ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

(АВТОР: ІСКОРОСТЕНСЬКИЙ АНАТОЛІЙ МИКОЛАЙОВИЧ, К.Ю.Н., СТАРШИЙ ВИКЛАДАЧ)

Головне завдання зовнішньоекономічної стратегії зовнішньої політики України забезпечення відповідно до світових стандартів та критеріїв оптимальних параметрів відкритості української економіки, дотримання яких сприятиме економічній безпеці держави. Утворення оптимальних параметрів відкритості української економіки прямо пропорційно залежить від прецедентів світової практики. Становлення ринкових відносин і відповідної їм нової податкової системи вимагають від юристів нових знань, зокрема, знань основ оподаткування зарубіжних країн.

Вивчення курсу: “Порівняльне податкове право” є необхідною передумовою, адже майбутнім юристам для роботи в органах державної податкової служби та інших державних органах чи комерційних структурах потрібна всебічна правова підготовка, що включає знання та розуміння не лише національного податкового права, але й основ податкового законодавства зарубіжних країн, особливо тих, з якими в України склалися найбільш тісні економіко-правові зв’язки. Недооцінка всебічної правової підготовки юристів призводить до практичних помилок, завдає шкоди державі, збитків підприємствам і організаціям різних форм власності і видів діяльності, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність.

В лекціях з курсу значну увагу приділено питанням правових основ справляння податків і зборів (обов’язкових платежів) в деяких зарубіжних країнах та порівняння їх із національною податковою системою, а також загальній характеристиці основних елементів податкового механізму, системі податкових органів та відповідальності за податкові правопорушення.

Завданням навчальної дисципліни “Порівняльне податкове право” є розв’язання деяких теоретичних, практичних та методологічних проблем основ податкового законодавства зарубіжних країн та порівняння його із вітчизняним податковим законодавством.

Предметом даної дисципліни є сукупність порівняльного аспекту норм вітчизняного податкового законодавства із податковим законодавством зарубіжних країн. Після вивчення даного курсу студенти повинні знати та уміти:

- знати та розуміти найбільш суттєві теоретичні аспекти порівняльного податкового права;

- враховуючи основні напрямки розвитку в сучасному світі визначати тенденцію розвитку податкового законодавства країн – стратегічних партнерів України;

- проводити загальний порівняльний аналіз чинного національного податкового законодавства із законодавством зарубіжних країн;

- знати структуру та основні завдання податкових органів зарубіжних країн;

- застосовувати отримані знання в практичній діяльності.

У навчальному процесі використовуються такі методи навчання:

Вивчення даного курсу базується на знаннях навчальних дисциплін – фінансове право, податкове право, бюджетне право, історія вчень про державу та право, теорія держави та права, та інших дисциплін.

На вивчення курсу “порівняльне податкове право” відведено 198 навчальних годин, з яких 28 годин лекцій, 32 години семінарських, 41 година індивідуально-консультативних занять і 97 годин виділено для самостійної роботи студентів.

Як підсумок вивчення курсу студенти складають іспит.

Оцінювання знань студентів здійснюється за допомогою оцінювання усних відповідей на семінарських заняттях, у вигляді тестів, письмових контрольних заходів, оцінювання індивідуальних завдань, а також реферативних доповідей.

Розділ 1. Становлення та розвиток порівняльного податкового права

Тема 1.1 Поняття, джерела та принципи порівняльного податкового права. Історичні аспекти виникнення та розвитку оподаткування в окремих країнах

Виникнення та етапи розвитку і становлення податків в зарубіжних країнах

Виникнення оподаткування супроводжується із виникненням та появою держави і церкви. Утримання державного апарату передбачало стягнення в дохід держави кошти від усіх її суб’єктів і громадян. До перших податків, які набули такого статусу та мали свої податкові елементи та певну систему адміністрування, можна віднести:

– церковну десятину – оподатковувалося все вироблене в інтересах церкви;

– кошти, які стягувалися на користь та фінансування органів влади.

Різні науковці виділяють декілька етапів розвитку оподаткування.

Так Е. Семиман характеризує (етапи) стадії розвитку податків наступним чином:

ІІ стадія – характеризується проханням держави про підтримку;

ІІІ стадія – характеризується закріпленням ідеї допомоги;

IV стадія – з’являється ідея про пожертвування, яке вноситься громадянином в інтересах держави;

V стадія – у платника розвивається почуття обов’язку;

VI стадія – з’являється примус у сплаті податків;

VII стадія – встановлення конкретної долі податку незалежно від волі платника.

І.І. Кучеров виділяє IV етапи в історичному розвитку оподаткування. П. Тарасов виділяє п’ять етапів розвитку, які на наш погляд є найбільш прийнятними.

ІІІ етап – характеризується системністю та удосконаленням механізмів оподаткування на основі отриманого історичного досвіду та проведених наукових досліджень в області фінансів та права.

– проведенням цілеспрямованого та поступового реформування податкових систем;

– інтенсивним розвитком подоходного оподаткування.

(Вперше подоходний податок був введений в Англії. Його призначенням було фінансування військових витрат. Ставки від 1.2 до 10%. Доходи поділялися на шедули в залежності від виду доходу. З’являється прогресивне оподаткування).

Австралія: подоходний податок, земельний податок (прогресивна шкала в залежності від вартості володінь).

Австрія: податок на будівлі (частина – базувалась на кількості кімнат, де проживав власник, частина – в процентному співвідношенні від вартості житла, яке здавалося у найм), подоходний податок (з фізичних осіб та товариств), податок на дивіденди з товариств, податок на ренту), податок на жалування, податок на землю.

– єдиний надзвичайний збір на оборону держави (0,5% від всього рухомого та нерухомого майна вартістю до 1000 марок, 2% – більше 50000 марок), гербовий збір (стягувався. о.д.в.).

IV етап – характеризується завершенням формування податкових систем. На цьому етапі переважно приймаються міри по зміні окремих елементів податків. Це сучасний етап розвитку оподаткування.

Особливе місце у формуванні податкової системи відповідного типу та моделі залежить від збалансованої податкової політики.

Формуючи свою податкову політику, держава за допомогою збільшення або зменшення державних обсягів податкових надходжень, зміни форм оподаткування та податкових ставок, тарифів, звільнення від оподаткування окремих галузей виробництва, територій, груп населення може сприяти зростанню спаду господарської активності, створенню сприятливої кон'юнктури на ринку, умов для розвитку пріоритетних галузей економіки, реалізації збалансованої соціальної політики. Використовуючи ті чи інші податкові пільги, держава регулює пропорції в економічній структурі виробництва й обміну, пропорції в розвитку продуктивних сил. Організація оподаткування має значний вплив на реалізацію суспільного продукту, темпи нагромадження капіталу та технічного оновлення виробничого потенціалу держави.

Насамперед варто проаналізувати склад органів, які здійснюють податкову політику. Загалом податкова політика в іноземних країнах здійснюється вищими органами представницької або виконавчої влади. Безпосередньо податкова політика здійснюється органами спеціальної компетенції, в якості яких у більшості держав визначені фінансові відомства.

В Україні згідно Конституції основні напрямки податкової політики визначає Кабінет Міністрів України. В свою чергу Міністерство фінансів України та Державна податкова адміністрація України забезпечують її реалізацію на практиці. Така практика розподілу повноважень в даній сфері застосовуються у більшості країн світу.

Особливе місце при характеристиці податкової політики держави займає співвідношення прямих та непрямих податків.

Еволюція структури податкових систем розвинутих країн та сучасна практика оподаткування свідчить про закономірну залежність співвідношення прямих і непрямих податків від таких чинників: життєвого рівня переважної частини населення; досконалості механізму стягнення податків, його здатності звести до мінімуму ухилення від оподаткування; рівня податкової культури, загальної орієнтації західних суспільств на соціальний компроміс, розв'язання найгостріших соціальних проблем; традицій оподаткування.

Очевидним є зв'язок між співвідношенням прямих та непрямих податків і рівнем податкової культури. Адже сама податкова культура, що впливає на ефективність збирання податків, масштаби ухилення від сплати, разом з іншими чинниками створює сприятливі умови для підвищення ролі прямих податків. Пояснюється це тим, ідо надходження від основних видів прямих податків - податків на прибуток та особистого прибуткового податку залежать від правильності декларування доходів, а остання - як від рівня оподаткування (помірні податки роблять економічно недоцільним ухилення від них, адже деякі способи ухилень потребують великих витрат на їхнє здійснення), так і від податкової культури. Якщо в західних країнах декларування стало невід'ємною складовою громадянського менталітету, а суспільна мораль орієнтована на публічний осуд тих, хто приховує доходи, то в країнах, що розвиваються, культура стосунків ділового світу і громадян із державою ще не набула належного рівня.

Основні напрямки податкової політики в зарубіжних країнах:

· Зміна співвідношення між прямими і непрямими податками на користь перших стала також наслідком зростання орієнтованості західного суспільства на соціальний компроміс, що зумовило підпорядкування податкових систем принципу соціальної справедливості. Реалізація цього принципу потребує встановлення оптимальної структури податкової системи, отже, оптимального співвідношення між прямими і непрямими податками. Розглянуті вище чинники зумовили еволюцію структури податкових систем розвинутих країн у напрямку зростання ролі прямих податків.

Що ж до відмінностей у масштабах використання непрямих податків в сучасних розвинутих країнах, то вони зумовлені іншими причинами, зокрема традиціями використання цих податків. Наприклад, у Німеччині, Франції непрямі податки традиційно відіграють значну роль.

· Наступним важливим аспектом структури податкових систем розвинутих країн є структура прямих податків, яка характеризується певними закономірностями, а саме - залежністю співвідношення між податком на прибуток корпорацій і особистим прибутковим податком від структури національного доходу. В країнах із розвинутою ринковою економікою у створеному національному доході переважають індивідуальні доходи. Податок на прибуток корпорацій не має великого фіскального значення. Його питома вага у податкових надходженнях більшості розвинутих країн порівняно низька. Винятком можна вважати лише Японію, де податки на прибуток, які утримуються на всіх бюджетних рівнях і під різною назвою, становлять 21,5% і відрізняються від частки особистого прибуткового податку всього на 5,3 процентного пункту.

Така роль податку на прибуток корпорацій у більшості розвинутих країн, окрім зазначеної причини, яка створює можливість зменшення питомої ваги цього податку в податкових надходженнях, зумовлена ще й іншими причинами. Зокрема визнанням західною теорією та практикою жорсткого взаємозв'язку між розміром податку на прибуток і його впливом на виробничі стимули. Вважається, що обкладання прибутку податком, що перевищує 50% його величини, негативно впливає на стимули до приватнопідприємницької виробничої діяльності. Оптимальним із так званого поєднання фіскальних і стимулюючих завдань вважається податок, що не перевищує третини прибутку. Таке розуміння податку на прибуток викликало поступове скорочення його граничних ставок у процесі податкових реформ, а також застосування широкого спектра податкових пільг. Це свідчило про використання податку на прибуток корпорацій не так у його фіскальній, як у регулюючій ролі.

Отже, активне використання в практиці державного регулювання саме податкових важелів, і зокрема податку на прибуток, а також розуміння характеру регулюючого впливу цього податку на господарську діяльність створили необхідність зменшення його частки в структурі податкових надходжень.

· В більшості держав податкова політика в цілому направлена на поступове обмеження податкового тиску за допомогою скорочення загального числа податків, зниження їх розмірів, спрощення процесу адміністрування. Хоча є приклади іншого характеру, коли держави в силу різних причин посилюють умови оподаткування, вводять нові податки, тощо.

Даний податок є прямим федеральним та регулюючим податком.

Об’єкт оподаткування: валовий прибуток організації від реалізації продукції, товарів (робіт, послуг), основних засобів, майна та доходи від інших операцій, зменшені на суму витрат по таких операціях.

– втрати на підготовку та освоєння виробництва, перепідготовку кадрів

– інші (біля 300 позицій, які визначені ПК РФ).

Податкова база визначається як доход платника, зменшений на суму всіх сплачених податкових зобов’язань та суму всіх витрат на виробництво і реалізацію товарів, а також інших відрахувань, пов’язаних з освоєнням виробництва та перепідготовкою кадрів. ПК РФ передбачено біля 60 особливостей по нарахуванню податкової бази.

– організації, в тому числі бюджетні, які є юридичними особами, а також організації з іноземними інвестиціями та міжнародні організації.

– організації будь-яких форм власності з прибутку, отриманого ними від виробленої сільськогосподарської продукції;

– Центральний банк РФ з прибутку, отриманого від регулювання грошового обігу.

– 15-20 % в залежності від виду діяльності – для іноземних організацій.

Єдиний соціальний податок є засобом реалізації прав громадян на державне пенсійне, соціальне забезпечення та медичну допомогу.

Даний податок зараховується до державних позабюджетних фондів:

– Фонди обов’язкового медичного страхування РФ.

Суб’єкти: організації всіх форм власності, приватні підприємці, фізичні особи.

Об’єкт оподаткування: виплати та інші винагороди, які нараховуються на користь працівників, за виключенням коштів, які залишаються у розпорядженні організації, приватного підприємця, фізичної особи після сплати ним податку.

Податкова база: визначається як сума будь-яких виплат та винагород у грошовій або натуральній формі, які нараховуються роботодавцем на користь працівників.

– до фонду медичного страхування – 0,06 до 0,2 %

– до територіального фонду медичного страхування – от 1,06 до 3,4 %.

Даний вид податку введений в дію з 1 січня 1992 року. Законодавством встановлено, що сума ПДВ, яка підлягає внеску до бюджету, визначається як різниця між сумами ПДВ, отриманими від покупців за реалізовані товари (роботи, послуги), і сумами, фактично сплаченими поставщиками сировини, вартість яких відноситься на витрати виробництва.

Об’єкт оподаткування: обороти від реалізації товарів (робіт, послуг).

– виконання будівельно-монтажних робіт для власного споживання

– передача безоплатно житлових будинків, дитячих садків, доріг інших об’єктів державі та органам місцевого самоврядування або за їх рішенням, спеціалізованим організаціям

– виконання робіт та послуг органами, які входять до системи органів державної влади та місцевого самоврядування

– операції з оренди житлових та нежитлових приміщень, медичні товари та послуги, послуги дитячим закладам, банківських операцій, тощо.

– 10 % - при реалізації молока, м’яса, птиці на живу вагу, цукру, солі, зерна, хліба, а також окремих товарів для дітей

– 0 % встановлюється при реалізації товарів на експорт

Перелік підакцизних товарів та ставки встановлюються виключно Урядом РФ.

Об’єкти оподаткування: біля 20 видів операцій.

Платники: підприємства та організації, які виробляють підакцизні товари, незалежно від форм власності, а також приватні підприємці.

Від сплати акцизу звільняється продукція, яка експортується за межі країн-членів СНГ за наявності підтверджуючих документів.

– тверді – від 0 до 2000 крб. за літр, кілограм, тону, штуку

– адвалерні – від 0 до 30% від вартості підакцизного товару, тощо.

- Загальна частина Податкового кодексу Республіки Беларусь

- Закон “Про податки і збори, які стягуються до бюджету Республіки Беларусь ” (на загальнодержавному рівні)

- Закон “Про місцеве управління та самоврядування в Республіці Беларусь”

- Закон “Про прибутковий податок з фізичних осіб”

В даний час в Республіці Білорусь налічується 26 видів податків і інших платежів до бюджету. Залежно від функцій і джерела сплати вони об'єднані в 7 груп:

1) податки і відрахування, які сплачуються з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг), а саме:

- відрахування до Республіканського фонду підтримки виробників сільськогосподарської продукції, продовольства і аграрної науки;

- збори до місцевих цільових бюджетних фондів стабілізації економіки виробників сільськогосподарської продукції і продовольства, житлово-інвестиційних фондів і цільовий збір на фінансування витрат, пов'язаних ремонтом житлового фонду;

2) податки на прибуток і доходи, до яких відносяться:
- податок на прибуток;

- податок на дивіденди і прирівняні до них доходи;

- податок на доходи іноземних юридичних осіб, які не здійснюють діяльність в Республіці Білорусь через постійне представництво; податки на доходи, одержані в окремих сферах діяльності (податок на гральний бізнес, податок на доходи від здійснення лотерейної діяльності і податок на доходи, одержані в окремих сферах діяльності);
3) податок на нерухомість;
4) податок на придбання автотранспортних засобів, місцеві податки і збори (окрім податків з продажу і зборів за послуги, що включаються до виручки), які сплачуються за рахунок засобів, що залишаються у розпорядженні платників; офшорний збір, який відноситься до фінансових результатів платників;
5) податки, збори і відрахування, які відносяться суб'єктами підприємництва на собівартість продукції (робіт, послуг):
– надзвичайний податок і обов'язкові відрахування до Державного фонду сприяння зайнятості, сплачувані єдиним платежем від фонду заробітної плати;
– земельний податок;
– екологічний податок;
– плата за проїзд по автомобільній дорозі Брест - Мінськ – кордон Російської Федерації (М1/Е30);
– плата за проїзд по автомобільних дорогах загального користування великогабаритних транспортних засобів;
– плата за розміщення відходів виробництва і споживання в навколишньому середовищі;
– плата за деревину, що відпускається на корінню;
6 ) єдиний податок для виробників сільськогосподарської продукції і податок для суб'єктів господарювання, які працюють на спрощеній системі оподаткування;

Громадяни Республіки Білорусь, іноземні громадяни, Республіки Білорусь, що постійно знаходяться на території, а також інші іноземні громадяни, які одержують доходи за трудовими договорами, укладеними на території Республіки Білорусь, сплачують прибутковий податок по ставках, що розраховуються за прогресивною шкалою, відповідно до якої сума податку залежить від розміру одержаного доходу. Розмір ставки податку може змінюватися від 9 до 30 %.

Для деяких видів доходів встановлений особливий порядок оподаткування. Для таких видів доходів встановлені пропорційні ставки податку, і вони не включаються до сукупного річного доходу.

- 15 % оподатковуються доходи у вигляді дивідендів і інші доходи, одержані при розподілі прибутку юридичної особи, а також доходи, що утворюються в результаті ліквідації, реорганізації юридичної особи і в результаті зміни частки (паю) фізичної особи.

- 20 % за заявою платника податку доходи, одержані не за місцем основної роботи (служби, навчання), можуть оподатковуватися за (у разі відсутності заяви) ставкою 9-30 %.

Іноземні громадяни, які не відносяться до тих, що постійно знаходяться на території Республіки Білорусь і одержують доходи від джерел їх походження в Республіці Білорусь (окрім доходів за трудовими договорами), сплачують прибутковий податок за ставкою 20 %.

- 40 % оподатковуються доходи у вигляді авторських винагород, повторно (неодноразово), які виплачуються спадкоємцям авторів і спадкоємцям осіб, що були суб'єктами суміжних прав.

Деякі види доходів оподатковуються у фіксованій сумі: доходи від здачі в оренду (суборенду), найму (піднайму) житлових приміщень. Іноземні громадяни, як правило, не одержують доходи, оподатковувані податком в фіксованій сумі.

Відповідно до статті 18 Закону «Про прибутковий податок з фізичних осіб» після закінчення календарного року не пізніше 1 березня білоруські громадяни і іноземні громадяни, Республіки Білорусь, що постійно знаходяться на території, зобов'язані подавати декларації про сукупний річний дохід за минулий календарний рік.

Отже, від подачі декларації звільняються іноземні громадяни, які не відносяться до тих, що постійно знаходяться на території Білорусі.

— одержали в минулому календарному році доходи тільки за місцем основної роботи (служби, навчання), що хоч би і міняли протягом календарного року місце основної роботи (служби, навчання);

— доходи, одержані тільки з одного джерела (юридичної особи або підприємця) за цивільно-правовими договорами;

— що одержали тільки ті доходи, що не підлягають оподаткуванню;

— що одержали тільки доходи, які оподатковуються за ставками 15, 20, 40 відсотків.

Особи, які одержали доходи, одержані за кордоном, зобов'язані подати дві декларації про такі доходи: ad hoc декларацію (негайно після отримання доходу або після повернення з-за кордону) і декларацію про сукупний річний доход.

Якщо платник податків до часу подачі декларації про сукупний річний доход знаходиться за кордоном, це не звільняє його від подачі декларації в встановлений термін, оскільки він може зробити це через довірену особу або поштою (відповідні графи передбачені у формі декларації про сукупний річний доход.

Податок на додану вартість (ПДВ) - найважливіше прибуткове джерело, за рахунок якого формується більше 25 % доходів бюджету Республіки.
Об’єкт оподаткування: ПДВ обкладаються обороти з реалізації товарів (робіт, послуг) і товари, що ввозяться на митну територію Республіки Білорусь. З 2000 року в Республіці Білорусь застосовується заліковий метод нарахування ПДВ.

Основна ставка - 20 %; - 10 % – встановлена окремі види товарів і послуг, тваринництва (за винятком хутрового звірівництва), рибальства і бджільництва, продовольчих товарів і товарів для дітей, послуг з виготовлення і ремонту одягу і взуття, ремонту годинника, складної побутової техніки і радіоелектронної апаратури, послуг перукарень, тощо. При цьому податкова ставка у розмірі 10 % застосовується тільки при оподаткуванні вказаної продукції, яка реалізується на території Республіки Білорусь.
За нульовою ставкою оподатковуються товари на експорт, будівельні роботи, транспортні послуги, послуги з виробництва товарів з давальницької сировини (матеріалів).

Розглянемо податкову систему Федеральної Республіки Німеччини. Податки у ФРН складають порядка 80% доходів бюджету. Досвід організації оподаткування в колишній ФРН активно використовується в організації оподаткування в нових східних федеральних землях з урахуванням нових реалій.

Слід зазначити, що організація оподаткування в Німеччині ґрунтується на принципах, які були закладені ще Л. Ерхардом:

1) податки повинні бути по можливості мінімальними;

2) при оподаткуванні того або іншого об'єкту повинна враховуватися економічна доцільність стягнення податку;

3) податки не повинні перешкоджати конкуренції;

4) податки повинні відповідати структурній політиці;

5) система оподаткування повинна будуватися на пошані приватного життя платника податків, дотриманні комерційної таємниці;

6) в системі повинне бути виключено подвійне оподаткування;

7) податки повинні забезпечувати справедливий розподіл доходів в суспільстві;

8) величина податків повинна знаходитись відповідно до розміру витрат. Німеччина є федеративною республікою, що і зумовило існування 3-рівневої податкової системи. В ФРН податки поділяються на 4 групи:

В ФРН стягується приблизно 40 різних податків та зборів. Основну роль відіграють прибуткові податки.

В Німеччині існує складна та багатоступінчаста система перерозподілу податкових надходжень між елементами бюджетної системи з метою вирівнювання економічного розвитку регіонів. Це здійснюється через систему міжбюджетних трансфертів та наявність певної групи податків, доходи від яких пропорційно розподіляються між регіонами.

У ФРН існують спеціальні методики визначення фінансового потенціалу земель. Землі в яких фактичні податкові доходи вище норми, зобов’язані виплачувати певні суми тим землям, доходи яких є нижчими від норми. Частина пропорційних податків (наприклад, 25% ПДВ) зараховується до спеціального Фонду додаткових субсидій та розподіляються між економічно слабкими землями. Крім того, із федерального бюджету за рахунок долі федерації від пропорційних податків, слабким регіонам надаються субсидії.

Фактично у ФРН існує вертикальне та горизонтальне вирівнювання економічного потенціалу земель через податки.

Платники податку: спадкоємці (обдаровані).

Об’єкт оподаткування: вартість частини майна кожного спадкоємця (обдарованого).

Ставка податку: від 3 до 70% і залежить від вартості майна та ступеня спорідненості спадкодавця (дарувальника) та спадкоємців (обдарованих).

Неоподатковуваний мінімум встановлений для подружжя; для внуків; для братів та сестер.

Платники: підприємства, що здійснюють промислову, постачальну, торгівельну та іншу діяльність (крім с/г, лісової діяльності та вільних професій).

Об’єкт оподаткування: дохід (скоригований розмір прибутку) та капітал (скоригована вартість майна).

Ставки податку: Федеральні (базові): 5% - щодо доходу; 0,2% - щодо капіталу. При необхідності, общини можуть в декілька разів збільшувати федеральні ставки шляхом застосування підвищених коефіцієнтів. Максимальний розмір коефіцієнтів визначається фінансовими органами земель.

Метою цього податку є компенсація витрат общин, що виникають у зв’язку з діяльністю підприємств. Цей податок є аналогом українського комунального податку.

ПДВ займає друге місце після прибуткового податку.

– юридична або фізична особа, яка постійно та самостійно здійснює виробничу, ремісничу, торгівельну або іншу діяльність з метою отримання прибутку.

Об’єкт оподаткування: обороти з реалізації товарів, надання послуг виробничого і невиробничого характеру за плату.

Не є об’єктом оподаткування морського флоту і цивільної авіації кредитні операції і операції з цінними паперами.

– 7 % поширюється на продукти харчування (крім спиртних напоїв, послуг кафе і ресторанів), громадський транспорт, засоби масової інформації (книги, журнали), твори мистецтва.

Схема нарахування цього податку побудована так, що всі товари, послуги, потрапляючи кінцевому споживачу, виявляються обкладеними цим податком в однаковій мірі, незалежно від кількості оборотів товару або послуги на шляху до споживача. Це забезпечується шляхом системи попередніх вирахувань сум податку, здійснюваних юридичними особами у фінансовому управлінні.

Акцизи в основному прямують до федерального бюджету (окрім пива). До числа підакцизних товарів і послуг входять: рідке і мінеральне паливо, ігристі вина, кава, пиво, тютюн і тютюнові вироби, алкогольні вироби.

1) звичайних резидентів (громадяни ВБ; іноземці, які приїхали у ВБ на постійне місце проживання, або проживають у ВБ більше 3-х років);

2) доміцілії – особи (резиденти або нерезиденти) які перебувають (працюють) у ВБ, але постійне місце проживання мають в іншій країні (тобто є доміціліями в країні свого громадянства).

Прибутковий податок сплачується не по сукупному доходу, а по частинах.

Об’єкт оподаткування: доход, який оподатковується по частинам (шедулах), тобто групах доходів в залежності від джерела їх походження. Існує 6 шедул (груп доходів):

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: