Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Тема 1. Економічна теорія як сучасна наука





Тема 1. Економічна теорія як сучасна наука

Еволюція уявлень про предмет сучасної економічної теорії.

Основні функції економічної теорії.

Основні напрями та течії сучасної економічної теорії.

 

Реферати:

 

1. Предметна сфера сучасної економічної теорії.

2. Екологічна парадигма сучасної аналітичної економії.

3. Інституціоналізм в сучасній економічній теорії.

4. Бігевіористська економічна теорія.

5. Еколого-економічне відкриття С. Подолинського.

6. Є. Слуцький – видатний економіст світового масштабу.

7. Внесок М. Туган-Барановського у світову економічну науку.

 

Література:

Галушка З. Модель людини у сучасній економічній теорії. // Економічна теорія. – 2012. - №4. – С. 49–55.

Гальчинський А. Економічний розвиток: методологія основної парадигми // Економіка України. – 2012. - №5. – С. 4–17.

Єщенко П., Арсеєнко А. Пошук нової парадигми розвитку економіки – категоріальний імператив часу // Економічна теорія. – 2012. - №4. – С. 5–18.

Сидорович О.В. Економічна теорія – основа економічної стратегії держави // Економічна теорія. – 2010. - №1. – С. 5–17.

Туниця Ю.Ю., Семенюк Е.П., Туниця Т.Ю. екологізація економіки: теоретико-методологічний аспект // Економічна теорія. – 2011. - №2. – С. 5–15.

Чухно А. Інституціоналізм: теорія, методологія, значення // Економіка України. – 2008. - №6. – С. 4–13.

Чухно А. Предмет економічної теорії // Економічна теорія. – 2009. - №2. – С. 5–15.

Чухно А. Актуальні проблеми розвитку економічної теорії на сучасному етапі // Економіка України. – 2009. - №4. – С. 14–28.

Чухно А. Модернізація економіки та економічна теорія // Економіка України. – 2012. - №10. – С. 24–33.

Економічна теорія та економічна політика.

3. Економічна політика

прикладна економічна наука

констатує економічну поведінку нормативна ЕТ

чи її наслідки або діє на них

2.Принципи або теорії

економічна теорія виявляє

загальні принципи

економічної поведінки

       
 
   
 


індукція дедукція

1.Факти позитивна ЕТ

описова (емпірична) економічна наука

займається збиранням фактів,

які стосуються конкретної проблеми

або певного аспекту економіки,

і зіставленням гіпотез з фактами

для підтвердження теорії

 

Рис. Структура економічного знання (етапи економічних досліджень)

Економічна теорія грунтується на фактах.

Першим джерелом економічного знання є спостереження (живе споглядання економічних явищ) і вивчення даних економічної історії. Так виявляють і нагромаджують факти про явища та процеси економічного життя суспільства. Основну масу фактів (економічної інформації) дає статистика. Нерідко використовують дані бухгалтерського обліку, соціологічних обстежень.

Однак, спостереження та опис – це тільки підготовча робота. Унаслідок збирання та систематизації фактів економічна дійсність стає відомою, але ще непізнанною.

Збирання фактів називають описовою (емпіричною) економічною наукою.

Для пізнання ж взаємозалежності економічних явищ, виведення законів, теорій, принципів потрібний економічний аналіз.

Економічний аналіз передбачає систематизацію, тлумачення й узагальнення фактів. У процесі економічного аналізу формулюють економічні поняття й категорії, принципи, виводять теорії та закони.

Економічний аналіз можливий двома шляхами: рухаючись від фактів до теорії, від часткового до загального (індуктивний метод) та від теорії до фактів через формулювання гіпотез на основі умовиводів, випадкових спостережень, логіки чи інтуїції (дедуктивний метод).

Отже, логіка економічного аналізу така: спочатку збирають, описують і систематизують факти, а потім розробляють гіпотези з проблем функціонування тієї чи іншої галузі економіки. На цій підставі виводять принципи або формулюють економічні теорії. Принципи і теорії – це змістовні узагальнення, що грунтуються на аналізі фактів. Однак, і факти слід постійно перевіряти на правильність уже визначених принципів.

Нарешті, теорії та принципи є неодмінною передумовою розроблення економічної політики, спрямованої на розв’язання певних економічних проблем. Це, так звана, прикладна економічна наука або економічна політика.

Вироблення економічної політики на засадах економічної теорії передбачає:

- чітке визначення мети, якої бажано досягти;

- аналіз можливих наслідків розроблених заходів, спрямованих на досягнення поставленої мети;

- оцінку ефективності обраних економічних заходів (завдяки цій оцінці можна вдосконалювати інструментарій економічної політики).

Для умов розвинутої ринкової економіки економічна теорія виробила і пропонує такі традиційні цілі:

1). Економічне зростання.

Потрібно забезпечити виробництво більшої кількості високоякісних товарів і послуг, що дає змогу досягти вищого рівня життя.

2). Повна зайнятість.

Відповідну роботу треба надати всім, хто бажає і здатний працювати.

3). Економічна ефективність.

Потрібно за мінімальних витрат одержати максимальну віддачу від обмежених виробничих ресурсів, що перебувають у розпорядженні суспільства.

4). Досягнення рівноваги між економікою та природним середовищем –економічне зростання не повинно погіршувати стан довкілля, повинно забезпечувати належний рівень життя сучасного та майбутніх поколінь;

5). Стабільний рівень цін.

Потрібно уникати значного підвищення або зниження загального рівня цін, тобто інфляції та дефляції.

6). Економічна свобода.

Керівники підприємств, працівники і споживачі мають користуватися високим ступенем свободи в економічній діяльності.

7). Справедливий розподіл доходів.

Жодна група громадян не повинна злидарювати, коли інші надмірно розкошують.

8). Економічна захищеність.

Треба забезпечити гідне існування хронічно хворих, непрацездатних, недієздатних, літніх і всіх тих людей, хто неспроможний заробити принаймні мінімального доходу.

9). Торговельний баланс.

Кожна країна має підтримувати раціональний баланс міжнародної торгівлі та міжнародних фінансових операцій.

Деякі цілі доповнюють одна одну, оскільки з досягненням однієї можна досягти й інших. Наприклад, 2 і 7,8 (досягнення повної зайнятості означає ліквідацію головної причини низьких доходів та економічної незахищеності) або 1 і 7.

Інші цілі можуть суперечити одна одній або й бути взаємно неприйнятними. Наприклад, 1 і 7 (вирівнювання доходів може послабити стимули до праці й підприємницького ризику і тим сповільнити економічне зростання); 1 і 8 (в Радянському Союзі не було безробітних). У цьому випадку суспільство змушене визначити пріоритети у виконанні завдань, які воно ставить перед собою.

 

4). Світоглядно-виховна функціяполягає у формуванні у громадян сучасного економічного мислення та економічної культури. Економічне мислення –це сукупність поглядів, уявлень та суджень людини про реальну економічну дійсність, які визначають її господарську поведінку. Економічна теорія, як частина вчення про суспільство, розкриває місце економіки у суспільному житті, дає цілісну картину розвитку національної та світової економіки, тенденції їх розвитку. Вона формує економічну культуру, головні риси якої ощадливість, дисциплінованість, фаховість, економне господарювання, відповідальність за результати своєї праці та ін. Вона виховує усвідомлення того, що досягти професійних успіхів і високого життєвого рівня можна лише оволодівши глибокими знаннями, в результаті наполегливої праці, прийнятті обґрунтованих рішень і здатності брати на себе відповідальність за свої господарські дії.

Сьогодні в Україні актуальними завданнями економічної теорії є виявлення шляхів економічного зростання та забезпечення його сталості, обґрунтування політики структурної перебудови, екологізації економічної діяльності. Дуже важливим є також забезпечення розвитку та ефективного функціонування ринкової інфраструктури, механізмів регулювання, зайнятість, захист інтересів споживача і національних економічних інтересів в цілому, інтеграція у світові господарські зв’язки тощо. Щоб виконувати всі ці завдання економічна теорія має сама постійно розвиватись і вдосконалюватись, тобто працювати не лише на господарську практику, але й сама на себе, осмислюючи реальну економічну дійсність.

Філософія економічної науки

Економісти мають різні філософські погляди на світ економіки і цим визначені їхні рекомендації щодо його поліпшення.

Можна виокремити три філософські концепції:

- класична (ліберальна)

- кейнсіанська

- марксистська.

Вони відрізняються між собою різним баченням того, як можна побудувати ефективну і стабільну економічну систему. Основними елементами такої побудови є:

- тип і форма власності

- спосіб досягнення рівноваги (збалансованості) економіки

- спосіб розподілу виготовлених життєвих благ.

1). Класична концепція (нині – лібералізм). А.Сміт, Д. Рікардо.

- основний постулат – тільки приватна власність ефективна;

- ринок є природною умовою функціонування і розвитку економіки, він створює найліпші умови для економічного зростання;

- ринковий механізм – єдиний ефективний засіб, який забезпечує регулювання економіки, її збалансованість иа стабільність;

- державне втручання в економіку повинно бути мінімальним (порушення економічної рівноваги і зниження ефективності зумовлене не хибами ринкового механізму, а втручанням держави в економіку):

Ø н-д, державне регулювання політики цін та заробітної плати посилює їхню негнучкість, що блокує діяльність ринку, тобто порушує механізм передавання інформації;

Ø централізоване державне регулювання є бюрократичним, неефективним, воно гальмує індивідуальну ініціативу і порушує свободу людини.

- ефективністю економіки не можна жертвувати заради рівності людей:

Ø ринковий механізм забезпечує справедливий розподіл доходів;

Ø нерівність у розподілі є неодмінною умовою ефективної економіки, оскільки стимулює людей до напруженої праці;

Ø навпаки ж, рівність у доходах підриває економічні стимули до праці, а, отже, зменшує обсяг національного виробництва;

Ø виступають проти перерозподілу доходів через податки і трансфери біднішим родинам;

Ø найбільше, що суспільство може зробити у сфері перерозподілу доходів – це пенсії для людей похилого віку та допомога безробітним.

2). Кейнсіанська концепція. Дж.М. Кейнс “Загальна теорія зайнятості, процента і грошей” (1936).

- виступав за змішану економіку, у якій є місце різним формам власності (хоча приватна власність і є високоефективною, однак й інші форми власності, у т.ч. державна, можуть бути також ефективними);

- заперечував наявність у ринковій системі автоматичного механізму, який би забезпечував збалансованість, стабільність і повну зайнятість ресурсів;

- обгрунтував неминучість державного регулювання економіки (основна рекомендація урядові – збільшувати державні видатки, що збільшить виробництво і поверне безробітних на робочі місця);

- кейнсіанство грунтується на тому, що національне виробництво й рівень зайнятості визначаються сукупним попитом (якщо він недостатній, то обсяг національного виробництва зменшується, а зайнятість знижується), тому для збільшення сукупного попиту треба перерозподіляти доходи в інтересах бідніших соціальних груп; це стимулюватиме сукупний попит, а, отже, й національне виробництво.

3). Марксистська концепція.

- ринкова економіка та й інші, що грунтуються на приватній власності, неефективні, є втіленням хаосу і нерівності;

- приватна власність – результат експлуатації найманої праці;

- ринковий механізмнеспроможний забезпечити збалансованість національної економіки, він генерує економічні цикли і кризи;

- державна власністьоснова справедливого ладу;

- через централізоване державне планування можна створити найефективнішу економічну систему (на найвищому рівні координації економіки ухвалюють план розвитку народного господарства, а також те, які блага і для кого виробляти; цей план передають і деталізують по щаблях ієрархічної державної драбини на нижчі рівні аж до окремих підприємств);

- виступають за зрівняльний характер розподілу та економічну рівність людей (усі люди повинні мати однаковий рівень споживання).

 

ДО ПИТАННЯ ПРО СУЧАСНЕ РОЗУМІННЯ

ПРЕДМЕТА ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ

Як відомо, у методології будь-якого наукового дослідження важливе значення належить фундаментальним категоріям об’єкта і предмета. Об’єкт відноситься до царини онтології, буття, а предмет – до гносеології, сфери пізнання. Зосереджуючись на взаємозв’язку між об’єктом і предметом економічної теорії, науковці наголошують на декількох важливих моментах.

Економічна наука одержує свою частину спільного для всіх суспільних наук об’єкта – суспільства чи суспільної життєдіяльності – економічну діяльність.

Принципова особливість економічної теорії, на відміну від природничих наук, – об’єкт (економіки) стрімко змінюється в часі... Таким чином, осягнення, осмислення внутрішніх зв’язків і процесів істотно ускладнюється в економічній теорії через еволюцію й особливості об’єкта”.

Академік НАН України А.Чухно підкреслює, що унаслідок безперервних змін та розвитку об’єкта дослідження (економіки) предмет дослідження вочевидь не може бути сталим і незмінним; економічна теорія має враховувати зміни об’єкта дослідження і визначати відповідний предмет, щоб поглибити взаємодію економіки та економічної теорії, посилити проникнення теорії в сутність економічної системи.

А.Гриценко зазначає, що економічна теорія як така з’являється у період виникнення індустріальної економіки та ринкової системи господарювання, оскільки саме на цьому етапі розвитку суспільства економічна діяльність відокремлюється від інших видів суспільної життєдіяльності в особливу сферу, і визначає “власний предмет політичної економії як історично першої, базової, загальної основи економічної теорії – економічні відносини між людьми”.

Простежмо далі, як визначали предмет своєї науки основні школи економічної думки.

В.Базилевич коротко узагальнює визначення предмета економічної теорії меркантилістами, фізіократами та класичною політичною економією як науки про створення, примноження і розподіл багатства нації. А.Чухно конкретизує саме розуміння багатства, наголошуючи на ключових відмінностях між згаданими школами: меркантилісти бачили багатство суспільства на поверхні, у сфері обігу, у вигляді грошей (золота і срібла); фізіократи довели, що суспільне багатство створюється не у сфері обігу, а у сфері (сільськогосподарського) виробництва; класики обґрунтували визначальну роль матеріального виробництва, а предметом їхнього дослідження стало збільшення багатства суспільства.

Марксистська політична економія визначила предметом свого дослідження виробничі відносини і закони, що управляють виробництвом, розподілом, обміном та споживанням благ на різних етапах розвитку людського суспільства.

А.Чухно підкреслює, що неокласична теорія, поряд із успадкованими від класиків об’єктивними уявленнями, розвинула суб’єктивно-психологічні методи економічного аналізу, приділяючи значну увагу людині, її психології, мотивам діяльності та економічної поведінки.

У першій половині ХІХ ст. сама економічна наука вважалася дослідженням “природи і причин багатства народів” (Сміт), “законів, що регулюють розподіл продуктів землі” (Рікардо) і “законів руху капіталізму” (Маркс). Однак після 1870 р. її почали вважати наукою, що аналізує “людську поведінку як взаємозв’язок між поставленими цілями й обмеженими засобами, що мають альтернативне застосування”. Після двох століть зацікавлення збільшенням ресурсів і зростанням потреб, починаючи від 1870 р., економічна наука стала в основному дослідженням принципів, які управляють ефективним розмішенням ресурсів, коли ресурси і потреби задано.

Сьогодні багато економістів наголошують на важливих змінах щодо розширення предмету економічної теорії, спричинених розвитком інституційних підходів. Скажімо, А.Гриценко зазначає, що інституціоналізм став сполучною ланкою між маржиналізмом та трудовою теорією вартості у межах класичного напряму, між класичним (неокласичним) напрямом загалом і кейнсіанством, а також між мікро- та макроекономікою. А.Чухно визначає предметом інституціоналізму “інститути, які мають місце в економіці, соціальній сфері, сфері права, релігії тощо”.

Розширення предметної галузі економічної науки відбувається у різний спосіб: від розгалуження традиційної економічної проблематики до вторгнення економічного аналізу у нетрадиційні і навіть неекономічні сфери.

Економічна теорія сьогодні, подібно до природничих наук, використовує методологію, що забезпечує можливість одержання результатів, які допускають спростування і перевіряє їх за допомогою ґрунтовних статистичних методів. Економічна теорія наголошує на трьох основних чинниках, які принципово відрізняють її від інших суспільних наук. По-перше, економісти використовують у своїх моделях раціональних індивідів, поведінка яких підлягає принципу максимізації. По-друге, економічні моделі будуються з строгим усвідомленням важливості стану рівноваги як невід’ємної частини будь-якої теорії. По-третє, зосередження уваги на понятті ефективності спонукає економістів ставити запитання, які ігнорують інші суспільні науки.

Деталізуймо дещо три згадані моменти. Принцип максимізації (корисності, прибутку чи ще чого-небудь) за чинних обмежень є фундаментальною складовою практично будь-якої теорії. Навіть за наявності недосконалої інформації, трансакційних витрат чи інших чинників, що ускладнюють аналіз, поведінка індивідів в економічних моделях ніколи не визначається силами, що лежать поза їхнім контролем. Наголос на максимізації виявляється особливо важливим з огляду на те, що це дає змогу робити прогнози щодо нових ситуацій – передбачити зміни поведінки у відповідь на той чи інший стимул. Справді, максимум функції є чітким і зрозумілим поняттям, на відміну від інших правил, особливо, якщо вони змінюються залежно від ситуації.

Як і в природничих науках, центральним поняттям економічної теорії є рівновага. Моделювання поведінки окремих економічних агентів доповнюється вивченням наслідків їх взаємодії; саме інтерес до стану рівноваги самого по собі відрізняє економіку від інших суспільних наук.

Значною мірою економічна теорія керується тезою про важливість ефективності. Ідея “невидимої руки” А.Сміта у ХХ столітті набула більш формалізованого вигляду у формі твердження про ефективність конкурентної рівноваги. Саме поєднання понять ефективності та рівноваги не дозволяє економістам задовольнятися частковими і напівправдивими відповідями. Уявлення про те, що ефективність є природним результатом, спричиняє появу все нових запитань і спонукає до поглиблення аналізу.

Очевидно, що значна частина пострадянських економістів природним чином розуміє під економічною наукою щось справді достатньо далеке від щойно описаного.

Підсумовуючи, можна сказати, що наукова спільнота вчених-економістів сьогодні достатньо далека від єдиного розуміння предмета економічної науки.

Значна більшість західних вчених не приділяє надто пильної уваги методологічним проблемам розвитку економічної теорії у тому розумінні, яке вкладають пострадянські економісти. Радше, на нинішньому етапі розвитку західної економічної науки, наголос робиться вже на дещо інших аспектах – можливості одержання спростовних результатів, які перевіряються за допомогою статистичних методів. Щодо предмета економічної теорії, то у більшості підручників провідних американських авторів акцентується на ефективному використанні обмежених ресурсів для задоволення потреб суспільства.

У пострадянській економічній теорії ситуація помітно інша. Перехід від постмарксистської економічної науки до модерної економічної теорії вочевидь ще не завершено. Як наслідок, спостерігається значне розмаїття думок і підходів; предметом економічної науки різні автори визначають виробничі відносини, інститути, ефективне використання ресурсів або намагаються синтезувати декілька різних варіантів у єдине ціле.

 

 

 

Тема 1. Економічна теорія як сучасна наука







ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2023 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.