|
РОБОЧА ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ «УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ»Прізвище, ім'я, побатькові викладачів, які ведуть лекції та лабораторно-практичні заняття:
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРА ТУРА Лекційний курс 1. Виноградський М. Д. Управління персоналом: Навч. посібник. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 548 с. 2. Воронько О. Керівні кадри: державна політика та система управління: Навч. посібник. — К.: УАДУ, 2000. — 156 с. 3. Егоршин А. П. Управление персоналом. — Н. Новгород, 2005. — 607 с. 4. Щекин Г. В. Теория и практика управления персоналом: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 1998. — 256 с. Практичний курс 1. Зиновьев И. Ф., Панова Н. Н. Управление персоналом: Практ. пособие. — Симферополь: Таврия, 1998. — 236 с. 2. Управління виробництвом: Методичні вказівки до самостійного вивчення дисципліни / Укл. В. М. Нагаєв / Харк. нац. аграр. ун-т. — Харків, 2003.— 60 с 3. Управління виробництвом: Збірник практичних завдань / Укл. В. М. Нагаєв / Харк. нац. аграр. ун-т. — Харків, 2003. — 34 с Технічні засоби навчання 1. Епідіаскоп для демонстрації слайдів. 2. Комп'ютер для використання прикладних програм тестування студентів; обробки матеріалу результатів модульно-рейтингового навчання. 3. Відеосистема для демонстрації навчальних відеофільмів і проведення ділових ігор. Для оптимізації навчального процесу необхідно складати структурно-логічну схему узгодження дисципліни, що викладається, з іншими дисциплінами. До робочої проірами бажано додавати листок узгодження змісту цієї робочої програми з викладачами, які раніше викладали профільні дисципліни, а також дисципліни, які викладаються паралельно з нею. Останнім етапом розроблення тематики і змісту курсу, що викладається, є складання тематичного плану (приклад наведено нижче). Тематичний план являє собою тематику лекцій і практичних (семінарських) занять (табл. 2). При цьому в кожній лекції формулюються питання відповідно до кількості годин, відведе- них на цю тему в робочій програмі. Бажано, щоб одна лекція була розрахована на дві академічні години (1 пара) і складалася з трьох тематичних питань, а семінарське заняття включало на більш п'яти проблемних питань. Таблиця 2 ПРИКЛАД ТЕМАТИЧНОГО ПЛАНУ З ДИСЦИПЛІНИ «КОНФЛІКТОЛОГІЯ» (для студентів спеціальності «Менеджмент організацій» освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр») Плани лекційних занять
Плани практичних і семінарських занять 1-й модуль «Загальна теорія конфлікту» 1. Сутність конфлікту і його причини. Ділова гра «Скарга». 2. Конфліктні ситуації. Рішення ситуаційних задач. 3. Види конфліктів. Моделювання конфліктних ситуацій. 4. Структурна модель конфлікту. Семінарське заняття. 5. Модульна контрольна робота, тестування за темою модуля. 2-й модуль «Управління конфліктами» 1. Конфліктна ситуація у первинному виробничому підрозділі. Ділова гра. 2. Формули конфліктів. Рішення ситуаційних задач. 3. Трансактний аналіз конфліктів. Рольове моделювання виробничих ситуацій. 4. Конфліктогени в міжасобистісній взаємодії. Тренінг. 5. Управління конфліктами. Семінарське заняття. 6. Модульна контрольна робота, тестування за темою модуля. 3-й модуль «Психологія і соціологія конфлікту» 1. Ієрархія потреб особистості за А. Маслоу. Тестування. 2. Визначення соціально-психологічного мікроклімату у колективі. Практичне заняття. 3. Переговорний процес в організації. Ситуаційно-рольова гра. 4. Технології ефективного спілкування і раціональної поведінки в конфліктах. Дидактичний тренінг. 5. Конфлікт в агропромисловому підприємстві. Ділова гра. 6. Тематична дидактична гра «Брейн-ринг». 7. Модульна контрольна робота, тестування за темою модуля. 3.3. Організація аудиторної роботи зі студентами На основі навчальної діяльності (пізнавальної, творчої, наукової, самостійної тощо) у студентів з'являється визначене ставлення до різних навчальних предметів. Щоб студенти успішно оволоділи знаннями, вміннями та навичками, викладачеві необхідно організувати навчальний процес у відповідності до сучасних принципів мотивації і потреб особистості. Основними факторами, які мотивують студентів до високопродуктивної навчально-творчої діяльності, є: важливість предмета для професійної підготовки і усвідомлення теоретичної та практичної значущості тематики занять; усвідомлення студентом найближчих і кінцевих цілей навчання; висока педагогічна майстерність викладання дисципліни (емоційна форма викладання навчального матеріалу, демонстрація викладачем перспективних напрямів розвитку наукових ідей у певній галузі, вирішення завдань, що створюють проблемні ситуації в структурі навчальної діяльності); особистісні взаємовідносини (антипатія чи симпатія) з викладачем даного предмета тощо. Для ефективного взаєморозуміння між студентами і викладачем педагог повинен знати психологічну структуру студентської аудиторії. Адже кожна студентська група поділяється на неформальні підгрупи за визначеними інтересами і має своїх неформальних лідерів. Викладачеві доцільно їх знати і вміти з ними взаємодіяти. Крім того, студент як особистість має свою психологічну структуру, основними компонентами якої є спрямованість, можливості, характер, темперамент. Психологи і викладачі-практики виділяють такі типи студентів: «негативісти» (все сприймають негативно); «позитивісти» (намагаються завжди підтримати викладача); «мовчуни», «всезнайки», «багатослівні». При цьому викладачеві необхідно враховувати темперамент студента, його рівень загальної освіченості і вихованості, здатності до творчого пошуку та інші фактори. Відповідно до цих аспектів викладач будує свої взаємовідносини зі студентами і налагоджує аудиторну роботу. З метою удосконалення педагогічної майстерності викладачеві бажано вивчати форми і методи проведення занять іншими лекторами, урізноманітнювати способи ділових контактів з аудиторією. Викладач як організатор освітнього середовища повинен забезпечити необхідні умови навчального процесу, щоб студенти мали можливість навчатися ритмічно і самостійно, постійно поповнюючи свої знання. Бажано постійно вивчати потреби студентів, їх прагнення і мотиви діяльності. Вивчати громадську думку в процесі проведення аудиторних занять можна такими способами: спостереження (помічати схвальні репліки, відгуки, негативні емоції, відволікання від занять, наявність запитань студентів); анкетування (рекомендується проводити на початку, усередині та після закінчення курсу). При цьому доцільно визначити погляди студентів за такими питаннями: відповідність навчального матеріалу тематиці курсу; значущість дисципліни у фаховій підготовці; характер викладання матеріалу (логіка, темп, емоційність, визначення головних питань); загальна характеристика особистості викладача (ерудиція, доброзичливість, культура мовлення тощо). Навчальний процес у вищих навчальних закладах здійснюється в таких формах: навчальні заняття; самостійна робота; практична підготовка; контрольні заходи. Основними видами навчальних занять у вищому навчальному закладі є: лекції, практичні і семінарські заняття, індивідуальні заняття, консультації. Інші види навчальних занять визначаються залежно від цілей і змісту навчання у порядку, встановленому вищим навчальним закладом. Законом України «Про вищу освіту» (ст. 50) передбачається вільний вибір методів та засобів навчання в межах затверджених навчальних планів. 3.4. Організація праці викладача Робочий час викладачів вищих навчальних закладів III—IV рівнів акредитації відповідно до «Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України (№ 161 від 2 червня 1993 p.), визначається обсягом їх навчальної, методичної, наукової й організаційної роботи. Обсяг навчальних занять, доручених для проведення конкретному викладачеві, виражений в облікових (академічних) годинах, становить навчальне навантаження викладача. Згідно Закону України «Про вищу освіту» (ст. 49), максимальне навчальне навантаження науково-педагогічних працівників не може перевищувати 900 годин на навчальний рік при середньотижневому навантаженні 30 год. Види навчальних занять, що входять до навчального навантаження науково-педагогічного працівника відповідно до його посади, встановлює вищий навчальний заклад в індивідуальному плані викладача. Види навчальних занять, що входять до обов'язкового обсягу навчального навантаження викладача відповідно його посаді, встановлює кафедра. Планування робочого часу викладачів здійснюється на поточний навчальний рік і відбивається в індивідуальному робочому плані (табл. 3). Обов'язковий, мінімальний чи максимальний обсяг навчального навантаження викладача в межах його робочого часу встановлює вищий навчальний заклад з урахуванням виконання ним інших обов'язків (методичних, наукових, організаційних). За необхідності викладач може бути залучений до проведення навчальних занять поза обов'язковим обсягом навчального навантаження, визначеного індивідуальним планом, у межах свого робочого часу. Графік робочого часу викладача (табл. 4) визначається розкладом аудиторних навчальних занять і консультацій, розкладом контрольних заходів та інших видів робіт, передбачених індивідуальним планом викладача. Види і час виконання робіт визначається в порядку, установленому ВНЗ. Обсяг навчальної роботи розраховується на основі норм часу, що Є обов'язковими. Для різних видів робіт норми часу встановлені у конкретних цифрах у визначених межах з максимальним обмеженням. Конкретні норми часу визначаються з урахуванням специфіки видів діяльності й особливостей викладання навчальної дисципліни. Норми часу розраховуються, виходячи з астрономічної години (60 хв), крім таких видів роботи, як читання лекцій і проведення лабораторних, практичних і семінарських занять, де академічна година (45 хв) розраховується як астрономічна. Облік навчальної роботи викладачів здійснюється за фактичними витратами часу. Методична, наукова й організаційна робота викладачів планується в індивідуальному плані викладача на навчальний рік із конкретизацією обсягів і очікуваних результатів. Перелік основних видів методичної, наукової й організаційної роботи викладачів вищих навчальних закладів має орієнтований характер і за рішенням кафедри може уточнюватися. Таблиця З ФОРМА ІНДИВІДУАЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ ВИКЛАДАЧА ІНДИВІДУАЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН РОБОТИ ВИКЛАДАЧА На______ /_______ навчальний рік П.І.Б.___________________________________________ Вчений ступінь, вчене звання_______________________ Посада_________________________________________ 1. НАВЧАЛЬНА РОБОТА
Викладач_______________________________ (підпис) Зав. кафедрою___________________________ (підпис) Розглянуто на засіданні кафедри «»_________ 200_ р. Таблиця 4 ФОРМА ІНДИВІДУАЛЬНОГО ГРАФІКА РОБОТИ ВИКЛАДАЧА ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПЛАН-ГРАФІК РОБОТИ ВИКЛАДАЧА Закінчення табл. 4 На період відряджень, хвороби, підвищення кваліфікації (інших поважних причин) викладач звільняється від виконання усіх видів робіт, передбачених індивідуальним планом. Його навчальне на- 4-ш вантаження в цей період виконують інші викладачі кафедри за рахунок зменшення їх методичної, наукової й організаційної роботи шляхом залучення викладачів з погодинною оплатою праці. Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот... ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала... Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам... Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|