Сучасний етап формування загальнолюдських принципів права.

На сучасний етапі формування загальнолюдських принципів права характеризується відсутністю єдиного напрямку розвитку філософії права та плюралізмом поглядів та концепцій. Це зумовлено багатьма чинниками. Крім соціальних потрясінь, пов'язаних із світовими війнами, на формування радикальної зміни у філософському осмисленні світу вплинули також розчарування щодо результатів використання науки і техніки, дисгармонія між соціальним та біологічним у людині, невиправданий оптимізм щодо її високої духовності. У філософії права ці зміни проявились у загостренні проблеми визнання чи невизнання природного права та у заглибленні в онтологію людини і природи.^[333]

На даному етапі формування загальнолюдських принциів права найвизначнішим, безумовно, є те, що ці принципи закріплені в міжнародно- правових документах та те, що вони стають обов'язковими для всіх держав. Перелік цих принципів закріплені в наступних міжнародно-правових актах:

1. Статут Організації Об'єднаних Націй від 26 червня 1945 року,

2. Заключний Акті Наради з безпеки і співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року,

3. Декларація про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту Організації Об'єднаних Націй від 24 жовтня 1970 року та ін.[334]

Як було зазаначено раніше, загальнолюдські принципи юридичного права — це юридичні засади, ідеали, які зумовлюються певним рівнем розвитку людської цивілізації, втілюють найкращі, прогресивні здобутки всесвітньої правової історії і широко визнані в міжнародних нормативних документах.

До них належать, зокрема, такі засади:

— в об'єктивному праві мають закріплюватися й захищатися основні права людини, свобода людей та їхніх об'єднань;

— юридична (формально визначена й загальнообов'язкова) рівність однойменних суб'єктів і перед державою, і перед законом;

— вихідним, первинним офіційним джерелом суб'єктивних юридичних прав і обов'язків особи має бути тільки закон як акт нормативного волевиявлення вищого представницького органу державної влади або прямого волевиявлення народу (референдуму);^[335]

— взаємопов'язаність (єдність) юридичних прав і обов'язків;

— поведінка людей, а також їхніх об'єднань повинна регулюватись, як правило, за загальнодозволенним типом: «дозволено все, крім того, що прямо заборонено законом»;

— діяльність органів і службових осіб держави має регулюватись, як правило, за спеціально-дозволенним типом «можна робити лише те, що прямо дозволено законом»;

- закріплення в нормах об'єктивного права процедурно-процесуальних механізмів (порядку) здійснення та захисту суб'єктивних юридичних прав і виконання обов'язків людей та інших суб'єктів суспільного життя;[336] правосуддя (розв'язання суперечок, конфліктів з приводу здійснення прав і обов'язків окремими особами та іншими учасниками суспільного життя) має здійснюватися спеціальними незалежними органами держави — судами і бути найефективнішою юридичною гарантією прав людини;

— юридична відповідальність особи може мати місце тільки в разі вчинення нею винного протиправного діяння;

— презумпція невинності особи (особа вважається невинною доти, доки її вину у вчиненні правопорушення не встановлено судом або іншими компетентними органами держави у визначеному законом порядку).

Загальнолюдські принципи формуються в перебігу продуктивної взаємодії людського суспільства на фоні виникнення цивілізаційної ідентичності народів і являють собою одне з кращих досягнень людства. Хоча на сьогоднішній день загальнолюдські принципи стають обов'язковими для всіх держав через закріплення в національному законодавстві, а також в міжнародно-правових документах, навряд чи можна сказати про остаточність переліку і формулювання таких принципів. На мою думку, враховуючи безперервний розвиток людського суспільства, вчення про такі загальнолюдські принципи будуть динамічно розвиватись відповідно до вимог сучасності, хоча основні постулати, все ж, залишаться незмінними.

Вступ

Серед пріоритетних завдань України на шляху розбудови демократичної, соціальної, правової держави є формування громадянського суспільства, піднесення економіки, соціальної сфери, освіти, науки і культури. Така державна політика вимагає зважених соціально- і науково- обґрунтованих законодавчих рішень. Законодавство повинно вчасно реагувати на такі, що постійно розвиваються, політичні, економічні та соціально-культурні реалії, забезпечувати регулювання всього комплексу суспільних відносин. Існуючі закони та інші нормативно-правові акти по суті повинні відбивати ступінь розвитку держави у різних сферах життєдіяльності, її цивілізованість та демократичність. ^[337] А щоб саме так і було, необхідно привести національне законодавство у відповідність до законодавства розвинених країн, а зокрема, країн-членів ЄС. Оскільки нормативно-правові акти ЄС чітко грунтується на принципах права, в зокрема і на загальнолюдських принципах, то і завданням українського законодавця повинно бути втілення таких принципів в вітчизняне законодавство.

Визначено, що в елементному складі права найважливіше значення займають принципи - основні ідеї, вихідні початку формування і функціонального розвитку права в цілому. Найчастіше принципи знаходять своє відображення в нормах права, проникають і пронизують всі напрямки життєдіяльності та існування суспільства, проявляються у всій його матерії. За своєю суттю вони впливають на сутність і зміст права, його внутрішню і зовнішні сторони, розкривають право як у статиці, так і в динаміці, впливають на процеси «впровадження своїх розпоряджень» в нормативні акти, визначають умови їх дії, гарантії дотримання та забезпечення з боку держави.[338]

Отже, можна сказати, що принципи права - це несучі конструкції національного законодавства, плацдарм для освіти норм, інститутів, галузей, і, в цілому системи права, які служать чітким орієнтиром для правозастосовної, правотворчої, правоохоронної діяльності держави. їх пряме і чітке дотримання та впровадження в норми гарантує дієвість всієї правової системи, визначає ступінь її ефективності.

Роль принципів найбільш дієво виявляється саме в праві, останні виступають як критерієм оцінки права, так, і методологічною основою його подальшого удосконалення, на основі саме принципів оцінюється рівень і ефективність реалізації та дієвості права, і, саме ці категорії дають можливість пізнати і вдосконалити його.[339] Таким чином, дослідження сутності загальноцивілізаційних принципів права, їх особливостей, має актуальне значення для всіх галузей, так як концентрує не тільки історичні, філософські, моральні, а й сучасні економіко-соціальні та політичні аспекти вітчизняної юридичної науки.

Загальнолюдські (цивілізаційні) принципи права безпосередньо визначаються досягнутим рівнем розвитку людства (політичним, економічним, соціальним, моральним тощо) і повинні виступати універсальним критерієм становлення національних правових систем. Вони закріплені в міжнародних правових документах і частково у внутрішньому законодавстві окремих держав.

Загальнолюдські принципи формуються в перебігу продуктивної взаємодії людського суспільства на фоні виникнення цивілізаційної ідентичності народів і являють собою одне з кращих досягнень людства. Будучи визнаними загальнолюдськими і закріплені в міжнародно-правових документах, ці принципи стають обов'язковими для всіх держав (наприклад, принципи, закріплені в Статуті Організації Об'єднаних Націй від 26 червня 1945 року, в Заключному Акті Наради з безпеки і співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року, Декларації про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту Організації Об'єднаних Націй від 24 жовтня 1970 року та ін.).[340]

Отже, формування правової держави в Україні, яка визнана в конституційних положеннях основним політико-юридичним ідеалом, потребує насамперед реформування її правової системи, приведення у відповідність з найкращими здобутками людства у правовій сфері. Особливу роль у цих процесах відіграють загальнолюдські принципи права як універсальні нормативні засади, які визначають сутність і спрямованість правового регулювання, так як їм властиві універсальність, найвищий рівень абстрагування.

Дієвість реформування правової системи України значною мірою залежить від врахування основних правових цінностей, напрацьованих людством. Зокрема, це впливає на ефективність входження України в європейський правовий простір. При цьому важливу роль в цих процесах відіграють європейські стандарти, основне місце серед яких займають загальнолюдські принципи права. Приведення у відповідність з міжнародними, зокрема, європейськими, стандартами правової системи України впливатиме на ефективність її розвитку в цілому, та правового регулювання зокрема.[341]

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

ЧТО ТАКОЕ УВЕРЕННОЕ ПОВЕДЕНИЕ В МЕЖЛИЧНОСТНЫХ ОТНОШЕНИЯХ? Исторически существует три основных модели различий, существующих между...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: