Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Глобалізація міжнародних фінансових ринків





Минув час, коли потоки капіталів виконували тільки допоміжну функцію у розвитку світової економіки. Нині вони перетворилися на ключовий фактор: приплив капіталів до певної країни (і великою мірою його структури) може відіграти вирішальну роль у стимулюванні економічною зростання. У протилежному випадку відплив капіталу з країни обмежує розвиток національної економіки, а в комбінації з негативними внутрішньоскономічними процесами може призвести до несприятливих тенденцій.

Низка політичних, технологічних та еволюційних подій у фінансовому секторі світової економіки безпосередньо сприяли зростанню міжнародної мобільності фінансового капіталу. Найбільш істотним аспектом процесу розширення масштабів фінансового сектора та його комплексності виступає тенденція до збільшення рівня відволікання від реальної економіки коштів, які безпосередньо не інвестуються у продуктивну діяльність. Революційні зміни в інформаційних технологіях зв'язку суттєво змінили індустрію фінансових послуг в усьому світі. Наприклад, комп'ютерні мережі надають інвесторам можливість доступу до інформації про ціни на активи фірм у реальному режимі часу. До того ж підвищена продуктивність комп'ютера дозволяє швидко обчислити кореляції між цінами на активи та іншими показниками. Розвиток технологій зв'язку дає змогу інвесторам ефективніше шукати сфери вкладання капіталу. Нові технології поглиблюють контроль за внутрішніми і зовнішніми міжнародними потоками капіталу. Все це означає, що лібералізація ринків довготермінового позичкового капіталу, збільшення обсягу та зростання мінливості міжнародних потоків капіталу є дієвим і певною мірою незворотним процесом глобалізації з майбутніми наслідками для світового господарства в цілому.

Додамо, що швидкий розвиток телекомунікацій, комп'ютерних технологій, технологій збереження даних і опрацювання інформації дає змогу фірмам із допомогою деривативів і свопів виступати на ринку з новими фінансовими інструментами для створення попиту там, де він раніше був відсутній. Це своєю чергою сприяє зростанню обсягів капіталу, спроможного здійснювати транскордонні операції. Такі організаційні передумови, як створення фінансових фірм, що надають клієнтам широкий набір фінансових послуг, суттєво змінюють внутрішню структуру фінансових ринків. Крім того, за допомогою безлічі нових фінансових інструментів (валютні свопи, хеджингові та ф'ючерсні механізми, ринкові цінні папери й різні форми зобов'язань) власники фінансових активів, принаймні теоретично, здатні розподіляти ризик між окремими ринками.

Ця ситуація безпосередньо пов'язується з виникненням такого явища, як віртуальні гроші. Такі гроші, зосереджені на міжнародних фінансових ринках, мають слабкий зв'язок із торгівлею Інвестиціями або зі споживанням і не можуть виконувати жодної з перелічених економічних функцій. Проте віртуальні гроші виступають потужними важелями впливу на національну урядову політику, особливо на таку, що занадто покладається на короткотермінові закордонні запозиченим.

Поняття глобалізації у власне економічному трактуванні точніше за все варто віднести <)о процесу нагромадження структурних зрушень і поетапного формування органічно цілісного і взаємозалежного всесвітнього господарства, окремі ланки якого органічно переплетені та безупинно зміцнюються фінансово-економічними, виробничо-технічними, інформаційними та іншими зв'язками.

Сферами економічної глобалізації виступають:

• міжнародна торгівля товарами, послугами, технологіями;

• міжнародний рух факторів виробництва: прямі інвестиції в основний капітал, носіями яких виступають ТНК; робоча сила (праця), що набуває дедалі більш інтернаціонального характеру. У сукупності, поєднуючись із фінансовими потоками, вони утворюють міжнародне виробництво;

• міжнародні фінансові операції: валютні операції; позики і кредити; цінні папери (акції, облігації та інші боргові зобов'язання).

Глобалізація фінансових відносин (фінансова глобалізація) як складова загальноекономічного глобалізаційного процесу являє собою процес руху до світового економічного та фінансового простору, що зумовлює зниження державних бар'єрів на шляху потоків капіталу і фінансових послуг, зростання ролі наднаціональних фінансових інституцій у регулюванні як світової, так і національної економіки окремих країн.

Як писав відомий російський науковець Ю. Осипов: «І це не казки — достатньо уважніше подивитися на сучасне "світове" господарство, аби помітити, що воно давно вже не та економіка, якої навчають в університетах, а саме економіка під грошовою владою грошей, а з урахуванням, що працюючі гроші — суть фінанси, то вже не зовсім економіка, а фінансова економіка, або, для стислості, фінансономіка чи фінансоміка».

Американський дослідник Р. Браянт зазначав, що фінансова діяльність розширилася завдяки розвиткові трансферів у реальному секторі та внаслідок змін у регулюванні, оподатковуванні та контролі. Водночас, не вдаючись до спроб виділення головного чинника такого процесу через ненадійність наявних даних, він обстоює провідну роль фінансового сектора серед інших факторів, що належать до реальної економіки.

Основними чинниками глобалізації світових фінансів є, по-перше, інтернаціоналізація господарського життя, по-друге, поширення науково-технічних досягнень, по-третє, лібералізація міжнародних валютно-кредитних відносин та фінансових ринків, по-четверте, зростання інтеграції національних ринків грошей та капіталу.

З-поміж об'єктивних характерних рис процесу глобалізації фінансових ринків економічна теорія виділяє такі:

• міжнародні фінансові ринки дають змогу спрямовувати світові заощадження до місць їх найбільш продуктивного використання, незалежно від географічного розташування;

• виробники, здатні інвестувати у фінансові ринки, можуть наважитись на більш прибуткові, але й більш ризиковані інвестиції, підносячи середній рівень економічного зростання. У цьому випадку зростання добробуту може бути значним;

• постають можливості отримання стабілізувального кредиту ззовні в умовах тимчасового економічного спаду або стихійного лиха;

• країни з незначним державним бюджетом можуть позичити фінансові кошти і таким чином сприяти економічному зростанню, не вдаючись до різкого збільшення податків;

• необмежений доступ до міжнародних фінансів спонукає уряди до проведення більш обґрунтованої політики, наприклад щодо запобігання надмірного зовнішнього запозичення або незваженого регулювання у банківській сфері. Побоювання таких негативних наслідків, як відплив капіталів і зростання відсоткових ставок, робить таку нерозсудливу поведінку менш привабливою. Економічним підґрунтям глобалізації, в тому числі у сфері фінансів, є міжнародний поділ праці, кооперація, зниження імпортних тарифів, транспортних витрат, розвиток телекомунікацій, удосконалення технологій фінансових операцій, загальне зростання світового виробництва тощо. У сучасних умовах фінансово-економічна інформація передається практично миттєво. Якщо в якомусь куточку світу відбувається істотна зміна на ринку, це стає відомо відразу ж в усьому світі. Це, зокрема, стосується подій на фондових біржах, валютних і товарних ринках, а також наукових відкриттів та їх впровадження. Організаційною основою фінансової глобалізації є зросла фінансова міць транснаціональних корпорацій. ТНК мають у розпорядженні фінансові ресурси, що перевищують державні бюджети багатьох країн, контролюють до 40 % світового промислового виробництва у світі та понад 50 % міжнародної торгівлі. Крім ТНК, інфраструктуру фінансової глобалізації складають міжнародні фінансові організації, головними і яких є МВФ і Світовий банк.

Глобалізація фінансових ринків — це найскладніший і найбільш просунутий у плані інтернаціоналізації процес, який є наслідком поглиблення фінансових зв'язків країн, лібералізації інвестиційних потоків, створення транснаціональних фінансових груп. За темпами приросту обсяг позик на міжнародному ринку капіталу в попередні 10—15 років перевищив на 60 % обсяг зовнішньої торгівлі та на 130 % — валовий світовий продукт.







Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.