Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Поле вибору: курсор вибору, виділення





Обраного об’єкту, недоступність об’єкту вибору, черговість розташування, елементи настроювання.

 

Курсор вибору – це спеціальна позначка щодо звертання уваги користувача на поле вибору. Розмір курсору вибору повинен відповідати довжині найбільшого об’єкту. Вихідна позиція курсору вибору визначається фактором:

Мал 71. Курсор в полі вибору.

Якщо поле вибору є першим полем на формі і в випадку переходу користувача з попередньої форми на наступну, то курсор повинен автоматично встановлюватись на це поле вибору.

Як правило об’єкт по замовчуванню повинен бути першим у списку організованому по стовпцях – верхнім, по рядках – лівим, в таблиці – першим у верхньому рядку. Виділення здійснюється кольором, яскравістю, контрастністю або спеціальні позначки курсору. Об’єкт вважається доступним, якщо користувач може вибрати його з причини виконання відповідної операції для поточного стану об’єкту. Об’єкт вважається недоступним, якщо поточний стан додатку не дозволяє його вибрати з причини не виконання деяких умов або можливості застосування на деякому етапі роботи додатку. Інформація про недоступність об’єкту доводиться користувачу такими способами:

1. зміна яскравості;

2. зміна контрастності недоступного об’єкту;

 

Об’єкт недоступний

Мал 72. Недоступність об’єкту.

 

3. зміна кольору;

4. зміна одного чи декількох символів назви об’єкту деякими спеціальними символами.

Доступні об’єкти не повинні виділятися.

Доступні об’єкти

Мал 73. Доступні об’єкти.

Розташування об’єктів в черзі списку, рядку або таблиці, повинно здійснюватись за принципом: найбільш часто використовувані розміщуються першими, а ніж ті, що рідше використовуються.



Мал 74. Розташування об’єктів в черзі списку.

 

В додатку може бути введений елемент настроювання, що враховує кількість введених об’єктів, тобто полів вибору за визначений період часу або за визначене число звертань до нього , і змінює черговість у списку, тобто робить цей найбільш використовуваний елемент першим у списку.

 

Взаємодія користувача з полями вибору,

Первісні представлення, вхідний стан.

Первісні представлення повинні відображати такий стан, що діє на початку користування формою екрану, а для поля вибору – стан початку опрацювання цього поля – мова йде про інформацію первісного стану. Ця інформація подається системою, якщо користувач перший раз звертається до цього поля вибору. Для лінійної форми алгоритму додатку, тобто при користуванні формою з об’єктом вибору при вирішенні задачі один раз, проектування первісного стану поля вибору відбувається один раз. А для розгалуженого алгоритму, що містить дуги повертання на цю вершину, проектування первісного стану повинно бути кожного разу при повертанні на нього користувача. При проектуванні первісного стану головне – вибір об’єкта по замовчуванню, яким може бути:

1) об’єкт, що був обраний за попередньою появою поля;

2) об’єкт, обраний користувачем додатку в поточному сеансі роботи;

3) об’єкт, який розрахований і представлений самим додатком в залежності від результату попереднього розв’язування задач.

Вихідний стан об’єкту може представлятись:

1) параметром змінною;

2) дією, яку може виконувати користувач;

3) візуальним зображенням, як результат опрацювання форми чи об’єктів вибору.

Іноді для підвищення гнучкості додатку в полі вибору можуть міститись об’єкти, що характеризують стан додатку. Вибираючи якийсь об’єкт, користувач може змінювати як склад розв’язуваних задач (адаптація до різних режимів роботи додатку), так і змінювати доступний інструментарій при вирішенні конкретної задачі додатку.

Щодо засобів вибору з запропонованого списку (клавіатура, мишка...); то вони повинні бути обов’язково задубльовані для самостійного вибору користувачем.

 


Поле введення: визначення, ідентифікація,









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2018 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.