Інструменталістська концепція істини В. Джемса і Дж. Д’юї.

У. Джемс у підході до гносеології акцентує свій науковий інтерес на суб’єкті та об’єкті пізнання, де стверджує, що суб ’ єктом є не абстрактний індивід, а жива людина з її пристрастями, потребами й інтересами, тобто соціалізований індивід, а об ’ єктом пізнання є її досвід життя.Досвід включає в себе весь спектр взаємодії людини зі світом, у нього входять не лише відчуття, а й почуття, переживання, емоційні стани, вольові імпульси тощо. Досвід індивіда - це досвід цілісної людини, а тому він різноплановий: повсякденний, моральний, художній, пізнавальний, релігійний тощо. За У. Джемсом, кожен план досвіду реальний і відіграє важливу роль у житті людини. Він самодостатній і не потребує жодної основи, жодної підтримуючої його субстанції. Він існує сам по собі і його частини функціонально між собою пов’язані.

У “Засадах психології” (1890 р.) У. Джемс визначає досвід як потік свідомості. Свідомість, її потік - це перше і єдине, що найближче нам дано як соціальним істотам. Індивідуальний досвід У. Джемс розглядає як безпосередній потік життя, що дає матеріал для нашої наступної рефлексії з її концептуальними категоріями.

Коригуючим елементом досвіду, за У. Джемсом, є пізнання, функція якого полягає в невпинному оновленні, реконструюванні та спрямовуваності на успіх у досягненні мети.

Індивід володіє досвідом (знаннями, оцінками, переконаннями тощо), але життя додає новий досвід, змушуючи індивіда модифікувати його. Отже, активно втручаючись у світ, індивід витворює з пластичного матеріалу досвіду таку реальність, яка йому потрібна і яку він здатний витворити. Це й буде світ, яким ми його сконструювали і який готові прийняти.

Розглядаючи пізнання як конструювання світу, У. Джемс вважає, що психіка людини не криве дзеркало, яке пасивно відображає дійсність, бо вона передовсім є засобом виживання. Отож, пізнавання є засобом пристосування до дійсності, а не її відображенням. Воно покликане не з’ясовувати, що є оточуючий світ сам по собі, а як найкраще влаштуватися в ньому, щоб почувати себе як удома у Всесвіті. Це означає, що індивід конструює реальність відповідно до своїх інтересів.

Прагматизм уперше в теорії пізнання вказує на ціннісний аспект самого процесу пізнання. Істина як цінність виявляється в корисності. Критерієм цінності знання є його корисність для здійснення тої чи тої діяльності.

За У. Джемсом, істина створюється в процесі перевірки ідеї і не дається в готовому вигляді, її належить сконструювати. Нам дана лише ідея, яка до перевірки ні істинна, ні хибна. Істинність ідеї належить довести, це здійснюється через процес верифікації. Істиною постає те, що “працює”, має практичні наслідки, які відповідають нашим очікуванням. Отже, істина - це те знання, що сприяє успіху нашої діяльності, тому абсолютним критерієм істини є успіх.

Наступний репрезентант гносеології прагматизму – Дж. Дьюї виходить з розуміння досвіду, який ототожнює з усім активним життям людини. Досвідом він називає все, що переживає людина. За Дж. Дьюї, досвід включає будь-які взаємодії організму із середовищем: це і мислення, що регламентує та контролює перетворення середовища в нових напрямах, і вартості, і оцінки. Отже, досвід - усе те, що стало фактом свідомості.

Вихідним моментом перебудови досвіду, за Дж. Дьюї, є проблемна ситуація. Людиназавжди перебуває в індивідуальній ситуації, унікальній і неповторній, яка включена в контекст її неперервного досвіду.Удосконалення досвіду здійснюється шляхом переходу від однієї проблемної ситуації до іншої. Пізнання постає способом перетворення ситуації невизначеної та ненадійної, а іноді й небезпечної, у цілком визначену. Пізнання не існує без перебудови досвіду, його розширення та вдосконалення, оскільки він, по суті, є соціальним.

Метод реконструкції соціального досвіду включає такі процедури:

1. Виявлення проблемної ситуації, яка завжди унікальна й вимагає специфічних способів її розв’язання. Усвідомлення проблеми починається з виявлення свідомістю певних труднощів у досягненні мети. Виявлення того, що викликало труднощі, і є усвідомленням проблеми.

2. Пошук шляхів розв’язання проблеми, зокрема висунення гіпотези, ідеї, теорії або ідеального плану її розв’язання, а також вибору варіантів, які видаються ефективними. Ідеї, теорії, які забезпечують успіх при переході від одного моменту досвіду до іншого, забезпечують успішність дії, працюють надійно, спрощують, економізують працю і є істинними рівно настільки, наскільки вони це роблять. Отож, вони істинні як знаряддя логічної роботи, інструментально.

3. Теоретичний аналіз усіх можливих наслідків. Остаточний вибір шляху розв’язання проблеми.

4. Реалізація та експериментальна перевірка результатів дослідження. Вона вимагає діяти, а не покладатися на авторитет чи випадок, потребує пошуку кращих способів чи варіантів розв’язання проблеми, їхньої перевірки та вибору найефективніших шляхів і на основі цього реконструкції соціального досвіду.

Уся процедура має експериментальний характер і побудована на методі спроб та помилок, а найважливішою характеристикою методу є самокорекція. Якщо досягли успішного вирішення проблемної ситуації, то висунута гіпотеза чи теорія буде істинною. Отже, істина - це знання, що забезпечує успіх. Критерієм істини є екзистенційна зміна об ’ єкта. Дж. Дьюї говорить про експериментування в усіх сферах життя. Потрібно діяти, шукати кращі способи та варіанти, випробовувати й перевіряти їх, обирати найефективніші. Дослідження завершується обґрунтованими висловлюваннями, що виявили свою ефективність у даній ситуації.

Позитивізм та його історична еволюція. Класична наука та її критерії.

О. Конт.

На відміну від філософії, наука, за О. Контом, повинна спостерігати й описувати те, що відкривається в досвіді, та формулювати емпіричні закони, тобто такі закони, які формулюються в термінах спостереження. Тому, за О.Контом, закони – це повторювані зв'язки і відношення між явищами. Вони відповідають на питання ЯК, а не ЧОМУ, виконуючи функцію опису відомих фактів і завбачення невідомих. Гносеологічні функції науки: опис, пояснення та завбачення – О. Конт обмежив описом і прогнозуванням на основі досвідного знання. Саме досвідне знання, за О. Контом, і констатує об'єктивність емпіричних законів, а основою встановлення цих законів є чуттєве сприйняття.

За О. Контом, універсальним методом науки є спостереження. Її розвиток відбувається шляхом нагромадження фактів та відкриття законів. Оскільки наукове знання - це знання емпіричне, досвідне, а досвід може розширюватися безмежно, то наукове знання є відносне, незавершене, а не абсолютне.

Отже, перший позитивізм зробив спробу визначити критерії наукового знання й цим виокремив основні особливості класичної науки. На основі позитивістського аналізу науки до її суттєвих рисможна віднести емпіричний характер її змісту, що ґрунтується не на спекулятивних твердженнях, а на даних досвіду, з доповненням гіпотез, які перевіряються експериментальним шляхом; об'єктивність і предметність наукового знання, що досягається шляхом виключення з опису і пояснення всього того, що стосується суб ’ єкта; вихід за межі формальної логіки на основі емпіричної методології; прикладний характер наукового знання, яке забезпечує ефективність дії.

Конституювання класичної науки як дисциплінарного знання здійснювалося шляхом окреслення об'єкта дослідження як емпірично даного. Тому вихідним принципом класичної науки є принцип спостережуваності. Оскільки наука залишалась на стадії нагромадження фактичного матеріалу та його опису, то цілком закономірно, що об ’ єктом дослідження були замкнені статичні системи, тобто такі, що перебувають у стані спокою або рівноваги, поза зовнішніми зв ’ язками та взаємодіями. Таке розуміння об ’ єкта пізнання було зумовлене уявленням дослідників природи про її абсолютну незмінюваність у часі.

Отже, 70-і роки ХІХ ст. можна вважати новим етапом у розвитку класичної науки, яка переорієнтовується на вивчення замкнених динамічних систем. Відповідно виникає й потреба в розробці методології дослідження таких об'єктів. Нею стала запропонована К. Марксом і Ф. Енґельсом матеріалістична діалектика.

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: