Загальний огляд легкої промисловості України

Найбільше непродовольчих товарів виробляє легка промисловість, яка забезпечує населення тканинами, одягом, взуттям тощо, а інші галузі промисловості - кордом, технічними тканинами тощо.

Тут функціонує 2014 виробничих підприємств, в тому числі у швейній промисловості - 1218. У 2003 р.2/3 підприємств були акціонерними, а 9/10 належали до недержавного сектора.

Галузь має значні потенційні можливості, проте використовуються вони недостатньо через значні недопоставки сировини за міждержавними угодами, практичне припинення імпортних поставок, які щороку становили $ 500 млн. Нині щорічна закупівля бавовни становить 50-60 тис. т замість необхідних 250 тис. т. Менше за потрібну кількість поставляється хімічних ниток і волокна, шубно-хутрової сировини, каучуків, синтетичних латексів. барвників та ін. Підприємства частково працюють на давальницькій сировині, щоб не простоювати, а це призводить до збіднення українського ринку товарів. До того ж держави-постачальники основних видів сировини в Україну постійно підвищують ціни на них, внаслідок чого з початку 1993 р. до 2003 р. вартість продукції легкої промисловості зросла від 26 до 80 разів.

Пріоритетні завдання легкої промисловості - формування і розміщення державних замовлень та державних контрактів, координування діяльності підприємств, пов'язане з виконанням цього завдання, розробка цільових програм перспективного розвитку нових видів сировини, збалансованого розвитку підгалузей.

дидактичний проект швейний виріб

Передбачається розширення сировинної бази, ліквідація диспропорцій в окремих підгалузях; розвиток машинобудування для легкої промисловості, механізму відновлення кооперативних зв'язків з країнами СНД.

Легка промисловість має тісні зв'язки з хімічними галузями. Вже нині Україна може використовувати власні потужності для виробництва синтетичної шкіри і клею, підошов, хімічних ниток і волокон, капролактаму, необхідного для виробництва хімічних ниток і пряжі. Заслуговує на увагу вітчизняне виробництво поліуретанових композицій для взуттєвої галузі, які досі імпортували.

Розміщення легкої промисловості вигідно поєднується також з розміщенням важкої промисловості, оскільки у виробництві предметів споживання зайняті здебільшого жінки, а у важкій промисловості - чоловіки. При розміщенні галузей враховують забезпечення трудовими ресурсами, народногосподарські функції і територіальні особливості окремих економічних регіонів України При будівництві нових підприємств, крім капітальних витрат, слід обов'язково враховувати витрати на соціа­льну інфраструктуру

Зміни в розміщенні легкої промисловості зумовлені ліквідацією розриву між сировинними районами і районами виробництва. Вовняне, бавовняне, шовкове, трикотажне виробництво орієнтується на сировину і споживача; взуттєве і швейне - на споживача, лляне - на сировину.

У легкій промисловості найбільшою підгалуззю є текстильна, до якої належать первинна обробка текстильної сировини, потім бавовняна, лляна, вовняна, шовкова, нетканих матеріалів, конопле-джутова, сітко-в'язальна, текстильно-галантерейна, трикотажна підгалузі.

Швейна промисловість:

Швейна промисловість розміщена здебільшого у великих населених пунктах. Тут функціонують такі відомі формування, як Київське виробниче об'єднання швейної промисловості "Україна", львівська фірма "Маяк", Харківська швейна фабрика ім. Ю.Д. Тинякова та ін. Швейна промисловість донедавна на 90% задовольняла попит населення України на готовий одяг, білизну та іншу продукцію.

У швейній промисловості налічується біля 600 підприємств. Обсяги її виробництва зменшилися проти 1990 р. на 75°о. Більше 100 підприємств країни працюють на давальницькій сировині.

Попит на швейну продукцію значно зменшився, що пов'язано з низькою купівельною спроможністю населення, зростанням цін на продукцію, конкуренцією іноземних товарів.

Спільні швейні підприємства в Києві, Чернівцях, Умані, забезпечені новими обладнанням і технологіями, значно розширили виробництво продукції, збільшили кількість працюючих

Проте в Україні відчувається дефіцит багатьох товарів народного споживання власного виробництва. Відсутність реальної конкуренції спричиняє завищення цін на товари, призводить до створення низькоякісної продукції. Потреба в радикальному реформуванні економіки є очевидною. Слід рішуче згортати економічно неефективні для суспільства види діяльності. Доцільно переорієнтовувати підприємства на випуск продукції, потрібної споживачеві, збільшувати капітальні вкладення у виробництво нових, технічно складних товарів тривалого користування, формувати розвинену мережу обслуговування, нарощувати виробництво садових будиночків, розширювати продаж будівельних матеріалів, засобів механізації, що реально впливатиме на рівень життя населення України.

Основними завданнями галузі на найближчу перспективу мають стати:

розвиток сировинної бази за рахунок поглибленої переробки льону, шкірсировини та поступове скорочення й відмова від давальницьких схем сировинного забезпечення виробництва;

проведення реконструкції та технічного переоснащення підприємств зі створенням умов для вертикальної інтеграції виробництва, в тому числі із залученням іноземних інвестицій і технологій; створення умов для широкого впровадження ресурсо­зберігаючих технологій;

оптимізація структури великих і малих підприємств із метою посилення конкурентоспроможності й гнучкості виробництва; створення системи захисту внутрішнього ринку (в тому числі від контрабандного ввозу товарів і тіньового виробництва) й стимулювання вітчизняного виробника; розвиток мережі просування товарів на ринки".

Аналіз тактичних заходів держави для покращення ситуації в галузі вказав на таку спрямованість державних нормативно-правових актів:

. Захист національного виробника (Закони України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" та "Про внесення змін до Закону України "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту"). Запроваджена в 2009 р. цільова тимчасова надбавка до ставок ввізного мита в розмірі 13% стосовно готового одягу та взуття (крім її частин), що ввозяться на територію України в режимі імпорту, за винятком сировини. За станом на 2009 р. щодо товарів легкої промисловості для захисту національних товаровиробників:

встановлено антидемпінгове мито на штучне хутро та вироби з нього в розмі­рі 179,7% і полотно трикотажне ворсове (включаючи довговорсові полотна) й полотно махрове в розмірі 53,29% виробництва Республіки Білорусь;

встановлено антидемпінгове мито в розмірі 140% на полотно ворсове (включаючи довговорсове полотно) та полотно махрове, виготовлене в Китайській Народній Республіці та Республіці Корея;

встановлено спеціальне мито на інші трикотажні полотна: з бавовни, невибілені (сирові) або вибілені, пофарбовані, вибивні (незалежно від країни походження та експорту);

встановлено спеціальне мито на деякі види бавовняних тканин (незалежно від країни походження та експорту).

. Детінізація внутрішнього ринку. З метою забезпечення рівних умов діяльності всіх підприємств стосовно оподаткування пропонується відновити постанову стосовно скасування можливостей суб’єктів підприємницької діяльності, які є фізичними особами, бути одночасно платниками єдиного податку та податку на додану вартість (ПДВ). Провадиться робота щодо зниження податкового навантаження на заробітну плату.

. Виправлення недосконалості митної й податкової політики шляхом недопущення Державною митною службою й Державною прикордонною службою ввезення в Україну товарів легкої промисловості, що імпортуються із заниженням митної вартості, та контрабандних товарів легкої промисловості.

. Упорядкування ввезення на митну територію України товарів "секонд-хенд" шляхом запровадження Міністерством охорони здоров'я та Державною прикордонною службою обов'язкової санітарно-епідеміологічної експертизи імпортованих в Україну товарів (одяг, інші вироби), що були у використанні ("секонд-хенд"), відповідно до ви­мог статті 16 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благопо­луччя населення". Для обмеження ввезення товарів Мінпромполітики направлено про­позиції до Держмитслужби "Про затвердження переліку пунктів пропуску на митному кордоні України, через які здійснюється ввезення на митну територію України та пере­міщення транзитом суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності одягу та інших виро­бів, що використовувалися", а саме передбачити пунктом 2 проекту розпорядження безумовне виконання Міністерством охорони здоров’я статті 16 Закону України "Про за­безпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" стосовно запровадження обов’язкової санітарно-епідеміологічної експертизи імпортованих товарів легкої промисловості, що були у використанні.

Нижче наводимо результати порівняння напрямків проведення державного регулювання галузі із загальносвітовими.

Задекларовані заходи щодо підтримки та розвитку української галузі не містять пропозицій і розробленого механізму стимулювання попиту споживачів на вітчизняну продукцію. Зрозуміло, що ці питання більше стосуються не площини виробництва товарів легкої промисловості, а загальноекономічних категорій, а саме сукупних витрат сектору домогосподарств, рівня ВВП, економічного зростання та ін. Попит споживачів є комплексною категорією. І можливим є врахування та вплив на його складові на всіх рівнях.

Магістральним напрямком для виходу української легкої промисловості зі стадії рецесії та завоювання конкурентних переваг є запровадження інноваційних технологій, можливе шляхом забезпечення сприятливих умов інвестиційного середовища. []

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: