Функції інвестиційного менеджменту

Інвестиційний менеджмент являє собою систему принципів і методів розробки й реалізації управлінських рішень, пов'язаних зі здійсненням різних аспектів інвестиційної діяльності підприємства.

Інвестиційний менеджмент органічно входить у загальну систему управління підприємством, будучи однієї з основних функціональних його систем, що забезпечують реалізацію переважно стратегічних рішень. Інвестиційний менеджмент тісно пов'язаний з іншими функціональними системами управління підприємством: операційним менеджментом, фінансовим менеджментом, інноваційним менеджментом й ін. Із системою операційного менеджменту цей зв'язок полягає у спільному управління формуванням і відтворенням операційних необоротних активів; із системою фінансового менеджменту – формуванні інвестиційних ресурсів за рахунок власних і позикових джерел; із системою інноваційного менеджменту – управлінні формуванням активів інноваційного характеру.

Ефективне управління інвестиційною діяльністю підприємства забезпечується реалізацією ряду принципів, основними з яких є:

1. Інтегрованість із загальною системою управління підприємством. Забезпечення ефективності всіх сфер діяльності підприємства прямо або побічно пов'язане з вибором напрямків і форм інвестування, забезпеченням росту ефективності операційної діяльності, оптимальним фінансуванням інвестиційних проектів, впровадженням досягнень технологічного прогресу й т.п. Це визначає необхідність органічної інтегрованості управління інвестиційною діяльністю з іншими функціональними управляючої системами та загальною системою управління підприємством.

2. Комплексний характер формування управлінських рішень. Всі управлінські рішення в області формування й реалізації інвестицій взаємозалежні й впливають на кінцеві результати фінансової діяльності в цілому. Тому управління інвестиціями повинне розглядатися як комплексна функціональна керуюча система, що забезпечує розробку взаємозалежних управлінських рішень, кожне з яких вносить свій внесок у загальні результати діяльності підприємства.

3. Високий динамізм управління. Навіть найбільш ефективні управлінські рішення в області формування й реалізації інвестицій, розроблені й реалізовані на підприємстві в попередньому періоді, не завжди можуть бути повторно використані на наступних етапах його інвестиційної діяльності. Насамперед, це пов'язане з високою динамікою факторів зовнішнього середовища, і в першу чергу, (зі зміною кон'юнктури фінансового або товарного ринків. Крім того, міняються в часі й внутрішні умови функціонування підприємства, особливо на етапах переходу до наступних стадій його життєвого циклу. Тому системі управління інвестиційною діяльністю повинен бути властивий високий динамізм, що враховує зміна факторів зовнішнього середовища, потенціалу формування фінансових ресурсів, темпів економічного розвитку, форм організації виробничої й фінансової діяльності, фінансового стану й інших параметрів функціонування підприємства.

4. Варіативність підходів до розробки окремих управлінських рішень. Реалізація цього принципу припускає, що підготовка кожного управлінського рішення в сфері формування інвестицій й інвестиційних ресурсів підприємства повинна враховувати альтернативні можливості дій. При наявності альтернативних проектів управлінських рішень їхній вибір повинен бути заснований на системі критеріїв, що визначають інвестиційну стратегію або конкретну інвестиційну політику підприємства в сфері функціональних систем управління.

5. Орієнтованість на стратегічні цілі розвитку підприємства. Будь-які проекти управлінських рішень в області інвестиційної діяльності повинні бути відхилені, якщо вони вступають у протиріччя з місією (головною метою діяльності) підприємства, стратегічними напрямками його розвитку, підривають економічну основу ефективного розвитку інвестицій у майбутньому періоді.

Ефективна система управління інвестиціями, організована з урахуванням викладених принципів, створює основу високих темпів розвитку підприємства, досягнення необхідних кінцевих результатів його інвестиційної діяльності й постійного росту його ринкової вартості.

З урахуванням змісту й принципів управління інвестиційною діяльністю формуються мети й завдання інвестиційного менеджменту.

Сучасна економічна теорія як головна мета інвестиційної діяльності підприємства висуває забезпечення максимізації добробуту його власників, що одержує конкретне вираження в максимізації ринкової вартості підприємства. Це положення розділяється всіма сучасними теоретиками в області інвестиційного менеджменту, тому що воно щонайкраще реалізує фінансові інтереси власників підприємства. У цій головній меті одержують відбиття фактори часу, прибутковості й ризику, що є більше повним відбиттям мотивації інвестиційної діяльності підприємства, чим прибуток або інші приватні цілі.

В процесі реалізації головної мети управління інвестиційною діяльністю підприємства спрямовано на рішення наступних основних завдань:

1. Забезпечення достатньої інвестиційної підтримки високих темпів розвитку операційної діяльності підприємства. Це завдання реалізується шляхом визначення потреби в обсягах інвестування для рішення стратегічних цілей розвитку операційної діяльності підприємства на окремих його етапах; забезпечення високих темпів розширеного відтворення необоротних операційних активів; формування ефективної й збалансованої інвестиційної програми підприємства.

2. Забезпечення максимальної прибутковості окремих реальних і фінансових інвестицій та інвестиційної діяльності підприємства в цілому при передбаченому рівні інвестиційного ризику. Максимізація прибутковості інвестицій досягається за рахунок вибору підприємством найбільш ефективних інвестиційних проектів і фінансових інструментів інвестування. Вирішуючи це завдання, необхідно мати у виді, що максимізація рівня прибутковості (чистого інвестиційного прибутку) досягається, як правило, при істотному зростанні рівня інвестиційних ризиків, тому що між цими двома показниками існує прямий зв'язок. Тому максимізація рівня прибутковості інвестицій повинна забезпечуватися в межах припустимого інвестиційного ризику, конкретний рівень якого встановлюється власниками або менеджерами підприємства з урахуванням менталітету їхнього інвестиційного поводження.

3. Забезпечення мінімізації інвестиційного ризику окремих реальних і фінансових інвестицій й інвестиційної діяльності підприємства в цілому при передбаченому рівні їхньої дохідності. Якщо рівень прибутковості інвестицій заданий або спланований заздалегідь, важливим завданням є зниження рівня інвестиційного ризику окремих видів інвестицій й інвестиційної програми (інвестиційного портфеля) у цілому, що забезпечують досягнення цієї прибутковості (прибутковості). Така мінімізація рівня інвестиційного ризику може бути забезпечена шляхом диверсифікованості інвестиційних проектів і фінансових інструментів інвестування; усунення окремих видів інвестиційних ризиків й їхньої передачі партнерам по інвестиційній діяльності; ефективних форм їх внутрішнього й зовнішнього страхування.

4. Забезпечення оптимальної ліквідності інвестицій і можливостей швидкого реінвестування капіталу при зміні зовнішніх і внутрішніх умов здійснення інвестиційної діяльності. Мінливі зовнішні й внутрішні умови можуть привести до зниження очікуваного рівня прибутковості окремих інвестиційних проектів і фінансових інструментів інвестування. У зв'язку із цим важливу роль здобуває своєчасне реінвестування капіталу в найбільш дохідні об'єкти, що забезпечують необхідний рівень ефективності інвестиційної діяльності в цілому. Найважливішою умовою забезпечення можливостей такого реінвестування капіталу виступає оптимізація рівня ліквідності сформованої підприємством інвестиційної програми (портфеля). У цьому випадку мова йде про оптимізацію, тому що максимізація рівня ліквідності інвестиційної програми (портфеля), як правило, супроводжується зниженням ефективності інвестиційної діяльності, а його мінімізація приводить до зниження можливостей інвестиційного маневру й втраті платоспроможності при порушенні фінансової рівноваги підприємства в процесі інвестування.

5. Забезпечення формування достатнього обсягу інвестиційних ресурсів й оптимальної їхньої структури відповідно до прогнозованих обсягів інвестиційної діяльності. Це завдання вирішується шляхом балансування обсягу приваблюваних інвестиційних ресурсів у всіх їхніх формах (грошової, товарної, нематеріальної) із прогнозованими обсягами інвестиційної діяльності підприємства в сфері реального й фінансового інвестування. Важливу роль у реалізації цього завдання грає обґрунтування схем фінансування окремих реальних проектів й оптимізація структури джерел залучення капіталу для здійснення інвестиційної діяльності підприємства в цілому, а також розробка системи заходів щодо залучення різних форм капіталу із різних джерел.

6. Забезпечення фінансової рівноваги підприємства в процесі здійснення інвестиційної діяльності. Така рівновага характеризується високим рівнем фінансової стабільності й платоспроможності підприємства на всіх етапах його розвитку. Воно є однією з найважливіших умов здійснення підприємством ефективної інвестиційної діяльності. Це зв'язано зі значним відволіканням у процесі інвестування фінансових ресурсів. Крім того, грошові потоки по інвестиційній діяльності відрізняються істотною нерівномірністю. Тому, здійснюючи інвестиційну діяльність у всіх її аспектах, підприємство повинне заздалегідь прогнозувати, який вплив вона чинить на рівень фінансової стабільності й платоспроможності підприємства, а також оптимізувати в цих цілях структуру капіталу та інвестиційні грошові потоки.

Всі розглянуті завдання інвестиційного менеджменту взаємозалежні, хоча окремі з них носять різнонаправлений характер. Тому в процесі управління інвестиційною діяльністю окремі завдання повинні бути узгоджені між собою для ефективної реалізації його головної мети.

Система інвестиційного менеджменту реалізує свою головну мету й основні завдання шляхом здійснення певних функцій. Ці функції підрозділяються на дві основні групи.

1. Функції інвестиційного менеджменту як керуючої системи. Ці функції є складовими частинами будь-якого процесу управління поза залежністю від виду діяльності підприємства, його організаційно-правової форми, розміру, форми власності тощо. У теорії управління ці функції характеризуються як загальні.

2. Функції інвестиційного менеджменту як спеціальної області управління підприємством. Склад цих функцій визначається конкретним об'єктом цієї управляючої системи. Теорія управління розглядає ці функції як специфічні.

У групі функцій інвестиційного менеджменту як керуючої системи основними з них є:

1. Розробка інвестиційної стратегії підприємства. У процесі реалізації цієї функції, виходячи із загальної стратегії економічного розвитку підприємства й прогнозу кон'юнктури інвестиційного ринку, формується система цілей і цільових показників інвестиційної діяльності на довгостроковий період; визначаються пріоритетні завдання, розв'язувані в найближчій перспективі, і розробляється політика дій підприємства по основних формах його інвестування. Інвестиційна стратегія підприємства розглядається як невід'ємна складова частина загальної стратегії його економічного розвитку.

2. Створення організаційних структур, що забезпечують прийняття й реалізацію управлінських рішень по всіх аспектах інвестиційної діяльності підприємства. Такі структури будуються по ієрархічній або функціональній ознаці з виділенням конкретних "центрів відповідальності". У процесі реалізації цієї функції інвестиційного менеджменту необхідно забезпечити постійну адаптацію цих організаційних структур до мінливих умов функціонування підприємства й напрямкам інвестиційної діяльності. Організаційні структури інвестиційного менеджменту повинні бути інтегровані в загальну організаційну структуру управління підприємством.

3. Формування ефективних інформаційних систем, що забезпечують обґрунтування альтернативних варіантів інвестиційних рішень. У процесі реалізації цієї функції повинні бути визначені обсяги й зміст інформаційних потреб інвестиційного менеджменту; сформовані зовнішні й внутрішні джерела інформації, що задовольняють ці потреби; організований постійний моніторинг інвестиційної позиції підприємства й кон'юнктури інвестиційного ринку.

4. Здійснення аналізу різних аспектів інвестиційної діяльності підприємства. У процесі реалізації цієї функції проводиться експрес-аналіз окремих інвестиційних операцій; досліджується рівень і динаміка основних показників ефективності інвестицій у розрізі окремих їхніх форм й "центрів відповідальності"; здійснюється фундаментальний аналіз факторів, що впливають на окремі показники інвестиційної діяльності в розглянутому періоді.

5. Здійснення планування інвестиційної діяльності підприємства по основних її напрямках. Реалізація цієї функції пов'язана з розробкою системи поточних планів й оперативних бюджетів по основних напрямках інвестиційної діяльності, видам і формам інвестування й по підприємству в цілому. Основою такого планування є розроблена інвестиційна стратегія, що вимагає конкретизації на кожному етапі поступального руху підприємства до поставленим стратегічним цілям.

6. Розробка діючої системи стимулювання реалізації управлінських рішень у сфері інвестиційної діяльності. У процесі реалізації цієї функції формується система заохочень і санкцій у розрізі керівників і менеджерів окремих структурних підрозділів підприємства за виконання або невиконання встановлених цільових показників, інвестиційних нормативів і планових завдань. Індивідуалізація системи стимулювання забезпечується шляхом впровадження на підприємстві контрактної форми оплати праці керівників й інвестиційних менеджерів.

7. Здійснення ефективного контролю за реалізацією прийнятих управлінських рішень у сфері інвестиційної діяльності. Реалізація цієї функції інвестиційного менеджменту пов'язана зі створенням систем внутрішнього контролю на підприємстві; поділом контрольних обов'язків окремих служб й інвестиційних менеджерів; визначенням системи контрольованих показників і контрольних періодів; оперативним реагуванням на результати здійснюваного контролю.

У групі функцій інвестиційного менеджменту як спеціальної області управління підприємством основними є:

1. Управління реальними інвестиціями. Функціями цього управління є виявлення потреби в реновації діючих основних коштів і нематеріальних активів, а також в обсязі й структурі знову формованих капітальних активів; пошук й оцінка інвестиційної привабливості окремих реальних проектів і відбір найбільш ефективних з них; формування інвестиційної програми реальних інвестицій підприємства й забезпечення її реалізації.

2. Управління фінансовими інвестиціями. У процесі реалізації цієї функції визначаються мети фінансового інвестування; здійснюється оцінка інвестиційних якостей окремих фінансових інструментів інвестування й відбір найбільш ефективних з них; формується портфель фінансових інвестицій за критеріями рівня його прибутковості, ризику й ліквідності; проводиться своєчасна реструктуризація цього портфеля.

3. Управління формуванням інвестиційних ресурсів. У процесі реалізації цієї функції прогнозується загальна потреба в інвестиційних ресурсах, необхідних для реалізації розробленої інвестиційної стратегії по окремих етапах її здійснення; визначається можливість формування інвестиційних ресурсів за рахунок власних джерел (прибутку, амортизаційних відрахувань і т.д.); виходячи із ситуації на фінансовому ринку (насамперед, норми позичкового відсотка) визначається доцільність залучення для інвестиційних цілей позикового капіталу. У процесі оптимізації структури джерел інвестиційних ресурсів забезпечується раціональне співвідношення приваблюваного власного й позикового капіталу, а також диверсифікованість позикових джерел фінансування інвестицій у розрізі окремих кредиторів з метою забезпечення фінансової стабільності підприємства в процесі інвестиційної діяльності.

4. Управління грошовими потоками інвестиційної діяльності. Реалізація цієї функції забезпечується прогнозуванням витрати й надходження коштів у процесі інвестиційної діяльності, збалансуванням їхніх обсягів, синхронізацією грошових потоків у часі.

Основні функції інвестиційного менеджменту як спеціальної області управління підприємством розглянуті в найбільш загальному виді. Кожна із цих функцій може бути конкретизована більш цілеспрямовано з урахуванням специфіки інвестиційної діяльності окремих підприємств.

Процес управління інвестиційною діяльністю базується на певному механізмі. Механізм інвестиційного менеджменту являє собою систему основних елементів, що регулюють процес розробки й реалізації інвестиційних рішень підприємства. У структуру механізму інвестиційного менеджменту входять наступні елементи.

1. Ринковий механізм регулювання інвестиційної діяльності підприємства. Цей механізм формується, насамперед, у сфері інвестиційного ринку (у першу чергу, ринку цінних паперів), а також товарного ринку (у першу чергу, ринку засобів виробництва, предметів праці й готової продукції) у розрізі окремих їхніх сегментів. Попит та пропозиція на цих ринках формують рівень цін і котирувань по окремих капітальних товарах і фінансових інструментах, визначають ефективність використання окремих інструментів інвестування, виявляють середню норму прибутковості інвестицій і среднерыночный рівень інвестиційного ризику.

2. Державне нормативно-правове регулювання інвестиційної діяльності підприємства. Складність і багатогранність діяльності підприємств у цій області визначають необхідність державного її регулювання. Як свідчить світовий досвід, таке багатоаспектне державне регулювання здійснюється у всіх країнах з розвитий ринковою економікою, не вступаючи при цьому в протиріччя із широкою самостійністю підприємств у виборі напрямків і форм інвестування. Характеризуючи сформовану базу державних нормативно-правових актів у сфері регулювання діяльності підприємства в цій області, слід зазначити, що вона далеко не завершена й вимагає подальшого розвитку.

3. Внутрішній механізм регулювання окремих аспектів інвестиційної діяльності підприємства. Механізм такого регулювання формується в рамках самого підприємства, відповідно регламентуючи ті або інші оперативні управлінські рішення з питань ефективності його інвестицій. Так, ряд аспектів інвестиційної діяльності регулюється вимогами уставу підприємства. Окремі із цих аспектів регулюються розробленої на підприємстві інвестиційною стратегією й цільовою інвестиційною політикою по окремих напрямках інвестування. Крім того, на підприємстві може бути розроблена й затверджена система внутрішніх нормативів і вимог по окремих аспектах інвестиційної діяльності.

4. Система конкретних методів здійснення управління інвестиційною діяльністю підприємства. У процесі аналізу, планування й контролю інвестиційної діяльності підприємства використається система методів, за допомогою яких досягаються необхідні результати. До числа основних з них відносятся методи техніко-економічних розрахунків, балансовий, економіко-статистичні, економіко-математичні та інші.

ЧТО ПРОИСХОДИТ, КОГДА МЫ ССОРИМСЯ Не понимая различий, существующих между мужчинами и женщинами, очень легко довести дело до ссоры...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: