Призабуті українські живомовні конструкції, звороти

У результаті тотального "наближення" української мови до російської згинула з нашої мови значна частина не тільки лексики та фразеології, а й малих синтаксичних структур. Святослав Караванський назвав їх "безвісти пропащими".

"Українська мова знає чудові короткі форми, які здатні заступити важкі й незграбні звороти. Ці форми є свого роду окрасою української мови − вони створюють неповторну палітру української мовної стихії. Скорочують і полегшують спілкування українця коротенькі слівця аж, же, ж, то, і, а, що, як, не. Часом одне таке слівце або комбінація їх заміняє цілий вираз: Заспокойся, а то не виграєш. Вдавшись до офіційного жаргону, це треба було висловити так: Заспокойся, в противному разі не виграєш" [ 9, 16 ]

"Можна вичитати з газет або й почути з уст мовців і такі вирази:

Ці вирази звучать так, як незмащене колесо. Бо вони копіюють російські форми немыслимо, невозможно та не приходится. Щоб ці вирази зазвучали по-українськи, треба тільки згадати правильне наше слово. Таким словом є слівце годі. Воно заступає у ма́тірній мові низку калькованих зворотів. Наведені неоковирні відразу стають "оковирними", коли мовець вживе слово годі:

Або в Миколи Лукаша − у перекладі з Грімельсгаузена: "Шпалери ж у за́мку були з такої делікатної матерії, що по всій землі годі шукати.

Те ж бачимо й там, де калькують з російської і кінці в воду, або й "сказав − і точка", або навіть "і крапка". Лукаш у перекладі з Шекспіра пише по-українськи: "Ахілл дурень, бо ходить під Агамемноном, Терсіт дурень, бо дурневі служить, а Патрокл, сказано, дурень, та й годі "

Широко послуговується цим слівцем Оксана Забужко:

− годі зрозуміти: "Це важливий момент, без усвідомлення якого годі сповна зрозуміти й драму нашої радянської інтелігенції та її професорів, досі радніших перейматися 'особливою відповідальністю за долю народу', ніж 'скромним' і куди потрібнішим їм трудом самоосвіти" [ 7, 518 ]

− годі й мріяти: про цитати, "першоджерела яких сьогодні без фахових студій встановити годі й мріяти [7, 249 ].

− годі відшукати "...чого як чого, а отої танатичної / фанатичної / зачарованости недужним... у неї відшукати годі" [ 7, 72−73 ]; можемо тут відзначити і живомовне чого як чого.

Тобто можна вважати, що йдеться про помежну територію між фразеологією і синтаксисом. І тут знайдемо пустельні піщані заноси на квітучих оазах української мови.

Ось що дасть нам аналіз цих елементів мови в сучасних публікаціях і усному мовленні. При цьому акцентуємо увагу на живомовних варіантах (їх подаємо першими), проілюструвавши, якими замінниками користуються мовці. Скористаємося при цьому матеріалами з праць Агатангела Кримського, Олени Курило, Миколи Гладкого, Бориса Антоненка-Давидовича, Сергія Головащука, Святослава Караванського та інших авторів.
1) З часткою аж (у словосполуках) −

а) де, перекладаючи рос. внезапно, вдруг, как вдруг, как вот.., пишуть несподівано, раптом, як раптом, коли це: аж глядь, аж гульк, аж зирк."Аж глядь, палати зайнялися" (Шевч.); "Жде він, що з того буде. Аж бачить, якийсь чоловік гонить силу звір'я" (Гр. − Навела О. Курило); "Приглядається запорожець, − аж перед ним не чорт уже, а парубок у чорному кобеняку" [ 15, 180 ]. Ось як стилістично пояснює цю конструкцію О. Курило. "Даю тут на увагу той факт, що в попередньому реченні здебільшого нема того дієслова, що з ним в'язалося б наступне речення: у фразі, напр., "Чоловік приходить на місце, − аж теплиці нема". Друге речення, − пише вона, − в'яжеться з поняттям "бачить" (... бачить, аж теплиці нема; аж бачить: теплиці нема), яке не має собі відповідника у фразі, − така лаконічність підсилює відтінок несподіваности, раптовости" [ 15, 180 ];

б) де російське '/до тех пор/ пока не' − аж, аж поки, поки: ("... коли Україна була спілкою вільних князівств, аж поки зруйнували її татари" − Єфремов, навела О. Курило);

