Стадії кон’юнктури інвестиційного ринка

Співвідношення обсягу попиту та пропозиції, а також рівня цін на інвестиційні товари, інструменти і послуги постійно змінюються на інвестиційному ринку в цілому, окремих його видах і сегментах. Це загальний стан динаміки окремих елементів інвестиційного ринку являє собою надзвичайно складне економічне явище, оскільки воно формується під впливом безлічі різнорідних і різноспрямованих внутрішньоринковий і макроекономічних факторів.

Ступінь активності інвестиційного ринку в розрізі окремих його видів і сегментів, співвідношення окремих його елементів - обсягу попиту і пропозиції, рівня цін на окремі інвестиційні товари, інструменти і послуги - визначаються шляхом вивчення його кон'юнктури.

Кон'юнктура інвестиційного ринку являє собою форму прояву системи факторів (умов), що характеризують стан попиту, пропозиції, цін і конкуренції на ринку в цілому, окремих його видах і сегментах.

Динаміка кон'юнктури інвестиційного ринку характеризується постійною мінливістю окремих його елементів. Ці коливання носять різний характер, приймають різні форми і класифікуються за такими основними ознаками.

1. За масштабом коливань кон'юнктури виділяються такі основні види цих коливань:

а) Коливання кон'юнктури інвестиційного ринку в цілому. Такі коливання носять найбільш масштабний характер, який визначається дією макроекономічних чинників і істотною зміною форм державного регулювання цього ринку. Вони відбуваються одночасно і однонаправленно на всіх видах інвестиційного ринку.

б) Коливання кон'юнктури окремих видів інвестиційного ринку. Такі коливання відбуваються під впливом окремих макроекономічних факторів або зміни форм державного регулювання конкретних видів інвестиційних ринків. В рамках окремих періодів коливання кон'юнктури різних інвестиційних ринків можуть носити різноспрямований характер.

в) Коливання кон'юнктури в окремих сегментах інвестиційного ринку. Такі коливання можуть викликатися дією окремих макро- і мікроекономічних чинників і за спрямованістю можуть не відповідати тенденціям розвитку конкретного виду інвестиційного ринку.

г) Коливання кон'юнктури по окремих інвестиційним товарам і інструментам. Такі коливання визначаються переважно дією мікроекономічних чинників і, насамперед, скороченням або збільшенням обсягу виробництва окремих капітальних товарів, зміною фінансового стану продавців цих інструментів (окремих банків та інших кредитно-фінансових установ; підприємств-емітентів цінних паперів тощо).

2. За стадіями кон'юнктурного циклу ці коливання охоплюють усі рівні інвестиційного ринку і носять тривалий характер. Для інвестиційного ринку в цілому та окремих його рівнів характерні наступні чотири стадії кон'юнктурного циклу:

а) Підйом кон'юнктури пов'язаний з підвищенням активності ринкових процесів в зв'язку з пожвавленням економіки в цілому. Прояв підйому кон'юнктури характеризується зростанням обсягу попиту на окремі інвестиційні товари та інструменти, підвищенням рівня цін (ставки відсотка) на них, зростанням конкуренції серед операторів інвестиційного ринку, інвестиційних посередників і т.п. Фондовий ринок в період підйому кон'юнктури характеризується як "бичачий".

б) Кон'юнктурний бум характеризує різке зростання попиту на основні інвестиційні товари та інструменти, особливо об'єкти інвестування, яке пропозиція (незважаючи на його зростання) повністю задовольнити не може. У цей період ростуть ціни (ставки відсотка) на об'єкти інвестування, підвищуються доходи інвесторів, інвестиційних посередників і операторів інвестиційного ринку. "Бичачий ринок" у цей період досягає свого піку.

в) Ослаблення кон'юнктури інвестиційного ринку пов'язане зі зниженням інвестиційної активності у зв'язку з початком спаду в економіці в цілому, відносно високим пропозицією різних інвестиційних товарів, інструментів і послуг при зниженні попиту на них. Для цієї стадії характерні спочатку стабілізація, а потім і початок зниження цін на більшість інвестиційних товарів та інструментів. Фондовий ринок у цей період починає формуватися як "ведмежий".

г) Кон'юнктурний спад на інвестиційному ринку є найбільш несприятливим його періодом з позицій інвестиційної активності, обсягу продажу інвестиційних товарів та інструментів та рівня їх прибутковості (крім боргових цінних паперів і депозитних вкладів). На цій стадії кон'юнктури інвестиційного ринку істотно знижуються ціни на об'єкти інвестування, "ведмежий ринок" досягає свого піку.

3. За тривалістю коливань кон'юнктури виділяють наступні види цих коливань:

а) надстрокової коливання кон'юнктури. Тривалість таких коливань складає період від кількох годин (тобто в рамках одних біржових торгів) до декількох днів. Вони викликаються дією випадкових факторів, як правило, надходженням невірної інформації на ринок і зазвичай непередбачувані.

б) Короткострокові коливання кон'юнктури. Тривалість таких коливань складає період від кількох днів до кількох тижнів. Вони викликаються активної спекулятивною грою окремих учасників ринку (грою на підвищення або грою на пониження курсової вартості окремих інвестиційних товарів та інструментів); реакцією на істотні зміни кон'юнктури зарубіжних інвестиційних ринків, наслідки яких для національного ринку важко передбачити; дією інших випадкових факторів.

в) Середньострокові коливання кон'юнктури. Тривалість таких коливань складає період від кількох тижнів до кількох місяців. Вони носять характер "ринкових хвиль" і викликаються дією сезонних чи інших факторів, які можуть бути виявлені в процесі трендового аналізу рівня цін на окремі інвестиційні товари та інструменти.

г) Довгострокові коливання кон'юнктури. Тривалість таких коливань складає період від кількох місяців до кількох років. Такі коливання викликаються зазвичай зміною фаз розвитку економіки країни в цілому; зміною стадій кон'юнктурного циклу; зміною стадій життєвого циклу окремих інвестиційних товарів та інструментів; кардинальною зміною форм державного регулювання інвестиційного ринку у зв'язку з коригуванням інвестиційної політики держави та іншими істотними факторами довгострокового характеру.

Характер всіх форм коливань кон'юнктури відображають різні індикатори інвестиційного ринку. Індикатори інвестиційного ринку представляють собою агреговані індекси динаміки поточних ринкових цін, що відображають стан кон'юнктури в розрізі окремих його видів і сегментів. Найбільш широко система таких індикаторів представлена на фондовому ринку країн з розвиненою ринковою економікою - США (індекси Доу-Джонса, Стендард енд Пурз, Мудіз та інші), Великобританії (індекс Рейтера), Німеччини (індекс Франкфурт Альгемайне Цайтунг), Японії (індекс Нікей) та інших.

З усього різноманіття індексів інвестиційного ринку, використовуваних у світовій практиці, найбільш популярним є індекс Доу-Джонса (промисловий). Він характеризує усереднений показник динаміки поточних курсів акцій 30 провідних промислових компаній США. Цей показник є основним індикатором кон'юнктури інвестиційного ринку США, на який орієнтуються інвестори багатьох країн.

У нашій країні також пропонуються до використання ряд індексів інвестиційного ринку, розроблених окремими комерційними виданнями та консультативними агентствами провідних інвестиційно-фінансових інститутів. Однак низька показність цих індексів, слабка ліквідність фондових інструментів і ряд інших чинників ускладнюють ефективне їх використання у вітчизняній інвестиційній практиці.

У зв'язку з циклічним розвитком і постійною мінливістю інвестиційного ринку в розрізі окремих його видів і сегментів необхідно систематично вивчати стан його кон'юнктури для формування ефективної інвестиційної стратегії, коригування інвестиційної політики по окремим аспектам, прийняття економічно обґрунтованих поточних інвестиційних рішень. Це вивчення охоплює наступні три етапи:

1) Поточне спостереження за станом інвестиційного ринку, в першу чергу, в тих сегментах, в яких підприємство здійснює свою інвестиційну діяльність. Таке спостереження вимагає формування цілеспрямованої системи показників, що характеризують окремі його елементи (попит, пропозиція, ціни, конкуренцію), а також організації постійного їх моніторингу. Результати поточного спостереження за кон'юнктурою інвестиційного ринку фіксуються в табличній або графічній формах.

2) Аналіз поточної кон'юнктури інвестиційного ринку та виявлення сучасних тенденцій її розвитку.

Цей аналіз полягає у виявленні особливостей конкретних сегментів інвестиційного ринку та тих змін, які відбуваються на ринку в момент спостереження в порівнянні з попереднім періодом. Аналіз кон'юнктури інвестиційного ринку проводиться в два етапи. На першому етапі аналізу проводиться розрахунок системи аналітичних показників, що характеризують поточну кон'юнктуру інвестиційного ринку (на основі інформативних показників поточного спостереження). На другому етапі виявляються передумови до зміни поточної стадії кон'юнктури інвестиційного ринку.

3. Прогнозування кон'юнктури інвестиційного ринку для вибору основних напрямків стратегії інвестиційної діяльності та формування інвестиційної програми (інвестиційного портфеля) підприємства. Такий прогноз здійснюється за такими трьома етапами:

а) вибір періоду прогнозування. Розрізняють короткостроковий (до одного місяця), середньостроковий (на кілька наступних місяців) і довгостроковий (до двох років) прогноз кон'юнктури інвестиційного ринку. Короткостроковий прогноз служить для вироблення поточних інвестиційних рішень в області формування інвестиційних ресурсів, програми поточної реновації активної частини основних засобів, портфеля короткострокових фінансових вкладень і т.п.; він розробляється з урахуванням впливу короткострокових факторів, виявлених у процесі аналізу короткострокових коливань кон'юнктури на окремих сегментах інвестиційного ринку. Середньостроковий прогноз служить для коригування інвестиційної політики по окремим аспектам інвестиційної діяльності; формування портфеля довгострокових фінансових вкладень і некапіталомістких об'єктів реального інвестування. Довгостроковий прогноз пов'язаний з виробленням інвестиційної стратегії та формування інвестиційних рішень про реалізацію великих (капіталомістких) реальних інвестиційних проектів;

б) визначення глибини прогнозних розрахунків. Ця глибина визначається цілями інвестиційної діяльності та пов'язана з відповідною поглибленої сегментацією інвестиційного ринку (ринку об'єктів реального інвестування, ринку цінних паперів тощо);

в) вибір методів прогнозування та здійснення прогнозних розрахунків. Прогнозування кон'юнктури інвестиційного ринку здійснюється в сучасних умовах двома основними групами методів - "технічним" (як його аналог використовуються терміни "прикладної" або "трендовий") і "фундаментальним" (як його аналог використовується термін "факторний").

Методи технічного аналізу засновані на розповсюдженні виявленої в процесі попереднього дослідження кон'юнктурної тенденції зміни рівня цін на майбутній період (з урахуванням майбутнього зміни стадії кон'юнктури інвестиційного ринку); ці методи є недостатньо точними і можуть бути використані лише для короткострокового і середньострокового прогнозування.

Методи фундаментального аналізу засновані на вивченні окремих факторів, що впливають на попит, пропозиція і рівень цін на інвестиційному ринку, а також на визначенні можливої зміни цих факторів у майбутньому періоді.

Обидві групи цих методів можуть бути доповнені при прогнозуванні кон'юнктури інвестиційного ринку методом експертних оцінок.

У системі методів дослідження кон'юнктури інвестиційного ринку найбільшого поширення набув технічний аналіз. Хоча методологічні принципи технічного аналізу були розроблені стосовно до ринку цінних паперів, вони майже в повному діапазоні можуть бути використані і при дослідженні кон'юнктури інших видів інвестиційних ринків, в першу чергу, в організованому (біржовому) їх секторі.

Технічний аналіз передбачає вивчення внутрішньої інформації, що генерується самим ринком, в першу чергу, - даних про динаміку найважливіших його елементів. Концепція та методологічні принципи технічного аналізу базуються на тому, що динаміка основних елементів ринку - обсягу попиту, рівня цін і т.п. схильна певним закономірностям, які з великою часткою ймовірності повинні проявитися і в майбутньому періоді. Таким чином, методологічний апарат технічного аналізу, тобто дослідження динаміки внутрішніх технічних характеристик самого інвестиційного ринку, може бути застосований як для аналізу, так і для прогнозування його кон'юнктури.

Основу аналітичного апарату технічного аналізу становить побудова та інтерпретація графіків динаміки рівня цін і обсягів продажу окремих видів інвестиційних товарів та інструментів. У процесі технічного аналізу використовуються наступні види графіків (рис. 6.3.).

1. Лінійний графік динаміки. Це найбільш простий вигляд графіка, що відображає тільки одне значення досліджуваного показника, наприклад, мінімальний рівень цін на інвестиційний товар або фінансовий інструмент в спостережуваному періоді. Цей вид графіка не вимагає залучення великої кількості значень досліджуваного показника і є найбільш наочним при аналізі лінії тренду. Разом з тим, він не дозволяє досліджувати діапазон зміни досліджуваного показника в кожному з періодів спостереження, що знижує його аналітичну цінність.

2. столбцовая графік динаміки. На цьому графіку кожне значення спостережуваного показника в окремому періоді представлено в певному діапазоні (стовпці) від мінімального до максимального. Крім того, на стовпці графіка можуть бути поміщені також інші значення показника, наприклад, зліва - початковий рівень цін ("курс відкриття"), а праворуч - останній спостережуваний рівень цін ("курс закриття"). Такий діапазон значень спостережуваного показника в кожному періоді дає можливість врахування всіх нюансів його динаміки не тільки в аналізованому відрізку часу, але і протягом кожного з періодів спостереження.

3. Фігурний графік динаміки. Будучи досить складним, цей графік дає найбільш загальне уявлення про динаміку досліджуваного показника і зміні його трендів. У цьому графіку горизонтальна вісь часу відсутня, а сітка координат фіксує лише зміна показника в певному напрямку (його зріст або зниження). Для цього обирається кількісний масштаб зміни, що приймається за один крок (він повинен відповідати значних змін спостережуваного показника). Побудова фігурного графіка в обраній системі координат починається з позначення в ній початкового рівня спостережуваного показника (на графіку - знак "А"). По відношенню до нього позначаються потім зміни рівня в бік його підвищення (що позначаються по кожному кроці знаком "X") або зниження (що позначаються по кожному кроці знаком "О"). При цьому кожна колонка в сітці координат відображає лише одну тенденцію спостережуваного показника - підвищення або зниження; перехід до побудови наступної колонки починається лише з того моменту, коли тенденція змінилася на протилежну.

У процесі графічного вивчення поточної динаміки спостережуваних показників методами технічного аналізу ставляться такі основні завдання:

1. Визначити характер тенденцій досліджуваного показника. Залежно від обсягу накопиченої інформації і завдань аналізу кон'юнктури ринку виділяють короткострокові, середньострокові і довгострокові тенденції зміни спостережуваного показника. Приклад визначення характеру тенденції показника рівня цін за результатами складеного столбцовая графіка наведено на рис.:

2. Визначити "точки перелому" тенденції. Під точками перелому тенденції розуміються максимальні або мінімальні значення спостережуваного показника, після яких тенденція змінюється на протилежну.

"Точки перелому" бичачого ринку на графіку визначаються по максимальному рівню цін в короткому періоді, в той час як "точки перелому" ведмежого ринку - відповідно по мінімальному рівню цін в короткому періоді. В рамках довгострокової тенденції система точок перелому тенденції доповнюється і піковими (максимальними і мінімальними) рівнями цін по кожній середньостроковій тенденції.

3. Визначити рівні підтримки і опору спостережуваного показника. Рівень підтримки являє собою вибудувану на графіку лінію з'єднання всіх мінімальних значень спостережуваного показника за відповідними "точкам перелому", а рівень опору - аналогічну лінію, збудовану за максимальними його значенням.

В рамках цих рівнів здійснюються короткострокові коливання спостережуваного показника. Вихід за межі рівня опору або рівня підтримки характеризує "точку прориву". Зазвичай прорив рівня опору або рівня підтримки короткострокових періодів є передвісником зміни тенденції середньострокового періоду (в рамках довгострокової тенденції).

4. Визначити частоту і характер розривів спостережуваного показника. Розрив характеризує істотні відмінності між кінцевим рівнем спостережуваного показника в кінці попереднього періоду спостереження і його початковим рівнем в наступному періоді спостереження. Якщо спостереження здійснюється щодня, то розрив може бути результатом реакції учасників ринку на вечірню або нічну інформацію. Зазвичай розрив є сигналом подальшої зміни тенденції спостережуваного показника.

У теорії технічного аналізу виділяють різні види розривів (прискорюючий, уповільнюючий, випереджаюче, острівний, остаточний та інші), кожен з яких дозволяє визначити напрями і ступінь інтенсивності зміни тенденції спостережуваного показника. Проте розрив будь-якого виду є надійним індикатором зміни тенденції тільки за умови високої ліквідності фінансового інструменту інвестування на ринку і досить відчутних обсягів його реалізації в аналізованому періоді.

У зв'язку з цим, велике значення в теорії технічного аналізу надається побудови графіків не по двох параметрах (рівень ціни - час), а за трьома (рівень ціни - обсяг продажу - час). Це обумовлено тим, що тривалі спостереження за комплексом цих показників, показали, що їх тенденції дозволяють заздалегідь визначати точки перелому ринку. З цих позицій розглядаються три принципових поєднання тенденцій рівня ціни і обсягу реалізації певного фінансового інструменту інвестування

1. Зростання ціни супроводжується збільшенням обсягу реалізації. Таке поєднання тенденцій свідчить про нормальний розвиток ринку і відповідає основному принципу технічного аналізу: "ціна повинна слідувати за обсягом реалізації". Аналогічне поєднання тенденцій справедливо не тільки для тенденції підвищення, але й для зниження цих двох показників.

2. Зростання ціни супроводжується зниженням обсягу реалізації. Така динаміка розглянутих показників є передвісником перелому тенденції з ринку биків на ринок ведмедів (тобто майбутнього зниження рівня цін на аналізований фінансовий інструмент інвестування).

3. Зниження ціни супроводжується зростанням обсягу реалізації. Така динаміка розглянутих показників також сигналізує про майбутній переломі тенденції у зворотному напрямку - з ринку ведмедів на ринок биків (тобто про майбутній зростанні рівня цін на аналізований фінансовий інструмент інвестування).

Висновки технічного аналізу використовуються не тільки для дослідження поточної кон'юнктури інвестиційного ринку, а й для її прогнозування. Прогнозний апарат технічного аналізу базується на окремих теоріях цього прогнозування, серед яких найбільшого поширення набули: теорія Доу; теорія хвиль Елліотта; теорія ковзної середньої та деякі інші.

1. Теорія Доу розглядається як найбільш відома прикладна концепція технічного аналізу, спрямована на прогнозування розвитку фондового ринку в цілому. В основі прогнозу цього розвитку лежить динаміка промислового і транспортного індексів Доу-Джонса.

Відповідно до принципів цієї теорії динаміка цін на ринку характеризується коливаннями трьох видів: а) щоденними (а іноді й щогодинним) коливаннями, які з позицій прогнозування розглядаються як абсолютно несуттєві; б) щотижневими (в межах декількох місяців) коливаннями, які в процесі прогнозування можуть враховуватися лише як проміжні, чи не виявляють основної тенденції розвитку; в) довгостроковими (в межах від декількох місяців до 1-2 років) коливаннями, які і являють основну тенденцію при прогнозуванні розвитку ринку.

В межах основної тенденції, яка може носити як підвищується, так і знижуються характер, у відповідності з теорією Доу повинні моделюватися проміжні коливання, які повинні відтворювати від однієї до двох третин фактичного шляху основної тенденції в попередньому періоді. Якщо в рамках основної сучасній тенденції кожен новий максимальний рівень ціни перевищував значення попереднього і надалі опускався до значення нижче мінімального попереднього, такий розмах коливань завжди повинен обумовлювати відповідний перелом тенденції зі зростаючою на що знижується (в рамках аналогічного прогнозного інтервалу). І навпаки - якщо в рамках основної понижающейся тенденції новий мінімальний рівень ціни був більше попереднього його рівня, а подальший її зростання коливається в більшому діапазоні, такий розмах коливань буде викликати відповідний перелом тенденції з понижающейся на зростаючу. Нові основні тенденції будуть діяти до тих пір, поки обидва індекси не почнуть змінювати характер своєї проміжної динаміки.

Таким чином, теорія Доу дозволяє прогнозувати середньострокові зміни кон'юнктури інвестиційного ринку в рамках виявленої основної тенденції.

2. Теорія хвиль Елліотта, так само як і теорія Доу, базується на графічному вивченні коливань рівня цін на фінансові інструменти інвестування з подальшим їх прогнозуванням на основі запропонованих моделей. Відповідно до цієї теорії динаміка цін на окремі фінансові інструменти інвестування при її зниженні або зростанні характеризується п'ятьма основними етапами, які можна представити у вигляді трьох хвиль. Після проходження ціною всіх п'яти етапів і досягнення мінімальної або максимальної точок останньої хвилі слід очікувати перелому її тенденції.

У відповідності з теорією Елліотта всі хвилі цін попередньо класифікуються залежно від загальної тенденції їх динаміки на висхідні (що складаються з трьох етапів зростання ціни і двох етапів її зниження) і низхідні (що складаються з трьох етапів її зниження і двох етапів її зростання). В рамках кожної з цих видів хвиль виділяються окремі їх типи або структури (кожен з цих типів хвиль характеризується певними відмітними графічними ознаками та умовами виникнення). Графік різних видів хвиль Елліотта представлений на рис.

Розглядаючи наведений рисунок, слід мати на увазі, що графік кожної хвилі характеризує цикл руху рівня цін на фінансовий інструмент інвестування лише в середньостроковому періоді. При цьому кожен з цих хвильових циклів - висхідний або спадний - після його завершення змінює напрямок хвилі на протилежне. Тому тривалі коливання рівня цін (тобто їх рух у довгостроковому періоді) складаються з послідовно змінюють свій напрямок окремих хвильових циклів

Виявлені в процесі графічного аналізу типи цінових хвиль і послідовність їх змінюваності в рамках довгострокових коливань рівня ціни дозволяють здійснювати прогнозування цього показника на наступний середньостроковий період.

3. Теорія ковзної середньої є однією з найбільш сучасних в системі прогнозного апарату технічного аналізу. Ця теорія дозволяє доповнити графічні методи аналізу динаміки рівня цін на інвестиційні товари та інструменти відповідними математичними розрахунками їх тренда.

Основним принципом теорії ковзної середньої є згладжування конкретних значень рівня цін у процесі графічного їх аналізу в рамках певних інтервалів часу. Для аналізу коливання рівня цін в середньостроковому періоді їх ковзне середнє значення розраховується в рамках тижневого інтервалу, а в довгостроковому періоді - в рамках одно-двомісячного інтервалу. При розрахунку ковзної середньої використовуються формули середньоарифметичної зваженої, середньоарифметичної експоненціальною, середньої хронологічної та інших алгоритмів обчислення середніх значень в динаміці.

Згладжені показники динаміки рівня цін на інвестиційні товари та інструменти дозволяють нівелювати нетипові (випадкові) екстремальні їх значення в процесі графічного аналізу і будувати більш наочну тенденцію їх вимірювання. При цьому з метою співставлення цінові графіки динаміки можуть відображати тенденції, отримані за результатами розрахунків середніх значень різними методами.

У процесі аналізу графіків ковзної середньої основна увага приділяється виявленню точок перелому тенденції зміни рівня ціни з даного інвестиційному товару чи інструменту як в середньостроковому, так і в довгостроковому періоді. Виявлені в процесі такого графічного аналізу закономірності цінової динаміки використовуються потім у процесі прогнозування рівня цін на інвестиційні товари та інструменти в майбутньому середньостроковому періоді.

Характеризуючи методичний апарат технічного аналізу в цілому необхідно відзначити, що, незважаючи на його простоту і універсальність, він не дозволяє отримати досить достовірні прогнозні дані, особливо в умовах нестабільного економічного розвитку і мінливої інвестиційного середовища. Тому прогнозні результати, отримані на основі використання методів технічного аналізу, повинні бути уточнені з урахуванням майбутнього зміни основних факторів, що впливають на кон'юнктуру інвестиційного ринку в цілому, окремих його видів і сегментів.

У системі методів дослідження кон'юнктури інвестиційного ринку найбільш надійним методичним апаратом розпорядженні фундаментальний аналіз, хоча його складність і відносно висока вартість проведення суттєво стримують сферу його застосування. Результати фундаментального аналізу є головною умовою забезпечення високого ступеня ефективності інвестиційного ринку.

Діапазон досліджень інвестиційного ринку на основі методів фундаментального аналізу найбільш широкий. Основними напрямами такого дослідження є:

1. Аналіз та прогнозування кон'юнктури інвестиційного ринку в цілому в ув'язці з загальноекономічною розвитком країни.

2. Аналіз та прогнозування кон'юнктури окремих видів і сегментів інвестиційного ринку.

3. Аналіз та оцінка перспектив інвестиційної привабливості окремих галузей економіки.

4. Аналіз та оцінка перспектив інвестиційної привабливості окремих регіонів країни.

5. Аналіз і прогнозування інвестиційної позиції підприємств.

6. Порівняльний аналіз інвестиційних якостей окремих реальних проектів фінансових інструментів та відповідне прогнозування динаміки рівня цін на них.

Фундаментальний аналіз заснований на дослідженні окремих факторів, що впливають на динаміку досліджуваних показників, і визначенні можливої зміни цих факторів у майбутньому періоді. При цьому залежно від напрямку дослідження, здійснюваного за допомогою фундаментального аналізу, всі фактори поділяються на такі основні групи:

- Макроекономічні чинники, що визначають розвиток економіки країни в цілому;

- Внутрішньоринковий фактори розвитку інвестиційного ринку в цілому і в розрізі окремих його видів і сегментів;

- Мікроекономічні чинники, що визначають економічний розвиток окремих учасників інвестиційного ринку;

- Конкретні фактори, що визначають характер обігу на ринку окремих видів інвестиційних товарів та інструментів.

1. Макроекономічні чинники, що визначають розвиток економіки країни в цілому, впливають на результати дослідження, здійснювані в процесі фундаментального аналізу по всіх їх напрямками. Основними з цієї групи факторів є: фаза економічного розвитку країни та передумови її зміни в майбутньому періоді; динаміка валового внутрішнього продукту; динаміка національного доходу і пропорцій його розподілу на споживання і заощадження; динаміка обсягу доходів державного бюджету та розміру бюджетного дефіциту; тенденції та обсяги емісії грошей; рівень грошових доходів населення; обсяг депозитних і ощадних вкладів населення; індекс (або темп) інфляції; рівень облікової ставки центрального банку та інші.

2. Галузеві фактори використовуються в процесі оцінки методами фундаментального аналізу інвестиційної привабливості окремих галузей, а також на конкретні реальні інвестиційні об'єкти і товари. До числа основних факторів цієї групи відносяться: стадія життєвого циклу галузі; рівень державної підтримки розвитку галузі; динаміка галузевого обсягу продукції; середньогалузевої індекс цін; середньогалузевої рівень рентабельності активів і власного капіталу; рівень комерційного та інвестиційного ризику, характерний для галузі та інші.

3. Регіональні фактори використовуються в процесі аналізу та прогнозування розвитку регіональних інвестиційних ринків, а також для оцінки інвестиційних якостей окремих реальних проектів і цінних паперів, емітованих регіональними державними органами. До числа основних з факторів цієї групи відносяться: питома вага регіону у валовому внутрішньому продукті та національному доході; співвідношення дохідної і видаткової частин регіонального бюджету; рівень доходів населення регіону; співвідношення міських і сільських жителів у регіоні; рівень розвитку ринкових відносин та інфраструктури регіонального інвестиційного ринку; чисельність і склад регіональних інституційних учасників інвестиційного ринку; наявність валютних, фондових, товарних та інших бірж.

4. внутрішньоринковий фактори розвитку інвестиційного ринку в цілому і в розрізі окремих його видів і сегментів враховуються в процесі всіх напрямів досліджень, здійснюваних методами фундаментального аналізу. У складі основних факторів цієї групи зазвичай виділяються наступні: обсяг попиту та пропозиції на інвестиційному ринку; динаміка фактичного обсягу угод на ринку; динаміка рівня цін на основні інвестиційні товари та інструменти; ємність інвестиційного ринку (розрахунковий показник потенційно можливого обсягу угод на інвестиційному ринку, що забезпечує повне задоволення попиту на окремі інвестиційні товари та інструменти при сформованому рівні цін); кількість і склад основних інвестиційних товарів та інструментів, що обертаються на ринку; динаміка основних індикаторів інвестиційного ринку в звітному періоді; співвідношення продажу основних інвестиційних товарів та інструментів на організованому та неорганізованому ринках.

5. Мікроекономічні чинники, що визначають економічний розвиток окремих учасників інвестиційного ринку, враховуються в процесі здійснення фундаментального аналізу окремих емітентів, позичальників, страхувальників та інших категорій учасників з метою виявлення обсягу попиту в окремих сегментах ринку і рівня ризику здійснення окремих інвестиційний операцій. У процесі використання відповідних методів фундаментального аналізу враховуються такі основні фактори: темпи економічного розвитку відповідних господарюючих суб'єктів; динаміка приросту їх активів і власного капіталу; співвідношення власного і позикового капіталу, рівень кредитоспроможності та платоспроможності покупців фінансових інструментів інвестування та емітентів, рівень фінансової рівноваги їх економічного розвитку та інші.

6. Конкретні чинники, що визначають характер обігу на ринку окремих видів інвестиційних товарів та інструментів, визначаються видом інвестиційного ринку та особливостями цих товарів та інструментів. Особливе значення в процесі здійснення фундаментального аналізу надається таким факторам, як ліквідність окремих фінансових інструментів інвестування, обсяги угод по ним, мінливість рівня цін на них і деяким іншим.

У процесі прогнозування кон'юнктури інвестиційного ринку на основі фундаментального аналізу використовуються наступні основні методи.

1. Метод прогнозування "зверху-вниз" передбачає здійснення прогнозних розрахунків у напрямку від загального до конкретного. У процесі здійснення таких прогнозних розрахунків спочатку оцінюється можлива зміна параметрів загальноекономічного розвитку країни; потім прогнозуються основні параметри майбутнього розвитку окремих елементів інвестиційного ринку в цілому; після цього прогнозується кон'юнктура окремих видів інвестиційних ринків; потім здійснюється прогноз кон'юнктури окремих сегментів інвестиційного ринку, що цікавлять його учасника; на завершальній стадії прогнозних розрахунків визначаються вірогідні параметри обігу на ринку конкретних видів інвестиційних товарів та інструментів. Базою кожного наступного етапу прогнозування (при його проходженні "вниз") є результати прогнозних розрахунків, здійснених на попередній стадії. При наявності відповідної інформаційної бази такий підхід до прогнозування кон'юнктури інвестиційного ринку на всіх його рівнях є найбільш фундаментальним і водночас найбільш трудомістким.

2. Метод прогнозування "знизу вгору" передбачає здійснення прогнозних розрахунків у зворотній послідовності. Прикладом здійснення таких розрахунків спочатку є оцінка майбутньої діяльності конкретного підприємства-емітента цінних паперів; потім здійснюється прогнозна оцінка інвестиційної привабливості галузі, до якої належить емітент; після цього прогнозуються показники кон'юнктури спочатку сегмента, а потім і виду інвестиційного ринку, на якому ці цінні папери будуть звертатися. Число рівнів прогнозування визначає при цьому сам аналітик виходячи з поставлених перед ним завдань. Основним недоліком даного методу є можлива некоректність прогнозних показників більш високих рівнів, якщо розрахунки здійснюються без достатнього врахування взаємозв'язків окремих рівнів - в цьому випадку різні інвестиційні аналітики одного і того ж підприємства можуть прийти до зовсім різних результатів. Тому на практиці цей метод прогнозування використовується в поєднанні з системою "зверху-вниз".

3. Імовірнісний метод прогнозування здійснюється в умовах нестачі вихідної інформації, особливо характеризує майбутню динаміку макроекономічних факторів. У цьому випадку прогнозування окремих показників кон'юнктури інвестиційного ринку на всіх його рівнях носить багатоваріантний характер у діапазоні від оптимістичної до песимістичної оцінки можливого розвитку окремих факторних показників. Такий метод прогнозування кон'юнктури інвестиційного ринку, використовуваний в фундаментальному аналізі, дає можливість визначити діапазон коливань окремих її показників і в рамках цього діапазону обрати найбільш ймовірний варіант його розвитку. Діапазон коливань окремих значень прогнозованої кон'юнктури інвестиційного ринку або динаміки цін окремих інвестиційних товарів і цін окремих інструментів створює досить надійну інформаційну базу для оцінки можливих інвестиційних ризиків - як систематичного, так і несистематического.

4. Метод економетричного моделювання прогнозованих показників кон'юнктури інвестиційного ринку або окремих інвестиційних товарів та інструментів заснований на побудові індивідуальних економетричних (економіко-математичних) моделей, як правило, багатофакторних. У цих цілях на першому етапі досліджується вплив окремих факторів на розвиток досліджуваного показника (на основі методів парної кореляц

Живите по правилу: МАЛО ЛИ ЧТО НА СВЕТЕ СУЩЕСТВУЕТ? Я неслучайно подчеркиваю, что место в голове ограничено, а информации вокруг много, и что ваше право...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: