Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ





 

Актуальність теми. Незважаючи на кризовий стан в цілому в Україні, що ускладнюється військово-політичною ситуацією на Сході та Півдні країни, наука кримінального права крокує вперед. У рамках наукової діяльності проводяться як фундаментальні, так і прикладні дослідження проблем, з якими стикається правозастосовувач при вирішенні конкретних кримінальних проваджень по суті. Наука має виявити ці проблеми та запропонувати шляхи подолання прогалин і неузгодженостей (невизначеностей багатьох нормативних приписів) в кримінально-правовому регулюванні у вигляді відповідних пропозицій щодо вдосконалення закону України про кримінальну відповідальність (далі – ЗУпКВ). Таким уявляється традиційний зв’язок кримінально-правової науки з правозастосовчою та законодавчою діяльністю. При цьому виникає справедливе питання щодо можливості існування зворотного напряму інтеракцій між указаними явищами, на яке не можна надати однозначну відповідь.

При вирішенні зазначеного питання необхідно виходити з того, що наука «вимушена» розглядати проблеми, які, на перший погляд, практику і не цікавлять, однак залишення їх в дискусійній площині також спричиняє негативні наслідки як для розвитку самої науки, так і правозастосовчої та законодавчої діяльності. Однією з таких проблем є необхідність визначення поняття кримінально-правової відповідальності та механізму її реалізації. Можливо дослідження всіх аспектів кримінально-правової відповідальності не вносилось би до порядку денного, якби законодавець розкрив (закріпив) їх у законодавстві, якому дав назву – законодавство про кримінальну відповідальність. Не визначаючи поняття такої відповідальності, законодавчий орган створив підґрунтя для появи різних теоретичних підходів до її розуміння у кримінально-правовій науці.



Залишення проблем кримінально-правової відповідальності без належного науково обґрунтованого супроводу поставило б кримінально-правову науку у глухий кут. Це пов’язано з тим, що відведення цього дискурсу щодо вказаної проблеми з поля зору вчених-криміналістів породжує зневіру у можливості кримінально-правової науки вирішувати інші прикладні питання, пов’язані з реалізацією кримінально-правової відповідальності за той чи інший злочин. Така відповідальність задля забезпечення процесу регулювання (впливу на) суспільних відносин (суспільні відносини) має потребу в задіяні спеціального механізму. Цей механізм є дієвим, коли кримінально-правова норма, яка складає його законодавчу платформу, довела свою ефективність практикою її застосування. Кримінально-правова норма за наявності для того юридичного факту створює правові умови не лише для початку функціонування досліджуваного механізму, а й для логічного його завершення – досягнення завдань ЗУпКВ.

Проблеми реалізації кримінально-правової відповідальності в науці кримінального права розглядали такі вчені, як Л. В. Багрій-Шахматов, Ю. В. Баулін, Я. М. Брайнін, П. А. Воробей, В. О. Глушков, В. К. Грищук, М. П. Карпушин, В. І. Курляндський, Т. О. Леснієвскі-Костарєва, О. М. Литвак, А. А. Музика, М. О. Огурцов, В. В. Похмелкін, О. І. Санталов, М. О. Стручков, А. Н. Трайнін, В. М. Хомич, О. О. Чистяков, С. Д. Шапченко, П. Л. Фріс, С. С. Яценко та ін. Однак слід констатувати, що для дослідження питань реалізації кримінально-правової відповідальності необхідно переосмислити поняття, складові механізму реалізації та мети вказаної відповідальності. У зв’язку з цим нами акцентується увага на тому, що в науці кримінального права не розробленою є теоретична модель механізму реалізації кримінально-правової відповідальності, що суттєво впливає на правотворчий та правозастосовчий процеси у сфері протидії кримінальній активності окремих індивідів в Україні[1].

Разом із тим механізм реалізації кримінально-правової відповідальності осіб, визнаних винними у вчинені кримінального правопорушення, досягнення мети такої відповідальності, тобто запобігання вчиненню таких правопорушень вказаними особами, виправлення цих осіб, відновлення соціальної справедливості та забезпечення прав потерпілих від кримінальних правопорушень є важливим напрямом кримінально-правового впливу на кримінально активних індивідів в Україні. Саме це й обумовило вибір проблеми механізму реалізації кримінально-правової відповідальності як теми випускової роботи, її наукову новизну, а також практичне значення.

Мета і задачі дослідження. Метою випускової роботи є аналіз існуючих наукових уявлень і поглядів на кримінально-правову відповідальність та механізм її реалізації у системі втілення у правову дійсність (поведінку кримінально активної частини населення країни) вимог кримінально-правової політики держави, встановлення протиріч і консенсуальних аспектів у доктринальних положеннях щодо сутності досліджуваної проблеми, створення моделімеханізму реалізації кримінально-правової відповідальності осіб, визнаних винними у вчиненні кримінального правопорушення,визначення шляхів удосконалення кримінального та кримінально-виконавчого законодавства.

Для реалізації зазначеної мети вирішувалися такі задачі:

1) проаналізувати стан наукової розробки в юридичній літературі поглядів на кримінально-правову відповідальність осіб, які визнанні винними у вчиненні кримінальних правопорушень;

2) здійснити філософський аналіз категорії «соціальна відповідальність» та визначити поняття і сутність такої відповідальності у взаємозв’язку із вченням про кримінально-правову відповідальність;

3) дати визначення механізму реалізації кримінально-правової відповідальності;

4) з’ясувати мету реалізації кримінально-правової відповідальності та визначити форми її (кримінально-правової відповідальності) реалізації;

5) обґрунтувати структуру механізму реалізації кримінально-правової відповідальності;

6) підготувати пропозиції з удосконалення ЗУпКВ, що уможливить визначити систему кримінально-правових засобів впливу на осіб, які визнанні винними у вчиненні кримінальних правопорушень, відшкодовувати шкоду від їх вчинення потерпілим.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у зв’язку з вчиненням кримінального правопорушення та необхідністю відповідного кримінально-правового реагування на їх вчинення з боку компетентних органів державної влади та управління.

Предметом дослідження є механізм реалізації кримінально-правової відповідальності.

Методи дослідження. Питання механізму реалізації кримінально-правової відповідальності осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, складні та багатоаспектні, носять міжгалузевий характер і передбачають застосування низки наукових методів пізнання. Так, у роботі використовувалися такі методи: метод системного підходу надав можливість дослідити складові механізму реалізації кримінально-правової відповідальності (підрозділ 1.1.); догматичний метод дозволив проаналізувати понятійний апарат окремих елементів механізму реалізації кримінально-правової відповідальності: «кримінально-правова відповідальність», «механізм реалізації кримінально-правової відповідальності», «реалізація кримінально-правової відповідальності», «законодавча платформа» початку реалізації кримінально-правової відповідальності», «мета реалізації кримінально-правової відповідальності», «форма реалізації кримінально-правової відповідальності», «кримінально-правові відносини», «об’єкт кримінально-правових відносин», «індивідуальне кримінально-правове регулювання», «кримінально-правовий засіб впливу на осіб, які вчинили кримінальні правопорушення», «система кримінально-правових засобів впливу на осіб, які вчинили кримінальні правопорушення» та обґрунтувати необхідність окремих пропозицій щодо їх удосконалення (підрозділи 1.2–1.5); функціональний метод дозволив визначити функціональне призначення окремих складових механізму реалізації кримінально-правової відповідальності для досягнення її мети – виправлення, ресоціалізації, запобігання кримінальним правопорушенням, відновлення соціальної справедливості та захисту прав потерпілих від кримінальних правопорушень (підрозділи 1.3, 2.1, 2.2, 3.1).

Теоретичну базу дослідженняскладають концептуальні положення, що містяться у працях як вітчизняних, так і зарубіжних вчених, серед яких: С. С. Алексєєв, С. М. Братусь, О. М. Васильєв, А. Б. Венгєров, Н. В. Вітрук, М. Н. Вопленко, П. А. Воробей, В. В. Глазирін, В. М. Горшеньов, В. К. Грущук, І. Я. Дюрягін, В. В. Єршов, О. В. Зайчук, В. П. Казимирчук, М. С. Кельман, В. В. Лазарєв, С. Л. Лисенков, А. А. Музика, П. О. Недбайло, А. С. Піголкін, П. М. Рабінович, Ю. С. Решетов, О. Ф. Скакун, Т. І. Тарахонич, Л. С. Явич та ін.

Нормативну та емпіричну базу дослідження становлять чинне законодавство України, у тому числі – міжнародні договори, учасником яких є Україна; інтерпретаційні акти Конституційного Суду України, Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ; матеріали 43 вибірково вивчених кримінальних проваджень, розглянутих судами України; звітні матеріали щодо виконання Україною міжнародних зобов’язань у галузі захисту прав потерпілих від злочину, судова статистика, аналітичні дані та огляди правоохоронних органів (перш за все, прокуратури), узагальнення судової практики.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що за характером і змістом розглянутих положень, а також за об’єктом і предметом дослідження випускова робота є першим в Україні комплексним дослідженням механізму реалізації кримінально-правової відповідальності осіб, які вчинили кримінальні правопорушення.

Висновки і пропозиції випускової роботи можуть бути використані при розробці та реалізації політики у сфері протидії кримінальній активності певної частини населення та політики у сфері виконання покарань, підготовці законодавчих та інших нормативно-правових актів. Отримані результати є корисними в процесі подальшого здійснення реформи матеріального, процесуального та виконавчого кримінального о законодавства у сфері застосування кримінально-правових засобів впливу на осіб, які визнанні винними у вчиненні кримінальних правопорушень.

Матеріали дослідження впроваджені в освітній процес вищих навчальних закладів, що здійснюють підготовку і перепідготовку юристів (Акт впровадження Міжнародного гуманітарного університету від 27 грудня 2015 року). Крім того, розроблені автором теоретичні положення про поняття та складові механізму реалізації кримінально-правової відповідальності будуть корисними при виконанні курсових і дипломних робіт студентами вищих навчальних закладів юридичного профілю, проведенні наукових досліджень аспірантами.

Особистий внесок магістранта. Випускова робота є самостійною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до аналізу проблем механізму реалізації кримінально-правової відповідальності осіб, які визнанні винними у вчиненні кримінальних правопорушень.

Апробація результатіввипускової роботи. Основні положення випускової роботи відображені у виступах автора на круглих столах, а також науково-практичних конференціях: «Наука кримінального права в системі міждисциплінарних зв’язків» (м. Харків, 9–10 жовтня 2014 р.); «Сучасна наука – пенітенціарній практиці» (м. Київ, 4 грудня 2014 р.).

Публікації.За темою випускової роботи опублікована 1 наукова стаття у науковому фахових виданні України і 3 тез наукових доповідей.

Структура випускової роботи.Випускова роботаскладається зі вступу, трьох розділів, 9 підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 129 сторінок, з яких: основний текст випускової роботи – 95 сторінок, додатки на 24-х сторінках, список використаних джерел – 10 сторінок (92 найменування).


Додаток Д

 

Технічні вимоги









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2019 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.