Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Основні терміни та їх визначення.





Ген- одиниця спадкового матеріалу, що відповідає за формування певної елементарної ознаки.

Геном- сукупність всієї спадкової генетичної інформації організму, тобто всіх генів, некодуючих послідовностей ДНК та позахромосомного генетичного матеріалу.

ДНК-— один із двох типів природних нуклеїнових кислот, який забезпечує зберігання, передачу з покоління в покоління і реалізацію генетичної програми розвитку й функціонування живих організмів.

РНК- клас нуклеїнових кислот, лінійних полімерів нуклеотидів, до складу яких входять залишок фосфорної кислоти, рибоза (на відміну від ДНК, що містить дезоксирибозу) і азотисті основи — аденін, цитозин, гуанін і урацил (на відміну від ДНК, що містить замість урацила містить тимін).

Транскрипція- процес синтезу РНК з використанням ДНК як матриці, що відбувається у всіх живих клітинах, іншими словами, це перенесення генетичної інформації з ДНК на РНК.

Трансляція- процес синтезу білків з амінокислот, що каталізується рибосомою на матриці матричної (інформаційної) РНК (мРНК або іРНК).

Процесінг

Реплікация-процес самовідтворення нуклеїнових кислот, генів та хромосом.

Репарація- набір процесів, за допомогою яких клітина знаходить і виправляє пошкодження молекул ДНК, які кодують її геном.

Генетичний код- набір правил розташування нуклеотидів в молекулах нуклеїнових кислот (ДНК і РНК), що надає всім живим організмам можливість кодування амінокислотної послідовності білків за допомогою послідовності нуклеотидів.

Регулярна послідовність (регуляторний регіон або регуляторинй елемент) — промотор, енхансер або інший фрагмент ДНК, до якого приєднуються регуляторні білки, наприклад фактори транскрипції. Вони регулюють експресію генів і, таким чином синтез білків.



Структурні гени- кодують білки, що здійснюють послідовно етапи біосинтезу певної речовини. Цих генів може бути один, два або кілька

Екзон- ділянка ДНК в межах гену, яка переводиться у зрілу молекулу матричної РНК (мРНК) в процесах транскрипції і сплайсингу.

Інтрон- ділянка ДНК, яка є частиною гену, але на відміну від екзонів, не містить інформації про послідовність амінокислот білка.

Оперон функціональна одиниця організації генетичного матеріалу прокаріотів (бактерій та архей), в якій истрони (гени, одиниці транскрипції), що кодують спільно або послідовно працюючі білки, об'єднуються під одним (або кількома) промоторами

Фотосинтез-процес синтезу органічних сполук з вуглекислого газу та води з використанням енергії світла й за участю фотосинтетичних пігментів: (хлорофіл у рослин, хлорофіл, бактеріохлорофіл і бактеріородопсин у бактерій), часто з виділенням кисню як побічного продукту.

Генні мутації- зміна послідовності нуклеотидів у певній ділянці молекули ДНК.

Місенс-мутації- заміна нуклеотида, що призводить до зміни амінокислотного шифру кодона і зумовлює зміну амінокислоти у складі білка.

Нонсенс-мутації- мутація, яка супроводжується передчасним закінченням синтезу поліпептидного ланцюга.

Зрушення рамки зчитування- послідовність нуклеотидів, яка складає низку послідовно розташованих кодуючих триплетів, починаючи зі стартового кодона і закінчуючись стоп-кодоном.

Транзиція - перехресна заміна основ у ДНК.

Трансверсія - заміна однієї основи на іншу в ДНК.

Граф логічної структури теми (див. додаток).

 

Джерела інформації

Медична біологія / За ред. В.П. Пішака, Ю.I. Бажори. Підручник.- Вінниця:

Нова книга, 2004.- С. 82-116.

Медична біологія: Посібник з практичних занять / О.В.Романенко, М.Г.Кравчук, В.М. Грiнкевич та ін..- К.: Здоров’я, 2005.

Конспект лекцій.

 

Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання

1. Молекула ДНК зазвичай міститься в третинній структурі, представленій:

A. полінуклеотидним ланцюгом;

B. двома полінуклеотидними ланцюгами;

C. спіраллю з одного ланцюга;

D. двома ланцюгами, згорнутими в спіраль;

E. полінуклеотидним ланцюгом і білком.

2. Два полінуклеотидні ланцюги ДНК, з’єднані за принципом комплементарності, утворюють:

A. ген;

B. первинну структуру ДНК;

C. вторинну структуру ДНК;

D. третинну структуру ДНК;

E. геном.

3. Ген — функціональна одиниця спадковості, а його структурною одиницею є:

A. геном;

B. триплет;

C. нуклеотид;

D. первинна структура ДНК;

E. вторинна структура ДНК.

2. Ген — це ділянка, яка має початок, середину й кінець. Початок гена — це:

A. регулятор;

B. промотор;

C. 5'- кінець;

D. 3'- кінець;

E. екзон.

3. Клітина має гаплоїдний набір хромосом. Сукупність нуклеотидів ДНК гаплоїдного набору хромосом називають:

A. геном;

B. каріотипом;

C. геномом;

D. одинарною;

E. генотипом.

4. Гени еукаріот мають мозаїчну будову. Некодуючі зони генів називаються:

A. екзони;

B. мутони;

C. інтрони;

D. антикодони;

E. цистрони.

5. Кожен ген має різну кількість екзонів та інтронів. Екзони — це:

A. некодуючі ділянки гена;

B. перервисті ділянки гена;

C. спейсери;

D. кодуючі ділянки гена;

E. некодуючі та кодуючі ділянки гена.

6. Після транскрипції в ядрі відбувається процесинг. Він здійснюється за такою схемою:

A. транскрипція→→сплайсинг;

B. транскрипція→→ рестрикція;

C. сплайсинг → → транскрипція;

D. рестрикція →транскрипція

E. сплайсинг →→рестрикція.

7. У ядрі відбувається утворення іРНК. Цей етап синтезу білка називається:

A. трансляція;

B. транскрипція;

C. реплікація;

D. репарація;

E. сплайсинг.

8. Перетворення первинного траскрипта гена відбувається в результаті:

A. трансляції;

B. транскрипції;

C. рестрикції;

D. процесингу;

E. сплайсингу.

11. Оперон — група генів, розташованих у певній послідовності:

A. регулятор→промотор→оператор→термінатор;

B. оператор→промотор→структурний ген;

C. промотор→оператор→структурний ген→термінатор;

D. оператор→ промотор→ структурний ген;

E. структурний ген→промотор→оператор.

12. Місце приєднання РНК-полімерази до молекули ДНК називається:

A. оперон;

B. оператор;

C. промотор;

D. регулятор;

E. термінатор.

13. Ген, який містить інформацію про білок або РНК, називається:

A. оператор;

B. промотор;

C. структурний ген;

D. регулятор;

E. функціональний ген.

14. Різноманітні фактори середовища можуть змінювати структуру ДНК. Такі зміни називаються:

A. геномні мутації;

B. хромосомні мутації;

C. генні мутації;

D. хромосомні аберації;

E. генні комбінації.

15. Ген, що відповідає за розвиток груп крові за системою АВО, має три алеля, які виникли в результаті:

A. комбінації генів;

B. мутації гена;

C. комбінацій хромосом;

D. мейозу;

E. мітозу.

16. Фотосинтез у рослинній клітині відбувається в :

А. ядрі;

В. хлоропластах;

С. мітохондріях;

D. лізосомах;

E. рибосомах.

 

Еталони відповідей:

D; 2-C; 3-C; 4-С; 5-С; 6-C; 7-D; 8-А; 9-B; 10-D; 11- C; 12-C; 13-C; 14-C; 15-B; 16-B.

 

ТЕМА 4

Розмноження на клітинному рівні

Актуальність теми.

Клітини, які є основою організації живого, як і будь-які біологічні системи, проходять свій шлях індивідуального розвитку (онтогенез). При цьому утворення нових клітин пов’язане тільки з діленням вже існуючих, тобто їх відтворенням. Для одноклітинних організмів це співпадає з розмноженням на організменому рівні, для багатоклітинних ділення клітин забезпечує ріст і розвиток, поновлення та відновлення їх окремих частин, розмноження. Вивчення цих питань необхідне для розуміння процесів виникнення хромосомних аномалій, а також формування матеріалістичних уявлень під час вивчення таких розділів курсу біології, як фундаментальна й медична генетика, індивідуальний розвиток організму, еволюційне вчення тощо, які вивчаються на кафедрах мікробіології, анатомії та фізіології.

Ціль навчання (загальна). Уміти оцінить й схарактеризувати основні процеси життєвого циклу клітин і різні способи їх ділення як основи розмноження та індивідуального розвитку організмів; мати цільне уявлення про будову та життєдіяльність клітин.

 

Конкретні цілі: вміти

1. Характеризувати основні способи ділення клітин.

2. Характеризувати основні напрямки життєвого циклу клітин.

3. Розрізняти на препаратах різні види ділення клітин.

4. Характеризувати клітини на різних стадіях інтерфази та мітозу.

5. Розрізняти фази мітозу та мейозу.

6. Показати біологічне значення мітозу та мейозу.

7. Робити висновки про значення розмноження клітин для біології людини й медицини.

 

Теоретичні питання

 

1. Яке біологічне й медичне значення мають різні способи розмноження клітин?

2. Що таке життєвий цикл клітин?

3. Як характеризуються життєвий і мітотичний цикли клітин і їх періодизація?

4. Які особливості мають фази мітозу?

5. Як поводяться хромосоми в різні фази мітозу?

6. Що таке мітотична активність?

7. Яку мітотичну активність мають різні тканини організму?

8. Що таке ендомітоз, політенія?

9. Чим характеризується амітоз?

10. Як утворюються статеві клітини?

11. Яку роль відіграє мейоз в утворенні гамет?

12. Чим відрізняються мітоз і мейоз?

13. Яку будову мають клітинні структури в ході мітозу та мейозу, як вони функціонують?









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2018 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.