, що специфікою міжмовних паронімів і відповідників російського омоніма є те, що для них характерні різні варіанти семантичної сполучуваності з іншими лексичними одиницями. Тому замінюючи суржикову лексему, слід обов'язково перевірити узгодження, керування в новій словосполуці. Під час "автоматичного" перекладу, отже, наші автори і редактори часто не розрізняють значення: * російських омонімів; * паронімічних російських слів; * українських паронімічних слів (не обирають точного); * міжмовних омонімів і паронімів * стилістичних нюансів у використанні синонімів. "Автоматник" ("самоперекладач" − за [ 20 ]; "сам-собі-перекладач" у Караванського) неспроможний розрізнити усі ці відмінності. .4. Своєрідний "реверс" (втрати в ході антисуржикової роботи) Не можна не бачити прагнення сучасних авторів поновити знищені природні особливості української мови, збагатити її. Актуалізується призабута лексика, ідіоматика. Словник однієї з останніх праць Оксани Забужко (7), наприклад, налічує понад 300 слів і словосполук, які ще в ХІХ ст., а потім і у 20-ті роки ХХ були звичні для наукового, публіцистичного і художнього дискурсу, але за роки радянської влади їх просто витравили з української мови, замінивши на "близькі" до російської: безмисний (лишився був у словниках тільки бездумний − ближче до російського "бездумный"), взорувалися (на одні й ті самі приклади), відрух (там, де в нас тепер тільки іншомовне "рефлекс"), доконечний (лише "обов'язковий", бо ближче до російського "обязательный"), доривчий (випадковий, епізодичний), заскочений (у нас обов'язково напишуть "здивований" − синонім, але нема відтінку несподіванки, не та динаміка думки), заціліти ("У народному мовленні й дотепер заціліло спеціальне 'дитяче арго' "); без сорома казка; видаватися на позір; щось таке їм і до голови б не стрелило (там, де наші автори обов'язково напишуть заяложене " і в голову б не прийшло ") і т.д., і т.п.. Може дещо менші вибірки реанімованої української лексики і фразеології ми могли б виписати й із творів Ірини Фаріон, Оксани Пахльовської, Валерія Шевчука та багатьох інших. Бачимо таке ж прагнення і в інших, та менш досвідчених у мові журналістів, літераторів, науковців. Але ця менша досвідченість часом набирає форм гонитви за модою, що має наслідком смислові зміщення, стилістичні неточності. Ухопилися, наприклад, за прекрасне слово "наразі", але так зашмулювали його, що розгублений учень або й студент не може дотямити, який смисл у цього слова. А це поки що, на цей час (іноді −зараз). В аналізованих текстах авторові трапилися з півтора десятка випадків неконтекстного вживання слова "наразі": " Наразі вмикаємо радіотрансляційний запис" (УР-1, 27.04.2002) − виходить, що ми поки що вмикаємо, чому ж не отже?“Ви прослухали передачу для любителів музики − наразі хочу назвати прізвища переможців вікторини” (“Тоніс”, 19.01.2003) − а треба "далі", "тепер" або "а тепер". “Служби міграції різних країн, наразі й України" (Лариса Оксенчук, Р. Ера, 21.08.2002) − включно з Україною, серед них і України; у тому числі України. “Система відеотелефонного зв’язку, що наразі працює в Україні...” (СТБ, 8.11.2002) − тут "... що вже працює"; “ Наразі ви прослухали передачу...” (УР-1) − тільки-но, щойно або й без цього слова: "Ви прослухали передачу..." Інші варіанти −в нинішніх умовах, на даний час, досі. Іноді пишуть тавтологічно: наразі поки що. В деяких фрагментах це просто зайве слово: “Воротар наразі надійно забирає м’яч”, “Київські динамівці наразі знову завоювали чемпіонське звання” (зайве слово, яке, одначе, спотворило зміст, бо як це “ наразі завоювали”? Поки що? На даний момент? Адже вони навічно вже чемпіони 2008 року!). А скільки ще таких "модних" слів невиправдано вживаються в текстах! Дуже багатьом сподобалося слово "позаяк". В українському варіанті газети "День" майже вже немає ні сполучника бо чи бо ж, ні оскільки, ні через те що, тим що, тому що, затим що, того що, а що...то, адже, ж, же. Це що − збагачення? Часто все це справляє кумедний ефект, особливо коли, напр., без усяких жартів приписують це слово народному депутатові (на той час) Моісеєнку: “ Позаяк закон не прийнято...” Це переклад з російської "Поскольку закон не принят..." А на Донбасі з людини кепкують. Треба ж мати на увазі, що це слово ніколи не було в українській мові поширеним у стилістично нейтральному тексті. СУМ подає його з обмеженнями заст. і жарт. − застаріле і жартівливе! На це звертала увагу ще Олена Курило: "Російські препозитивні злучні звороти так как, ввиду того что дехто перекладає штучним позаяк, − писала вона. − (Позаяк ми не знали, то...). Такого злучника /сполучника − П.К / українська мова не знає, а натомість уживає злучник що або як, як же, що їм у наступному реченні здебільшого відповідає то: − А що він того не сказав, то ми й не знали (Гр.) Але що то був гість, то йому нічого не казали (Шухевич, польське дж.). Як був старший од Левка годів на два, то й подужував його (Гр. Квітка). Як же побачила (Польща), що турки її в боях перемагають, то почала з ними сяк-так миритися (П.Куліш). "Не тому прісно, що не кисло, іно тому, що не розчинено" (Номис). Часто ще штучним п о з а я к замінюють злучника бо: Я не прийшов, бо не мав часу (а не: п о з а я к не мав часу)". [ 15, 174 ] Манірні і неконтекстні "позаяки" (" позаяк..., то..." і под.) є, на жаль і в О.Забужко [7, 174, 245, 299, 338...] Запозичений з польської сполучник "аби" в знач. "щоб" у деяких виданнях уже практично повністю витіснив нормальний варіант, серйозно змінивши звукову систему українського мовлення. Доречно й недоречно послуговуються й лексемами "натомість" (інформацію про пожежу в Каліфорнії диктор телеканалу “1+1” 29.10.2003 звично пов'язує з наступною інформацією: “ Натомість у Таїланді тропічні зливи спричинили величезні повені...” Який логічний зв’язок існує між двома повідомленнями в обох прикладах? “Натомість” − це замість чого-н., це логічна зв’язка, що підкреслює залежність між подіями. Часом неточно вживаються також слова відтак, либонь, допоки, далебі́, пре́цінь тощо. Це теж один із сучасних наслідків давньої кампанії з "конструювання" суржику. (б) Боязнь русизму − інший: “Принц перевернувся на інший бік” (з рук. до Вітч., до № 5-6 − 2003) − на другий” (у нього що − є такий і не такий бік?); “одна рука коротша іншої” (з рук. до Вітч., № 3-4, 2003) − коротша від другої; “Андрій розреготався, вхопившись однією рукою за живіт, а пальцем іншої вказуючи на Гната з незнайомцем” (там само) − пальцем другої. "Соціальна реклама відрізняється від комерційної докорінно − своєю місією. Перша продає, інша захищає" (День, 9.11.2007, Маша Томак) − друга. Інші люди (рос. "остальные") − решта людей. Скрізь тут − боязнь русизму від російського "другой" ("остальной"). Але не можна сказати " другими словами", "то була друга держава /Рад. Союз/, другі були й вимоги" (ВР, День та ін.) − іншими словами; інша держава; інші вимоги. Тут уже, як бачимо, зворотний процес, так би мовити, "реверс": помилки виникають з добрих намірів, та через слабку мовну підготовку. Причинами є боязнь росіянізму або захоплення "модними" реанімованими словами, які тулять у текст, не дбаючи про точність контексту. 2. Структура суржику. Які "поля" української мови він охопив? Механізми формування суржику. 3. Розрізніть поняття "суржик" і "вторинний суржик". 4. Що таке міжмовні омоніми в їх суржиковому варіанті? Список літератури для самостійного опрацювання та підготовки реферату: Борис Антоненко-Давидович. Як ми говоримо [1]. Олександр Пономарів. Культура слова: Мовностилістичні поради [21]. Олександра Сербенська, Марія Волощак Актуальне інтерв'ю з мовознавцем [23]. Максим Рильський. Ясна зброя [22]. Святослав Караванський. Секрети української мови [8]. Надія Непийвода. Сам собі редактор: Порадник з української мови [18] Публікації, які стосуються лексики в наукових періодичних виданнях: − у Збірнику наукових праць Інституту української мови НАН України "Культура слова" (2011−2012 роки); − в журналі "Дивослово" (2011−2012). Викладіть у формі тез для виступу в адиторії. 2. Морфологія   Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот...  Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...  Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...  Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|