Маркс К. Тезисы о Фейербахе // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. Т.3. с. 1-4.

Ойзерман Т.Н. Марксистская концепция социализма и реальный социализм // Вопросы философии. – 2002. - №2-3.

Фейербах Л. Сущность христианства. – М., 1965.

Фихте И.Г., Шопенгауэр А. Немецкая классическая философия. Т.2. – М., 2000.

Філософський ірраціоналізм (А. Шопенгауер) і філософія життя (С. Кьєркегор, Ф. Ніцше, Г. Зіммель, А. Бергсон).

Постмодернізм (М. Фуко, Ж. Дерріда, Р. Барт, Ж. Лакан, Ф. Гваттарі, Ж. Дельоз, Ж.Ф. Ліотар).

Екзистенціалізм (М. Гайдеггер, К. Ясперс, Ж.П. Сартр, Г. Марсель, А. Камю, Х. Ортега-і-Гассет, Н. Аббаньяно).

Філософський психоаналіз (З. Фрейд, К.Г. Юнг, А. Адлер, К. Хорні, Е. Фромм, В. Райх, Г. Маркузе).

Філософська антропологія (М. Шелер, Х. Плеснер, А. Гелен).

Структуралізм: західна філософія на шляху до постмодерну.

Яку проблему прагне вирішити феноменологія?

Які надії покладали постмодерністи на лінгвістичну філософію?

Які філософські проблеми вважаються найбільш значимими для «філософії життя»?

Чому філософський екзистенціалізм називають філософією кризи?

Як філософський персоналізм ставиться до «людини-комфорту»?

Якою є структура психіки людини за З. Фрейдом?

К.Г. Юнг ввів поняття «колективне несвідоме». В чому полягає їх значення?

Скільки періодів можна виділити в творчості Е. Фромма?

Аналитическая философия: Избранные тексты. – М., 1993.

Антисери Д. Эпистемология и герменевтика // Вестник Московского университета. Серия 7. Философия. 2001. №3.

Бросова Н.З. История между «жизнью» и «смертью»: О. Шпенглер и М. Хайдеггер // Вестник Московского университета. Серия 7. Философия. 2001. №2.

Витгенштейн Л. Логико-философский трактат. – М., 1958.

Гадамер Х.-Г. Истина и метод. Основы философской герменевтики. – М., 1988.

Дворкин И. Ты и Оно. По следам М. Бубера и З. Фрейда // Вопросы философии. – 2002. №4.

Делез Ж., Гваттари Ф. Что такое философия? СПб., 1998.

Зотов А.Ф. Современная западная философия: Учебник. – М., 2001.

Ильин И.П. Постструктурализм. Деконструктивизм. Постмодернизм. – М., 1996.

Лиотар Ж.-Ф. Состояние постмодерна. Институт экспериментальной социологии. СПб, 1998.

Поппер К. Открытое общество и его враги. В 2-х т. – М., 1991.

Проблема человека в западной философии. – М., 1988.

Современная западная социология. Словарь / сост. Малахов В.С., Филатов В.П. – М., 1991.

Фуко М. Воля к истине: по ту сторону знания, власти, и сексуальности. – М., 1996.

Фрейд З. Психология бессознательного: Сб. произведений. – М., 1990.

Шопенгауэр А. Избранные произведения. – М., 1992.

Тема 8. Єдність світу та багатоманітність реальності.

Моністична, дуалістична та плюралістична концепція буття.

Наукова, релігійна та філософська картини світу.

Реальність» як термін та категорія буття.

Багатоманітність та взаємозв’язок форм буття.

Проблема розрізнення матеріальної та ідеальної (духовної), об’єктивної та суб’єктивної реальностей.

Сенс та зміст основних онтологічних категорій: «буття» й «ніщо»; «сутність» та «існування»; «субстанція»; «зміст» та «форма»; «одиничне» та «загальне»; «можливість» та «дійсність».

Причинно-наслідкові тенденції в системі зв’язків буття.

Сутність принципу детермінізму в філософії. Індетермінізм та його форми.

Яким чином відбувалося формування поняття «буття»?

Якою є механіко-матеріалістична картина світу?

Як трактується термін «життя» в «філософії життя»?

В чому полягає сучасна наукова картина світу?

В чому полягає «життя» як земний та як космічний феномен?

Афанасьев В.Г. Мир живого: системность, эволюция и управление. – М., 1986.

Вернадский В.И. Философские идеи натуралиста. – М., 1988.

Выгодский Л.С. Развитие высших нервных функций. – М., 1990.

Бердяев Н.А. Философия свободы. – М., 1989. Гл. 5.

Гайденко П.П. Бытие и разум // Вопросы философии. – 1997. - №7.

Доброхотов А.Л. Категория бытия в классической западноевропейской философии. – М., 1986.

Каган М.С. Метаморфозы бытия и небытия. К постановке вопроса // Вопросы философии. – 2001. - №6.

Кутырев В.А. Оправдание бытия (явление нигитологии и его критика) // Вопросы философии. – 2000. - №5.

Лукьянов И.Ф. Сущность категории «свойство». – М., 1982.

Сартр Ж.-П. Бытие и ничто // Философские науки. – 1984. №3.

Флоренский П.А. Итоги // П.А. Флоренский. Соч. В 2 т. – М., 1990. Т. 2.

Хайдеггер М. Разговор на просёлочной дороге. – М., 1991. С. 80-120, 146-159.

Чанышев А.Н. Трактат о небытии // Вопросы философии. - 1990. - №10.

Еволюція розуміння матерії в історії філософії. Матерія як об’єктивна реальність.

Рівні організації неживої природи. Будова матерії на біологічному та соціальному рівнях.

Форми руху матерії. Їх якісна специфіка та взаємозв’язок.

Якісна багатоманітність форм простору-часу в неживій матерії. Особливості біологічного простору-часу.

Проблеми простору-часу в сучасній фізиці, космології.

Як формувалося науково-філософське поняття «матерія»?

В чому полягають сучасні уявлення про єдність простору і часу (в філософії, фізиці, космології)?

Чи є «рух» та «розвиток» ідентичними феноменами?

В чому проявляється єдність природи й суспільства?

Кучевский В.Б. Анализ категории «материя». – М., 1983.

Петров Ю.А., Французова Н.П. Категория материя (логико-методологические и начно-прикладные проблемы) // Философские науки. – 1988. №7.

Пригожин И. Философия нестабильности // Вопросы философии. – 1991. - №2.

Энгельс Ф. Анти-Дюринг // Маркс К., Энгельс Ф. Соч., т. 20, отд. 1 гл. 4-5.

Энгельс Ф. Диалектика природы // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2 изд. Т. 20.

Лазарев С.С. Понятие «время» и геологическая летопись земной коры // Вопросы философии. – 2002. №1.

Марголис Дж. Материализм менее чем адекватными средствами // Вопросы философии. – 2002. №7.

Дубровский В.К. Концепции пространства и времени. Физический и философский аспекты. – М.: Наука, 1991.

Лешкевич Т.Г. Философия. Вводный курс. – М.: Конкур, 1998.

Потемкин В.К., Симаков А.А. Пространство в структуре мира. – Новосибирск: Наука, 1990.

Щербаков А.С. Самоорганизация материи в неживой природе. Философские аспекты синергетики. – М.: Изд-во МГУ, 1990.

Тема 10. Універсальні зв’язки буття. Діалектичне світорозуміння.

Принцип історизму. Прогрес і регрес, їх діалектичне співвідношення.

Категорія «міра» і проблема людських взаємовідносин. Діалектика «можливого» та «дійсного» в контексті сучасності.

Цінність навичок діалектики. Співвідношення діалектики та метафізики.

Яке співвідношення безпричинності та випадковості?

Дайте визначення «розвитку». Чим розвиток відрізняється від руху?

Дайте визначення поняттям – «зміст», «структура», «частина», «елемент».

Чи може розвиток здійснюватися без суперечностей?

Чи правильним є твердження, що рух та спокій взаємовиключають один одного?

Проілюструйте основні закони діалектики. В чому сутність принципу детермінізму?

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: