Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Програма ігрової терапії для корекції гіперактивної поведінки дітей середнього дошкільного віку





Дошкільний вік – класичний вік гри, провідного виду діяльності дитини, він є для нього актуальним і цікавим проведенням часу.

Враховуючи думку психологів про те, що рекомендується включати гіперактивних дітей в спільні ігри з негіперактивними, наш вибір зупинився на методі групової ігрової корекції.

На основі аналізу закономірностей психічного розвитку чотирирічних дітей було зроблено припущення, що для роботи з ними недоцільно проводити кожний з етапів по зниженню рівня гіперактивності окремими серіями по 4-5 занять. Недоцільність обумовлюється недостатньою сформованістю стійкості уваги і високою стомлюваністю дітей, що займаються одноманітною діяльністю, і, внаслідок цього, зниженням мотивації до подальшої діяльності.

Тому була розроблена програма, що складається з 5 занять по 25 хвилин, згідно якої на кожному занятті послідовно проводяться 3 вищезгадані етапи, які в сукупності повинні були викликати ефект зниження гіперактивності у дітей.

В процес коректувальної роботи була включена вся група обстежених дітей. Участь в іграх дітей з не гіперактивною поведінкою мала важливе значення психологічної підтримки, створювало відчуття згуртованості в групі.

Перспективний план ігрової терапії

Дата Назва запланованих занять Примітка
    1 етап 2 етап 3 етап  
 
  07.05.14 «Мішечок для вигуків»   «Подорож на хмарі» «Говори по сигналу»    
    «Сміятися заборонено» «Я весь в увазі»   «Дракон»  
    «Лови - не лови»   Робота з демонстраційним матеріалом «Дотик»    
10.05.14 «Швидкі перетворення» «Говори по сигналу»   «Графічний диктант»  
    «Сміятися заборонено» «Я весь в увазі»      
    «Швидкі перетворення» Робота з демонстраційним матеріалом «Дотик»    
15.05.14 «Коректор»   «Подорож на хмарі» «Дотик»    
    «Сміятися заборонено» «Я весь в увазі»   «Графічний диктант»  
    «Лови - не лови»   Робота з демонстраційним матеріалом    
18.05.14 «Дотик»   «Говори по сигналу»   «Дотик»    
    «Сміятися заборонено» «Я весь в увазі»   «Коректор»    
    «Швидкі перетворення» Робота з демонстраційним матеріалом    
20.05.14 «Лови - не лови»   «Подорож на хмарі» «Лови - не лови»    
    «Сміятися заборонено» «Я весь в увазі»   «Графічний диктант»  
    «Швидкі перетворення» Робота з демонстраційним матеріалом «добра тварина»  

 

Як ввідний етап була запланована гра з «мішечком для вигуків», в якому діти, за пропозицією вихователя, могли залишити свій крик на час проведення занять, і забрати його назад після закінчення. Оскільки залишати і забирати крик було запропоновано дітям добровільно, то після третього заняття необхідність в цьому початковому етапі відпала внаслідок відсутності в ньому потреб дітей.

На першому етапі роботи з гіперактивними дітьми з 5 ігор, що входять в програму по коригуванню уваги, використовувалося 3 на кожному занятті. Зміна ігор проводилася для ефекту новизни з метою зацікавлення дітей і мотивації їх на ігрову діяльність.

Другий етап був реалізований так, щоб гіперактивні діти познайомилися з різноманітною палітрою людських емоцій і мали приклади виразу як негативних, так і позитивних відчуттів, а також могли по мові тіла, міміці, «прочитувати» емоції.

Метою ігор третього етапу було наступне: навчити гіперактивних дітей бути менш рухливими, дати їм унікальну можливість подивитися на себе очима оточуючих, не замислюючись про це. Починаючи з третім заняттям, програма доповнилася його обговоренням з дітьми у вільній формі.

На підставі процесу групової ігрової терапії була виявлена наступна динаміка поведінки гіперактивних дітей в групі.

По-перше, протягом п’яти занять був виражений процес легального випліскування енергії: активні імпульси виявилися на першому занятті, наростали з подальшими, досягли піку на четвертому і на завершальному пішли на спад.

По-друге, виявлено, що невміння дітей розпізнавати і контролювати свої дії пов'язано з вузьким набором їх поведінкового репертуару. Після курсу з п'яти занять діти розширили свій репертуар реагування на різні ситуації, майже безпомилково навчилися визначати валентність емоції і стали обігравати не тільки негативні, але і позитивні емоції за власною ініціативою.

До кінця занять вони усвідомили поведінку, яка може призвести до негативних наслідків , стали менш різкими по відношенню до дітей групи, проте одиничні гіперактивні тенденції мали місце.

Діти, виявлені діагностикою, як гіперактивні, в процесі занять показали переконливу динаміку. Хлопчик на заняттях першого етапу проявляв підвищену активність, а на 5 занятті продемонстрував помітний спад. Дівчинка стала описувати свої емоції словами і навіть прагнула описати емоції інших дітей, з якими грала, демонструвала свої уміння розпізнавання емоцій близьким дорослим, в житті і вихователі і батьки помітили зниження агресивних проявів, скарги з боку дітей на поведінку дівчинки знизилися.

Необхідно підкреслити, що програма занять, що містить протягом всього експериментального дослідження відносно стабільний каркас, що складається з трьох етапів роботи з гіперактивною поведінкою, мала динаміку. Пристосовуючись до потреб дітей, що йдуть по шляху зниження рівня гіперактивності, що актуалізуються, програма коректувалася, з неї був видалений ввідний етап, запланований бути ритуалом на початку кожного заняття; починаючи з третього заняття, був введений завершальний етап сумісного обговорення заняття. На кожному з етапів, призначених власне для зменшення рівня гіперактивності, погоджено із завданнями конкретного етапу, по ходу групової роботи, вносилися деякі зміни.

Виходячи з одержаних результатів, можна стверджувати, що методи надання корекцій виявилися достатньо ефективними. Діти змогли прийнятними способами зосереджувати свою увагу.

Слід припустити, що збільшення числа занять до 9-12 підвищить результативність консультування в плані зміцнення і закріплення змін в поведінці.

Другий напрямок включав в себе змістовну роботу з сім'єю гіперактивної дитини.

У зв’язку з цим з батьками були проведені індивідуальні консультації з виникаючих проблем у розвитку та вихованні дошкільнят; бесіди з метою розширення знань батьків про синдром гіперактивності, особливості розвитку дитини і можливості психолого-педагогічного супроводу. Нами була розроблена пам’ятка для батьків по вихованню гіперактивної дитини (див. Додаток).

Проведення узгодженої, структурованої розвивально-корекційної роботи дозволило відстежити помітні зміни в поведінці і діяльності гіперактивних дошкільнят, а також позначити суттєві покращення у взаєминах дітей з симптомами гіперактивності та їх батьками.

Аналіз проведної роботи

В результаті проведеної нами роботи ми зробили наступні висновки:

- відбулися позитивні зміни в поведінці дошкільників, у їхніх взаєминах з оточуючими людьми , знизився рівень агресивності дошкільнят;

- знято напруженість, агресивність, конфліктність дітей у процесі спільної діяльності з батьками та однолітками;

- діти навчилися розуміти і оцінювати не тільки власну поведінку, а й рефлексувати поведінку оточуючих людей;

- поведінкові реакції дітей стали супроводжуватися упевненістю, керованістю, відсутністю імпульсивності.

У процесі узагальнення результатів анкетування батьків і педагогів групи, помітна наступна тенденція:

- ще виявляються часткові прояви імпульсивності у даної групи дошкільнят;

- увага дітей змінилася якісно, але тривалість її збереження залишилася на колишньому рівні;

- у дітей , охоплених дослідженням, переважає прагнення контролювати процес виконання завдань, що свідчить про позитивність розвивально-корекційної роботи в цілому.

Підводячи підсумок дослідження, можна сказати, що 36 % дошкільнят 5-6 років виявили низький рівень тенденцій до гіперактивності; 57 % віднесені нами до середнього рівня, 7 % – до високого рівня прояву тенденцій до гіперактивного синдрому. Наявність високого рівня гіперактивності показує складність і неоднозначність даної проблеми і на тривалість роботи з дітьми.


ВИСНОВКИ

У курсовій роботі ми визначили психолого-педагогічні умови розвитку позитивних рис характеру у гіперактивних дітей.

Ми вважаємо, що важливим завданням сьогодення є становлення здорової, життєрадісної, фізично-досконалої, активної, гармонійно і творчо розвиненої особистості, здатної вносити прогресивні зміни до життя суспільства, вміти здійснювати вибір, ставити та вирішувати проблеми, бути винахідливим і сильним. Тому нами була запропонована корекційно-розвивальна програма, яка спрямована на стабілізацію психічних дефіцитарних процесів, розвиток саморегуляції дитини та зняття психо-м’язового напруження.

Ми переконані, що незвичайність поведінки цих дітей не є результатом поганого характеру, упертості або невихованості, як вважають багато дорослих. Можна стверджувати, що це – специфічна особливість психіки, обумовлена як фізіологічними (порушення в певних структурах мозку, спадковість, патологія вагітності і пологів, інфекції та інтоксикації перших років життя), так і психосоціальними чинниками. Тому при вихованні та спілкуванні з такими дітьми слід пам’ятати:

1. Малюк не винен, що він такий «живчик», тому марно його сварити, карати, влаштовувати принизливі мовчазні бойкоти. Цим ви досягнете лише зниження самооцінки, появи почуття провини, відчуття неправильності й неможливості догодити вам;

2. У вихованні необхідно уникати двох крайностей – проявів надмірної м’якості й висування надто високих вимог. Не слід допускати вседозволеності: чітко роз’ясніть малюку правила поведінки в різних ситуаціях. Однак кількість заборон і обмежень варто звести до мінімуму. Важливим є єдиний виховний підхід батьків;

3. Перш ніж відреагувати на неприємний вчинок дитини, порахуйте до 10 або зробіть декілька глибоких подихів, спробуйте заспокоїтися і не втрачати самообладання. Пам’ятайте, що агресія та бурні емоції породжують ті ж почуття і у малюка.

4. Навколо дитини повинна бути спокійна атмосфера. Будь-які сварки, непорозуміння в сім’ї підсилюють негативні прояви. З такою дитиною потрібно розмовляти м’яко, спокійно, так як малюк, будучи надто чутливим до настрою і стану близьких людей, «заражується» емоціями, як позитивними, так і негативними.

5. Недолік фізичної активності може стати причиною підвищеної збудливості. Не можна стримувати природну потребу дитини грати в галасливі ігри, веселитися, бігати, стрибати. Бажано щоб дитина займалася якимось видом спорту.

6. Намагайтеся робити менше зауважень, краще відволічіть дитину. Частіше хваліть, за те що виходить.

7. Коли прохаєте щось зробити, намагайтеся, щоб прохання не було занадто довгим і не містило відразу декілька вказівок.

8. Опануйте елементи масажу, спрямовані на розслаблення та регулярно проводьте його. Допомогти зосередитися може легке поглажування по руці, по голівці у процесі читання чи іншого заняття.

9. Не забувайте говорити дитині, як сильно ви її любите!

Аналіз результатів дослідження дітей середнього дошкільного віку свідчить про ефективність проведеної нами корекційно-розвивальної роботи в групі дошкільного навчального закладу “Казка” і вірності висунутої нами гіпотези дослідження.

Отже, проведене нами дослідження дозволяє стверджувати, що:

- гіперактивна поведінка виступає причиною порушень поведінки, труднощів навчання та взаємодії з дорослими та однолітками.

- залежно від домінантності симптоматики СДУГ в дошкільному віці має два типи свого прояву: змішаний і неуважний.

- вивчення та корекція синдрому гіперактивності у дошкільників у віці 4 років є необхідною умовою формування конструктивної, соціально- позитивної особистості.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1.Алєксєєва І.В. Гіперактивні діти: корекція поведінки /І.Алєксєєва, М.Калмикова. – К.: Шк. світ, 2011. – С.91.

2. Тохтамиш О.М. Психологічний супровід дітей дошкільного і молодшого шкільного віку з гіперактивністю та дефіцитом уваги /О.Тохтамиш; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка НАПН України. – К.: Освіта, 2010. – С.16.

3. Романчук О. Гіперактивний розлад з дефіцитом уваги у дітей: практ. керівництво: лікарям, психологам, педагогам /О.Романчук. – Львів: вид. Навч.-реабілітац. центру “Джерело”, 2008. – С.318-323.

4. Засєкіна Л.В. Гіперактивний розлад із дефіцитом уваги: теорія та практика /Л.В.Засєкіна, О.А.Соловей. – М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки. – Луцьк: Волин. нац. ун-т ім. Л.Українки, 2011. – С.188-206.

5. Соловей О.А. Психологічні особливості мовленнєвої діяльності дітей з гіперактивним розладом та дефіцитом уваги /О.А.Соловей. – Волин. нац. ун-т ім. Л.Українки. – Луцьк, 2010. – С.17-18.

6. Моісеєнко Р.О. Синдром дефіциту уваги/гіперактивності /Р.О.Моісеєнко, Ю.Г.Резніченко,Ю.Л.Славкін. – К.: Освіта, 2012. – С.115-126.

7. . Гуртавцова А. Гіперактивність: особливість характеру чи нездоров’я /А.Гуртавцова //Дошкільне виховання. – 2013. – №11. – С.16-17.

8. Платаш Л. Наукові підходи до вивчення проблеми синдрому дефіциту уваги та гіперактивності /Л.Платаш //Молодь і ринок. – 2013. – №4. – С.82-86.

9. Зніщенко Л. На межі між геніальністю та хворобою: за різними дослідженнями, на синдром дефіциту уваги страждають від 25% до 49% дітей у всьому світі /Л.Зніщенко //Уряд. кур’єр. – 2012. – 23 трав. (№ 90). – С.19.

10. Тохтамиш О.М. Дитяча гіперактивність: виникнення, розвиток, методи психосоціальної допомоги //Актуальні проблеми психології. – К.: Освіта, 2005. – С.154-156.

11. Петрюк І. Гіперактивність та дефіцит уваги в дитячому віці як фактор шкільної дезадаптації //Міжнародна науково-практична конференція “Трансформація особистості в умовах соціально-політичних та економічних змін”. – Чернівці, 2007. – С. 529-534.

12. Тохтамиш О.М. Методика ескалації тактильного контакту в інтеграції з афірмативними висловлюваннями можливих позитивних змін у психологічній допомозі дітям з гіперактивністю та порушенням функції уваги //Соціальна педіатрія. – 2001. – С. 473-476.

13. Досвід комплексної корекції мінімальної мозкової дисфункції з синдромом дефіціту уваги та гіперактивністю у дітей раннього віку //Соціальна педіатрія. – К.: Освіта. – 2005. – № 5. – С.149-151.

14. Тодорів М.П. Дефіцит уваги з гіперактивністю у дітей: проблеми педагогічної і психологічної корекції //Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. – Івано-Франківськ, 2008. – №8 – С.176-182.

15. Васильєва, Г. В. Психологічна корекція дітей з гіперактивністю, дефіцитом уваги та імпульсивністю //Науковий вісник. – Миколаїв, 2011. – №6. – С.53-55.

16. Науменко Н.О. Зниження рівня самосвідомості дітей з синдромом дефіциту уваги та гіперактивністю //Генерация новых идей для научной работы. – Горловка, 2012. – №9 – С.96-98.

17. Гуцало Е.У. Психологічна допомога гіперактивним дітям //Актуальні проблеми практичної психології. – 2006. – №2. – С.77-80.

18. Соловей О.А. Специфіка мовлення дошкільників з гіперактивним розладом дефіциту уваги //Культура й розвиток особистості: міфи та реалії в психології й педагогіці. – Луцьк, 2009. – №12. – С.125-130.

19. Соловей О.А. Порівняльний аналіз мовленнєвої діяльності дітей з гіперактивним розладом та дефіцитом уваги і дітей групи норми //Наукові записки. – Острог, 2010. – Актуальні проблеми когнітивної психології. – 2010. – №7. – С.269-281.

20. Сорока О. Використання ігрової терапії у роботі з гіперактивними дітьми молодшого шкільного віку //Науковий вісник. – Чернівці, 2012. – №9 – С.152-161.

21. Папір О.О. Особливості самоконтролю у гіперактивних дітей молодшого шкільного віку//Вісник. – Одеса, 2002. – №11 – С.152-157.

22. Католик Г.В. Психологічні особливості гіперактивних дітей та їх матерів //Науковийвісник. – 2005. – №6 – С.236-240.

23. Фальова О.Є. Психологічні проблеми гіперактивних дітей молодшого шкільного віку //Вісник. – 2011. – №7 – С.205-217.

24. Співак В.І. Причини виникнення та корекція гіперактивної поведінки і дефіциту уваги в дошкільному віці //Проблеми сучасної психології. – Кам’янець-Подільський, 2010. – №9 – С.581-592.

25. Єськова А. Психологічні особливості виявлення та подолання гіперактивності у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку. //Гуманізація навчально-виховного процесу. – Слов’янськ, 2006. – №5 – С.243-248.

26. Древіцька О.О. Синдром дефіциту уваги і гіперактивності у дітей з позицій психогенетики //Збірник наукових праць. – 2009. – №7 – С.50-59.

27. Яковенко Л.Б. Синдром дефіциту уваги //Вісник. – Чернігів, 2008. – №8 – С.175-176.

28. Перепада О.М. Синдром дефіциту уваги та гіперактивності як медико-психологічна проблема //Проблеми сучасної психології. – Кам’янець-Подільський, 2010. – №10. – С.591-601.

29. Синдром дефіциту уваги і гіперактивності у дітей молодшого шкільного віку і його корекція //Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики. – Луганськ, 2011. – №1. – С.424-428.

30. Заїка Є.В. Про психокорекцію дітей засобами трансцендентальної медитації (на прикладі синдрому послабленої уваги та гіперактивності) //Вісник. – 2011. – №5. – С.68-80.

32. Прокопів Л. Феномен гіперактивності в дошкільників: ознаки та причини //Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. – Івано-Франківськ, 2011. – №12. – С.217-225.

33. Перепада О.М. Синдром дефіциту та гіперактивності як методико-психологічна проблема //Становлення цінностей у психологічному вимірі соціального буття особистості. Соціальна мужність як цінність. – Кам’янець-Подільський, 2010. – №5. – С.119-120.

 

 

ДОДАТКИ

Додаток А

Анкета для батьків Г.П.Лаврентьєвої і Т.М.Титаренко

Мета: виявити схильність до гіперактивної поведінки у дітей середнього дошкільного віку.

Батькам пропонується відповісти на 20 питань-твердженнь. Позитивна відповідь на кожне запропоноване твердження оцінюється в 1 бал. Підраховується підсумкова сума балів, на підставі чого робиться висновок про рівень гіперактивності дитини (чим більше підсумкова сума, тим вище рівень гіперактивності дитини).

Шкала оцінок результатів

Підвищений рівень гіперактивності - 16-20 балів.

Високий рівень гіперактивності - 11-15 балів.

Середній рівень гіперактивності - 6-10 балів.

Слабкий рівень гіперактивності -1-5 балів.

Після проведення опитуваня нами було отримано наступні результати, які оформили у вигляді таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Оцінка рівня гіперактивності дітей-дошкільників за методикою Лаврент’євоїТ.М.

П.І. дитини Кіл-ть балів Рівень агресивності
Слабкий Середній Високий Підвищений
1.          
2.          
3.          
4.          
5.          
6.          
7.          
8.          
9.          
10.          
11.          
12.          
13.          
Всього    

 

Кількісний аналіз, проведений на підставі анкетування батьків по даній методиці, показав, що в групі дітей виявлено:

– 2 дітей мають високий рівень гіперактивності;

– 8 дітей із середнім рівнем гіперактивності

– 8 дітей з низьким рівнем гіперактивності.

Якісний аналіз показав, що в даній групі дітей наймасовішими порушеннями поведінки є: відмова ділиться, поступитися (12 дітей), бажання помститися (11 дітей), упертість в досягненні своїх цілей (9 дітей), сварки, бійки (8 дітей), псування іграшок (8 дітей).

Шановні батьки, будь-ласка, дайте відповіді на запитання, що стосуються поведінки вашої дитини

1.Часом здається, що до неї вселився злий дух.

Ø Так

Ø Ні

2. Вона може промовчати, коли чимось незадоволена.

Ø Так

Ø Ні

3. Коли хтось чинить їй на зло, вона обов'язково намагається відплатити тим самим.

Ø Так

Ø Ні

4. Іноді їй без жодної причини хочеться лаятися.

Ø Так

Ø Ні

5. Буває, що вона з задоволенням ламає іграшки, щось розбиває, випорожнює.

Ø Так

Ø Ні

6. Іноді вона наполягає на чомусь так, що оточуючі втрачають терпіння.

Ø Так

Ø Ні

7. Їй подобається дрзнити тварин.

Ø Так

Ø Ні

8. Дитину важко в чомусь переконати.

Ø Так

Ø Ні

9. Дуже сердиться, коли їй здається, що хтось з неї жартує.

Ø Так

Ø Ні

10. Іноді в неї зявляється бажання зробити щось погане, шокуюче оточуючих.

Ø Так

Ø Ні

11. У відповідь на звичайні розпорядження намагається зробити усе навпаки.

Ø Так

Ø Ні

12. Часто буркотлива.

Ø Так

Ø Ні

13. Сприймає себе, немов самостійну і рішучу.

Ø Так

Ø Ні

14. Любить бути першою, командувати, підкоряти собі інших.

Ø Так

Ø Ні

15. Невдачі викликають у неї сильне роздратування, бажання знайти винних.

Ø Так

Ø Ні

16. Легко свариться, починає бійку.

Ø Так

Ø Ні

17. Намагається спілкуватися із молодшими дітьми як фізично слабшими.

Ø Так

Ø Ні

18. В неї досить часті напади похмурої дратівливості.

Ø Так

Ø Ні

19. Не рахується з однолітками, не поступається, не ділиться.

Ø Так

Ø Ні

20. Упевнена, що будь-яке завдання виконає найкраще.

Ø Так

Ø Ні


Додаток Б

ТВЕРДЖЕННЯ:

 

1) Тобі запропонували на вибір подивитися на екрані телевізора:

а) Мультфільм «Віні Пух на гостинах у кролика»;

б) Мультфільм «Людина – Павук»;

в) Мультфільм «Дика сімейка Торнберри»;

г) свій варіант.

 

2) Яку дорослу передачу на екрані телевізора ти дивишься з великим задоволенням:

а) «Про тварин»;

б) «Нехай свідчать»;

в) «Кримінальна хроніка»;

г) свій варіант.

 

3) У якому телевізійному фільмі тобі хотілося б знятися:

а) «Пригоди Електроніка»;

б) «Менти»;

в) «Мортал Комбат смертельна битва»;

г) свій варіант.

 

4) Якби ти був головним режисером про що ти придумав дитячу передачу:

а) про дружбу для людей;

б) про бійки для людей;

в) дитячий бойовик;

г) свій варіант.


Додаток В

 

Ігри для розвитку уваги

“Коректор”

Мета: концентрація уваги.

Цю гру діти зазвичай люблять за те, що вона дає їм можливість відчути себе дорослими і важливими. Для початку потрібно пояснити їм сенс незрозумілого слова “коректор”. Згадайте з дитиною її улюблені книги та дитячі журнали. Чи зустрічались у них коли-небудь друкарські помилки? Звичайно, ні, якщо мова йде про хороше видавництво. Але ж автори теж можуть допускати помилки. Хто ж займається їх виправленням? Ця важлива людина і є коректор. Запропонуйте дитині попрацювати на такій відповідальній посаді.

Візьміть стару книгу або журнал, де є великі тексти. Домовтеся з дитиною про те, яка буква сьогодні буде умовно "неправильною", тобто яку літеру він буде викреслювати. Потім виберіть фрагмент тексту або відведіть час роботи (не більше десяти хвилин). Коли пройде цей час або буде перевірений весь вибраний уривок, перевірте текст самі. Якщо діти відшукали всі потрібні букви, то обов’язково похваліть їх. Такому коректору можна навіть видати премію (наприклад, у вигляді солодощів або маленьких сюрпризів)!

Якщо ж вашим коректором були допущені пропуски або помилки, то теж не засмучуйтеся - йому є в чому вдосконалюватися! Візьміть листок в клітинку і накресліть на ньому систему координат. Вгору по вертикальній осі відкладіть стільки клітинок, скільки помилок допустила дитина. Коли будете проводити цю гру повторно, то на цьому ж кресленні правіше відкладіть наступну кількість помилок. З’єднайте отримані точки. Якщо крива поповзла вниз, значить, дитина сьогодні працює більш уважно, ніж раніше.

Примітка. Описану гру бажано проводити з неуважними дітьми систематично. Тоді вона стане ефективним інструментом, здатним виправити цей недолік. Якщо дитина вже без зусиль справляється із завданням, то можна його ускладнити наступними способами. По-перше, можна запропонувати коректора викреслювати не одну букву, а три, причому різними способами. Так, наприклад, букву “М” потрібно викреслювати, літеру “С” підкреслювати, а “І” обводити в гурток. По-друге, можна вносити шумові перешкоди, які будуть відволікати дитину від роботи над завданням. Тобто у відведений для “коректури” час ви замість того, щоб зберігати мовчання і допомагати дитині зосередитися, будете грати роль “шкідника”: шуміти, шарудіти, розповідати історії, упускати предмети, включати і вимикати магнітофон і виконувати інші дії в стилі старої Шапокляк .

“Сміятися заборонено” (Фопель К)

Мета: заспокоїти збуджену групу, налаштувати на роботу, яка вимагає концентрації уваги.

Сядьте, будь ласка, широким колом. Хтось один встане посередині, і буде водити. Його завдання полягає в тому, щоб вибрати кого-небудь з тих, що сидять, і змусити його заговорити або посміхнутися. Для досягнення своєї мети він може пробувати все, що завгодно, однак він не повинен ні до кого доторкатися, і, зрозуміло, сам він не має права говорити. Ті, хто сидить у колі, не повинні відвертатися або закривати очі.

Кожен водить не більше однієї хвилини. Якщо ведучий домагається успіху, він міняється місцями з тим, кого змусив посміхнутися або заговорити.

“Лови-не лови”

Мета: розвиток уваги, швидкості обробки почутої інформації.

Правила цієї гри схожі на всім відомий спосіб грати в “Їстівне –неїстівне”. Тільки умова, коли дитина ловить м'яч, а коли ні, може змінюватися на кожному етапі гри. Наприклад, зараз ви домовляєтеся, що якщо ведучий кидає м’яч, вимовляючи слово, що відноситься до рослин, то гравець ловить його. Якщо ж слово не є рослиною, то відбиває м’яч. Наприклад, один етап гри міг би називатися “Меблі – не меблі”. Аналогічно можна грати в такі варіанти, як “Риба – не риба”, “Транспорт – не транспорт”, “Літає – не літає” і безліч інших. Кількість обираних умов гри залежить тільки від вашої фантазії. Якщо вона раптом вичерпається, запропонуйте дитині самій вибрати умову гри, тобто категорію слів, які він буде ловити. Діти іноді дають зовсім свіжі і творчі ідеї!

Примітка. Як ви, напевно, помітили, ця гра розвиває не тільки увагу, але й здатність до узагальнення. Тому з метою інтелектуального розвитку дитини постарайтеся, щоб категорії цих узагальнюючих понять були різноманітні і говорили про різні сфери, а не обмежувалися побутовими і часто використовуваними словами.

“Графічний диктант” (Локалова Н.П.)

Мета: розвиток уміння підкорятися словесним вказівкам дорослого; розвиток рухової сфери та концентрації уваги.

Матеріал до завдання. Індивідуальний набір бланків (4 штуки 10x15 см). На кожному бланку зображені 3 ряду дрібних геометричних фігур: верхній ряд складається з 17 трикутників, середній ряд – з 16 гуртків, нижній ряд – з 17 квадратів. Фігури верхнього та нижнього рядів розташовані один проти одного, середнього – у проміжку між ними.

Учитель каже: “Ми будемо малювати візерунки. У вас на листочках намальовані ряди трикутників, квадратів і гуртків. Ви будете з’єднувати їх, щоб вийшов візерунок. Запам’ятайте три правила:

1) два трикутника, два квадрати або квадрат з трикутником можна з'єднувати лише через гурток;

2) лінія візерунка повинна йти тільки вперед;

3) кожне нове з’єднання треба починати з тієї фігурки, на якій зупинилася лінія, тоді у візерунку не вийде проміжків. Намалюємо перший візерунок разом”.

Разом з учнями вчитель виконує тренувальний візерунок і аналізує його. Потім учні під диктовку вчителя малюють три основних візерунка.

Я весь в увазі”

Мета: концентрація уваги.

У цій грі дитині знадобиться артизтизм, а вчителю – винахідливість. Можна ввести учасників в гру за допомогою подання, дія якого відбувається на кінопробах. Юним акторам пропонують зобразити людину, яка “вся в увазі”, тобто повністю оточена своїми думками і почуттями, тому вона абсолютно не помічає того, що відбувається навколо неї. Підкажіть починаючому акторові, що вийде краще зосередитися, якщо він уявить, що дивиться дуже цікавий фільм або читає книгу. Але цим роль не обмежується. У починаючої зірки екрану є конкуренти. Вони будуть всіляко заважати йому добре виконти свою роль. Для цього вони можуть розповідати анекдоти, звертатися до актора за допомогою, намагатися здивувати або розсмішити його, щоб привернути до себе увагу. Єдине, чого вони не мають права робити, - це доторкатися до актора. Але і в актора є обмеження в правах: він не може закривати очі або вуха.

Після того як режисер скаже: “Стоп”, всі учасники перестають грати. Можна навіть взяти інтерв'ю у початківця артиста, нехай він розповість, як йому вдалося бути уважним і не відволікатися на спеціально створювані перешкоди.

Примітка. Звичайно, ця гра буде ще веселіше, якщо підключити до неї декількох дітей. Щоправда, тоді потрібно буде стежити за порядком, щоб “конкуренти” не перестаралися в прагненні відвернути “актора”. Також участь дорослого може показати дітям несподівані й цікаві ходи, які вони можуть використовувати. Якщо ви помітите, що спроби відвернути актора обмежуються криками і кривляння, то підкажіть гравцям більш оригінальні способи. Так можна повідомляти особисті новини, показувати нову іграшку, робити вигляд, що всі йдуть і т. д.

“Шалтай-Балам”

Мета: гра допоможе дитині розслабитися, зняти напругу.

Персонаж цієї гри напевно сподобається гіперактивній дитині, так як їх поведінка в дечому схожа. Щоб діти краще увійшли в роль, запитаєте, чи читали вони вірш С.Маршака про Шалам-Балам. А може бути, вони бачили мультфільм про нього? Якщо це так, то нехай дитина розповість про те, хто такий Шалтай-Балам, чому його так називають і як він поводиться. Тепер можете починати гру. Ви будете читати уривок з вірша Маршака, а дитина стане зображати героя. Для цього потрібно буде повертати тулуб вправо і вліво, вільно розмовляючи м’якими, розслабленими руками. Кому цього недостатньо, може крутити ще й головою.

Отже, дорослий у цій грі має читати вірш:

Шалтай-Балам

Сидів на стіні.

Шалтай-Балам

Звалився уві сні.

Коли ви скажете останній рядок, дитина повинна різко нахилити тіло вперед і вниз, переставши базікати руками і розслабившись. Можна дозволити дитині для ілюстрації цієї частини вірша впасти на підлогу.

Примітка. Чергування швидких, енергійних рухів з розслабленням і спокоєм дуже корисні для гіперактивної дитини, тому що в цій грі вона отримує певне задоволення від розслабленого падіння на підлогу, а значить, від спокою. Щоб добитися максимального розслаблення, повторіть гру кілька разів поспіль.

“Подорож на хмарі” (Фопель К).

Мета: вправа на релаксацію, дає дітям заспокоїтися і налаштуватися на роботу.

Матеріали: В якості супроводу бажано використовувати спокійну інструментальну музику.

Вихователь звертається до дітей: Сядьте зручніше і закрийте очі. Два-три рази глибоко вдихніть і видихніть ... Я хочу запросити вас у подорож на хмарі. Стрибніть на білу пухнасту хмару, схожу на м’ку гору з пухких подушок. Відчуйте, як ваші ноги, спина, ручкизручно розташувалися на цій великій хмарній подушці. Тепер починається подорож. Ваша хмара повільно піднімається в синє небо. Відчуваєте, як вітер обвіває ваше обличчя? Тут, високо в небі, все спокійно і тихо. Хай ваша хмара перенесе вас зараз у таке місце, де ви будете щасливі.

Постарайтеся подумки “побачити” це місце як можна більш точно. Тут ви відчуваєте себе абсолютно спокійно і щасливо. Тут може статися щось чудове і чарівне ... (30 секунд.)

Тепер ви знову на своїй хмарі, і вона везе тебе назад, на твоє місце в кімнаті. Спустіться з хмари і подякуйте їй за те, що вон так добре тебе покатала ... Тепер подивіться, як вона повільно розтане в повітрі ... Потягнітьсяся, випрямтеся і знову будьте бадьорі та уважні.

“Швидкі перетворення” (Фопель К.)

Мета:вправа на зняття напруги після «сидячої» роботи

Матеріали: Аудіокасета із записом бадьорої інструментальної музики.

Вихователь звертається до дітей: Зараз зазвучить музика, і ви почнете ходити по кімнаті. Коли музика зупиниться, ви теж повинні зупинитися. У цей момент я скажу вам, кого ви повинні зобразити ... (Увімкніть музику і зупиніть її приблизно через одну хвилину.) Тепер ви всі повинні перетворитися на Бабу-Ягу. (Знову включіть музику на 30 секунд.)

Тепер все – до роботи. Станьте парами і покажіть один одному, що ви роботи ... (Знову поставте музику на 30 секунд.)

Інші перетворення: сумний клоун, веселий танцюрист, нервовий грабіжник, стомлений бігун на коротку дистанцію, усміхнений манекен, боксер перед боротьбою, співак.

“Дотик”

Мета: Ця гра допоможе дитині розслабитися, зняти напругу, підвищить її тактильну сприйнятливість.

Підготуйте предмети, зроблені з різних матеріалів. Це можуть бути шматочки хутра, скляні речі, дерев’яні вироби, вата, що-небудь з паперу і т.д. Покладіть їх на стіл перед дитиною. Коли вона їх розгляне, запропонуйте їй закрити очі і спробувати здогадатися, чим ви торкаєтеся до його руки.

Примітка. Можна також доторкатися до щоки, шиї, коліна. У будь-якому випадку ваші торкання повинні бути лагідними, неквапливими, приємними.

 


Додаток Г







Что делать, если нет взаимности? А теперь спустимся с небес на землю. Приземлились? Продолжаем разговор...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2022 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.