Характер поділяється за ступенем самостійності.

А) К о н ф о р м н и й характер. Люди легко походжуються з думкою інших, легко підкоряються владі інших людей.

Б) С а м о с т і й н и й характер. Люди відрізняються стійкістю поглядів, переконань, самостійністю суджень, схильністю нав’язувати свою думку іншим.

Розрізняють також а к ц е т о в а н і характери. Термін “акцентуації характеру” став популярним серед психологів і педагогів у 80-ті роки ХХ століття, у результаті публікацій таких авторів, як К.Леонгард, А.Є.Личко і ін. Цим терміном прийнято позначати надмірну вираженість окремих рис характеру і їх поєднань, які характеризують крайні варіанти норми, що межують з психопатіями. Іншими словами, акцентуація характеру знаходиться ще в межах норми, і це означає перш за все їх зворотність, можливысть корекцыъ, тоды як патологыя характеру э незворотным виразом негативних властивостей, які перешкоджають адекватній адаптації людини до соціального середовища. Акцентованість характеру – явище дуже поширене серед підлітків і часто відображається поняттям “важкий вік”. Підліткам часто властива певна дисгармонійність, акцентованість характеру, в цьому одна з важливих особливостей даного віку. Але не всі акцентуйовані підлітки є “важкими”. У побудові типів акцентованих характерів використовується два основних підходи: клінічний (психіатричний) і психологічний. Перший з цих підходів представлений типологією, розробленою А.Є.Личко, другий реалізований у типології К.Леонгарда. По суті ці типології виділяють у людському соціумі одні і ті ж об’єкти, але трактують їх дещо по-різному. Це видно із самих назв.

Типологія за К.Леонгардом ближча до шкільної практики.

Г і п е р т и м н и й тип. Постійний хороший настрій, інколи невеликі спалахи агресії. Висока контактність, комунікабельність, жива жестикуляція. Проявляється тенденція до лідерства, наявність організаторських здібностей, ініціативність та оптимізм. У конфліктні стосунки вступають лише за жорсткої дисципліни, монотонної діяльності, вимушеної одинокості. Вони часто бувають “незручними” на уроках, якщо не насичені різноманіттям. Чим нижча у підлітка загальна мотивація до навчальної діяльності, тим важче йому “витримати” урок без відхилень у поведінці. Тому необхідно його включати у цікаву і доступну для підлітка діяльність. Для сприятливого розвитку характеру у гіпертимів однаково не бажані ситуації без нагляду, так і жорсткий контроль, проти якого може бути бурхлива реакція протесту. В той же час вони можуть бути активними помічниками учителя, лідерами у підліткових колективах, організаторами корисних справ. Чуйні до доброзичливих стосунків з боку педагога. У більш зрілому віці інтереси гіпертима проявляються у роботі, зв’язаній з постійним спілкуванням, - служба побуту, оганізаторська діяльність. Схильні до зміни професії і місця роботи.

В жкрналі “Шкільний психолог”. – 2002. - №3, О.Зайцев опублікував статтю “О гипертиме замолвите слово”. Гіпертимів називають ще “хулиганами”. Рухливий, активний, невгомовний, комунікабельний до болтливости. На уроках це проявляється у вигляді непосидючості і недисциплінованості. Поведінка гіпертима часто викликає незадоволення і різку реакцію з боку вчителя, яке може перерости в негативне ставлення до такого учня. Так як гіпертим частіше інших заважає вести заняття, то вчитель розглядає це як навмисну поведінку учня. І неповагу до педагога. На допомогу тут повинен прийти шкільний психолог, який повинен достовірно визначити тип акцентуацій і дати поради вчителеві і батькам. Педагоги повинні пам’ятати, що особливі труднощі в гіпертимних підлітків виникають в ситуації жорсткої, авторитарної дисципліни, чіткої регламентації, монотонної діяльності, нав’язливої опіки і дріб’язкового контролю. В таких випадках підвищується ймовірність не лише порушення дисципліни, але й спалахів гніву і конфліктів з педагогами, батьками.

У зхвичній обстановці “хулиган”-гіпетрим ініціативний і оптимістичний, часто проявляє тенденції до лідерства. Найкращий спосіб справитися з гіпертимом – включити його в цікаву, відповідно до його здібностей, діяльність. Можна назначити його “головним лаборантом” на уроці хімії, “надійним препаратором” на біології, “тренером” під час розминки на уроці фізкультури чи використати їхню активність під час організації і проведення позашкільних заході. Гіпертими дуже чуйні і будуть завжди відгукуватися, коли до них проявляється доброзичливість і повага. Необхідно здійснювати психокорекційну роботу з педагогами для попередження формування у них стійкого негативного ставлення у них до гіпертимів. При цьому слід акцентувати увагу на тому, що гіпертим, це тип характеру, а не негативна навчальна мотивація, і тим більше, не негативне ставлення до педагога.

Ц и к л о ї д н и й тип. Коливання настрою і життєвого тонусу (в інтервалі від декількох тижнів до декількох місяців). У період підйому для підлітків характерні риси гіпертимного типу. Потім наступає період спаду настрою, різко знижується контактність, підліток стає не багатомовним, песимістичним. Не цікавиться звичними захопленнями, втрачає інтерес до пригод і ризику. Падає апетит, виникає нічне безсоння, а вдень сонливість. Незначні неприємності і невдачі гостро переживаються. На зауваження і докори підлітки-циклоїди можуть відповісти роздратуванням, грубістю і гнівом. Дуже важко переносять різкі зміни в оточуючому середовищі (зміна місця проживання, втрата друзів і близьких).

Оптимальна позиція близьких і педагогів по відношенню до підлітка, який знаходиться у субдепресивній фазі – ненав’язлива турбота і увага. (В цей період категорично забороняються розпитування типу: “Чому у тебе такий поганий настрій?”). Взагалі необхідно по можливості зменшити в цей період різні вимоги до підлітка. В цей період дуже важливий теплий контакт з значущими для підлітка людьми (батьками, друзями, шкільним психологом).Шкільний психолог повинен добре знати “своїх” циклоїдів, спостерігати за ними, щоб вчасно прийти на допомогу.

Л а б і л ь н и й тип. Крайня зміна настрою. В тій чи іншій мірі це явище характерне для більшості підлітків, тому про наявність акцентуації даного типу можна говорити лише тоді, коли настрій змінюється дуже різко, а привід для цього мінімальний. Від настрою у даний момент залежить і самопочуття, і апетит, і працездатність, і бажання побути одному чи піти у гамірку компанію. Аналогічно змінюється і ставлення до майбутнього – воно то оптимістичне до песимістичне.На фоні коливань настрою можливі миттєві конфлікти з ровесниками, короткочасні афективні реакції, але потім наступає швидке розкаювання і пошук шляхів примирення. Відгукуються на розуміння, підтримку, доброту і тягнуться до їх джерел, як соняшник до сонця. Інколи достатньо короткочасної, але довірливої, схвалюючої розмови, щоб надихнути лабільного підлітка. Гостро та хворобливо переживають нехтування ними з боку емоційно значущих осіб, втрату близьких, вимушене розлучення з ними. Педагог повинен впливати добротою та ласкою.

А с т е н о – н е в р о т и ч н и й тип. Підвищена психічна і фізична втома, роздратованість.Втома особливо проявляється під час під час розумових занять. Фізична напруга, наприклад, під час спортивних змагань, важко переноситься. Роздратованість схожа на афективні реакції за лабільної акцентуації, але не відміну від неї, афективна реакція зв’язана тут не з перепадами настрою, роздратованість зв’язана з втомою. Зростаюча роздратованість легко передається (виливається) на оточуючих, часто на тих, хто випадково попався “під гарячу руку”. Ітак само легко змінюється розкаюванням і навіть сльозами. Афект немає ознак поступового наростання, сили, тривалості. Тут афект – завжди прояв слабкості. Ця слабкість проявляється і зовні - бліді, синці під очима. Саме слабкість породжує підвищену збудливість. Реагує сильно на дрібниці. Так, сусід по парті штовхнув його і сидить з не винним виглядом, у відповідь він з криком образи вдаряє його книжкою, і виявившись винним, плаче за дверима. Педагог повинен знати, що виявивши ці “особливості” астено-невротика, інші учні можуть часто провокувати його на подібні реакції, щоб порушити хід уроку. Наказувати у цій ситуації “без вини винного” – значить підігрувати провокаторам.

Астено-невротики уважно прислуховуються до своїх тілесних відчуттів, відчувають найменші недомагання, охоче лікуються, лежать у ліжку, ходять на огляди і обстеження. Часто їх турбує біль психогенного характеру в районі серця і голови. Помітні добові “цикли бадьорості і виснаження”. Для інтенсивної навчальної діяльності педагог повинен використовувати їх кращі періоди – це другий, третій уроки, початок і середина тижня, перша половина чверті. Особливо важка для таких підлітків третя чверть. Головне у позиції педагога – це терпіння і співчуття. Не потрібно наголошувати на на промахи та невдачі підлітка, які виникають на фоні виснаження., а, навпаки, уміло акцентувати увагу на його успіхах. Астено-невротики дуже хворобливо реагують на будь-який жарт у їх бік. Важливо з’ясувати фізичні причини астенізації (довга перевтома, хронічні захворювання і т.д.).

С е н с и т и в н и й тип. Головними рисами цього типу є нерішучість, нахили до розмірковувань, тривожна недовірливість, любов до самоаналізу, легкість виникнення нав’язливих страхів, побоювань, дій, думок.

Страхи і побоювання адресуються до можливого, хоч і малойвірного, майбутнього: як би чого не трапилось жахливого і невиправного, як би не трапилось чого непередбаченого нещастя з ним самим чи з близькими. Особливо яскраво виступає тривога за маму – щоб не захворіла і не вмерла, щоб з нею не трапився нещасний випадок. Довго приймають рішення, часто сумніваючись, але якщо вже прийняли його, то негайно виконують, чекати вони не вміють, проявляють диволвижну нетерплячість. Забобонні (ідуть у школу і обминають всі люки, щоб “не провалитись під час відповіді”).

Нерішучість часто приводить до гіперкомпенсації у вигляді нежданної самовпевненості, безапеляційності у судженнях, швидких діях саме у тих випадках, коли вимагається обережність. Виникаючі при цьому невдачі ще більше посилюють нерішучість і сумнів. С16

Ортодоксальна психоаналітична література містить описання різних характерів: орального, анального, уретрального, фалічного, генітального, компульсивного, істеричного, фобічного, циклоїдного, шизоїдного і ін. Анальний і оральний характери містять сублімовані і реактивні утворення.

О р а л ь н и й характер. Це спосіб пристосування, який містить виражені елементи оральної фіксації у ранньому дитинстві. Людина з таким характером сильно залежить від інших у збереженні самоповаги. Зовнішня підтримка відіграє для неї дуже важливу роль і вона пасивно потребує її. Стан депресії долається шляхом використання їжі. Оральна стурбованість часто розв’язується шляхом випивки, куріння, поцілунків. Любов прирівнюється до їжі як наслідок інфантильної асоціації з харчуванням. Агресивні, постійно вимагають задоволення, “присмоктуються” до оточуючих як вампіри. Підкреслена щедрість і скупість виникає із-за орального еротизму. Щедрі люди інколи видають свою вихідну скупість. Скупі люди час від часу бувають щедрими. Вони схильні до ідентифікації з об’єктом, який служить джерелом харчування. Деякі люди ведуть себе подібно опікуючої матері, розсипаючи подарками і надаючи допомогу. За сприятливих обставин така поведінка виконує альтруїстичну функцію. алЕ часто така поведінка стає назойливою. Буває ідентифікація з фруструючою матір’ю. В цьому випадку поведінка є втілення егоїзму, жадності. Додаткові оральні риси – допитливість (як заміщення “голоду”), багатомовність, невгомовність,поспішність, схильність до впертого мовчання.

А н а л ь н и й характер. Це спосіб поведінки, який зв’язаний з анальною фіксацією. Ці риси виникають у процесі конфліктів під час навчання дитини культурі туалету. Дитина має можливість радувати батьків чи доставати їх ступенем своєї чистоплотності, вона одночасно отримує фізіологічне задоволення від очищення кишечника чи затримки фекалій. Основні риси анального характеру дорослих: бережливість, роздратованість, педантичність чи, іншими словами скупість, впертість, охайність. Феніхель описує скупість у якості у якості вихідної звички до анальної затримки, інколи мотивовану страхом втрати, інколи еротичною насолодою. Схильність до збереження грошей, або безмірне транжування їх. Дуже пунктуальні люди,або дуже ненадійні (в залежності як виховалась культура туалету). В анальних рисах яскраво проявляються механізми реактивного утворення. Так, чистоплотна і дисциплінована людина може в певні періоди бути дуже неохайною і дезорганізованою. Мова і мислення проявляються в нераціональному способі стримання і вираження слів і думок.

У р е т р а л ь н и й характер. Схильність до суперництва і честолюбства?. Обидві риси відображають реакцію на почуття сорому. Дитина, яка страждає неутриманням сечі, часто переживає сором, який в наступному переростає у честолюбство?.

Ф а л і ч н и й характер.Безпечні, рішучі, самовпевнені. Ця демонстративна поведінка є неусвідомленою захисною реакцією на неподолений у дитинстві страх кастрації. Марнославні з підвищеною чутливістю. Чекає людина, що нападуть на неї і тому перша нападає.Зачеплена гордість проявляється у холодній стриманості, у глибокій депресії чи в сильній агресивності. Жорстокість, нарцисизм.

Генітальний характер. Здатність до сильної розрядки, що значить кінець реактивним утворенням і збільшенням можливостей сублімації. Замість заборони на емоційне життя его природньо виражає емоції як складову частину цілісної особистості. Це тип, який володіє здатністю до сублімації.

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: