|
Аналіз збірки П. Ребра «Козацькі жарти»Кращу частину гумору і сатири П.Ребра становлять "Козацькі жарти" у семи книгах, присвячені 500-річчю запорозького козацтва, в яких з допомогою розмаїтих засобів передаються історія нашого народу, побут і звичаї запорозьких козаків, змальовуються риси українського національного характеру. Козацький гумор П.Ребра має широкі тематичні обрії. Показовим у цьому плані є розділ "Порохівниця" з першої книги жартів. Автор звертається до історичного минулого свого народу і намагається в гумористичній формі передати атмосферу, яка панувала серед козаків, розповідає про веселі пригоди, фантастичні бувальщини. Герої "Козацьких жартів" - здебільшого прості козаки і селяни-трударі, а також козацька старшина, державні діячі, дипломати. Творчість П.Ребра охоплює найрізноманітніші моменти з життя запорожців-січовиків. У його гуморі і сатирі приваблює вільно пульсуюча винахідливість у викладі гумористичних ситуацій, змалюванні образів-персонажів. "Козацькі жарти" можна розглядати як своєрідну спробу реалізації авторської концепції гумору і сатири. Багато уваги приділяє П.Ребро темі рідної мови, конкретніше – ставленню козаків до української мови. Щоб найточніше передати епоху, письменник добирає і відповідну тій історичній добі лексику, як, наприклад, "сотник", "джура", "бусурман", "кошовий", "лях", "ясновельможний пан", "шляхтич", "гетьман", "оковита" та ін. Козацькі пригоди, історії змальовані засобами образно-естетичного перетворення семантики слів, що збуджує уяву читача, викликаючи відповідні емоції. Для посилення козацького колориту та емоційно-експресивного забарвлення П.Ребро використовує козацькі прізвища, як-от: Задерихвіст, Давимуха, Свербигуз, Сивуха, Непийпиво, Пришийкобиліхвіст, Тягнирядно, Голопупенко, Которийгепнувсязконя, які вже самі собою викликають посмішку. Пильне око поета-сатирика тонко підмічає контрасти у нашому сьогоденні, з його конфліктами, протистояння, зіткнення протилежних начал у житті. Творчий доробок митця в гуморі і сатирі приваблює розмаїттям тематики, жанрів і засобів комізму, іронії, жарту, дотепу, гротеску, шаржу, пародіювання. Свої творчі пошуки поет намагається спрямувати не тільки на художнє осмислення проблем, що в той чи інший момент набували актуальності у суспільстві, не тільки на викриття вад, осуд негараздів, а й на ефективне застосування жартівливо-усмішливої, іронічної та сатиричної тональності, на розширення жанрових рамок гумору, який у нього набуває оригінальних рис, часом полярних поглядів, думок, етичних принципів. Автор роботи приходить до висновку, що своїми злободенними фейлетонами П.Ребро підносить критичний пафос сатири, а її сила при цьому виявляється у правдивості, художній конкретності й узагальненості, потужному заряді сміху. Порушуючи типово-сучасні проблеми загальнолюдського, філософського змісту, сатира, своєрідно фокусуючи своє вістря, найбільше працює на перспективу, на майбутнє. Розгляд жанрово-стильового арсеналу гумористично-сатиричної поезії П.Ребра показує, що в її набутку знаходимо художньо досконалі зразки гуморесок, байок, фейлетонів, анекдотів, жартів, пародій, епітафій, епіграм і навіть сатиричної поеми, які під пером митця ставали індивідуально-забарвленими, самобутніми художніми творами. Мова гумору і сатири П.Ребра експресивна, митець активно застосовує народне просторіччя, термінологію і фразеологію тих, кого він зображує, тим самим домагаючись правдивого зображення сутності їх діянь. Заглиблення у поетику творів, які складають гумористично-сатиричний доробок П.Ребра, доводить, що в них переважають прямі зображально-виражальні засоби, хоч справжній сміх створюється тільки тоді, коли митець обирає ті теми, які знає достеменно і коли в основу гумористичного твору покладена дійсна комічна ситуація, коли йому вдається влучно дібрати форму розв'язання того чи іншого конфлікту чи проблеми. У дисертації висвітлюється пафосна специфіка гумору і сатири і зокрема, зазначається, що у більшості творів гумору і сатири П.Ребра, як і в його ліриці, переважає публіцистичний струмінь, хоч невід'ємною рисою їх є і ліризм.
Аналіз оповідання Хвильового «Мати» Жінці-матері присвячено багато літературних творів різних жанрів, і не буде помилковою думка, що цей образ є наскрізним. Еволюція образу відтворює ті соціально-політичні зміни, що відбуваються у світі, надає йому філософського звучання. Аналіз Тютюнника «Завязь» Григір Тютюнник теж писав про любов, але якось особливо, неповторно і щиро, невіддільно від правди життя. Під його пером зав'язь перших юнацьких почуттів розпускається і переростає у справжнє кохання. Уже від самої назви оповідання «Зав'язь» віє чимось свіжим, весняним, багатообіцяючим. Приваблює й манера оповіді від першої особи. Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам... Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все... Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем... ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала... Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:
|