Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Предмет економічної теорії та її основні складники.





Будь-яке людське суспільство потребує виробництва засобів для підтримки свого існування, оскільки природа не дає більшості потрібних людям благ у готовому вигляді. Тому у повсякденному житті люди мусять виробляти необхідні їм товари і послуги, купувати і продавати їх, отримувати грошові доходи, розподіляти їх, формувати особисті, сімейні та державні бюджети, відкладати та використовувати заощадження. Нікого не залишають байдужими зміни цін і інфляційні процеси. Рівень життя людей багато в чому залежить від стану справ на біржах, валютних курсів та процентних ставок. Всі ці різноманітні явища і утворюють економічне життя суспільства.

Але люди не тільки приймають участь в економічних відносинах безпосередньо, але й направляють свої зусилля на те, щоб зрозуміти природу цих відносин і закони їх розвитку. Тому і виникла особлива наука – економічна теорія. Вона відноситься до суспільних наук, оскільки економічні явища здійснюються за посередництва суспільних відносин між людьми.

У всіх суспільних науках визначення їх предмету є складною проблемою. Не виключенням є і економічна теорія, оскільки економічна діяльність людини є дуже складною, багатогранною та динамічною. А тому і предмет економічної теорії надзвичайно складний і багатогранний. Цим пояснюється неможливість короткого і всеохоплюючого визначення предмета, яке було б придатне для всіх етапів розвитку людського суспільства і задовольняло всіх дослідників. Економічна теорія, вивчаючи реальні економічні процеси, сама перебуває у постійному пошуку і розвитку, предмет її дослідження постійно змінюється і уточнюється. Тому у науковій і науково-методичній літературі немає єдиного визначення предмета економічної теорії. Кожен автор намагається дати своє тлумачення предмету цієї науки. У найбільш поширених його визначеннях вказується, що економічна теорія це суспільна наука про:

- національне багатство та способи його збільшення;

- механізми, що регулюють стосунки між покупцями і продавцями;

- діяльність у сфері виробництва та обміну між людьми;

- види діяльності, пов’язані з обміном та грошовими угодами між людьми;

- гроші, норми відсотка, капітал і багатство;

- економічні закони, що керують виробництвом, розподілом, обміном і споживанням на різних етапах розвитку людського суспільства;

- виробничі відносини у взаємодії з продуктивними силами і політичною надбудовою;

- поведінку людини з погляду відносин між її цілями та обмеженими ресурсами, які можуть мати альтернативне застосування;

- про дії людей у процесі вибору обмежених ресурсів для виробництва різних товарів;

- ефективне використання обмежених виробничих ресурсів з метою досягнення максимального задоволення потреб людини.

Такий, далеко не повний перелік визначень предмета економічної теорії, які можна зустріти в сучасній літературі. Безумовно, економічна теорія включає всі елементи, які вказані у цих визначеннях. Але кидається в очі наступна закономірність. Як, правило, представники традиційних шкіл, формування предмета економічної теорії пов’язували з примноженням багатства, економічними законами, виробничими відносинами між людьми, а сучасні економісти з проблемами обмеженості ресурсів та ефективності їх використання, альтернативного вибору, потребами тощо. У всіх цих визначеннях ключовими є поняття – потреби і ресурси. І це не випадково, адже саме вони становлять основу економічної діяльності суспільства.

Сучасна економічна теорія виходить з того, що людям для існування потрібні товари і послуги. Оскільки більшість товарів і послуг природа не дає у готовому вигляді, то їх треба виробляти. Отже, потреби є внутрішнім стимулом господарської діяльності людей. Потреби постійно зростають і є безмежними.

Для створення різноманітних благ і послуг потрібні виробничі ресурси – земля, праця, капітал. Які б не були різноманітні ресурси, вони мають спільну рису – всі ресурси існують в обмеженій кількості. Отже, виникає певна суперечність в економічній діяльності: безмежність потреб наштовхується на обмежені ресурси та відповідно, обмежене виробництво товарів та послуг.

Звідси випливає мета господарської діяльності – забезпечити найефективніше використання виробничих ресурсів для максимально можливого задоволення різноманітних потреб суспільства. Такий підхід до визначення предмета економічної теорії обгрунтований і суттєвий, оскільки націлює не лише на теоретичні дослідження, але й на розв’язання проблем життєдіяльності суспільства. Він особливо актуальний в умовах погіршення ресурсного забезпечення економіки. Сьогодні одні ресурси зменшуються, вичерпуються, інші – погіршуються і руйнуються під антропогенним впливом. За цих умов раціональна господарська поведінка людей – досягнення максимуму результату при мінімумі затрат, тобто проблема ефективного використання обмежених ресурсів – стає центральною в дослідження сучасного ринкового господарства. Узагальнюючи ці міркування, можна сказати, що сучасна економічна теорія – це наука, яка вивчає відносини між людьми з приводу ефективного використання обмежених виробничих ресурсів з метою максимального задоволення зростаючих потреб людини і суспільства.

Економічна теорія використовує два рівні аналізу – макроекономічний і мікроекономічний. Звідси відповідно маємо дві частини економічної теорії – макроекономіку та мікроекономіку. Вперше чітко поділив економічні дослідження на мікроаналіз та мікроаналіз норвезький економіст, лауреат Нобелівської премії Рагнар Фріш.

Макроекономікавивчає закономірності функціонування господарства в цілому, на рівні національної економічної системи. Вона оперує такими поняттями, як валовий внутрішній продукт, національний дохід, загальний рівень зайнятості, інфляція, грошовий обіг, державний бюджет, сукупний попит та сукупна пропозиція, тощо.

Мікроекономікавивчає поведінку окремих господарських суб’єктів – домогосподарств, підприємств, фірм. Вона аналізує ринки та ціни окремих ресурсів та товарів, витрати на їх виробництво, прибуток, заробітну плату, попит і пропозицію та окремий товар та інше. Відмінність між макро- і мікроекономікою можна образно визначити так: макроекономіка вивчає ліс, а мікроекономіка – окремі дерева. Водночас було б помилково вважати, що між предметами макро- і мікроекономіки є різка межа. Багато проблем є об’єктами досліджень обох частин економічної науки.

В залежності від функціональної мети економічну теорію поділяють на позитивну і нормативну.

Позитивна економічна теоріямає справу з фактами, тобто вона ставить собі за мету всебічно пізнати економічні процеси і явища, розкрити їхні взаємозв’язки і взаємозалежності, які зумовлені реальною дійсністю.

Нормативна економічна теоріяпередбачає оціночні судження людей стосовно того, якою має бути економіка або який конкретний політичний захід треба рекомендувати для розв’язання тієї чи іншої економічної проблеми.

Отже, позитивна економічна теорія вивчає те, що є,а нормативна – узагальнює суб’єктивні уявлення про те, що має бути.Позитивна економічна наука досліджує фактичний стан економіки, а нормативна визначає, які конкретні рішення треба прийняти, тобто є рекомендаційною. Наприклад, твердження “рівень безробіття становить 7,8% за рік” є позитивним, а “рівень безробіття треба знизити” є нормативним. Продукт позитивної економічної теорії – знання, узагальнення, економічний аналіз, продукт нормативної – практичні рекомендації.







Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2023 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.