в) як раптом; коли раптом, коли (рос. вдруг, как вдруг) − "Аж ось двері розчинилися − і... вскочила Галя в хату" (Панас Мирний)

г) рос. более чем − більш ніж достатньо − аж задосить

− до самого ранку (рос. 'до самого утра') − аж до ранку

− цілих три роки (целых три года) − аж три роки

− зовсім (абсолютно) нічого (не зробив, не вийшло; від 'совсем ничего') − аж нічого (аж нічогісінько)

− до такої міри, настільки (до такой степени, настолько, что...) − аж так, що...

-так і виблискує, де рос. так и искрится − аж виблискує

− в ролі сполучника (рос. так что і аж): 'То Трясило йде, аж земля гуде' (Сос.)
2) а що..., то...; що..., то...

Ці питомі українські конструкції практично невідомі сучасній журналістській масі; майже забули про них і редактори. На їхньому місці угніздилися штампована калька так як і манірне та 'штучне' (за висловом Олени Курило) ' позаяк '. “... а так як при цьому витрати не збільшуються, то справа вигідна" (з рук. до ВОУ №3, 2003) − а що витрати не збільшуються, то... " А позаяк він був людиною гордою, то відмовився писати покаянного листа в ЦК" (Олег Вергеліс. Білявка і пастух. Колгоспний "посаг" улюблениці Сталіна // ДТ, 21.06.2008) − а що був він людиною гордою, то відмовився... /Тут уже "реверсний" (зворотний) процес: поновлення раніше репресованої лексики часом призводить до витіснення питомих українських форм різноманітними нежиттєздатними "модними конструктами".

Є й ще варіанти − зі сполучниками того − що, тому − що, тим − що: "Того ж я смутненький, що ти молоденька" (Чуб.); "Тим я її не займаю, що сватати маю" (Нар. пісня). Бувають варіанти і без "що": "Тим я сльози розливаю − невірного друга маю". Або й саме "що": "І там його не страчено, що був великий воїн" (П.Куліш); "Не пускають на вулицю, що я молодая" / Чуб. / [ 15, 174 − 175 ].

Тут діє характерний для живої мови закон економії мовних засобів − своєрідна редукція синтаксичних форм та ідіом.
3) гаразд що; добре що

− тут замінником став русизм благо: " Благо закон у нас і досі має багато спільного з дишлом (УМ, 7.12.2006).− добре що, гаразд що.

− незважаючи на те, що... / часто навіть не дивлячись на те, що... (від рос. несмотря на то что)

− Ці два будинки дарма що стоять вже близько сто літ, а ще кріпкі (15, 347 ]

− З Низу бувало переходять вони (козаки) у Московщину служити цареві, дарма що король воював проти його (Куліш, VI, 54)

− Так, ми не малий нарід, дарма що нас не добачають наші сусіди у своєму величанні (там само)

− Дарма що голий, та в підв'язках (Номис) (15, 176 ].

Цю живомовну словосполуку замінюють кілька калькованих:

− знайшов вихід − дав собі раду; призвичаївся в нових умовах ( або до нових умов) − дав собі раду в нових умовах; вибився з колії − не міг дати собі ради

− не втомлюється робити − знай робить; Хто міг передбачити, що... (від рос. "Кто мог предположить, что..." − іди знай, що... (За Карав.: 10, 19)

− там, де у нас найчастіше вживано: мати справу з чим. "Тут пригадується одна філософська праця, з якою нещодавно мав до діла". (В'ячеслав Медвідь в інтерв'ю з ним Ігоря Островського у "Дні" 13.09.2002).

− ні-ні та й... − нема-нема та й... А рос. "нет-нет да и..." запозичено з української; не було в Даля (1880), а вперше зафіксовано в 1883 році у творі Гаршина "Из воспоминаний рядового Иванова" (10, 20). А Шевченко ще 1859 року писав із Арала: "мене, спасибі, люди добрі книгами не забувають. Нема-нема та й пришле хто-небудь..."

− не стільки... скільки (від рос. не столько... сколько) − словники інерційно дають і цей варіант.

"Політично незручно було називати спільного предка "русским народом", адже складалося враження, що мова йде не стільки про спільного предка східних слов'ян, скільки про предка російського ("русского") народу" (Наталія Юсова. "Давньоруська народність": неоднозначність термінолог. трактування // Confraternitas/ Україна: культ. спадщина, нац. свідомість, державність Вип. 15, 2006/2007) − краще не так (а у Забужко навіть "нестак")..., як...

− “Успішний розвиток видавництва в ринкових умовах визначається не стільки організацією внутрішньої (традиційної) роботи, скільки вмінням організовувати роботу у зовнішній середі” (з рук. до ВОУ № 3 − 2003) − не так..., як... (і, певно ж, у зовнішньому середовищі).

Є й варіант не... як: "Не пізнала по походу, як по голосочку" (Чуб.)

10) скоро..., то... /як/...; скоро..., так і (зараз же) та ін.

− оскільки − остільки (словники дають цей варіант − часто без синонімічного 'скоро')."...скоро вже зайшла мова про таку, дослівно, делікатну матерію, як Мавчине тіло, то є рація згадати..." (7, 267)

У Рильського: "Наш дотеперішній книжний язик характеризується величезним багатством назв конкретних речей, зокрема з сільського побуту − того побуту, який на наших очах різко відміняє (!) свої форми і навіть єство, − величезним багатством відповідних зворотів, влучних примовок, крилатих слівець, − та скоро зайде на міську культуру або речі абстрактні, виявляється одразу його жахлива бідність..." [ 22, 202, але це 1930 рік! ]

− як тільки.., так і... "Як тільки сонце вигляне, так і вирушимо... А у Б.Грінченка (драма “Степовий гість”): “Оповіщати, щоб люди наготові малися, і скоро гасло буде, − зараз братися до зброї”. У Лукаша: скоро побачив її, так і… (Дон Кіхот, с.60)

− до чого лихий − страх, який лихий ("до чего он испугался" − "страх, як він злякався"; "страх, який холодний"; "Страх, яка в нас кримінальна країна! Поки я грабував банк, у мене вкрали авто". Але треба стежити за змістом. "До чего хороша, до чего красива!" − замість "страх" слід ужити Господи! або Боже! − "Господи, яка хороша!" або "Боже, яка гарна!" (10, 19)

12) так..., що... − настільки.., наскільки...; настільки..., що... “ Деякі вже настільки відверто поглядали на вихід, що залишалося тільки пустити слину або ж облизнутися... − всі були дуже голодні" (З рук. до Вітч. № 5-6 − 2003) − так відверто, що...; (і "дехто").

− настільки..., наскільки найпоширеніший варіант, який заступив живу укр. конструкцію: “ Данкен при цьому сидів, відсунувшись від мене настільки далеко, наскільки зміг, і раз по раз дивно зиркав у мій бік (Вітч., до № 5-6 − 2003) − так далеко, як зміг; “Ваші служники настільки ж привітні, наскільки й гостинні” (з рук. до Вітч., до № 5-6 − 2003) − такі ж привітні, як і гостинні; “Людство врешті подорослішало настільки, наскільки дозволяє говорити про власний розвиток” (з рук. до ВОУ −№ 3, 2003) − такою мірою, якою...;

− як би не (було), який би не (був), хто б не, що б не (було), де б не, куди б не, скільки б не (від рос. как бы ни, какой бы ни, кто бы ни, где бы ни /было/), а іноді й як би то не було, де б то не було і под. Про ці сполучні слова Олена Курило зауважує: "їх, здається, народня мова не знає. У народі такий умовний злучний зворот у підрядних реченнях віддають не гаданим /тобто умовним/ способом (conditionalis) з часточкою б (би), а найчастіше − де дієслово головного речення не є в минулому часі − прийдешнім та теперішнім часом, також і вольовим /наказовим / способом: − Хоч як мені буде невпокійно, хоч як тужитимемоє серденько, а я всміхнуся (Марко Вовчок); Терпи, Грицю, хоч яка спека (Номис)... [ 15, 173 ]

" Як не прикро, за останні 15 років обласна бібліотека на придбання літератури грошей не отримувала " (День, 5.10.2007) − краще було б: хоч як прикро.

"Нинішній владі, якого кольору вона не була б, байдуже до утисків української культури" (Обрії Батьківщини, Черніг. обл. 19.05.2008) − природніше хоч якого кольору вона є.

“ Як би там не було, я віддав-таки кляту фляжку журналістові й знову повернувся до Карни” (З рук. до Вітч., до № 5-6 − 2003) − хай там як, а я віддав...

"Наскільки б просторою не була ця клітка, він все одно ходитиме із кутка в куток, неначе шукаючи вихід...” (Вітч., до № 5-6 − 2003) − хоч яка б простора була...; однаково ходитиме...

− як я не намагався (“Укр. газета”, 15.05.2003) − “ хоч як я намагався”; автор зупинився на півдорозі: “ Хоч як я не намагався бути по-науковому відстороненим...” (частка "не" тут зайва)

− хто б не був − хоч хто б там був, хай там хто буде

− чий би не був − хоч би чий був, хай би чий був, хай він чий буде

− що б там не було (від рос. во что бы то ни стало) − хоч би там що

− що б то не стало − що б то не було, хоч би там що, будь-що-будь, є в словниках і кров з носу

Цією конструкцією впевнено оволодівають усе більше журналістів і науковців, письменників:
15) чим як чим, звідки як звідки і под.

У О. Забужко: "Як бачимо, чим як чим, а 'добрістю' й смиренням тут і не пахне" (7,. 246); "… звідки як звідки, а з Європи 'хама' 'українці' не могли виглядати за визначенням…" (с. 545)

Серед інших подібних суто українських фразеологічних елементів (за О.Курило, С. Караванським, М. Лукашем та ін.):

годен: я не годна співати; де ж хто годен таку роботу за один день зробити; у М.Лукаша: "не годен і в слід ступити" (в "Декамероні"), тобто нічого не вартий. Тут угніздилася найпоширеніша калька не в стані: “Він був не в стані навіть піднятися на ноги” (з рук. до “Вітч”.) − не годен звестися; “Самі ми не в стані реалізувати ці позиції (ЄС і НАТО, УР-1 28.07.2004) − не можемо, неспроможні, у нас немає можливостей

і то "Приходь, і то з братом" (замість рекомендованого в 30-х роках причому чи і обов'язково)

й собі "Мати й собі стала бігти" ("Мати в свою чергу стала бігти")

так і знай = можна не сумніватися, що...: "Так і знай, Федорка розляпає" (Карав.)

− чей же таки "Професора В.М.Перетца, чей же таки не повного невігласа в літературі,... дискваліфікувалося з місця в найбезтурботніший спосіб..." (7, 178)

Як бачимо, подібні словечка заміняють цілі словосполуки, як напр., взяв жаль (2 склади) − "охватило чувство сожаления" (11 складів).

Тепер змінимо схему викладу матеріалу і відштовхнемося від поширених девіативних форм, які можна віддати живомовними способами.

Найчастіше це еквіваленти слова ( тобто стійкі словосполуки української мови; на відміну від фразеологізмів вони не несуть метафоричного значення − тому й не потрапляли у фразеологічні словники; але вони суттєво впливають на специфіку мови).

− більш за те... (ВР, 12.03.03). За Крим. − на́дто, більш од того

3). в безпосередній близькості − зараз же

в безпосередній близькості від будинку − горо́д... (Дім, сад, город; від рос. в непосредственной близости) − зараз же за будинком. (Вірш-жарт Карав.: “Охрім, щоб здибати оратора, / Сховався зараз же за хатою.../ Хто ж добре кутий у стилістиці, / Ховайсь в безпосередній близькості!” (9, 39).
4). все більше, все вище, все частіше − чимраз, щораз, щодалі; дедалі (більше, вище, частіше тощо)

− "... дедалі більше (де ми в 99 випадках із 100 читаємо: " все більше ") опосідає відчуття суспільного застою і конечної (теж зазвичай читаємо "великої" чи "давно назрілої") потреби перемін" (7, с. 181);

− “Згадка в літописах того часу про мандрівних мудреців все частіше пов’язана з певними людьми” − дедалі частіше; “Серед перехожих все частіше траплялися жебраки” (обидва приклади − з рук. до Вітч. № 5-6 − 2003) − дедалі (чимраз) частіше.. А у Лукаша − по-українськи: "сонце підбивалось чимраз вище" (Дек., с.528); так і у СВ: “суспільство дедалі більше розчаровується” (14.10.2005).

5). все одно − однаково, /та й/ байдуже, попри все тощо

− “Втім навіть після тривалих і впертих переговорів сума все одно залишалася неймовірною” − однаково; неймовірна; “Але скорбота тут все одно відчувається” − так само відчувається. “І все одно він зробить це” − та попри все. “Мені все одно ” – мені байдуже. (Всі приклади з Вітч., до № 5-6 – 2003) У Шевч.: “А то бач, що наробила [доля]: Кинула малого На розпутті, та й байдуже".

6). − в тому смислі що (як аналог сполучника)− в тому розумінні

7). − в тому числі (як аналог сполучника;неочевидна калька, бо набула великого поширення і ознак нормативності – через словники) – краще включно з, зокрема й, серед них, особливо ж тощо.

"Сьогодні інфляційні очікування дуже потужні − це стосується, в тому числі, й падіння курсу долара" − зокрема й курсу долара (зрозуміло, що тр. виправити й неточні, неконтекстні синоніми: "очікування" − на передбачення, прогнози; /у слові "очікування" є позитивний стиліт. відтінок/; і "потужні" − на невтішні /тут теж ледь вловний позитивний відтінок/).

"В тому числі, споруджена розв'язка дасть змогу збільшити середню швидкість транспорту, внаслідок чого зменшаться викиди вихлопного газу " (Києве мій, № 10, квітень 2007) − зокрема розв'язка дасть...; "внаслідок чого" − можна вилучити; вихлопних газів.

8). невідомо як (де) − не знати як (де). Вірш-жарт Карав. [ 9, 174 ]: “Нам невідомо як і де / Лоша поділося гніде.../ А де ж поділися, раз так,/ Не знати де й не знати як?”
9) − з метою підсилення (аналог прийм-ка) − щоб підсилити; /за/для підсилення;

− " З метою виховання молодих поколінь українців було створено Спілку Української Молоді; " (з рук. до Вітч., до № 3−4 − 2008) − для виховання;

− з метою забезпечення комерційної діяльності (Конспект лекції, виданий в ун-ті) − для забезпечення, щоб забезпечити.

Іноді вживається ще вульгарніший варіант з ціллю: "Постарілий драматичний актор Лев Гурич Синичкін, поїздивши немало по країні, зупинився в одному з провінційних містечок з ціллю пристроїти до театру свою доньку" (День. Анонси програм, 15.12.2006) − щоб примістити (прилаштувати) доньку в місцевому театрі.

"Ченці-єзуїти рушили в Галичину з метою кінцевого окатоличення й полонізації українців" (Левко Різник. Інтермеццо /роман про І. Франка/ − з рук. до Вітч. − 2006, № 9-10) − щоб остаточно окатоличити і сполонізувати українців.

− лиш би тільки − тільки б; аби лиш; аби лише (аби лишень), аби тільки; аби-но; коли б тільки; діал. коби

− лише б, лиш би (як частка) − аби́; аби́ б;

11) − між тим (а між тим) /від рос. между тем/ − тим часом (а тим часом), втім (а втім), проте (а проте), поки там що тощо

− “ Між тим, якість нашої освіти визначається обмеженими фінансами” (День, 10.01.2004) − а тим часом

− “ Між тим переконаний, Україна має перспективних політиків європейського масштабу” (Юр. Щербак. Пейзаж перед битвою. // День, 9.04.2004) − “Я все ж переконаний...”

Рос. "мера", "степень" породжують цілий ряд фразеологічних перебивок:

− в тій чи іншій мірі − так чи інакше (там, де рос. "в той или иной мере /степени/ это может отразиться на деле", − "так чи інакше це має відбитися /позначитися/ на справі")

− в однаковій мірі − " все формы собственности в одинаковой степени законны" − однаково /є/ законні

− в рівній мірі "Это зависит в одинаковой мере /степени/ от…" − це однаково залежить від…

− в значній мірі − здебільша (здебільшого) залежить від…

− в найменшій мірі не залежить від нас − анітрохи

13) не дивлячись на те, що... − дарма що, незважаючи на..., всупереч, наперекір чому, у Крим. ще попри що, хоч би там що...

Мовці обмежуються варіантом незважаючи на... Майже забутим є варіант дарма що. Йдеться, отже, про синтаксичну синонімію.

14) тим більше − і потім, і поготів (15, 183 ])

− тим не менше − і все ж (та все ж), проте (та проте), однак: “Корж, тим не менш, доживав останні дні” (з рук. до Вітч., № 1-2, 2003) − проте. [ такий же варіант у “Дні”, 22.08.2003 ]. "Я біг, а втім не встиг" (а в нашому суржиковому мовленні "Я біг, але тим не менше не встиг").

15) у свою чергу (аналог прийм.) − і собі; своєю чергою; ізнов; і собі знов. В О.Курило: ".. має у відповідньому контексті паралельний вислів і собі: Наум, дивлячись на неї, що вона стала розважатись, і собі повеселішав (Кв.). Маруся стогне, плаче, а старі, дивлячись на неї, і собі плачуть (Кв.). [ 15, 196 ]

− у першу чергу = укр. передусім, насамперед, призабуте вперед / у знач. "раніше", спочатку" і "в першу чергу/ ( як, напр., у Лесі Українки: "Я бачу, тут в новому краю треба хащів розчистити вперед, а потім вже розпалювать багаття );

− врешті-решт = укр. кінець кінцем, на самий кінець (нині поширеним стало насамкінець); призабуте кінцем. [ 2]

16) у той час як у дійсності: “... у той час як у дійсності мова йшла про монархію” (з рук. до ВОУ №3 − 2004) − тоді як насправді йшлося
17) хай буде вам відомо − щоб ви знали
18) “Швидше за все він захоче відновити ті стосунки” − найімовірніше, мабуть, либонь; “Я очікував, швидше, якої-небудь валізи” − скорше; “Навряд чи моя присутність чимось зарадила б, швидше навпаки” − мабуть; “ Швидше за все, вони не знають, що у них дуже мало шансів повернутися з цієї війни” (Всі приклади − з рук. до Вітч., № 5-6 − 2003) − мабуть, імовірно (в ролі вставного слова)

19) як би: “ Простежте, як би вона чого не наробила” − щоб; щоб часом; щоб бува, не вчинила”. І.Бокий навів приказку: “Чи не рано пташка заспівала, як би кішка не спіймала” (СВ, 14.09.2004) − тут калька як би... – “дивись, щоб...”; коли б (аналог сполучника)

С. Караванський [ 10, 20 ]: "Російський вираз нет-нет да и... − безперечний українізм. У літературних колах Росії ХІХ ст. мали місце українські впливи на російську мову: був цілий ряд двомовних або пов'язаних з Україною письменників − Мордовець, Стороженко, Данилевський, Старицький, які перекладали твори Марка Вовчка, Шевченка. І така образно-емоційна ідіома, як нема, нема та й... перекочувала до російської мови у формі нет-нет, да и... Отже, самоперекладена форма ні-ні та й − це переклад з перекладу...

Словники недосконалі − це факт, але ніколи не шкодить перед самоперекладом удатись до словника, часом і словник може стати у пригоді і не допустить "перевертнів" на взір ні-ні та й..."

"Живомовній лексиці / крім образності − серед прикладів наводить назви місяців, квітів, речей та явищ тощо / властива й інша риса: стислість"."Жива українська мова − криниця саме такої стислої лексики. Візьмімо сполучник і. Куди яке коротке слово. А воно може заступати в мові цілу низку слів: також, навіть, але, наприклад та ін...

а) Пішов Іван, пішов і дід. У дан. прикл. і = також.

б) І поет так не скаже Тут і = навіть (Навіть поет так не скаже)

в) Ходив, ходив, і не купив І = але (Ходив, ходив, але не купив)

г) Я можу грати і так І = наприклад (Я можу грати, наприклад, так)

Ще більше сполучник і творить стислих зворотів з іншими місткими слівцями:

ґ) Ми й собі побігли Пара й собі = у свою чергу / Ми в свою чергу побігли /

д) Приходь, і то з братом Тут і то = причому (Приходь, причому з братом)".

ануж = а що, як: Ану ж ти не виграєш (А що, як ти не виграєш?)

де ж = хіба можна: Де ж таке говорити? (Хіба можна таке говорити?)

ж = адже: Я ж тобі казав (Адже я тобі казав − слід від рос. "ведь" − ПК)

знай = безупинно: Хлопці знай співають (хлопці безупинно співають)

ой! = страшенно: Ой, як тут холодно (Як тут страшенно холодно)

отак = таким чином: Отак ми й дістали візу (Таким чином дістали візу)

та = нема ради: Йдемо? Та йдемо (Йдемо, нема ради, йдемо)

там = скажімо: На день, чи там на два (... чи, скажімо, на два)

Поєднуючись, ці слівця творять не менш місткі сполуки:

де вже кому = вже не буде хто: Де вже їй бігти (Вже не буде вона бігти)

так і знай = нема сумніву, що: Він, так і знай, ляпне (Нема сумніву, що він ляпане)

чи не = приблизно Вовків було чи не сто (Вовків було приблизно сто)

ще й як = а) навіть дуже: Не б'є? Ще й як б'є (Не б'є? Навіть дуже б'є)

б) навіть часто: Буває, ще й як буває (Буває, навіть часто буває)

що до (нормативно щодо) = що стосується до: Що до нас, ми − за (Що стосується до нас, ми − за)

Кальковані російські варіанти у фразеології так в'їлися в усне і писемне мовлення, що вони здаються тут вічними, основними. Але всі ці спотворення катастрофічно збіднюють мову, призводять до втрати її національної самобутності. Що ж до авторів, які пишуть такі тексти, і редакторів, які благословляють їх у світ, то вони демонструють недостатню сформованість мовно-стилістичних умінь, що є ознакою низької професійної компетентності.

Але тут постає дуже практичне запитання: а що ж робити сучасному авторові і редактору, щоб скинути з себе цю машкару підміненої, спотвореної фразеології? Іван Огієнко зауважує, що "жодною граматикою фразеологія не охоплюється". І дає "просту" пораду: "Хто хоче її навчитися, мусить звертатися до живої народної мови, особливо до мови пісень" (19, 181). Тож і відповідь, здається, очевидна: привчити себе думати українською мовою. Ні в якому разі не перекладати. Шукати своє.

Але ж де вона, ця жива мова? Де взяти нинішнім молодим українцям запас національного способу мислення? Реальність така, що бабусь та дідусів, які зберегли свою мову в усьому багатстві, залишилося дуже мало. Ба більше: їх учила вже радянська школа і радянська філологія зразка 1933-го і подальших років, які − хай і вимушено, але самі долучилися до конструювання суржику, до лінгвоциду.

І все ж у сучасного покоління немає причин для того, щоб опускати руки. Все наше багатство − при нас.

Насамперед воно − в нашій українській класичній і сучасній літературі. Той же Іван Огієнко писав: "Ідіом в українській мові надзвичайно багато. Можна сказати, вона ними переповнена. І письменник, добрий знавець мови, вживає їх у своїй літературній мові повними пригорщами. Добірна національна фразеологія − душа мови − сильно її красить і збагачує. Уже в творах Тараса Шевченка чиста українська фразеологія, але значно сильніша вона в П.Куліша, − він свідомо дбав про неї. А в Панаса Мирного та в І.Нечуя-Левицького наша фразеологія досягла високого розвитку; сильно розвинена вона й у Марка Вовчка" (19, 181).

"Наша Марко Вовчок, − писав П.Куліш, − як бджола Божа, випила найкращу росу із квітів нашої мови, бо покохала її". А Іван Огієнко ніби підхоплює цю думку: "М. Вовчок набула собі мову, якої й досі ще ніхто не перевищив красою та щирою народністю" (19, 147). А прийшла ж Марія Олександрівна Вілінська (Марко Вовчок) у нашу літературу російськомовною − не забудьмо цього! І показала приклад усім поколінням літераторів (і редакторам теж), як досконало можна оволодіти українською мовою, якщо працювати над собою так самовіддано і ґрунтовно.

А ще ж ми маємо й неповторні, віртуозні зразки української фразеології у творах Василя Земляка, Михайла Стельмаха, Григора Тютюнника,...

Із сучасної української літератури варто передовсім звернути увагу на фразеологічне й афористичне багатство творів Ліни Костенко, Марії Матіос, та й Оксани Забужко. Окремо маємо вивчати й геніального нашого перекладача Миколу Лукаша. Своєю подвижницькою літературною працею вони зберегли і далі зберігають і збагачують величезний скарб нашої мови.

Далі. Наше розкішне, барокове ідіоматичне багатство − в нашій пісні. Вся вона − ще від прадавніх часів − надзвичайно образна, метафорична, персоніфікована, жива. Якщо це сонце, то воно зійшло, викотилося, підбилося вгору, сіло за лісом. Якщо зорі, то вони сміються, якщо хміль, то він в'ється, а за його подобою й козаки навколо дівчини в'ються. А горе люте, а вітер буйний, а коник розігрався... Вся природа − жива, з нею розмовляють, радяться. І не тільки люди. Розмовляють береза з зозулею, лиман з Дніпром, козак − з Дунаєм, дівчина з соловейком. Ось як співають у прадавній пісні: " Ішов-перейшов Місяць по небу... Ой бо від Бога йду я в послах до господаря, Чи починає по-старовіцькому, Чи ситив медок на Святий вечір, Чи варить пиво до святого Киоству / тобто для військової дружини Кия* /..."; "На тім деревеньку три голубоньки (або соколи) радоньку радять,

* Тут датування не за VI століттям нашої ери. Йдеться про іншу легенду, в якій сини Ора − Кий, Пащек і Горовато (за свідченням античного вченого Страбога, а також "Рукопису Ора") жили приблизно в середині VIІ ст. до н.е. (на 1100 років раніше), і тоді Кий заснував місто, назване його іменем ( Див. Губерначук С. Як гул століть, як шум віків − рідна мова. − К., 2002. − С. 159).
як світ сотворити". Ці "йду я в послах від Бога" і "радоньку радять" є стилістичні фразеологічні засоби, якими користувалися праукраїнці 3 і більше тисяч років тому.
Українська пісня для нас важлива тим, що вона свідчить про багатотисячолітню історію народу. З неї ми бачимо, як формувалося українське мислення ще далеко до християнських часів. Є пісні, яким 3000 і 5000 років, але вже там бачимо й характерне для нашого народу образне та метафоричне сприйняття дійсності. Уже там є зародки сучасної фразеології, евфонії.

Важко собі уявити справжнього редактора, який би не оволодів багатствами нашої художньої літератури, нашого розкішного фольклору, нашої мовної історії. Треба добре знати свою літературу, художню культуру. Там і знайде він живу українську мову.

Запитання для самоконтролю та завдання для самостійної роботи
1. Місце фразеології в природній системі української мови: багатство і проблеми збереження та розвитку живомовної національної традиції.

2. Назвіть способи вихолощення фразеологічного багатства української мови та шляхи відновлення національної мовної традиції в цій галузі.

3. Калькування фразеологізмів як спосіб збіднення української мови та русифікації українців.

Охарактеризуйте спостереження над фразеологією української мови у наукових працях та збірках (на вибір):

Список літератури для самостійного опрацювання та підготовки реферату (тез виступу на семінарі):

Олекса Кундзіч. "Творчі проблеми перекладу" [14]

Олена Курило. "Уваги до сучасної української літературної мови" [15].

Святослав Караванський. "Секрети української мови" [8].

Святослава Караванський. "До зір крізь терня" [10].

Ірина Фаріон. "Мовна норма: знищення, пошук, віднова" [25].

Публікації з проблем фразеології в наукових періодичних виданнях:

Збірники наукових праць Інституту української мови НАН України "Культура слова" (2011−2012 роки)

Викладіть у формі тез для виступу в аудиторії.

Синтаксис
"Синтакса − душа мови. Про це ніби зовсім забули. Мислять здебільшого в російських синтаксичних схемах" М. Т. Рильський
"Синтаксис − вічний двигун, який приводить у рух всю могуть мови"

Синаксис української мови − довершено організована система, яка склалася протягом віків. Усі національні особливості її з 1933 року були піддані демонтажу. І це було найбрутальнішим втручанням у найстійкішу структуру мови − в її природну граматичну будову і синтаксис.

З цим пов'язані й нинішні проблеми мови. Суржик для неї найнебезпечніший не так на лексичному рівні, як на структурному, синтаксичному. Це менш помітно з першого погляду, але тут чужі впливи далеко глибші й шкідливіші.

Усе це ми можемо простежити на прикладах цього розділу.
4.1. Відмінності в керуванні
Як вчить нас граматика, керування – це синтаксичне підпорядкування одного слова іншому, яке полягає в тому, що одне слово по

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: