Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







РОБОЧА ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ «УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ»





Прізвище, ім'я, побатькові викладачів, які ведуть лекції та ла­бораторно-практичні заняття:

 

Усього годин Лекції Практичні заняття Самостійна та індивідуальна робота Залік Екзамен
        +


РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРА ТУРА

Лекційний курс

1. Виноградський М. Д. Управління персоналом: Навч. посібник. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 548 с.

2. Воронько О. Керівні кадри: державна політика та система управ­ління: Навч. посібник. — К.: УАДУ, 2000. — 156 с.

3. Егоршин А. П. Управление персоналом. — Н. Новгород, 2005. — 607 с.

4. Щекин Г. В. Теория и практика управления персоналом: Учеб. по­собие. — К.: МАУП, 1998. — 256 с.

Практичний курс

1. Зиновьев И. Ф., Панова Н. Н. Управление персоналом: Практ. по­собие. — Симферополь: Таврия, 1998. — 236 с.

2. Управління виробництвом: Методичні вказівки до самостійного вивчення дисципліни / Укл. В. М. Нагаєв / Харк. нац. аграр. ун-т. — Харків, 2003.— 60 с

3. Управління виробництвом: Збірник практичних завдань / Укл. В. М. Нагаєв / Харк. нац. аграр. ун-т. — Харків, 2003. — 34 с

Технічні засоби навчання

1. Епідіаскоп для демонстрації слайдів.

2. Комп'ютер для використання прикладних програм тесту­вання студентів; обробки матеріалу результатів модульно-рейтингового навчання.

3. Відеосистема для демонстрації навчальних відеофільмів і проведення ділових ігор.

Для оптимізації навчального процесу необхідно складати структурно-логічну схему узгодження дисципліни, що виклада­ється, з іншими дисциплінами. До робочої проірами бажано до­давати листок узгодження змісту цієї робочої програми з викла­дачами, які раніше викладали профільні дисципліни, а також дисципліни, які викладаються паралельно з нею.

Останнім етапом розроблення тематики і змісту курсу, що ви­кладається, є складання тематичного плану (приклад наведено нижче). Тематичний план являє собою тематику лекцій і практи­чних (семінарських) занять (табл. 2). При цьому в кожній лекції формулюються питання відповідно до кількості годин, відведе-


них на цю тему в робочій програмі. Бажано, щоб одна лекція бу­ла розрахована на дві академічні години (1 пара) і складалася з трьох тематичних питань, а семінарське заняття включало на більш п'яти проблемних питань.

Таблиця 2

ПРИКЛАД ТЕМАТИЧНОГО ПЛАНУ

З ДИСЦИПЛІНИ «КОНФЛІКТОЛОГІЯ»

(для студентів спеціальності «Менеджмент організацій»

освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр») Плани лекційних занять

 

 

Назва тематичного модуля Кількість годин
лекції практичні заняття усього
1-й модуль «Загальна теорія конфлікту» 1.1. Розвиток конфліктології як науки та на­ вчальної дисципліни 1.2. Сутність конфлікту та його структура 1.3. Види конфліктів та причини їх виникнення 1.4. Динаміка конфлікту та механізми його виникнення 2 1 2 1 1 1 3 2 3
2-й модуль «Управління конфліктами» 2. 1. Процес управління конфліктами 2.2. Управлінські рішення в конфліктних си­ туаціях 2.3. Методи та форми управління конфліктами 2.4. Профілактика конфліктів в організації 1 1 2 2 1 1 2 2 4 4
3-й модуль «Психологія і соціологія конфлікту» 3.1. Психологія особистості у конфлікті 3.2. Групові особливості виникнення конфлі­ ктів в організації 3.3. Конфлікти в суспільстві 3.4. Конфлікти у сфері управління 1 1 1 1 1 1 1 1 2 2 2 2
Усього     ЗО

Плани практичних і семінарських занять 1-й модуль «Загальна теорія конфлікту»

1. Сутність конфлікту і його причини. Ділова гра «Скарга».

2. Конфліктні ситуації. Рішення ситуаційних задач.

3. Види конфліктів. Моделювання конфліктних ситуацій.

4. Структурна модель конфлікту. Семінарське заняття.

5. Модульна контрольна робота, тестування за темою модуля.


2-й модуль «Управління конфліктами»

1. Конфліктна ситуація у первинному виробничому підрозділі. Ділова гра.

2. Формули конфліктів. Рішення ситуаційних задач.

3. Трансактний аналіз конфліктів. Рольове моделювання виро­бничих ситуацій.

4. Конфліктогени в міжасобистісній взаємодії. Тренінг.

5. Управління конфліктами. Семінарське заняття.

6. Модульна контрольна робота, тестування за темою модуля.

3-й модуль «Психологія і соціологія конфлікту»

1. Ієрархія потреб особистості за А. Маслоу. Тестування.

2. Визначення соціально-психологічного мікроклімату у коле­ктиві.

Практичне заняття.

3. Переговорний процес в організації. Ситуаційно-рольова гра.

4. Технології ефективного спілкування і раціональної поведі­нки в конфліктах. Дидактичний тренінг.

5. Конфлікт в агропромисловому підприємстві. Ділова гра.

6. Тематична дидактична гра «Брейн-ринг».

7. Модульна контрольна робота, тестування за темою модуля.

3.3. Організація аудиторної роботи зі студентами

На основі навчальної діяльності (пізнавальної, творчої, наукової, самостійної тощо) у студентів з'являється визначене ставлення до різних навчальних предметів. Щоб студенти успіш­но оволоділи знаннями, вміннями та навичками, викладачеві не­обхідно організувати навчальний процес у відповідності до су­часних принципів мотивації і потреб особистості. Основними факторами, які мотивують студентів до високопродуктивної на­вчально-творчої діяльності, є: важливість предмета для профе­сійної підготовки і усвідомлення теоретичної та практичної зна­чущості тематики занять; усвідомлення студентом найближчих і кінцевих цілей навчання; висока педагогічна майстерність викла­дання дисципліни (емоційна форма викладання навчального ма­теріалу, демонстрація викладачем перспективних напрямів роз­витку наукових ідей у певній галузі, вирішення завдань, що


створюють проблемні ситуації в структурі навчальної діяльнос­ті); особистісні взаємовідносини (антипатія чи симпатія) з викла­дачем даного предмета тощо.

Для ефективного взаєморозуміння між студентами і виклада­чем педагог повинен знати психологічну структуру студентської аудиторії. Адже кожна студентська група поділяється на нефор­мальні підгрупи за визначеними інтересами і має своїх неформа­льних лідерів. Викладачеві доцільно їх знати і вміти з ними взає­модіяти. Крім того, студент як особистість має свою психоло­гічну структуру, основними компонентами якої є спрямованість, можливості, характер, темперамент.

Психологи і викладачі-практики виділяють такі типи студен­тів: «негативісти» (все сприймають негативно); «позитивісти» (намагаються завжди підтримати викладача); «мовчуни», «все­знайки», «багатослівні». При цьому викладачеві необхідно вра­ховувати темперамент студента, його рівень загальної освіченості і вихованості, здатності до творчого пошуку та інші фактори. Відповідно до цих аспектів викладач будує свої взаємовідносини зі студентами і налагоджує аудиторну роботу. З метою удоскона­лення педагогічної майстерності викладачеві бажано вивчати фо­рми і методи проведення занять іншими лекторами, урізноманіт­нювати способи ділових контактів з аудиторією.

Викладач як організатор освітнього середовища повинен за­безпечити необхідні умови навчального процесу, щоб студенти мали можливість навчатися ритмічно і самостійно, постійно по­повнюючи свої знання. Бажано постійно вивчати потреби студе­нтів, їх прагнення і мотиви діяльності. Вивчати громадську дум­ку в процесі проведення аудиторних занять можна такими способами: спостереження (помічати схвальні репліки, відгуки, негативні емоції, відволікання від занять, наявність запитань сту­дентів); анкетування (рекомендується проводити на початку, усередині та після закінчення курсу). При цьому доцільно визна­чити погляди студентів за такими питаннями: відповідність на­вчального матеріалу тематиці курсу; значущість дисципліни у фаховій підготовці; характер викладання матеріалу (логіка, темп, емоційність, визначення головних питань); загальна характерис­тика особистості викладача (ерудиція, доброзичливість, культура мовлення тощо).

Навчальний процес у вищих навчальних закладах здійснюєть­ся в таких формах: навчальні заняття; самостійна робота; практи­чна підготовка; контрольні заходи. Основними видами навчаль­них занять у вищому навчальному закладі є: лекції, практичні і


семінарські заняття, індивідуальні заняття, консультації. Інші ви­ди навчальних занять визначаються залежно від цілей і змісту навчання у порядку, встановленому вищим навчальним закладом. Законом України «Про вищу освіту» (ст. 50) передбачається ві­льний вибір методів та засобів навчання в межах затверджених навчальних планів.

3.4. Організація праці викладача

Робочий час викладачів вищих навчальних закладів III—IV рівнів акредитації відповідно до «Положення про органі­зацію навчального процесу у вищих навчальних закладах», за­твердженого наказом Міністерства освіти і науки України (№ 161 від 2 червня 1993 p.), визначається обсягом їх навчальної, мето­дичної, наукової й організаційної роботи.

Обсяг навчальних занять, доручених для проведення конкрет­ному викладачеві, виражений в облікових (академічних) годинах, становить навчальне навантаження викладача. Згідно Закону України «Про вищу освіту» (ст. 49), максимальне навчальне на­вантаження науково-педагогічних працівників не може переви­щувати 900 годин на навчальний рік при середньотижневому на­вантаженні 30 год. Види навчальних занять, що входять до навчального навантаження науково-педагогічного працівника відповідно до його посади, встановлює вищий навчальний заклад в індивідуальному плані викладача.

Види навчальних занять, що входять до обов'язкового обсягу навчального навантаження викладача відповідно його посаді, встановлює кафедра. Планування робочого часу викладачів здій­снюється на поточний навчальний рік і відбивається в індивідуа­льному робочому плані (табл. 3).

Обов'язковий, мінімальний чи максимальний обсяг навчального навантаження викладача в межах його робочого часу встановлює вищий навчальний заклад з урахуванням виконання ним інших обов'язків (методичних, наукових, організаційних). За необхідності викладач може бути залучений до проведення навчальних занять поза обов'язковим обсягом навчального навантаження, визначеного індивідуальним планом, у межах свого робочого часу.

Графік робочого часу викладача (табл. 4) визначається роз­кладом аудиторних навчальних занять і консультацій, розкладом контрольних заходів та інших видів робіт, передбачених індиві­дуальним планом викладача. Види і час виконання робіт визнача­ється в порядку, установленому ВНЗ.


Обсяг навчальної роботи розраховується на основі норм часу, що Є обов'язковими. Для різних видів робіт норми часу встановлені у конкретних цифрах у визначених межах з максимальним обмежен­ням. Конкретні норми часу визначаються з урахуванням специфіки видів діяльності й особливостей викладання навчальної дисципліни.

Норми часу розраховуються, виходячи з астрономічної години (60 хв), крім таких видів роботи, як читання лекцій і проведення лабораторних, практичних і семінарських занять, де академічна година (45 хв) розраховується як астрономічна. Облік навчальної роботи викладачів здійснюється за фактичними витратами часу.

Методична, наукова й організаційна робота викладачів плану­ється в індивідуальному плані викладача на навчальний рік із конкретизацією обсягів і очікуваних результатів. Перелік основ­них видів методичної, наукової й організаційної роботи виклада­чів вищих навчальних закладів має орієнтований характер і за рішенням кафедри може уточнюватися.

Таблиця З

ФОРМА ІНДИВІДУАЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ ВИКЛАДАЧА

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН РОБОТИ ВИКЛАДАЧА

На______ /_______ навчальний рік

П.І.Б.___________________________________________

Вчений ступінь, вчене звання_______________________

Посада_________________________________________


 

1. НАВЧАЛЬНА РОБОТА


Викладач_______________________________ (підпис)

Зав. кафедрою___________________________ (підпис)

Розглянуто на засіданні кафедри «»_________ 200_ р.

Таблиця 4


 

ФОРМА ІНДИВІДУАЛЬНОГО ГРАФІКА РОБОТИ ВИКЛАДАЧА ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПЛАН-ГРАФІК РОБОТИ ВИКЛАДАЧА


Закінчення табл. 4

На період відряджень, хвороби, підвищення кваліфікації (інших поважних причин) викладач звільняється від виконання усіх видів робіт, передбачених індивідуальним планом. Його навчальне на-


4



вантаження в цей період виконують інші викладачі кафедри за ра­хунок зменшення їх методичної, наукової й організаційної роботи шляхом залучення викладачів з погодинною оплатою праці.







Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.