Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Тема 5. СИСТЕМА СТРАТЕГІЙ ПІДПРИЄМСТВА





1. Головні фактори, що впливають на визначення загальної стратегії

Як зазначалося, будь-який власник і керівник будують свою діяльність, сподіваючись на успіх. У свою чергу успіх асоціюється з успіхом підприємства, що потребує додаткових зусиль для вдосконалення всіх підсистем підприємства. Загальна стратегія має враховувати не лише бажання, а й можливості розвитку, які випливають з характеристик зовнішнього та внутрішнього середовищ. Базою для обгрунтування можливостей здійснення обраних загальних стратегій є загальні конкурентні стратегії, конкурентні переваги підприємства загалом та окремих його підсистем (рис. 12).

Будь-яка загальна стратегія базується на обраних загальних конкурентних стратегіях, розгорнену характеристику яких дав М. Портер.

Рис. 12. Основні фактори, що впливають на зміст загальної стратегії підприємства.

Загальну позицію фірми в галузі найчастіше характеризують таким чином: домінуючий лідер, лідер, сильний переслідувач, слабкий,


Виснажений переслідувач, агресивний новачок, аутсайдер, “безіменний невдаха”.

Розробляючи загальну стратегію підприємства, крім того враховують певні фактори, що перебувають під безпосереднім впливом керівників. Значну роль, як зазначалося, відіграють фази ЖЦ підприємства, від яких залежить зміст стратегічного набору.

“ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ” ПІДПРИЄМСТВА ТА ПРИКЛАДИ ОКРЕМИХ СКЛАДОВИХ “СТРАТЕГІЧНОГО НАБОРУ”

Стратегії Фази ЖЦ
Становлення Зростання Зрілість Старіння
Продуктово-товарні Розробка нової продукції Доробка та уніфікація Продукти з доповненням, споріднена диверсифікація Неспоріднена або конгломератна диверсифікація, припинення (заморожування) випуску
Виробничі Створення (переналагодження) виробництва Розширення виробництва за рахунок зовнішніх і внутрішніх факторів, зниження витрат Форсована диверсифікація, пошук способів зниження витрат Пошук нового використання потужностей, стабілізація або спад
Маркетингові Інтенсифікація реклами, системи формування попиту Підтримка інвестицій у рекламу, просування продукції, торгові знаки, коригування цін (згідно з умовами конкуренції) Зміцнення елементів у системі розподілу, скорочення витрат на рекламу, підготовка до зниження цін, пошук нових ринків збуту (для продовження життєвого циклу) Зниження цін, скорочення всіх маркетингових витрат, коригування планів виготовлення продукції
Організаційні тощо Кооперація, інтеграція, конкуренція або монополія Спеціалізація; вертикальна, горизонтальна інтеграція, поява олігополії Стабільна оліго-полія Олігополія або монополія

Загальні стратегії задають параметри стратегічного набору, тому треба кожного разу досліджувати їх обгрунтованість і можливість виконання. У свою чергу, інші складові стратегічного набору є засобами досягнення загальних стратегій, тому треба ретельно досліджувати окремі складові стратегічного набору, їхній взаємний вплив і підтримку (руйнування). У стратегічному наборі для реалізації загальних стратегій доцільно для кожної складової розробляти, крім основних, забезпечуючи, компенсаційні, резервні (альтернативні) стратегії, в яких відбиваються варіанти змін у середовищі та на підприємстві.

Характерні ознаки конкурентних стратегій за М.Портером

Запропоновані М. Портером у книзі “Стратегія конкуренції” (1980 р.) загальні конкурентні стратегії мають універсальний характер, оскільки, як показав час, підприємства, котрі сприйняли ці стратегії, досягли успіхів. Сутність стратегії можна відобразити у вигляді матриці (рис. 13) та в графічній формі. Тут також використовується поняття лідера, але більш ретельно досліджуються чинники, які його формують.

Рис. 13. Загальні конкурентні стратегії М. Портера

Стратегія “лідирування на основі зниження витрат цін”

Ця стратегія базується на оптимізації всіх частин виробничо-управлінської системи: виробничих потужностей, які використовують технологічні переваги великомасштабного виробництва, рівня витрат на сировину, матеріали, енергоносії; продуктивності праці, структури систем розподілу тощо, тобто орієнтуванні на високий рівень показників ефективності виробництва. З іншого боку, це стратегія повинна знижувати інші показники конкурентоспроможності:

Лідерство на основі зниження витрат (цін) найбільш доцільне, коли:

  • попит є еластичним за ціною;
  • у галузі є товарний тип виробництва, продукт відносно стандартизований і піддається ефективному вдосконаленню;
  • є невелика кількість способів досягнення продуктивної диференціації відповідно до вимог споживачів;
  • більшість покупців схильні використовувати товар звичними способами;
  • покупці несуть незначні додаткові витрати в разі зміни продавця;
  • найбільш уперті покупці роблять покупку за найкращою ціною.

Лідирування за допомогою низьких цін / витрат пов'язане водночас з певними ризиками:

1) ризик “технологічного прориву” зводить нанівець попередні інвестиції в удосконалення звичних виробничих процесів і виграш в ефективності;

2) ризик зменшення еластичності товару за ціною на основі зростання вимог до якості товарів та інших нецінових факторів;

3) поява товарів з іншими, більш привабливими якостями для задоволення тих самих потреб.

4) насичення ринку в разі зміни потреб.

Стратегія диференціації

За своїм змістом диференціація може бути різною за розмахом, глибиною та формами. Наприклад, диференціація може проявлятися:

  • у специфічних характеристиках товару (газові плити з витяжками, з автоматичними гасителями тощо);
  • різноманітні послуги, що надаються після продажу (фірмове обслуговування, індивідуальні майстри тощо);
  • забезпечення запасними частинами (додаткові комплекти при продажу, доставка необхідних запчастин в обумовлений термін і т.ін.);
  • інженерний дизайн і виготовлення за замовленням (автомобілі, меблі тощо);
  • широкий спектр моделей, розмірів, цін тощо (годинники, алкогольні напої);
  • надійність і небезпечність (залежно від вимог груп споживачів і товарів);
  • технологічне лідирування в методах виготовлення, якість і екологічність виробництва та споживання (в тому числі, відповідність стандартам 150);
  • завершена товарна лінія та всі види послуг (від попереднього замовлення, оплати, виробництва, обслуговування і т.ін.);
  • унікальність виробів за стилем, модою (марка, ім'я виробника, продавця тощо).

Стратегія фокусування

Зміст такої стратегії полягає в отриманні (формуванні) конкурентних переваг і задоволенні ринкової позиції на досить вузькому сегменті ринку (з урахуванням продуктової або географічної ознаки). Вибір такої стратегії залежить від можливості фірми обслужити вузький сегмент ринку з його специфічними вимогами більш ефективно, ніж конкуренти, які зорієнтовані на ширший спектр потреб. Стратегія фокусування — це більш глибока диференціація продукції, що випускається фірмою, або досягнення нижчих цін (витрат) на сегменті, що обслуговується. Іноді обидві сторони цієї стратегії реалізуються одночасно.








ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.