|
Аналіз ринку послуг ресторанного господарства районуСтр 1 из 4Следующая ⇒ Для встановлення потреби споживачів та аналізу ринку ресторанних послуг щодо ступеню задоволення їх послугами харчування, для визначення доцільності і необхідності створення нового підприємства ресторанного господарства, для обґрунтування вибору типів підприємств, а також для впевненості в тому, що буде користуватися попитом, необхідно провести певні маркетингові дослідження, які складаються з 2 етапів: · збір необхідної інформації; · обробка отриманих результатів. Після збору інформації та обробки результатів прийматимуться рішення щодо необхідності створення нового підприємства. Для того, щоб визначитися з типом підприємства, потрібно провести аналіз місця розташування закладів та кількісну характеристику, в порівнянні з попереднім роком та нинішнім і за результатом динаміки розвитку обґрунтувати вибір типу закладу. У таблиці 1.1 наведено динаміку розвитку послуг ресторанного господарства в даному районі. Таблиця 1.1 – Динаміка розвитку ринку ресторанних послуг досліджуваного мікрорайону у 2015-2016 рр.
Серед закладів, які знаходяться в даному мікрорайоні, основну частину приросту складають ресторани та кафе загального типу. Дані заклади, в основному, вбудовані в адміністративні приміщення, але деякі з них спроектовані в окремо збудованих будівлях. Але за результатами таблиці 1.1 можна зробити висновок, що за період з 01.10.015 по 01.10.16 було виведено з дії 11 закладів ресторанного господарства, а саме зменшилась кількість барів та кафе. Дослідження ринку споживачів в ареалі діяльності закладу У ринкових умовах, в яких функціонують заклади ресторанного господарства України, споживач є головною фігурою, тому дослідження контингенту споживачів, які користуються послугами харчування, необхідно спрямувати на всебічне і комплексне вивчення їх попиту. Це є першочерговою задачею маркетингових досліджень, оскільки місією будь-якого закладу ресторанного господарства є якісне задоволення потреб споживачів. Для вивчення запитів, мотивів поведінки і побажань клієнтів, своєчасного визначення змін у потребах та їхньго прогнозування, для встановлення ступеню задоволення їх послугами ресторанного господарства, для визначення доцільності і необхідності створення нового закладу ресторанного господарства. Для впевненості в тому, що він користуватиметься попитом, а також для обґрунтування вибору типу закладу, проведено маркетингові дослідження (збір необхідної інформації та оброблення отриманих результатів). Споживчий ринок досліджуваного мікрорайону необхідно дослідити за визначеними соціально-демографічними характеристиками: · статево-вікова структура; · стан інституту сім'ї та її життєвий цикл; · рівень освіти; · національність. Дослідження було проведено за статистичними даними, та результати дослідження соціального стану занесені до таблиці 1.2, а статистика мікрорайону за віковою категорією до таблиці 1.3. Таблиця 1.2 – Сегментація споживачів мікрорайону за соціальним станом
Дані таблиці 1.2 представлені графічно на рис. 1.1.
Рис. 1.1 – Сегментація населення досліджуваного мікрорайону за соціальним станом Таблиця 1.3 – Сегментація споживачів мікрорайону за віком
Графічно дані таблиці 1.3 представлені на рис. 1.2. Рис. 1.2 – Сегментація населення досліджуваного мікрорайону за віком На основі результатів досліджень сегментації населення району за соціальним станом та за віком можна зробити висновок, що найбільшу кількість населення становлять люди після 30 років, на другому місці – населення віком 22-30 років. Потужність закладу ресторанного господарства, а також оцінка перспективи розвитку закладів ресторанного господарства, визначається на основі аналізу кількості потенційних споживачів, що мешкають у радіусі 800 м від місця забудови. Дані дослідження відображені в таблиці 1.4. Таблиця 1.4 – Контингент потенційних споживачів
Дослідження показують, що мікрорайон, в якому планується проектувати заклад ресторанного господарства, має значну кількість потенційних споживачів, а це дає сподівання на широку популярність закладу серед населення, тому заклад ресторанного господарства рекомендується проектувати на 125 місць, а саме кафе – 75 місць та бар – 55 місць. Щодо часу відвідування проектованого ресторану, то зранку основними клієнтами будуть люди, які не встигають поснідати вдома. Після 12-ї (в часи обідньої перерви) основними споживачами, в основному, є працівники офісів, жителі району. Після 18-ї години контингент споживачів буде складатися із молоді, сімейних пар та сімей із дітьми, які вирішили відпочити всі разом. Із загальної кількості людей, що перебувають у мікрорайоні, визначається репрезентативна вибірка, за якою проводяться дослідження потенційних споживачів. Оскільки основні явища, що досліджуються в дипломному проекті є малопоширеними, то обсяг вибірки, n, шт., розраховується за формулою: де z – нормоване відхилення, обране виходячи зі ступеню довіри (табл. 1.5); p – прийнята варіація для вибірки (наприклад, 50 %); q = (50÷100); e – допустима похибка (± 10%). Таблиця 1.5 – Значення нормованого відхилення оцінки від середнього значення
За визначеного ступеню довіри 95 % і відповідного відхилення 1,96 (табл. 1.5) розмір вибірки буде складати: анкет на 10 тис. потенційних споживачів. Для вивчення запитів, мотивів поведінки і побажань клієнтів, своєчасного визначення змін у потребах та їхнього прогнозування, для задоволення їх послугами ресторанного господарства, для визначення доцільності й необхідності створення нового закладу ресторанного господарства, для впевненості в тому, що він користуватиметься попитом, а також для обґрунтування вибору типу закладу, проведено певні маркетингові дослідження (збір необхідної інформації та обробка отриманих результатів). Збір інформації проводився методом анкетного опитування серед місцевих мешканців мікрорайону, приїжджих у справах громадян. Під час формування списку питань анкети було передбачено отримання максимального об’єму інформації, наприклад вік, стать, сімейне положення, рід занять, середній рівень доходів, район проживання, мета перебування в районі дослідження, частота відвідування закладів ресторанного господарства різних типів, основні уподобання щодо закладів ресторанного господарства. Для дослідження фінансових можливостей потенційних клієнтів проектуємого закладу було проведено їхнє анкетування. На його основі в таблиці 1.6 наводимо сегментацію ринку відвідувачів за родом занять, їхніми прибутками, витратами на послуги підприємств харчування та визначаємо платоспроможність кожного сегменту споживачів. Таблиця 1.6 – Результати дослідження потенційних споживачів
За результатами анкетного опитування можна побачити, що в даному районі достатньо часто користуються послугами ресторанного господарства, а саме 56% - користується часто, 24% - іноді і лише 20% - дуже рідко. На питання: «Якому типу закладів ресторанного господарства Ви віддаєте перевагу?» - переважна кількість відповідей була за кафе та бари, в опитуванні про негативні сторони найбільш вагомими були: вузький асортимент страв та незадовільні смако-ароматичні характеристики страв. Щодо повного задоволення потреб у закладах ресторанного господарства велика кількість (46%) відповіли, що діючі заклади Подільського району не повністю задовольняють потреби споживачів Результати анкетного опитування графічно представлені на рис. 1.3, 1.4.
Рис. 1.3 – Критерії, за якими респонденти обирають підприємство харчування
Рис. 1.4 – Уподобання респондентів щодо типів підприємств харчування
Дослідження конкурентів Для здійснення аналізу конкурентного середовища визначаємо заклади ресторанного господарства, які працюють у радіусі 800 м від місця, де планується розмістити заклад. Таблиця 1.7 – Характеристика ринку ресторанного господарства мікрорайону
Отже, згідно даних в наведеній таблиці 1.7, ми виявили, що в радіусі місця, де планується проектування закладу ресторанного господарства, знаходиться 15 закладів ресторанного господарства із загальною кількістю місць – 1360. На основі інформації про діючі заклади аналізуємо ринок послуг ресторанного господарства за показниками: · частка місць у закладах окремих типів в загальноринковій мережі (табл. 1.8); · залежність режиму роботи закладів окремих типів від місця розташування; · концептуальні напрями діяльності підприємств. Таблиця 1.8 – Співвідношення між типами підприємств харчування існуючої мережі (у % від загальної кількості місць)
Проаналізувавши таблицю 1.8, можна зробити висновок, що кількість ресторанів перевищує рекомендовану норму. Підприємства швидкого обслуговування та їдальні відсутні, а відсоток кафе і закусочних нижчий за рекомендовану норму майже вдвічі. Тому, вважаємо, що доцільно проектувати кафе-кондитерську та молочний бар. Визначивши найближчих конкурентів, досліджуємо їх кулінарну продукцію та послуги. Проведені дослідження дозволять визначити інноваційні тенденції розвитку ресторанного господарства. Після визначення типу проектованого закладу ресторанного господарства, з переліку підприємств (табл. 1.7) виділяємо ті, що можуть скласти конкуренцію проектованому закладу. Визначаємо перелік підприємств-конкурентів, які безпосередньо впливатимуть на діяльність закладу, що проектується, здійснюється за принципами: до числа конкурентів можна віднести підприємства аналогічного типу, класу, а також заклади, що пропонують аналогічний ресторанний продукт. У ході дослідження конкурентів проводимо аналіз їх ресторанного продукту за групами кулінарної продукції та послуг. До числа конкурентів за принципами аналогічного типу, класу, що пропонують аналогічний продукт, можна віднести кафе-бар «Летняя площадка» та ресторан «Пузата хата». Визначаємо найближчих конкурентів, надаємо їм характеристику та досліджуємо їх кулінарну продукцію і послуги. Для проведення цієї роботи визначаємо основні групи ресторанної продукції та досліджуємо їх кількісний склад. Результати наводимо у вигляді таблиці 1.9. Таблиця 1.9 – Кількісна характеристика ресторанної продукції конкурентів
З таблиці видно, що найширший асортимент продукції має кафе «Летняя площадка», який в свою чергу є найбільш конкурентоспроможним. На основі зібраної інформації проводимо оцінювання ресторанної продукції закладів – конкурентів за десятибальною шкалою оцінювання. З табл. 1.9 бачимо, що конкуренти мають хороші оцінки якості кулінарної продукції, що свідчить про її гарну якість та про те, що продукція задовольняє споживачів. Створюємо таблицю оцінки якості надання конкурентами ресторанних послуг (табл. 1.10). Оцінюємо параметри за 10 бальною шкалою: (10 – відмінно; 9 – дуже добре; 8 – швидше добре ніж відмінно; 7 – добре, 6 – швидше добре ніж задовільно; 5 – задовільно; 4 – швидше задовільно ніж незадовільно; 3 – незадовільно; 2 – погано; 1 – дуже погано), які більша частина споживачів вважає найбільш важливими: · інтер’єр – затишок, оригінальність, відповідність загальній спрямованості закладу; · вибір страв – якісне та кількісне різноманіття меню; · якість кухні – оригінальність, відповідність традиційній рецептурі, загальні смакові враження; · комфортність – наявність кондиціонеру, температура повітря, запахи; · транспортна доступність – близькість до пожвавлених магістралей, можливість під’їзду, паркування. Таблиця 1.10 – Оцінка якості кулінарної продукції конкурентів
З таблиці 1.10 бачимо, що конкуренти мають хороші оцінки якості кулінарної продукції, що свідчить про її гарну якість та про те, що продукція задовольняє споживачів. Аналогічно досліджуємо якісний діапазон послуг, що надаються прямими конкурентами (табл. 1.11). Таблиця 1.11 - Оцінка якості надання конкурентами ресторанних послуг
За результатами досліджень, переваг і недоліків в роботі конкурентних закладів, відзначено ряд факторів, які стримують потенційних споживачів відвідувати ці заклади. Проаналізувавши конкурентні профілі закладів видно, що найкращим серед закладів є кафе «Летняя площадка». Дослідження інших закладів харчування даного району виявили, що послуги, які ними надаються, неповністю задовольняють потреби споживачів, як в запропонованому асортименті страв, так і в організації обслуговування. Споживач є головною фігурою і на якісне задоволення його потреб націлена основна увага при створенні нового підприємства. Для приваблення і максимального задоволення клієнтів здійснюватиметься ряд заходів: високоякісні страви; надання знижок постійним відвідувачам; дегустацій нових напоїв та страв з метою ознайомлення з ними і доцільності включення їх в меню. Ритмічну роботу закладу ресторанного господарства забезпечує відповідний вибір постачальників, при цьому враховується відстань між закладом та постачальником, велику роль відіграють ціни, асортимент та якість сировини та товарів, різноманітні знижки. Дані про ціни конкурентів на ресторанну продукцію за обраними в попередніх дослідженнях групами і їх зміни (сезонні, тижневі, тощо) та послуги зведені до таблиці 1.12, 1.13. Таблиця 1.12 – Характеристика цін на ресторанну продукцію конкурентів
Табл. 1.13 – Характеристика цін на послуги конкурентів
За даними табл. 1.12 найвищі ціни (60-90 грн. за страву) – у кафе «Летняя площадка», ресторані «Пухата хата» та кафе «Druzi», що обумовлено типом та класом закладу. На основі аналізу даних щодо цін у закладах – конкурентах можна зробити висновок, що рівень цін в закладах відповідає рівню якості ресторанного продукту. Підводячи підсумки, робимо висновок, що в районі відчувається брак закладів, розрахованих на середній та вищий клас споживачів, які пропонують широкий асортимент продукції належної якості та забезпечують належний рівень обслуговування. Визначення ємності ринку Маркетингові дослідження ринку ресторанного господарства включають вивчення та прогнозування його ємності. Показник ємності функціонуючого ринку ресторанних послуг досліджувального мікрорайону, МФр, місць, розраховується за формулою: де Рі – кількість місць в окремому підприємстві ресторанного господарства, місць (табл.1.7); Оі – середня фактична оборотність одного місця в даному закладі за добу, розів/добу; і - загальна кількість підприємств харчування в досліджуваному мікрорайоні, шт.; осіб Ємність потенційного ринку ресторанних послуг в мікрорайоні, де відбуваються дослідження, МПр, осіб, обчислюється за формулою: , (1.3) де ВЧ – частка якісних відповідей, отриманних під час анкетування потенційних відвідувачів, % (ВЧ= 75-95%); N1 – кількість населення мікрорайону, осіб; К – коефіцієнт міграції населення, який визначається за формулою: , (1.4) де N1 – кількість населення мікрорайону, осіб; N2 – кількість людей, що виїздять на роботу до інших районів міста (з 900 до 1900), осіб (люди працездатного віку за виключенням непрацюючого населення (дані фонду зайнятості); N3 – кількість людей, що приїздять до мікрорайону, осіб (згідно даних відділу статистики щодо кількості робочих місць у підприємствах району); р – коефіцієнт, що характеризує співвідношення працюючого і непрацюючого населення (р=0,65-0,67). Чисельність Подільського району складає 193263 осіб. Враховуючи, що для досліджуваного району характерний денний приріст населення, тобто приїжджаючих значно більше, ніж від’їжджаючих, приймаємо значення кількості прибулих в денний час до району 60% від загальної кількості мешканців та 25% - кількість від’їжджаючих з району осіб. - робітники та службовці, що приїжджають у район на роботу – 115957,8тис. осіб; - робітники та службовці, які від’їжджають – 48315,75тис. осіб. У відповідності до формули 1.4 маємо:
Згідно формули 1.3 МПР = 75∙193263∙0,877/100 = 127118осіб. Розрахунок неохопленої ємності ринку харчування, на який може виходить проектуємий заклад, МНР, осіб, ведеться за формулою: (1.5) 127118 - 15850 = 111268 осіб Наступним кроком розрахунків є визначення необхідної кількості місць для задоволення потреб потенційного сегменту ринку досліджувального мікрорайону, Рз, місць: , (1.6) місць де МНР – неохоплена ємність ринку ресторанного господарства, осіб; Оз – орієнтовна оборотність місця в закладі обранного типу, разів/добу. За результатами усіх розрахунків визначається потужність проектуємого закладу ресторанного господарства (кафе – 75 місць, бар – 55 місць)
Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право... Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам... Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом... Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|