|
Структура випускової роботи магістра
Для виконання поставлених завдань та підготовки якісного виконання випускової роботи магістра у визначений строк рекомендується враховувати, що її написання потребує вдумливої, кропіткої, але творчої та постійної праці з питань, що визначено планом і оформлено у вигляді завдання до випускової роботи магістра (див. додаток А). Обов’язковими складовими випускової роботи магістра є: – Титульна сторінка (див. додаток Б). – План (заголовок подається словом «ЗМІСТ», включає план роботи. а такожвказівку на список використаних джерел). – Перелік умовних позначень (у випадку необхідності). – Анотація до випускової робити магістра (див. додаток В). – ВСТУП (див. додаток Г) – Основна частина (складається з двох-трьох розділів, є змістовним розкриттям питань, що становлять предмет дослідження). (Словосполучення «Основна частина» у тексті роботи не вживається!!!). – ВИСНОВКИ (включають основні підсумки проведеного дослідження –переважно в теоретичному плані, а також практичні пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення, законодавства та юридичної практики, проведення організаційно-технічних заходів, створення чи вдосконалення методики досліджень тощо; – СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ (у ньому наводяться лише тіджерела, на які зроблено посилання у випусковій роботі, при цьому мають бути дотримані певні правила щодо назви джерел та послідовності їх розміщення у списку). – ДОДАТКИ (з назвою кожного додатку). Вимоги до структурних елементів випускової робити магіст ра Змістом випускової робити магістра є розкриттям сутності певної проблеми на основі ґрунтовного вивчення теоретичних джерел, їх аналізу, проведення необхідних досліджень, їх систематизації і аналізу отриманих даних, обґрунтування власних висновків. Структурно випускова робота магістра складається зі вступу, основної частини, висновків та рекомендацій, списку використаних джерел та додатків. Зміст розкриває порядок розгляду теми роботи шляхом позначення розділів, підрозділів й інших рубрик рукопису з указівкою сторінок, з яких вони починаються. Він розміщується на початку роботи. Назви розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел повинні точно повторювати відповідні заголовки в тексті. Якщо у випусковій роботі магістра вжито специфічну термінологію, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед анотаціями (додаток В). Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа – їх детальне розшифрування. Якщо в магістерській випусковій роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифрування наводять у тексті при першому згадуванні. Анотація до випускової робити магістра є обов’язковою складовою роботи, в якій коротко характеризується проведене дослідження з точки зору його тематики, спрямованості та практичної цінності. Анотація подається українською, російською мовою та тією іноземною мовою, яку слухач вивчав у магістратурі. Обсяг анотації – 1000–1200 друкованих знаків. Завершується анотація коротким переліком (3-5) ключових слів за змістом роботи. Зразок оформлення анотації наведено у додатку Г. Вступ покликаний ввести читача в коло проблем і питань, яких торкаються в роботі. У ньому розкривається сутність і стан наукової проблеми (задачі) та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження. Далі подається загальна характеристика випускової роботи магістра в такій послідовності (додаток Г): 1) актуальність теми (шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми (наукової задачі) обґрунтовується актуальність і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, особливо на користь України. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми або наукового завдання); 2) зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами (коротко викладається зв’язок обраного напряму досліджень з планами ВНЗ, де виконана робота, а також з галузевими та (або) державними планами та програмами); 3) мета і завдання дослідження (формулюють мету роботи і завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Не слід формулювати мету як «Дослідження...», «Вивчення...», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету. Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення. Предмет дослідження міститься в межах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему випускової роботи магістра, яка визначається на титульному аркуші як її назва); 4) методи дослідження (подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховуються вони не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи тим методом. Це дає змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів); 5) наукова новизна одержаних результатів (подається коротка анотація нових наукових положень (рішень), запропонованих студентом особисто. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток). Кожне наукове положення чітко формулюють, виокремлюючи його основну сутність і зосереджуючи особливу увагу на рівні досягнутої при цьому новизни. Сформульоване наукове положення повинно читатися і сприйматися легко й однозначно (без нагромадження дрібних і таких, що затемнюють його сутність, деталей та уточнень). У жодному випадку не можна вдаватися до викладу наукового положення у вигляді простої констатації факту, що в магістерській випусковій роботі зроблено. Подання наукових положень у вигляді анотацій є найбільш розповсюдженою помилкою студентів при викладенні загальної характеристики роботи. До цього пункту не можна включати опис нових прикладних (практичних) результатів, отриманих у вигляді способів, пристроїв, методик, схем і алгоритмів. Слід завжди розмежовувати одержані наукові положення і нові прикладні результати, що випливають з теоретичного доробку студента. Усі наукові положення з урахуванням досягнутого ними рівня новизни є теоретичною основою (фундаментом) розв’язаної у випусковій роботі магістра наукової задачі або наукової проблеми. Насамперед за це студентові присуджується освітньо-кваліфікаційний ступінь магістра); 6) практичне значення одержаних результатів (у випусковій роботі магістра, що має теоретичне значення, треба подати відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, а у випусковій роботі магістра, що має прикладне значення – відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації, як їх використати. Відзначаючи практичну цінність здобутих результатів, необхідно подати інформацію про ступінь їх готовності до використання або масштабів використання. Необхідно дати короткі відомості щодо впровадження результатів досліджень із зазначенням назв організацій, в яких здійснена реалізація, форм реалізації та реквізитів відповідних документів); 7) особистий внесок студента (у разі використання у випусковій роботі магістра ідей або розробок, що належать співавторам, разом з якими були опубліковані наукові праці); 8) апробація результатів виконання випускової роботи магістра. Для успішного захисту випускової роботи магістра висуваються такі вимоги щодо апробації: одні тези доповіді обов’язково. Для осіб, що претендують на оцінку «відмінно» – дві тези; для магістрів заочної форми навчання – одні тези; 9) публікації. Кількість власних публікацій (або рукописів) за темоювипускової роботи магістра роботи. Зазвичай обсяг вступу не перевищує 5–7 % обсягу основного тексту. Основна частина складається з декількох розділів, розбитих на підрозділи. Перший розділ студенти нерідко присвячують історії чи загальнотеоретичним питанням розглянутої теми, а в наступних підрозділах розкривають основні її аспекти. У них розглядається чинне законодавство, викладаються теоретичні положення, дається аналіз спірних точок зору, висловлюється й аргументується своя думка щодо них, викладаються результати узагальнення зібраного фактичного матеріалу, анкетування, вивчення документів і т.д. У другому розділістудент повинен ґрунтовно проаналізувати фактичний стан досліджуваної проблеми виключно на матеріалах конкретної організації та середовища її функціонування. У цьому розділі можна виділити 3–4 відносно самостійних підрозділи, що містять аналіз і оцінку конкретних сфер діяльності об’єкта дослідження. Розділ повинен бути максимально насиченим фактичною інформацією (за необхідності таблиці, графіки, діаграми, схеми), що відображають відповідні результати дослідження за останні 3 роки та аналіз причин, що їх викликали. Слід чітко розмежувати джерела походження використаної при аналізі інформації: що запозичена з літератури, що одержана з практичних досліджень, а які дані отримані шляхом власних спостережень, експериментів, розрахунків, соціологічних опитувань і кримінологічних досліджень тощо. Розділ завершується оцінкою одержаних результатів щодо виявлення проблем, які досліджуються у випусковій роботі. Третій розділповинен містити обґрунтовані пропозиції, спрямовані на досягнення мети, зазначеної у вступі. Структурно вміщує 3–4 підрозділи. Характер і зміст заходів, що пропонуються, повинні базуватися на аналізі, проведеному в другому розділі дослідження. Слід чітко обґрунтувати альтернативні варіанти розв’язання проблем, визначених у другому розділі. Особливу увагу необхідно приділяти реалізації запропонованих заходів та ризикам, що їх супроводжують. Деякі наукові керівники рекомендують наприкінці кожного розділу робити короткі висновки, але, якщо вони будуть відображені у висновках, то повторюватися не слід. У висновках в логічній послідовності викладають отримані результати дослідження, указують на можливість їхнього впровадження в практику, визначають подальші перспективи роботи над темою. У випусковій роботі коротко повинні бути викладені висновки з кожного розділу, а також пропозиції і рекомендації, спрямовані на удосконалення законодавства, практики його застосування, розвиток юридичної науки і навчального процесу у ВНЗ. Обсяг висновків не повинний перевищувати 5–7% обсягу основного тексту. У додатки включаються витяги з окремих нормативних актів, копії справжніх документів, витяги з довідок, звітів, узагальнень, зразки анкет, таблиці, графіки й інші допоміжні або додаткові матеріали, що захаращують основну частину роботи і збільшують її обсяг. При підрахунку обсягу наукової праці додатки не враховуються. У список використаних джерел включаються тільки ті літературні джерела, що були використані при написанні роботи і згадані в тексті чи виносках. Список складається за абеткою з урахуванням вимог державного стандарту. Обсяг дипломної роботи для магістрів становить 90–110 сторінок, кількість використаних джерел – мінімум 80! Допускаються відхилення від зазначених орієнтирів щодо обсягу у межах 20 %. Якщо обсяг випускової роботи магістра перевищує вказані межі, рецензент може відмітити це як й недолік. Якщо обсяг випускової роботи магістра менший 50 сторінок, така робота, як правило, не допускається до захисту. ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования... Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор... ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между... Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|