ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. І. МЕЧНИКОВА

КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ ПРИРОДНИЧИХ ФАКУЛЬТЕТІВ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ТА ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ З КУРСУ „ОСНОВИ ФІЛОСОФІЇ”

Методичні вказівки та плани семінарських занять з курсу „Основи філософії”. Сост. канд. філос. наук, доцент Старовойтова І.І. –Одеса, 2016. -19с.

1. Запропоновані студентам для самостійної роботи методичні вказівки включають до себе плани семінарських занять, літературу, питання для самостійної роботи, питання у відповідності до кредитно-модульної системи, тематику контрольних робіт з курсу „Основи філософії”.

2. Метою викладання дисципліни "Філософія" є формування філософської культури та гуманістичного типу мислення студентів філософського факультету за спеціальністю “Культурологія” на основі досягнень світової й вітчизняної філософської думки, духовної спадщини українського народу і загальнолюдських цінностей. Курс зорієнтований на перетворення основ філософських знань і відповідних розумових навичок на активне надбання інтелектуальної культури студентів.

· отримати уявлення про предмет філософії та значення філософського знання в житті людини і сучасній культурі;

· розумітися на історичних типах філософії і філософствування, концепціях та напрямках філософської думки;

· ознайомитися з становленням, ідеями та концепціями вітчизняної філософської думки;

· мати знання з основних розділів філософії: онтології, гносеології, феноменології, філософській антропології та соціальній філософії;

· практично використовувати філософське знання в якості методологічної основи наукових досліджень і соціальної практики;

· виховувати культуру розумового мислення та ціннісну оцінку уявлень дійсності.

· формувати навички аналізу філософських текстів.

4. Вивчаючи курс „ Філософія ” студент повинен знати:

· основні світоглядні та методологічні засади філософського осмислення дійсності, свого місця і ролі в суспільстві як громадянина та фахівця;

· характеристику історичних типів світогляду;

· історичну ґенезу предмета філософії в історії світової філософії;

· напрямки розвитку філософської думки в Україні;

· філософське вчення про буття, матерію і свідомість; концепції розвитку; теорію, логіку пізнання;

· сучасні уявлення про природу, суспільство, їх взаємодію; сутність людини й особливості;

· розуміння сенсу життя, співвідношення особистих й громадянських вимог, інтересів, цілей, інших мотивів діяльності, особистих й загальнолюдських цінностей, необхідності й свободи;

· розкривати особливий (ціннісний) аспект відношення людини до світу;

· глобальні проблеми сучасності, досягнення філософії в галузі побудови наукової картини світу.

5. Вивчаючи курс „ Філософія ” студент повинен вміти:

· застосовувати філософські засоби пізнання, методологічні засади культури, науки й техніки до аналізу проблемних ситуацій і вибору оптимальних рішень у професійній та соціальній галузях життєдіяльності;

· аналізувати явище і процеси природи, події громадського життя, власні ціннісні орієнтації, соціальні настанови, життєві плани і самосвідомість, досягнення науки, техніки і культури взагалі, з точки зору сучасних філософських концепцій;

· оцінювали свої ідеї та вчинки, явища і процеси духовного життя з позицій гуманістичної моралі та естетики;

· приймати участь і відстоювати свої переконання в дискусіях;

· використовувати практичні навики самовизначення у світоглядних позиціях, захисту своїх переконань, культури спілкування, інтелектуальної взаємодії з колегами.

· працювати з філософськими текстами, аналізувати їх відповідно до вимог курсу «Філософія».

6. Філософія – історично вищий тип світогляду людей, теоретичне світорозуміння, система загальних теоретичних поглядів на світ, місце в ньому людини, узагальнення різних форм відношення людини до всесвіту. Сучасний період масштабних завдань та великих звершень потребує високо професійно підготовлених фахівців, здібних до продуктивної праці в самих різних сферах народного господарства в умовах зміцнення українського державного суверенітету – ринкової економіки. Здібність до розумного мислення у людини не є природною – цьому треба навчитися. Кращою школою розумного мислення є освоєння вищих досягнень філософської культури. Шляхи філософії до глибини людського буття пропонує багато, що невідомо повсякденному сенсу.

Філософія – особливий засіб духовного освоєння світу, теоретично сформульований світогляд. У світогляді поєднанні особливості емоційного, психологічного та інтелектуального відношення людини до світу і його почуття і розум, сумління знання та оцінки. Філософія не тільки теоретичне світорозуміння, але й загальний метод пізнання. Вона дає теоретичне узагальнення практичної діяльності людей та даних наук про світ та людину, результатом якого є особливе, якісно нове філософське знання про форми узагальнення.

7. Викладання філософії організується з урахуванням спадкоємності з історією людства і зокрема з історією України, загальнонауковими, профілюючими і гуманітарними учбовими дисциплінами, для яких філософія виконує світоглядну, методологічну, гносеологічну та комунікативну функції. Філософія вивчається на усіх факультетах університету у відповідності визначених годин і за учбовими планами.

9. Учбовий процес з філософії включає до свого складу: лекції, семінарські заняття, індивідуальні співбесіди, самостійну роботу студентів, виконування контрольних завдань, заліки з питань модулю.

Учбова лекція – основний вид занять з філософії. Вона виконує у викладанні інформаційну, світоглядну, логіко – методичну і методологічну функції. Пріоритет за учбово – програмними лекціями при застосуванні проблемних і оглядових лекцій. Семінарські заняття і індивідуальні співбесіди проводяться в учбових групах з метою розширення і поглиблення знань студентів, засвоєння ними вмінь та навичок самостійного творчого мислення. Семінарські заняття і індивідуальні співбесіди дозволяють викладачу систематично контролювати і спрямовувати самостійну працю студентів, вияснити рівень знань студентів, вивчати їх запити, інтереси, думки.

10. Під методами навчання розуміють способи навчальної роботи викладача та організації навчально-пізнавальної діяльності студентів з метою вирішення різноманітних дидактичних завдань, спрямованих на оволодіння матеріалом, який потрібно засвоїти. В основу сучасного етапу розвитку теорії щодо методів навчання покладено навчально-пізнавальну діяльність особистості, поділену на види.

· Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності: словесно-інформаційні, наочно-еврістичні, практично-репродуктивні, проблемні, частково-пошукові, дедуктивні, індуктивні; лекція, пояснення, робота з книгою.

· Методи стимулювання навчально-пізнавальної діяльності: ділові ігри, наукові дискусії, наукові конкурси (олімпіади), написання тез, статті, моральні та матеріальні стимули; робота зі словником.

· Методи контролю та самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності: усне опитування, письмові роботи, контрольні, тестування самоперевірка, заліки, співбесіди.

11. Якість і послідовність вивчення учбового матеріалу контролюється перевіркою відповідей студентів на вузлові питання тем, які винесені на семінарські заняття, а також написанням контрольної роботи.

К методам оцінювання відносять: оцінку за реферат, самостійну письмову роботу, поточне тестування, підсумковий тест, самоперевірку, співбесіди, заліки за питаннями модулю.

12. Застосовувати методичні вказівки рекомендовано таким чином:

1. Ознайомитися з планом семінарського заняття, літературою, питаннями для самостійної роботи в цілому.

3. Вивчити дану тему, залучая рекомендовану літературу.

4. Дати відповіді на питання для самостійної роботи, звертаючись до рекомендованої літератури.

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: