Пріорітетність загальнолюдських принципів для національного законодавства

Серед вчених досі немає одностайності в розумінні сутності принципів права та їх впливу на законодавство. Так, наприклад, прихильники природної концепції розуміння права переконані, що принципи права зумовлюють зміст правових норм, в той час як прихильники позитивістської концепції праворозуміння навпаки, впевнені в тому, що принципи права потрібно виводити саме із норм права. Зокрема, О.М. Ярошенко стверджує, що "принципи трудового права, як і принципи права в цілому, самі по собі не регулюють ті чи інші суспільні відно­сини. Принципи права впливають на суспільні відносини не безпосередньо, а як би опосередковано - через відповідні норми права". Натомість П.Д. Пилипенко впевнений, що "принципи права є первинними відносно права юридичного і становлять його сутність і зміст... не перетворюючись на якісь інші правові субстанції існують реально".[342] Відповідно постає питання і про важливість загальнолюдських принципів права для вітчизняного законодавства. В своєму дослідженні я притримуюсь погляду про те, що все таки право, а отже і законодавство, є похідним від принципів права, зокрема, і загальнолюдських.

Основними засадами загальнолюдських принципів є такі:

- в об'єктивному праві мають закріплюватися й захищатися основні права людини, свобода людей та їхніх об'єднань;

- юридична рівність однойменних суб'єктів і перед державою, і перед законом;

- вихідним, первинним офіційним джерелом суб'єктивних юридичних прав і обов'язків особи має бути тільки закон як акт нормативного волевиявлення вищого представницького органу державної влади або прямого волевиявлення народу (референдуму);

- взаємопов'язаність (єдність) юридичних прав і обов'язків;

- поведінка людей, а також їхніх об'єднань повинна регулюватись, як правило, за загальнодозво-ленним типом: «дозволено все, крім того, що прямо заборонено законом»;

- діяльність органів і службових осіб держави має регулюватись, як правило, за спеціальнодозво-ленним типом; «можна робити лише те, що прямо дозволено законом»;

- закріплення в нормах об'єктивного права процедурно-процесуальних механізмів (порядку) здійснення та захисту суб'єктивних юридичних прав і виконання обов'язків людей та інших суб'єктів суспільного життя;

- юридична відповідальність особи може мати місце тільки в разі вчинення нею винного протиправного діяння та ін.[343]

Побудова правової держави в Україні висуває на перший план завдання щодо забезпечення прав і законних інтересів громадян, верховенство закону в усіх сферах державного та громадського життя. Майже в усіх галузях чинного законодавства повинні мати нормативне закріплення принципи, за допомогою яких забезпечуються права людини. Для України, як країни, що послідовно звільняється від традицій і принципів тоталітаризму і авторитаризму, намагається сформувати правове громадянське суспільство, де б людина реально відчувала себе найвищою соціальною цінністю надважливим є інтеграція в Європейський Союз. Але однією з умов є приведення у відповідність міжнародним стандартам і національного законодавства (зокрема спрощення податкового законодавства, трудового законодавства та ін.). Оскільки, теперішнє законодавство ще не повністю абстраговане від впливу Радянського Союзу, то на сьогодні основним кроком для приведення його у відповідність євро стандартам є втілення в національну правову систему загальнолюдських принципів права.

Визначальним для належного розуміння механізмів функціонування європейського права є аналіз правових принципів, що існують як при побудові стосунків поміж Європейськими Спільнотами та державами-членами, так і при застосуванні ними європейського права. Загальні принципи відіграють ключову роль в усьому юридичному процесі Європейської Унії. їхня теоретична вартість є незамінною, оскільки належне оперування основними правничими категоріями та розуміння логіки їх кореляції є запорукою ефективного застосування європейського права та єдиною можливістю пізнання його внутрішніх механізмів. Європейське право не є ідеальною категорією, що існує поза/понад правовими системами. Його становлення та ефективне функціонування неможливе без взаємодії з національним правом держав-членів Європейської Унії. Цей взаємозв'язок позначається як на історичному, так і на функціональному рівнях.[344]

В міжнародних договорах та нормативно-правових актах є багато посилань саме на принципи права. Наприклад, можна згадати про ст. 73 Конвенції про мирне розв'язання міжнародних зіткнень (І Гаазька конвенція) від 18 жовтня 1907 р., в якій зазначалося, що при тлумаченні компромісу, представленого сторонами, арбітражний суд може застосовувати принципи права (the principles of law). Також ст. 7 Гаазької конвенції про Міжнародний призовий суд (XII Гаазька конвенція) від 18 жовтня 1907 р. (щоправда, вона так і не набрала чинності) уповноважувала суд у випадку відсутності загальновизнаних правил приймати рішення відповідно до загальних принципів правосуддя і справедливості (the general principles of justice and equity). Також загальні принципи права ЄС (general principles of the Union's law) згадуються в п. 3 ст. 6 Договору про Європейський Союз. Вони розглядаються як первинне право Європейського Союзу (ЄС), як доповнення норм установчих Договорів ЄС. У праві Ради Європи загальні принципи права згадуються в ч. 2 ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно з цією нормою правило «Ніякого покарання без закону» «не є перешкодою для судового розгляду, а також для покарання будь-якої особи за будь- яку дію чи бездіяльність, яка на час її вчинення становила кримінальне правопорушення відповідно до загальних принципів права, визнаних цивілізованими націями».[345]

Окрім цього, статут Міжнародного Суду згідно зі ст. 38 оперує категорією «загальних принципів права, визнаних цивілізованими націями», які характерні лише для держав з демократичною і гуманістичною орієнтацією. При цьому буває досить важко з'ясувати, про які принципи йдеться: про принципи права, які визна­ються усіма націями, більшістю держав, групою держав з демократичним режимом, чи про інші. Водночас прогресивна правова думка сформулювала такі загальні засади, які не можуть реалізуватися незалежно від принципів організації і функціонування всієї соціальної системи, включаючи і правову. До них належать принципи гуманізму, демократизму, справедливості, свободи, рівноправності та інші, тобто ті, без яких право не може функціонувати. Кожен з них знаходить свій вияв як у системі права в цілому, так і в окремих його галузях та інститутах.[346]

Варто зауважити, що таке закріплення загальнолюдських принципів в європейських актах та договорах відбулось завдяки традиціям загального англійського права, яке вважалось «резервуаром усіх загальних та всеосяжних принципів». Також чималу роль у цьому відіграла і судова влада, адже як часто вважається - головним джерелом загальних принципів є судова практика. [347]

Таким чином, загальнолюдські принципи права є придатними для застосування в рамках будь-якої правової системи. Вони виступають основою формування як принципів міжнародного права і принципів національного права, а також принципів права регіональних міждержавних об'єднань. Отже тому вони можуть слугувати інструментом зближення міжнародного і національного права, універсалізації правового регулювання у всесвітньому масштабі та орієнтирами для реформування національних правових систем у країнах, які бажають увійти у європейський правовий простір, в тому числі і в Україні.

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: