Ц і л і с н і с т ь характеру означає його внутрішню єдність, відсутність в ньому протирічивих рис, відповідність між спрямованістю і вчинками, свідомістю і діяльністю..

Цілісна організація властивостей характеру називається його с т р у к т у р о ю. Структура характеру може бути детально вивчена, коли окремі його риси розглядаються на фоні цілого, а цілісність характеру розкривається у його рисах. У структурі характеру висуваються на перший план то одні, то інші риси, в залежності від умов життя, виховання. Визначити структуру характеру, означає виділити в ньому основні та підпорядковані властивості.

У структурі характеру вчені виділяють дві групи рис:

1. риси, в який людина виражає своє ставлення до дійсності;

Вольові риси характеру, які визначають уміння і готовність людини керувати своєю поведінкою (цілеспрямованість, рішучість, самовладаня, витримка, мужність, сміливість, впертість тощо).

Перща група властивостей характеру визначає спрямованість особистості і поділяється на чотири підгрупи.

А) Властивості, у яких виражається ставлення людини до суспільства (до колективу, до інших людей тощо). Сюди відносяться такі риси характеру, як колективізм, гуманізм, індивідуалізм, альтуїзм, егоїзм, відвертість, скритність (потайливість) і ін. Колективізм проявляється у готовності жити інтересами колективу і виконувати його вимоги, у переживанні суспільних потреб. Гуманізм проявляється у турботі про людину, у любові і повазі до неї. Це уважне, чуйне і тактовне ставлення до людей, готовність жити їх радощами, турботами. У егоїстів відсутня повага до інших людей, до їх думок, переживань. Вони нехтують інтересами інщих людей із-за своєї особистої вигоди. На егоїстичному грунті швидко виростають заздрощі та недоброзичливість. Один їз виразів егоїзму – це кар’єризм, тобто створення для себе доброго службового стану шляхом приниження інтересів інших людей. Існує сімейний егоїзм. Людина керується вузькосімейними інтересами, в ім’я яких намагається виконати свій суспільний обов’язок. Звичайно, турбота про сім’ю не протирічить гуманізмові, але сім’я – не замкнутий колектив, а живе також суспільними інтересами і є серцем суспільства.

Відверті люди з задоволенням діляться своїми враженнями, думками з іншими людьми. Відвертість може говорити про прямолінійність, відсутність хитрощів, а також про нестриманість, безтактність.

Скритність може свідчити про витримку, уміння володіти собою. Ввічливість виражає чуйність і гуманність у стосунках з іншими людьми.

Б) Властивості характеру, в яких виявляється відношення людини до праці. Це ставлення може свідчити про глибокий інтерес до праці, радість від успіху, готовність енергійно долати недоліки, підвищувати свою професійну майстерність. У відношенні до праці виявляються такі риси характеру, як колективізм, егоїзм, працьовитість, лінощі, професіоналізм, зацікавленість і ін.

В) Властивості характеру, у яких виявляється відношення людини до речей. Це охайність чи неохайність, бережливість чи відсутність її та ін.

Г) Властивості характеру, в яких виражається ставлення людини до самої себе.

Серед цих рис велике значення займають скромність, вимогливість до себе, самокритичність, самостійність і ін.Скромність включає такі компоненти, як нелюбов до рекламування себе, визнання обмеженості своїх досягнень у порівнянні з іншими, чуйність, усвідомлення залежності своїх особистих досягнень і успіхів від створення сприятливих умов колективом, критичність до себе. Для скромних людей також характерні повага власної гідності, впевненість у своїх силах. Цим самим скромні люди відрізняються від людей, у яких занижена замооцінка Люди з заниженою самооцінкою невпевнені у своїх силах, недооцінюють себе.Нескромність проявляється у надмірній самовпевненості, зазнайстві, заіскуванні.

Вимогливість проявляється у постійній постановці серйозних цілей і досягненні їх, у постійній відповідальності перед собою, недопусканні лібералізму до себе. Не вимогливі люди до себе можуть бути ліниві, боягузливі, невпевнені у собі і т.д.

Самокритичність проявляється у чіткому і об’єктивному оцінюванні себе і своїх недоліків, прийнятті всіх мір для їх подолання.

Самостійність проявляється у тому, що людина у своїй діяльності перш за все розраховує на себе.

Крім названих чотирьох груп властивостей, існує багато інших. Вищезапропонований поділ є відносним, тому що відношення до праці залежить від ставлення людини до людей і т.д.

За в о л ь о в и м и якостями характер поділяється на с и л ь н и й т а с л а б к и й. Люди з сильним характером рішучі, сміливі, ініціативні, мужні тощо.

Рішучість проявляється у прийнятті рішення без сумнівів і вагань. Рішучість проявляється у виборі дій і в переході від вибору до самої дії. Сміливість надає людині сили, впевненості, розкриває у ній приховані здібності. Ініціативні людині властиве почуття нового. Такі люди впевнено починають нову справу.

Спрямованість і воля – це два компоненти характеру, які тісно пов’язані між собою. Сильний характер оцінюється позитивно за позитивної спрямованості людини. Слабкий характер оцінюється негативно навіть тоді, коли людина має позитивну спрямованість.

У структурі характеру виділяють зміст (що робитьта особистість) та форму (як робить). Ю.Б.Гіппенрейтер вказує на різницю між характером і особистістю. Вона відмічає, що характер вказує на те, як, яким чином діє людина, а особистість – в якому напрямку, ради чого вона так діє. Оскільки ціль і засоби відносно незалежні, стає зрозумілим, що можна стати видатною особистістю і при поганому характерові. Характер – це система стереотипів поведінки, особистість розглядається як більш широке утворення, яке включає поряд з вчинковими стереотипами і внутррішні установки (погляди, думки, цінністні орієнтації), якими ці стереотипи визначаються і регулюються.

У зміст характеру входять спрямованість особистості, її розумові, вольові та емоційні якості. Структура характеру формується у процесі життя людини. Ураховуючи структуру характеру, зроблена спроба класифікувати його. Антрополог Я.Я.Рогінський виділив “вікові” типи характерів: емоційний, вольовий та розсудливий. Він відмічав, що мати, яка плекає дитя; воїн у смертельній сутичці з ворогом; старик, який навчає юнака і підлітка, - все це стало людству прообразами людинолюбства, сили (могутності) і мудрості.

1. Характер людини класифікують:

За домінуванням р о з у м у, п о ч у т т і в ч и в о л і.

А) Р о з с у д л и в и й (інтелектуальний) характер. Для таких людей характерна тонка спостережливість, глибокий аналіз явищ, гнучкий розум, добра пам’ять, уміння здійснювати логічні висновки і ін.Студент пише листа до близького друга, у якому зазначає: “У твоєму листі я знайшов багато цінних думок, розумних порад, але немає в ньому справжнього товаристського почуття. Такий ти завжди і всюди. При зустрічі ти не обіймеш мене, а будеш говорити про свої розумні речі”.

Б) Е м о ц і й н и й характер. Такі люди проявляють своє емоційне ставлення до всього. У свої думки і дії вносять пристрастність, нестриманість, грубість, афективність, оптимізм чи песимізм.

В) В о л ь о в и й характер.Для таких людей характерна чітка визначеність намірів, самостійність, рішучість у діях і судженнях.

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: