Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Ігри, що розвивають вольову регуляцію





“Говори по сигналу”

Мета: регулювання мовлення, вироблення навичок самоконтролю.

Зараз ви будете просто спілкуватися з дитиною, задаючи їй будь-які питання. Але відповідати дитина повиненна не відразу, а тільки коли побачить умовний сигнал, наприклад складені на грудях руки або чухання потилиці. Якщо ж ви задали своє питання, але не зробили обумовлений рух, дитина повинна мовчати, наче звертаються не до неї, навіть якщо відповідь крутиться на язиці.

“Замри”

Мета: формування елементів самоконтролю.

У цій грі дитині необхідно бути уважною і зуміти подолати руховий автоматизм, контролюючи свої дії.

Увімкніть будь-яку танцювальну музику. Поки вона звучить, дитина може стрибати, кружляти, танцювати. Але як тільки ви вимкнете звук, гравець повинен завмерти на місці в тій позі, в якій його застала тиша.

Примітка. У цю гру особливо весело грати на дитячому святі. Скористайтеся цим, щоб потренувати дитину і одночасно створити атмосферу розкутості, так як діти часто соромляться танцювати серйозніше, а ви їм пропонуєте зробити це в грі, ніби жартома. Можна внести і змагальний мотив: ті, хто не встиг застигнути після закінчення музики, вибувають з гри або виконують жартівливе покарання (наприклад, сказати тост іменинникові або допомогти накрити на стіл).

“Царівна Несміяна”

Мета: формування елементів самоконтролю.

Усім знайомі скарги дітей на те, що хтось інший заважає їм зосередитися та смішить їх. У даній грі їм доведеться подолати саме цю прикру обставину.



Згадайте такий мультиплікаційний персонаж, як царівна Несміяна. Розвеселити її було практично нереально, вона ні на кого не звертала уваги і лила сльози вдень та вночі. Зараз дитина буде такою царівною. Плакати, звичайно, не варто, але сміятися суворо забороняється (інакше яка ж це Несміяна?). У тому ж мультику, як відомо, був стурбований батько, який обіцяв царівну за дружину і півцарства тому, хто її розвеселить. Такими потенційними нареченими, можуть виступати інші діти. Вони оточують царівну (яку може грати як хлопчик, так і дівчина) і намагаються всіма силами примусити її посміхнутися. Той, хто в цій справі виявиться успішним настільки, що викличе у Несміяни широку посмішку, вважається виграв цей конкурс женихів. У наступному турі ця дитина міняється з царівною місцями.

Примітка. Краще встановлювати деякі обмеження серед "наречених" (вони не мають права доторкатися до царівни) і для Несміяни (вона не повинна відвертатися або закривати очі або вуха).

 


Додаток Д

Комунікативні ігри

“Сіамські близнюки”

Мета: розвиток концентрації уваги, згуртування групи.

Запитайте в дитини, чи знає вон, хто такі сіамські близнюки. Якщо дитина про це не чула, розкажіть їй, що дуже рідко, але все ж таки трапляється, що народжуються відразу не просто дві дитини, а діти, зрощені між собою. Щоб уяву дитини не намалювала їй жахливу картину на цю тему, утіште його, що сучасна медицина здатна їх розділити і вони живуть, як і всі інші. Але в давні часи лікарі ще не вміли робити такі операції. Тому сіамські близнюки жили все життя не тільки душа в душу, а й маючи майже спільне тіло. Дізнайтеся думку дитини, чи важко так жити. У яких ситуаціях їм потрібно було проявляти узгодженість у спільних діях?

Після того як емоційне ставлення до проблеми висловлено, переходите до справи. Скажіть дитині, що напевно такі брати чи сестри ставали просто геніями спілкування, адже щоб зробити хоч що-небудь, їм доводилося все узгоджувати і підлаштовуватися один під одного. Тому ви зараз пограєте у сіамських близнюків, щоб навчитися добре спілкуватися.

Візьміть тонкий шарф або хустку і зв’яжіть їм руки дітей, що стоять поруч один з одним лицем до вас. Залиште вільними кисті рук, дітям вони знадобляться. Тепер розкажіть гравцям, що їм належить намалювати загальний малюнок на одному аркуші паперу. Малювати можна тільки тією рукою, яка прив'язана до партнера. Дайте дітям олівці або фломастери різного кольору, по одному в невільну руку. Тему малюнка задайте самі або запропонуйте вибрати дітям.

Попередьте, що журі (тобто ви та інші дорослі) буде оцінювати не тільки якість отриманої картини, а й сам процес роботи: чи були суперечки і конфлікти між гравцями, чи однакову участь вони брали в роботі (що легко оцінити за кількістю на картинці кольору, яким малювала дитина), чи обговорювали діти сюжет малюнка, порядок малювання і т. д.

Примітка. Після того як малюнок буде закінчено, обговоріть з художниками, чи важко їм було працювати і чи сподобалося їм створювати картину разом. Можна ненав’язливо зупинитися на помилках у співпраці, допущених дітьми. Однак не забудьте перед цим відзначити позитивні сторони їх спілкування.

Чужими очима”

Мета: розвиток співпраці між дітьми, вироблення терпіння і уваги, розвиток комунікативних навичок.

У цій грі діти теж повинні створити загальну картину. Але при цьому їх співпраця не буде рівною, як у попередній грі.

Одній дитині зав’язують очі, вона буде художником. Другий гравець стане його очима. Задайте дітям тему для малювання. Проводити лінії на малюнку має право тільки дитина з зав’язаними очима. Але керувати його рухами за допомогою слів буде партнер. У його завдання входить керівництво руками художника, причому доторкатися до “майстра” йому забороняється. Відповідно обом гравцям висуваються досить високі вимоги, один з них повинен бути терплячим і уважним, намагатися зрозуміти і правильно виконати інструкції, а другий – вміти чітко висловлювати свої думки, робити їх зрозумілими для іншого, контролювати свої дії, уникаючи виконання завдання за партнера, навіть коли він щось робить неправильно. Тому дана гра є непростою іноді і для підлітків, особливо якщо вони схильні до імпульсивності. Тим не менш, вона викликає у дітей живий інтерес, і зазвичай кожен прагне побувати в тій чи іншій ролі щоб потім поділитися враженнями, яка з них давалася йому легше.

Примітка. Закінчивши малюнок, як і в попередній грі, обговоріть з дітьми не тільки отриманий результат, а й сам процес малювання.

“Чарівні іграшки”

Мета: розвиток навичок невербального спілкування, розвиток самоконтролю.

Запитайте в дитини, її думку про те, що відбувається вночі в магазині іграшок. Вислухайте її версії і запропонуйте уявити, що вночі, коли немає покупців, іграшки оживають. Вони починають рухатися, але дуже тихо, не кажучи ні слова, щоб не розбудити сторожа. Тепер зобразіть самі яку-небудь іграшку, наприклад ведмедика. Нехай дитина постарається вгадати, хто це. Але відповідь вона повинна не вигукнути, а записати (або намалювати) на листку, щоб шумом не видати іграшок. Потім нехай дитина сама покаже будь-яку іграшку, а ви спробуєте відгадати її назву. Зверніть увагу, що вся гра повинна проходити в абсолютній тиші. Коли ви відчуєте спад інтересу у дитини, то оголосіть, що світає. Тоді іграшки повинні знову стати на свої місця, таким чином, гра буде закінчена.

Примітка. В даній грі дитина набуває навиків невербального (без використання мови) спілкування, а також розвиває самоконтроль, адже коли вона здогадалася, що за іграшку ви зображує, так хочеться відразу сказати про це (а ще краще крикнути), але правила гри не дозволяють зробити цього. Коли ж дитина сама зображує іграшку, теж потрібно докласти зусилля, щоб не видавати звуків і не підказувати дорослому.

“Розмова через скло”

Мета: тренування невербального мислення, фокусує увагу дитини на іншій людині.

Ця гра схожа на попередню, але зображати без слів в ній доведеться вже не окремі слова, а пропозиції.

Допоможіть дитині уявити, що віна знаходиться на п’ятому поверсі будинку. Вікна щільно закриті, звук крізь них не проникає. Раптом віна бачить внизу на вулиці свого однокласника. Той щось намагається йому передати і відчайдушно жестикулює. Нехай дитина постарається зрозуміти, яку інформацію до нього намагаються донести. Коли ви в ролі однокласника будете намагатися зображувати загадану вам пропозицію, то можна використовувати не тільки міміку, жести і рухи, але і підручні засоби. Наприклад, якщо ви хочете передати учневі за склом, що уроків сьогодні не буде, то можна зобразити це не тільки радістю, але і роблячи вигляд, що викидаєте портфель. Якщо дитина не може здогадатися, що ви показуєте, то нехай потисне плечима. Тоді спробуйте показати те ж саме якимось іншим способом. Якщо ж у дитини готова якась відповідь, то в даній грі можна вимовити її вголос. Якщо дитина правильно відгадала тільки частину пропозиції, то ви зможете повторити правильну частину, а решту нехай знову відгадує. Наступного разу поміняйтеся з ним ролями. Персонажі, які намагаються щось розповісти, теж можуть мінятися: уявіть і бабусю, і сусідку, і вчительку і т.д.

Примітка. Таким чином, це гра розвиває здатність розуміти інших людей, бути уважним до їх різних поведінкових проявів.

 

 


Додаток Е

Пам’ятка для батьків

“Гіперактивна дитина”

Гіперактивність ( синдром дефіциту уваги з гіперактивністю – СДУГ) виявляється у дітей з не властивою для нормального розвитку імпульсивністю, руховою розторможеністю, неможливістю зосередитись, неуважністю. Значні труднощі батькам складають діти, які вирізняються великим руховим неспокоєм – гіперактивністю. Гіперактивна дитина постійно перебуває у збуджено-піднесеному стані. Вона непосидюча, то кудись прямує, то хапає речі, що привернули її увагу, маніпулює ними, кидає їх, б'є, ламає тощо.

Під час виховання такої дитини необхідно створити такі умови, що перешкоджають проявам гіперактивності. Цьому в певній мірі може допомогти саме оточення, в якому перебуває дитина.

Досвід свідчить, що найкраще, коли така дитина перебуває у кімнаті з досить простими меблями, не перевантаженими дрібними деталями. Також в кімнаті не повинно бути декоративних предметів, що легко б'ються, та всього того, що може становити небезпеку для малюка. Заспокійливо впливають на дитину також чіткий режим дня, впорядкований побут, спокійні заняття.

У спілкуванні з дитиною слід застосовувати спокійний рівний тон. Гіперактивні діти схильні до наслідування, вони переймають звички оточуючих, їх дії, манеру говоріння. Якщо в родині розмовляють досить голосно, часто кричать, то це сильно пере збуджує дитину і впливає як на її поведінку, так і на її мовлення: вона починає також говорити голосно, різко.

Незвичайність поведінки цих дітей не є результатом поганого характеру, упертості або невихованості, як вважають багато дорослих. Можна стверджувати, що це – специфічна особливість психіки, обумовлена як фізіологічними ( порушення в певних структурах мозку, спадковість, патологія вагітності і пологів, інфекції та інтоксикації перших років життя ), так і психосоціальними чинниками.


Додаток Є

 







ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2022 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.