Трансформація рейтингової оцінки

Робоча навчальна програма
для студентів університету
за напрямами підготовки
"Музичне мистецтво ",
"Режисура" та "Хореографія"

Печеранський І.П., кандидат філософських наук

Затверджено на засіданні кафедри міжнародних відносин
Протокол № від 2011 р.

Рекомендовано до видання Головною вченою радою університету
Протокол №__ від______________ 2011 р.

Опис дисципліни та її предмета. «Філософія» належить до циклу соціально-гуманітарних дисциплін освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр». Викладається для студентів усіх напрямів підготовки на другому курсі в обсязі 108 год. (3 кредити), завершується іспитом.

Розвиток цивілізаційних підвалин наприкінці XX - на початку XXI століття породив чималу кількість глибинних та суперечливих змін у всіх сферах економіки, політики, культури тощо. В цій ситуації особливого значення набувають проблеми світоглядної орієнтації людини, усвідомлення власного місця та ролі в глобальних та локальних суспільних процесах, вироблення механізму відповідальності. Філософія завжди відігравала й відіграє особливу роль в формуванні світоглядних основ культури, пов'язана з культивування досвіду критичного мислення, предметом якого постають вагомі цінності та життєві пріоритети.

Філософія пройшла довгий шлях, - від досвіду практичної мудрості до методології наук, - увібравши в себе всі форми свого становлення. Вона є тим рівнем актуального знання, в світлі якого зосереджений не лише ідейно-теоретичний, але й міститься морально-практичний пласт духовної культури. Тому вивчення філософії повинно сприяти залученню студентів до загальнолюдських соціокультурних цінностей, допомагати у визначенні власної світоглядної позиції, роз'ясненню свідомо-моральних стимулів професійної діяльності, підвищенню рівня філософського мислення зокрема та інтелектуальної культури загалом.

Мета курсу «Філософія» - допомогти студентам сформувати уявлення про проблематику та мову філософії, її методи, поняття та категорії, про історію філософії та її підхід до вирішення сучасних глобальних проблем, що дозволило б самостійно орієнтуватися не лише на належному рівні в науково-філософській термінології, але й крізь призму останньої зрозуміти не менш складні та суперечливі процеси життя.

В результаті вивчення дисципліни «Філософія»

· предмет, структуру та основні функції філософського знання;

· зміст та призначення основних філософських категорій;

· головні філософські проблеми, способи їх вирішення на сучасному

· опановувати історичні та теоретичні аспекти філософського знання;

· розвивати критичні та аналітичні здібності мислення;

· вміти формулювати проблеми під кутом зору їх філософського осмислення.

Навчальна дисципліна «Філософія» оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з двох модулів.

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою за накопичувальною системою.

· письмові відповіді на завдання для самостійної роботи;

· письмові відповіді на завдання для самостійної роботи.

Модульний контроль: результат вивчення кожного модуля складає підсумок всіх форм поточного контролю та виконання модульної контрольної роботи.

Підсумковий контроль знань: іспит - проводиться у формі усної відповіді на запитання.

· відсутність заборгованостей з семінарських занять;

· відсутність заборгованостей з модульної контрольної роботи;

· позитивні рейтингові бали за кожний модуль.

За результатами вивчення курсу студент отримує підсумкову оцінку за 100- бальною системою, яка розраховується як сума оцінок двох модулів (стартовий рейтинг) та оцінки за іспит за такою шкалою оцінювання:

Максимальна кількість балів за два модулі (стартовий рейтинг) – 70 балів. Розрахунок підсумкової оцінки: ПО = ЗМ1 + ЗМ2 + КІ

Студент має можливість накопичити максимальну кількість балів у межах кожного модуля, використовуючи різні способи набуття знань.

Бальна система оцінювання різних форм навчання студента

Сума придбаних рейтингових балів при семестровому контролі
переводиться в оцінки системи оцінювання ЕСТ8. Система передбачає
семибальну шкалу (А, В, С, D, Е, FX, F) та подвійне (описове та статистичне) визначення цих оцінок.

1. Філософія Стародавнього Сходу: основні парадигми осмислення буття та людини.

2. Давньоіндійська філософія: Веди, Упанішади, філософія локаяти (чарваки), джайнізму, міманси, веданти. Філософія Будди.

3. Особливості філософії у Стародавньому Китаї. Даосизм та конфуціанство.

4. Загальна характеристика та основні періоди античної філософії.

5. Класичний період в філософії Стародавньої Греції (Сократ, Платон та Аристотель).

Семінарське заняття Особливості античної філософії

1. Суть суб'єктивного повороту. Філософія софістів.

2. Сократ про предмет філософії. Метод майєвтики.

3. Вчення Платона про ідеї. Теорія суспільства та держави.

4. Аристотель: вчення про чотири першопричини. Етика та політика.

1. Розкрити обмеженість популярної схеми "стовбової дороги" (від грецької до європейської) в історії філософії.

2. Окреслити особливості парадигми східного світорозуміння, її зв'язок з філософією Стародавнього Сходу.

4. Порівняти підходи різних шкіл в філософії Давньої Індії до осмислення місця людини в світі.

6. Дати стислу характеристику основним чотирьом проблемам даосизму.

7. Визначити головні ідеї етичної концепції Конфуція.

8. Розкрити суть методу філософування Сократа.

9. Порівняти вчення Платона про ідеї та вчення Аристотеля про форми.

10. Порівняльний аналіз підходів стоїцизму та епікуреїзму до поняття блага.

1. В чому особливість філософії Стародавньої Індії?

2. Які відмінні риси давньокитайської філософії?

3. Які основні періоди та школи можна виділити в філософії Стародавнього Китаю?

5. Які відмінні риси досократичного періоду в філософії Стародавньої Греції?

6. Кого й чому вважають першим філософом Заходу?

7. Яку роль відіграли апорії Зенона в історії філософії та науки?

8. Завдяки кому філософська рефлексія античності переорієнтовується на проблему людини?

9. В чому особливість концепції пізнання Платона в контексті його ідеалізму?

10. Спробуйте розкрити зв'язок філософії та мистецтва в творчості Платона. В чому він полягав?

11. Які головні акценти критики Аристотелем платонівського вчення про ідеї?

12. Чому Аристотеля називають систематизатором античної філософії?

14. В чому вбачають основну мету філософії стоїки?

15. Яким чином досягається щастя в філософії Епікура?

Література: 2,7,13,20-24,36,46-47,49,55,68,77,85,87,90,98,111-112,124-125,131,134,144,154

1. Загальна характеристика та періодизація середньовічної філософії.

2. Формування догматики та апологетичний період.

3. Еволюція та особливості схоластичної думки. Суперечка про універсалії.

4. Середньовічна філософія мусульманського Сходу.

1. Визначити характер побудов універсальних систем християнського світорозуміння в творчості Отців Церкви.

2. Встановити зв'язок християнства та догматики на ранніх етапах його формування.

3. Окреслити загальні риси концепції Бога та його буття в середньовічній філософії.

4. Охарактеризувати основні засади християнської концепції історії.

5. Проаналізувати проблему доказів буття Бога в схоластиці.

6. З'ясувати значення проблеми співвідношення віри та розуму для концепції християнського пізнання.

7. Розкрити відмінність підходів патристики та схоластики до обґрунтування засад віровчення.

1. Які засадничі принципи середньовічної філософії?

2. Які проблеми є показовими та виразними для філософії Середньовіччя?

3. В чому полягав суперечливий характер відношення апологетики до античної спадщини?

4. Концепція особистості та часу в творі «Сповідь» Аврелія Августина?

5. Докази буття Бога за Фомою Аквінським. Чому його вважають найвизначнішим представником схоластики?

6. Номіналізм, реалізм та концептуалізм: яке відношення між цими підходами в межах пізньої схоластики?

ТЕМА 1.4. ФІЛОСОФІЯ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ ТА НОВОГО ЧАСУ

Лекція. Філософія Відродження та Нового часу

1. Характерні риси культури Ренесансу та їх вплив на формування філософського світорозуміння.

3. Основні ідеї пантеїстичної натурфілософії: Парацельс, Б. Телезіо, Дж. Бруно та ін.

4. Соціально-філософські ідеї в добу Відродження.

5. Наукова революція XVI-XVII століття та зміна парадигм в філософії.

6. Емпірична філософія (Ф. Бекон, Т. Гоббс, Д. Локк, Дж. Берклі, Д. Ґ'юм).

7. Раціоналізм в філософії (Р.Декарт, Б. Спіноза, Г. Ляйбниць).

1. Соціокультурні передумови становлення філософії в епоху Відродження.

2. Данте Аліг'єрі та Франческо Петрарка - речники ідеалів гуманізму в філософії та літературі.

3. Проаналізуйте впливи реформації та контрреформації на філософську думку цього часу.

4. Розкрийте взаємозв'язок між науковими відкриттями та філософськими ідеями в епоху Відродження.

5. Охарактеризуйте ідею творчості та образ митця в гуманістичній філософії.

6. Подайте загальну характеристику основних напрямків в філософії Нового часу.

7. Філософія Просвітництва: вчення про природу, суспільство, людину та пізнання.

2. Які ідеї є домінуючими на різних етапах ренесансної думки?

3. В чому полягає специфіка гуманізму епохи Відродження?

4. Чи є неоплатонізм основою філософії Ренесансу?

5. Яку роль відіграла реформація в духовному житті XVI століття?

7. Вчення Бекона про «ідоли розуму» та індуктивний метод пізнання.

8. Що робить Декарта ключовою фігурую в новочасній філософії?

9. Проблема субстанції в філософії Нового часу.

10. В чому суть «скандалу в філософії», який вчинили Дж. Берклі та Д. Ґ'юм?

11. Чим вирізняється філософія Просвітництва?

12. Якими постають образи людини на суспільства в теоріях суспільного договору XVII-XVIII століття?

Література:2,6-7,13,20-24,36,46,56,58,60-63,72,74-76,78-79,100-102,109- 110,120,123,131,160.

1. Специфіка філософії як форми духовного осягнення світу.

2. Даосизм та конфуціанство: порівняльна характеристика.

2. Досократичний період в античній філософії.

1.Філософські погляди Платона та Аристотеля.

2. Філософія та світогляд. Філософія - «науковий світогляд»?

2. Загальна характеристика давньоіндійської філософії.

1. Філософські школи в добу еллінізму: стоїцизм, епікуреїзм, неоплатонізм,
скептицизм.

2. Раціоналістичний напрям в філософії (Р. Декарт, Б. Спіноза, Г. Ляйбниць).

1. Філософія та наука: порівняльний аналіз понять.

1. Емпірична філософія XVII ст.: основні проблеми та представники.

2. Філософська думка Стародавнього Китаю. Даосизм та конфуціанство

1. Апріоризм та агностицизм в філософії І. Канта.

2. Співвідношення понять філософія, релігія та мистецтво.

1. Основні риси філософії доби Відродження. Антропоцентризм та гуманізм.

2. Основні напрями критики класичної філософії в ХІХ-ХХ столітті

2. Проблема істини та пізнання мистецтва в герменевтиці.

1. Поняття «структури» в філософії Постмодерну.

2. Основні риси ірраціоналистичної філософії.

2.Філософія Г. Сковороди. Вчення про три світи.

1. Поняття «філософії» в києво-руській культурі.

2. Антропологічний принцип в філософії Л. Фойєрбаха.

МОДУЛЬ 2. ТЕОРІЯ ФІЛОСОФІЇ В ОСНОВНИХ ЇЇ РОЗДІЛАХ

1. Онтологія як вчення про буття. Основні питання та поняття онтології.

5. Проблема субстанції: дуалізм, монізм та плюралізм.

1. Пояснити значення висловлювання Х. Ортега-і-Гассета про онтологію як «полювання за єдиним».

2. Розкрити співвідношення понять «буття», «суще» та «існування».

3. Визначити особливості класичної та некласичної онтології.

4. Охарактеризувати основні форми онтологічної суб'єктивності.

5. Поняття розвитку. Основні моделі та закони розвитку.

1. Як пов'язана онтологія з іншими розділами філософії?

2. Яким чином співвідносяться поняття «буття», «матерія», «природа», «реальність», «всесвіт»?

4. Чи є матеріальна субстанція основою формоутворень в природі? Обґрунтуйте відповідь.

1. Особливості філософського підходу до пізнання.

2. Поняття та структура пізнавальної діяльності. Об'єкт та суб'єкт.

4. Поняття істини в класичній та некласичній гносеології.

5. Принципи діалектики як основа філософського пізнання.

1. Розкрити співвідношення гносеології та онтології.

2. Охарактеризувати особливості природничо-наукового та гуманітарного пізнання.

3. Діалектика чуттєвого та раціонального в пізнавальному процесі.

4. Проаналізувати рівні та критерії об'єктивності наукового знання.

1. Чи є відмінність між філософським і психологічним розумінням свідомості?

2. Чому розрізняють чуттєве та раціональне в пізнанні?

4. Як філософи відповідають на питання, що таке істина?

2. Аксіологія та еволюція свідомості. Принцип ієрархії цінностей та проблема його втілення.

3. Життя як єдність духовних та матеріальних цінностей. Рівні життя.

4. Закономірний та ситуативний характер цінностей. Явні та приховані цінності.

1. Перегляд з позиції аксіології основ онтології та гносеології.

2. «Благо – істина – краса» як вищі цінності (платонівська традиція).

3. Проаналізуйте наступні відношення: «потреба - інтерес – цінність» та «цінність – норма – ідеал».

5. Охарактеризуйте етичні та естетичні цінності.

1. Чому лише в XX ст. з'являється вчення про цінності?

3. Чому і коли відбувається маніпулювання цінностями?

1. Онтологія: порівняльна характеристика класичного та некласичного
підходів.

2. Діалектичний метод та його роль в філософському пізнанні.

1. Категорія життя та її світоглядно-ціннісний зміст.

2. Проблема смислу історії та його критеріїв.

2. Особливості філософського аналізу проблем освіти.

2. Еволюція свідомості та її вплив на формування цінностей людини.

1. Характеристика суб'єктно-об'єктного відношення в пізнанні.

2. Головні проблеми та моделі розвитку в онтології.

1. Форми онтологічної суб'єктивності: загальна характеристика.

2. Особливості структурно-функціонального аналізу поняття "культура".

1. Роль та значення університету в освітньому процесі.

2. Поняття свободи в філософській антропології.

1. Співвідношення понять "буття", "суще" та "існування".

2. Чуттєве та раціональне в пізнанні. Проблема істини.

1. Суспільство як предмет філософського аналізу. Поняття та структура.

2. Платонівська традиція в аксіології: "благо - істина - краса ".

1. Реальні та ідеальні, естетичні та етичні цінності: порівняльний аналіз.

2. Огляд та характеристика основних концепцій пізнання.

1. Проблема детермінізму та феномен людського буття.

2. Основні підходи до дослідження суспільства.

1. Необхідність та свобода в історичному процесі: співвідношення понять.

2. Природничо-наукова та гуманітарна парадигми пізнання.

1. Маніпулювання цінностями як проблема аксіології: причини на наслідки.

1. Світогляд, його сутність, зміст та функції.

2. Філософія: сутність та функції. Специфіка філософського знання.

2. Місце філософії в культурі та життєдіяльності людини.

3. Зв'язок філософії з різними сферами суспільного буття людини.

4. Загальна та порівняльна характеристика історичних типів світогляду.

5. Індійська традиція про будову та ступені еволюції Всесвіту.

6. Буддійська проповідь про «чотири благородні істини».

7. Конфуціанство в історії та культурі Китаю.

8. Протофілософія в Стародавній Греції (Гомер, Гесіод, сім мудреців).

9. Пошук першоначала в давньогрецькій натурфілософії.

11. Порівняльний аналіз атомізму Демокрита та Епікура.

14. Поняття моральних цінностей та смислу життя в елліністичній філософії:
стоїцизм, епікуреїзм, неоплатонізм.

15. Етичні погляди Сократа та Епікура: порівняльний аналіз.

16. Біблія – джерело християнського світогляду та європейської філософії
середньовіччя.

17. Релігійний фундаменталізм філософської думки Середніх віків.

18. Вчення про людину в середньовічній філософії.

20. Проблема віри та розуму в середньовічній філософії.

21. Специфіка естетичного відношення до світу в Середньовіччі та
Відродженні.

22. Гуманісти Відродження про творчу сутність людини.

23. Драма Галілея та підвалини сучасної науки.

24. Значення «Нового органону» Ф. Бекона в боротьбі зі схоластикою.

27. «Етика» Б. Спінози: загальна характеристика.

29. Т. Гоббс та Ж.-Ж.Руссо: відмінність підходів до ідеї суспільної угоди.

32. Ф.Шеллінг про філософію природи та філософію мистецтва.

33. Г. Геґель – основоположник діалектичного методу.

34. «Нова філософія» Л. Фойєрбаха як «етика любові».

36. Криза класичної раціональності та становлення ірраціоналізму.

38. Гуманістичні тенденції в європейській філософії XX століття.

39. Філософія XX століття: напрямки, ідеї, представники (на вибір).

41. Проблема знаку, значення та мови в структуралізмі.

43. Суспільство як предмет філософського аналізу.

44. Історія як предмет філософського огляду. Лінійні та нелінійні концепції історичного розвитку.

45. Культура як предмет філософського осмислення.

46. Філософське осмислення проблем життя, смерті, любові і т.п. (на вибір).

47. Мораль як предмет філософського аналізу. Основні проблеми та поняття етики.

48. Мистецтво як предмет філософського аналізу. Основні проблеми естетики та філософії мистецтва.

2. Історичні типи світогляду: загальна характеристика.

4. Специфіка та структура філософського знання.

7. Проблема походження філософії. Основні концепції.

8. Філософія як вид знання. Філософія та наука.

10. Філософія Стародавнього Сходу: загальна характеристика.

11. Особливості формування давньоіндійської філософії. Неортодоксальний

12. Сутність та основні положення філософії буддизму.

13. Особливості формування філософії Стародавнього Китаю.

14. Головні проблеми та школи давньокитайської філософії.

17. Становлення та основні періоди античної філософії.

18. Натурфілософія в Стародавній Греції: проблематика та представники..

23. Критика Аристотелем платонівського вчення про ідеї. Поняття субстанції.

24. Етико-політичні вчення Платона та Аристотеля.

26. Філософські школи еллінізму: стоїцизм, епікуреїзм, неоплатонізм та скептицизм.

27. Особливості та періодизація середньовічної філософії.

29. Схоластична філософія. Проблема універсалій (загальних понять).

30. Антропоцентризм та гуманізм в філософії доби Відродження.

31. Пантеїзм та натурфілософські ідеї Ренесансу.

32. Ідея творчості та образ митця в гуманістичній філософії.

33. Емпіризм у філософії (Ф. Бекон, Д. Локк, Д. Ґ'юм та ін.)

34. Раціоналістична філософія (Р. Декарт, Б. Спіноза, Г. Ляйбниць).

35. Просвітництво та романтизм у філософії: протиставлення ідей.

36. Філософські погляди Канта: загальна характеристика.

39. Філософська еволюція Ф. Шеллінга. «Філософія мистецтва»: основні ідеї.

40. Система абсолютного ідеалізму Геґеля. Діалектичний метод.

41. Основні ідеї естетичної концепції Геґеля.

43. Ірраціоналізація філософії в XIX ст. (С. К'єркеґор, А. Шопенгауер, Ф. Ніцше, В. Дільтей та ін.).

44. Філософські ідеї психоаналізу, їх вплив в релігії, культурі та мистецтві.

45. Екзистенціалізм в філософії та літературі XX ст.: напрями та виразники.

46. Філософія позитивізму та неопозитивізму.

47. Феноменологія та герменевтика в філософії: співвідношення підходів в межах парадигми гуманітарного пізнання.

48. Пізнання істини та проблема мистецтва в філософії Г.-Ґ. Ґадамера.

49. Постмодернізм як явище культури та філософський напрям.

50. Особливості та періодизація української філософії.

51. Поняття філософії в києво-руській культурі.

52. Києво-Могилянська академія та філософія «українського бароко».

55. Філософія України в XX ст. Вчення В. Вернадського про ноосферу.

56. Онтологія: дефініція, поняття та проблеми.

58. Проблема субстанції: аналіз основних підходів.

59. Поняття розвитку, моделі та закони розвитку.

60. Проблема свободи та необхідності в історії філософії.Поняття детермінізму.

61. Основні поняття та проблеми теорії пізнання.

62. Структура пізнавальної діяльності. Поняття суб'єкту та об'єкту пізнання.

63. Види пізнання. Проблема природничонаукового та гуманітарного підходів.

64. Поняття істини в історії філософії: класичний та некласичний підходи.

65. Діалектика як метод філософського пізнання.

66. Співвідношення чуттєвого та раціонального в пізнанні.

68. Критерії об’єктивності наукового знання.

69. Аксіологія як філософська дисципліна. Поняття цінностей.

70. Еволюція свідомості та принцип ієрархії цінностей.

71. Єдність матеріальних та духовних цінностей в житті людини.

72. Платонівська традиція: "благо - істина - краса " як вищі цінності.

73. Реальні та ідеальні, явні та приховані цінності.

76. Предмет та основні проблеми соціальної філософії.

77. Поняття та структура суспільства, його підсистеми.

78. Суспільна свідомість: структура, рівні та форми.

79. Філософське осмислення культури. Культура як продукт та процес.

80. Культура та цивілізація: спільне та відмінне.

81. Поняття та основні завдання філософії історії.

82. Проблема прогресу та його критеріїв в історії.

83. Людина як філософська проблема. Інтеграція знань про людину.

84. Творчість як спосіб самореалізації особистості. Гуманістичний смисл творчості.

85. Співвідношення понять «особистість», «індивід», «індивідуальність» та «людина» в філософській антропології.

87. Освіта як предмет філософського вивчення.

88. Освіта та культура. Ступені освіти як етапи соціалізації особистості.

89. Мета освітнього процесу, його цінності та внутрішній зміст.

90. Канон освіченої людини: еволюція підходів.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ МОДУЛЬНИХ

Мета модульної контрольної роботи: закріпити теоретичні та практичні знання, які студент набуває під час вивчення навчальної дисципліни (аудиторних занять та самостійної роботи) у кожному модулі.

Завдання до контрольної роботи видається та керується викладачами профільної дисципліни.

Контрольна робота вважається виконаною, коли студент подає викладачу для перевірки письмові відповідь разом з практичними завданнями.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПІДГОТОВКИ СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

Семінар, як одна із форм навчальних занять, розрахована на глибоке та повне розкриття студентами певної проблеми на основі самостійного вивчення рекомендованої літератури. На семінарських заняттях вони глибше опановують складні питання, беруть участь в їх колективному, творчому обговоренні, оволодівають науковими методами аналізу певних явищ і проблем. Систематична підготовка до семінару привчає до самостійної роботи з періодичними виданнями, науковою, навчальною, навчально-методичною літературою. Під час занять створюються умови для перевірки та виявлення інтелектуального рівня студентів, для набуття уміння виступати, логічно висловлюватись, колективно обговорювати гострі проблеми, обстоювати власну точку зору, аргументувати власну позицію.

Для ґрунтовного засвоєння матеріалу необхідно вдумливо конспектувати, вдаючись до різних видів запису (витяги, тези, цитати). Готуючись до відповіді, важливо, в першу чергу, визначити напрями наукових досліджень з певної проблеми та впровадження їх результатів у практику. Доцільно підготувати власні спостереження та висновки, обґрунтовуючи їх теоретичними положеннями та рекомендаціями.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Самостійна робота є однією із складових навчального процесу, на яку припадає значний обсяг навчального часу. При цьому студент є активним учасником навчального процесу, набуває навичок самоорганізації, самостійного пошуку інформації, прийняття рішень. Правильна організація самостійної роботи дозволяє максимально індивідуалізувати навчання, підвищити загалом ефективність навчального процесу.

Одним із видів самостійної роботи є опрацювання лекційного матеріалу, визначення головного у змісті лекції, засвоєння її основних моментів. Щоб зрозуміти і добре засвоїти лекційний матеріал, до кожної наступної теми слід ретельно готуватись: систематично опрацьовувати матеріал попередньої лекції, і, якщо це необхідно, опрацювати рекомендовану літературу, повторювати пройдений матеріал, на який лектор посилається при викладанні нового.

Професійному розвитку студентів сприяє самостійне виконання творчих та практичних завдань, різноманітні форми пошукової, дослідної роботи.

Викладач систематично контролює самостійну роботу студентів: перевіряє конспекти, виконання завдань творчого характеру, надає необхідну допомогу для активізації навчальної діяльності студентів.

Окремими формами самостійної роботи студента, передбаченими навчальним планом, є написання рефератів (методичні рекомендації див. нижче).

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО НАПИСАННЯ РЕФЕРАТУ

Обсяг реферату визначається специфікою досліджуваного питання і змістом матеріалів (документів), їх науковою цінністю та практичним значенням. Оптима

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: