Базові концепції фінансового менеджменту

Як зазначалося вище, фінансовий менеджмент – самостійна область знань, навчальна і наукова дисципліна, що підтверджується, зокрема, наявністю ряду базових взаємопов’язаних фінансових концепцій, розвинених в рамках теорії фінансів. За допомогою кожної базової концепції виражається основна точка зору на яке-небудь явище.

Концепція (лат. conceptio – розуміння, система) є певним способом розуміння. За допомогою концепції або системи концепцій виражається основна точка зору на дане явище, задаються рамки, що визначають суть і напрями розвитку цього явища. Фінансовий менеджмент базується на сукупності взаємопов'язаних фундаментальних концепцій, розвинених в рамках теорії фінансів.

1. Концепція грошового потоку. Вона припускає ідентифікацію грошового потоку, його тривалість і вигляд, оцінку чинників, що визначають величину його елементів, вибір коефіцієнта дисконтування і оцінку ризику, пов'язаного з даним потоком.

2. Концепція оцінки вартості грошей у часі. Її значення полягає у тому, що грошова одиниця, яка наявна сьогодні, і грошова одиниця, очікувана до отримання через деякий час, не є рівноцінними. Дана концепція відіграє центральну роль у практиці фінансових обчислень та виражає необхідність врахування фактору часу при здійсненні довгострокових фінансових операцій шляхом оцінки та порівняння вартості грошей на початку фінансової операції з вартістю при їх поверненні у вигляді майбутніх грошових надходжень.

Гроші -це особливий вид товару, який можна обміняти на будь-які інші товари, крім того, за їх допомогою у вигляді фіксованої кількості грошових одиниць можна виміряти вартість будь – якого товару. Але, для того, щоб виконувати цю функцію, вони самі повинні мати вартість. Зміна вартості грошей у часу визначається під дією трьох основних факторів (рис.2.15).

Рис. 2.15. Фактори визначення зміни вартості грошей у часі

Концепція часової вартості грошей полягає у тому, що вартість грошей з часом змінюється з урахуванням норми прибутку на фінансовому ринку, в якості якої зазвичай виступає норма позичкового відсотка. Таким чином, сама сума грошей у різні періоди часу має різну вартість. При цьому вартість грошей у поточному періоді завжди вища, ніж у будь-якому майбутньому періоді. Ця нерівноцінність визначається дією трьох основні факторів: інфляцією (обумовлює бажання інвестувати кошти з метою, як мінімум, одержати дохід, здатний покрити інфляційні втрати), ризиком неотримання доходу при вкладенні капіталу та особливостями грошей, як одного із складових оборотних активів. Зауважимо, що головна особливість будь-якого активу – генерувати прибуток. З цього випливає, що сума, передбачувана до одержання в майбутньому повинна свідомо перевищувати суму, вкладену в даний момент часу.

Концепція часової вартості грошей має принципове значення у зв'язку з тим, що рішення фінансового характеру припускають оцінку та порівняння грошових потоків, які здійснюються у різні часові періоди.

Отже, майбутню вартість грошей визначають за допомогою нарахування відсотків.

Відсотки – це сума доходу від надання капіталу в борг або плата за користування позиковим капіталом у всіх його формах.

Відношення суми доходу, виплаченого за фіксований інтервал часу, до величини позики називається відсотковою ставкою.

Період нарахування – період часу, протягом якого здійснюється приріст вартості грошових коштів.

Існують два способи визначення та нарахування відсотків.

1. Декурсивний спосіб нарахування відсотків полягає в тому, що відсотки нараховуються в кінці кожного інтервалу нарахування. їх величина визначається, виходячи з величини капіталу, що надається. Даний спосіб є основним і найбільш вживаним.

Відповідно декурсивна відсоткова ставка (позиковий відсоток) представляє собою виражене у відсотках відношення суми нарахованого за певний інтервал доходу до суми, що є на початок даного інтервалу.

2. Антисипативний (попередній) спосіб нарахування відсотків. Відсотки нараховуються на початку кожного інтервалу нарахування.

Відсотковою ставкою буде відношення суми доходу, що виплачується за певний інтервал, до величини нарощеної суми, одержаної по закінченні цього інтервалу (у відсотках).

Антисипативний спосіб використовується в періоди високої інфляції або при веденні обліку векселів у банку.

При здійсненні фінансових розрахунків відсотків за кредитами і цінними паперами, в лізингових операціях, під час визначення доходів на інвестований капітал і строків окупності проектів використовують метод дисконтування та метод нарощування (компаундування).

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: