Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Основні психологічні новоутворення.





Формування світогляду, самовизначення, усвідомлення власної значущості.

Центральним новоутворенням стає самовизначення не лише особистісне, але й професійне. Самовизначення пов’язане із спрямованістю в майбутнє, якісно іншим сприйняттям часу. За змістом особистісне самовизначення полягає у визначенні своєї сутності та місця в системі суспільних відносин, та характеризується:

- формуванням стійких та усвідомлених переконань;

- оволодінням нормами поведінки, принципами, ідеалами;

- виробленням умінь спостерігати, осмислювати явища навколишнього життя, розуміти себе.

Показниками моральної зрілості є здатність відрізняти можливе і бажане, здатність відстрочити безпосереднє задоволення.

Професійне самовизначення і самоактуалізація людини – це тривалий процес розвитку відносин людини (школяра чи дорослого) до своєї (майбутньої чи реальної) професії і до самого себе як (потенційного чи реального) суб’єкта професійної діяльності чи професіонала.

Змістом активного самовизначення виступають процеси самопізнання (усвідомлення власних інтересів, схильностей, переваг, особливостей свого характеру і темпераменту), самооцінювання (порівняння результатів самопізнання з наявним представленням про професійні вимоги, що висуваються з боку професії, що обирається) і саморозвитку (цілеспрямоване самоформування в собі тих якостей, що необхідні для успішного виконання майбутньої професійної діяльності).

Професійне самовизначення полягає у вирішенні конфлікту між одночасним інтересом до кількох спеціальностей, між прагненням і здібностями, між ідеальним баченням майбутньої професії та реальними перспективами.

Становлення морального самовизначення пов’язано з обговоренням та розумінням проблем і питань людських взаємовідносин, проблем добра і зла, справедливості та беззаконня, порядності і принциповості.

Світогляд – система уявлень про загальні принципи і основи буття, життєва філософія людини, сума і результат знань.

Життєвий план – результат становлення стійкого ядра ціннісних орієнтацій, наслідок побудови «піраміди» мотивів, результат узагальнення цілей особистості.

Пізнавальні процеси

Інтелектуальний розвиток полягає не у нагромадженні нових вмінь та перетвореннях окремих властивостей інтелекту, а у формуванні індивідуального стилю розумової діяльност і, тобто сукупності індивідуальних варіацій у способах сприймання, запам’ятовування і мислення, за якими стоять різні шляхи набування, нагромадження, переробки та використання інформації.

У розвитку сприймання проявляється довільність, цілеспрямованість у спостереженнях. Цілісність (на основі усвідомленого, в результаті інтеграції відчуттів різних модульностей), осмисленість (включення досвіду, знань), предметність (виокремлення властивостей, призначення), вибірковість (виокремлення у свідомості одного з об’єктів).

У розвитку пам’яті слід зазначити довільність запам’ятання, удосконалення способів та раціональних прийомів запам’ятовування (розподіл на смислові одиниці, групування, порівняння), самоконтролю результатів запам’ятання (функціонування метапам’яті).

Проявляється здатність свідомо розподіляти і переключати увагу (пов’язано з розвитком логічного мислення). Розвиток після довільної уваги. Індивідуальні відмінності проявляються у стійкості, обсягу, концентрації уваги.

У діяльності, у розвивається творча уява, репродуктивна удосконалюється за рахунок сприйняття креслень, описів. Уява стає керованим процесом, більш критичне ставлення до мрій про майбутнє.

В інтенсивному інтелектуальному дозріванні провідна роль належить розвитку мислення. Наукові поняття стають не тільки предметом вивчення, а й інструментом пізнання об’єктивної дійсності в її закономірних зв’язках і відношеннях. В навчальній діяльності формуються інтелектуальні здібності та теоретичне мислення, проявляється прагнення до самоосвіти. Самостійність мислення проявляється в незалежному, самостійному виборі професійної діяльності.

Емоційно-вольова сфера. Гормональні і фізіологічні процеси послаблюють вплив на особливості емоційної сфери. Зростає рівень самоконтролю, зростає стриманість (незалежно від типу нервової системи), більша диференційованість емоційних реакцій, зміни настрою, чутливість до оцінки, висока самовпевненість, надмірна критичність. Тонка чутливість може вживатися з черствістю, соромливість з розв’язністю, потреба у визнанні з незалежністю, боротьба з авторитетами – з обожнюванням кумирів, чуттєве фантазування – з сухим мудруванням. Іноді спостерігаються акцентуації характеру.

Криза юнацького віку («зустрічі з дорослістю»). Переживання молодих людей пов’язані з самовизначенням, пошуком свого місця в світі дорослих. Суперечність між вимогами реального життя та власних уявлень (завищені очікування, недооцінка зовнішніх труднощів, необґрунтований оптимізм чи негативізм) є кризовим моментом в юності. Молода людина обирає між «Я-реальним» і «Я-ідеальним» на користь першого. Мрії юності поступаються активній діяльності молодої людини. Також характерною є криза ідентичності, пов’язана з сумнівами в тотожності самому собі, втраті власних орієнтирів. Успішним подоланням кризи є здобуття дорослої ідентичності.

 

Тема 6: «Психологія періоду дорослості»

Дорослість період життя, який починається після юності і триває до кінця життя. В науці існують певні розходження з приводу періодизації на цьому етапі.

Період ранньої дорослості (20-40 років) характерним є збагачення психологічного і соціального досвіду та оволодіння соціальними ролями, отримання повної юридичної і економічної відповідальності, включення до соціальної діяльності. Створюється власна сім’я, народжуються діти. На роботі освоюються професійні ролі, утворюється коло спілкування.

Період зрілості (40-60 років) – це період висококваліфікованого виконання професійних і соціальних ролей, досягнення піку в посадовому статусі, матеріальна самостійність, широке коло соціальних зв’язків, наявність і задоволення інтересів поза межами професійної діяльності.

Період пізньої зрілості (після 60 років) – пенcійний період, характеризується зміною статусу, фізіологічними та психологічними змінами в організмі, пов’язані з процесами старіння. Відбувається цілісне осмислення та оцінка життєвого шляху, відповідно вдоволення чи не вдоволення досягнутим.

Період ранньої дорослості

Соціальна ситуація розвитку. Розвиток особистості в період дорослості зумовлений особливостями професійного, сімейного життя. Структура і спрямованість особистості формуються в соціальному оточенні. З початком самостійної трудової діяльності окреслюється власний статус, що охоплює права і обов’язки у різних сферах діяльності, впливає на розвиток. Важливими завданнями є встановлення власної ідентичності в близьких стосунках з іншими людьми і трудовій діяльності. Основними аспектами спілкування є: встановлення кола професійного оточення; спілкування з друзями (пов’язане з вибором майбутнього супутника життя); емансипація від батьків; створення власної сім’ї, освоєння та реалізація батьківських ролей. Відбувається включення у різні сфери суспільних відносин.

Провідна діяльність – професійна діяльність.

Вікові проблеми пов’язані з становленням професійної кар’єри, створенням сім’ї та вихованням дітей.

Основна форма соціальної активності є професійна діяльність. Професійний цикл починається із здобуття життєвого досвіду, що призводить до вибору професії та продовжується той час, коли людина займається обраною справою та завершується з виходом на пенсію. Після обрання та підготовки до професії (від 15 до 24 років) наступає етап cтановлення професіоналізму, удосконалення майстерності (від 25 до 40 років), дорослі намагаються зайняти стійке становище в обраній ними сфері діяльності, ці роки є найбільш творчими. Для успішного входження в кар’єру необхідно, щоб людина могла перетворити свої ідеалістичні мрії в реальні цілі.

При процесуальному підході кар’єра розуміється як спосіб досягнення цілей, результатів, як форма особистісного самовираження. З позицій статусного підходу – це результати діяльності людини, соціальний статус. У рамках ціннісного підходу кар'єра пов’язана із суспільною значимістю діяльності людини. З позицій індивіда кар’єра постає як своєрідний трудовий шлях.

Типологій кар’єрних процесів:

- «вертикальна», ієрархічна кар’єра керівника;

- «горизонтальна» – фахівця; професійна (як проходження ряду стадій розвитку)

- внутріорганізаційна (як траєкторія руху працівника в організації).

Особливості кар’єри класифікують за формою:

- ідеальна – розвиток по висхідній (прогресивний тип);

- лінійна – розвиток і спади в безупинній послідовності;

- нелінійна – стрибки, прориви після тривалих періодів лінійного росту;

- регресивна (яка має виражені «загасаючі» частини);

- «стогнуюча» – відсутність яких-небудь істотних змін протягом тривалого часу.

На ранній етапах трудової діяльності люди часто відчувають розчарування, коли їх очікування не співпадають з дійсністю. До тридцяти років очікування більшості працюючих стають реалістичнішими. Протягом 7-10 років трудової діяльності людина усвідомлює правильність чи помилковість обраного професійного шляху, що є причиною зміни місця роботи. Після 33-35 років спостерігається тенденція до збереження обраної професії.

Задача особистісного розвитку – побудова сім’ї, виховання дітей. Вимоги та обов’язки батьківства потребують формування дорослої людини. Для кожного періоду сімейного циклу характерні свої досягнення, задачі, конфлікти. Серед стадій, які включають до стадій сімейного циклу включають такі: формування образу батьківства, вигодовування дитини (від народження до двох років), формування авторитету (від 2-5 років); інтерпретативна (молодший шкільний вік – застосування звичних виховних установок), взаємозалежності (підлітковий вік – аналіз стосунків), розлучення (критичне осмислення, якими були батьками).







Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.