Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Молекулярно-клітинний рівень організації життя: основи будови і життєвих процесів клітини прокаріот та еукаріот.





Організмовий та біогеоценотичний рівень організації життя та місце людини в цьому.

 

Об’єм матеріалу, що розбирається самостійно, припускає вивчення наступних тем:

1. Клітинний рівень організації живого.

2. Структурно-функціональна організація спадкового матеріалу еукаріотичних клітин.

3. Молекулярні основи спадковості та мінливості.

4. Розмноження на клітинному рівні.

5. Розмноження на організмовому рівні.

6. Організмовий рівень реалізації генетичної інформації.

7. Взаємодії генів та їх прояв при різних типах успадкування.

8. Хромосомна теорія спадковості. Генетика статі.

9. Мінливість у людині як властивість життя та генетичне явище.

10. Біологічні основи паразитизму і паразитарних інвазій у людини.

11. Медична протозоологія.

12. Медична гельмінтологія.

13. Медична арахноентомологія.

Змістовні модулі

Молекулярно-клітинний рівень організації життя: основи будови і життєвих процесів клітини прокаріот та еукаріот.

Організмовий та біогеоценотичний рівень організації життя та місце людини в цьому.

Цілі:

1. Аналізувати інформацію про будову клітини.

2. Інтерпретувати структурно-функціональну організацію спадкового матеріалу.

3. Інтерпретувати механізми спадковості та мінливості на різних рівнях організації життя.

4. Вмітивизначати й класифікувати представників царства найпростіші, гельмінтів, та членистоногих, які мають медичне значення, знати шляхи зараження, методи діагностики та науково обґрунтовувати заходи щодо профілактики захворювань.

ТЕМА №1

Клітинний рівень організації живого

Актуальність теми.

Клітина – структурна, функціональна й генетична одиниця організмів нашої планети. Знання загальнобіологічних закономірностей будови, функцій та еволюції клітини є фундаментом для вивчення в подальшому морфологічних і медико-біологічних дисциплін (анатомії, гістології, фізіології, мікробіології, медичної ботаніки, фармакогнозії тощо).



Ціль навчання (загальна). Знати особливості будови і процесів життєдіяльності клітин. Уміти пов’язувати структурно-функціональну організацію клітин з процесами регуляції життєдіяльності організмів.

 

Конкретні цілі: вміти

  1. Інтерпретувати будову клітин різних типів (прокаріотичних і еукаріотичних тваринних і рослинних).
  2. Знаходити під світловим мікроскопом основні компоненти еукаріотичної клітини (ядро, цитоплазму й оболонку).
  3. Називати основні органоїди клітин рослин і тварин.
  4. Характеризувати будову й функції різних органоїдів і включень клітини.
  5. Характеризувати клітину як відкриту саморегульовану систему.

Теоретичні питання.

1. Яку будову мають різні типи клітин?

2. З яких основних компонентів побудована клітина, як вони функціонують?

3. У чому сутність основних положень клітинної теорії?

4. Які основні компоненти входять до складу еукаріотичної клітини?

5. Які органоїди мають 1 і 2 мембрани?

6. Які органоїди не мають мембран?

7. Яку будову мають мембрани та які функції вони виконують?

8. Яку будову мають безмембранні, одномембранні та двомембранні органоїди клітини та які функції вони виконують?

9. Які відмінності будови та функціонування мають рослинна, тваринна клітини та клітини грибів?

10. Які функціональні особливості має клітина як відкрита система?

11. Як відбуваються пластичний та енергетичний обмін у еукаріотичній клітині. Наведіть приклади.

Основні терміни та їх визначення.

Клітина –структурна та функціональна одиниця всього живого.

Органели -це постійні компоненти еукаріотичних клітин, які мають певну структуру та функції.

Включеннятимчасові структури клітин, які є продуктами їх життєдіяльності.

Одномембранні органели –органели оточені однією мембраною: ендоплазматична сітка, апарат Гольджі, лізосоми, пероксисоми

Двомембранні органели -органели оточені двома мембранами: мітохондрії, пластиди.

Безмембранні органели -органели не оточені мембраною: рибосоми, мікротрубочки.

Цитоплазма –це внутрішня напіврідка структура клітини разом із всіма органелами та включеннями.

Поверхневий апарат клітини –структура, за допомогою якої відбувається взаємодія клітини із зовнішнім середовищем і навколишніми клітинами.

Глікокалікс –надмембранний комплекс, який складається з полісахаридів, прикріплених до молекул білка та жиру та виконує сигнальну та рецепторну функції.

Клітинна стінка -досить жорсткий шар, що оточує клітину, розташовується за межами цитоплазматичної мембрани та забезпечує додаткову підтримку і захист.

Цитоскелет -це клітинний каркас або скелет, що знаходиться в цитоплазмі живої клітини.

Пластичний обмін -переробка й використання організмами речовин, що надходять з навколишнього середовища.

Енергетичний обмін -процес метаболічного розпаду, розкладання на простіші речовини або окислення якої-небудь речовини, що зазвичай протікає з вивільненням енергії у вигляді тепла і у вигляді АТФ.

Граф логічної структури теми (див. додаток).

 

Джерела інформації

1. Медична біологія / За ред. В.П. Пішака, Ю.І. Бажори. Пiдручник.- Вінниця: НОВА КНИГА, 2004.- с. 35 -70.

2. Руководство к лабораторним занятиям по биологии. Учеб. пособие / Под ред. Богоявленского, - М.: Медицина, 1988. – С. 17 – 26.

3. Уилсон Дж., Хант Т. Молекулярная биология клетки: В 4 т. - М.: Мир, 1994.

4. Слюсарев А.А., Жукова С.В. Біологія. – К.: Вища шк., 1987. – С.11 – 26.

5. Конспект лекцій.

Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання

  1. Назвіть органели цитоплазми, які беруть участь у перетравлюванні речовин, що надходять у клітину:

A. рибосоми;

B. мітохондрії;

C. лізосоми;

D. пластиди;

E. ендоплазматична сітка.

  1. Клітини тварин і рослин відрізняються за будовою. Органоїди, характерні тільки для рослинної клітини:

A. ядерця;

B. лізосоми;

C. пластиди;

D. мітохондрії;

E. рибосоми.

  1. Назвіть органели, які можна виявити в бактеріальній клітині:

A. мітохондрії;

B. ядро;

C. комплекс Гольджі;

D. рибосоми;

E. пластиди.

  1. Структури клітини, в яких є власна ДНК, називаються:

A. мітохондрії;

B. ендоплазматична сітка;

C. комплекс Гольджі;

D. рибосоми;

E. мікротрубочки.

  1. Ядерна оболонка безпосередньо пов’язана з такими органелами клітини:

A. мітохондріями;

B. лізосомами;

C. ендоплазматичною сіткою;

D. комплексом Гольджі;

E. пластидами.

  1. Мітохондрії здатні до самовідновлення. Цей процес можливий завдяки наявності:

A. хромосом;

B. крист;

C. подвійної мембрани;

D. кільцевої ДНК;

E. рибосомальної РНК.

  1. У тваринній клітині надмембранний компо-нент клітинної мембрани, який утворюється гліколіпідами та глікопротеїнами, - це:

A. глікокалікс;

B. клітинна стінка;

C. плазмолема;

D. гіалоплазма;

E. епітелій.

  1. Процеси обміну речовиною, енергією та інформацією характеризують клітину як:

A. інертнусистему;

B. поновлювану систему;

C. відкриту систему;

D. закриту систему;

E. стабільну систему.

  1. Під мікроскопом розглядається рослинна клітина. Назвіть структури, які відрізняють її від тваринної клітини:

A. ядерця;

B. лізосоми;

C. клітинна стінка;

D. мітохондрії;

E. рибосоми.

  1. У клітинах рослин зазвичай зустрічається один вид пластид. У зеленому листі це:

A. лейкопласти;

B. хромопласти;

C. хлоропласти;

D. лейкопласти або хромопласти;

E. лейкопласти або хлоропласти.

Еталони відповідей:

C; 2-C; 3-D; 4-А;5-С; 6-D; 7-А; 8-С; 9-С; 10-С

ТЕМА 2

Структурно-функціональна організація спадкового матеріалу еукаріотичних клітин

Актуальність теми.

У генетичному контролі ознак організмів провідна роль належить хромосомам ядра, які містять спадкову інформацію та передають її подальшим поколінням при розмноженні. Для правильного розуміння поведінки хромосом під час мітозу та мейозу, механізму виникнення хромосомних і геномних мутацій, а також спадкових хвороб, обумовлених хромосомним дисбалансом, потрібно знати молекулярну та морфологічну організацію хромосом і каріотип людини. Матеріал, що вивчається в цій темі, є необхідним для засвоєння курсу медичної генетики.

Ціль навчання (загальна). Оцінити значення ядра й особливості будови його структур для життєдіяльності клітини.

 

Конкретні цілі: вміти

1. Визначати будову структур ядра на молекулярному рівні.

2. Характеризувати рівні пакування хромосомного апарату.

3. Пояснювати структурну організацію хроматину.

4. Характеризувати морфологічну організацію хромосомного апарату на клітинному рівні.

5. Розпізнавати в каріотипі хромосоми різних груп.

6. Аналізувати каріотип людини та складати ідіограму.

 

Теоретичні питання.

1. Назвіть структурні компоненти ядра еукаріотичної клітини.

2. Що таке хроматин?

3. Якою є молекулярна організація хроматину?

4. Опишіть рівні пакування хроматину.

5. У чому полягають відмінності інтерфазного й метафазного хроматину?

6. Яку морфологічну характеристику мають еухроматин і гетерохроматин?

7. Яке значення мають еухроматин і гетерохроматин?

8. Яку морфологію й типи мають хромосоми?

9. Поясніть правила хромосом (сталості, парності, індивідуальності, безперервності).

10. Як класифікують хромосоми?

10. Які групи хромосом виділяють?

11. Що таке каріотип?

12. Що таке ідіограма??

 









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2018 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.