Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







Характеристика конкурентного середовища





Стан конкурентного середовища характеризується широким спектром факторів і показників, що відображають діяльність авіакомпаній - конкурентів з кількісної і якісної сторони у конкретних сегментах ринку транспортних послуг у порівнянні з показниками авіакомпанії, що складає бізнес-план табл. 6.3.

 

Таблиця 6.3

Показники фінансової конкурентоспроможності авіакомпанії

 

Основні характеристики конкурентного середовища:

- перелік авіакомпаній, що виконують перевезення (роботи, послуги) у даному сегменті ринку;

- перелік напрямків (маршрутів) з зазначенням обсягів робіт та економічних результатів;

- склад технічних засобів, що використовуються на перевезеннях (роботах), їх характеристика, форми власності, агентські і інші структури обслуговування (агентство, представництво, аеропорт, підприємство з технічного обслуговування та ремонту, постачання, склади та ін.);

- рівень обслуговування на борту ПС та в аеропорту;

- інформаційне забезпечення та рекламна діяльність;

- розклад регулярних рейсів та організація нерегулярних перевезень;

- рівень тарифів, знижок та пільг на регулярні перевезення, ціни чартерних рейсів, сплачені аеропортові збори;

- ціни на авіапаливо (за пунктами заправлення), матеріали, запасні частини, вартість оренди приміщень, обладнання, технічного обслуговування та ін.;

- наміри (плани) авіакомпаній - конкурентів у частині подальшого освоювання ринку авіаперевезень;

- думка пасажирів (клієнтів) щодо діяльності авіакомпаній - конкурентів (за даними анкетування і інших джерел);

- питома вага авіаперевезень, що виконують авіакомпанії-конкуренти, від загального обсягу авіаперевезень;



- гарантії на виконання перевезень і обслуговування;

- рівень регулярності та забезпечення безпеки перевезень;

- відповідність екологічним вимогам;

- характеристика персоналу.

 

Резюме

1. Підрозділ «Галузь, фірма та її продукція» опрацьовується для того, щоб переконати заінтересованих осіб у перспективності галузі, що в ній започатковується конкретний бізнес, та породити довіру до нього. У структурі цього підрозділу виокремлюються такі складові: а) сучасна ситуація і тенденції розвитку галузі; б) фірма, її продукти (послуги); в) патенти, товарні знаки та інші права власності на продукт (послуги); г) стратегія зростання фірми.

2. З метою стислого аналізу справ у галузі рекомендується:
а) подати узагальнені відомості щодо поточного стану справ і тен­денцій розвитку галузі; б) охарактеризувати продукти й ринки, що є новими для конкретної галузі; в) окреслити нові чинники, що здатні в перспективі впливати на розвиток галузі.

Крім того, важливим є розкриття концепції «поведінки» фірми в галузі, тобто: 1) загальна характеристика фірми (стратегічні й тактичні цілі, види діяльності, стадія розвитку бізнесу, географія діяльності); 2) опис продукту фірми (техніко-експлуатаційні та споживчі параметри, привабливість для покупця, рівень готовності до виходу на ринок). Зрештою, характеризуючи продукцію фірми, доцільно привернути увагу заінтересованих осіб до наявності патентів (авторських свідоцтв), «ноу-хау», товарних знаків, комерційних таємниць, ексклюзивних прав на продаж товарів тощо.

3. Особливо важливим для потенційних інвесторів є обґрунтування стратегії зростання (перспектив розвитку) фірми. У цьому обґрунтуванні виокремлюються: а) удосконалення (модернізація) продукції фірми в майбутньому; б) перспективне розширення обсягів виробництва й продажу продукції фірми.

4. До найскладніших і найважливіших підрозділів бізнес-плану належить підрозділ «Дослідження ринку». До його складу входять:

· загальна характеристика ринку продукції фірми;

· цільовий ринок фірми;

· місцезнаходження фірми;

· оцінка впливу зовнішніх факторів.

5. Загальними параметрами досліджуваного ринку є:

· потенціал (очікувані сукупні обсяги продажу певного товару за конкретний період на тій чи тій території);

· тенденції розвитку (динаміка місткості) під впливом зовніш­ніх чинників;

· основні способи задоволення попиту споживачів певної продукції і джерела конкуренції.

6. Під сегментацією ринку, як правило, розуміють розподіл споживачів (покупців) на певні групи. Кожний сегмент ринку має відповідати певним вимогам: а) відображати специфічні потреби конкретної групи споживачів; б) співвідноситися з купівельною спроможністю покупців та бути однорідним за іншими ознаками (потребами, пріоритетами, звичками тощо); в) становити практичний інтерес для бізнесу, що започатковується.

Залежно від типу товару (індивідуального або виробничого споживання) сегментація ринку може здійснюватися за такими ознаками, зокрема: у першому випадку — географічними, демографічними, соціально-економічними, культурними; у другому — за типом та організаційно-правовою формою підприємства, рівнем ділової активності, обсягом мінімальної партії поставки товарів, мотивацією рішення клієнтів про закупівлю товарів на ринку.

7. Задля визначення цільового ринку фірми попередньо роблять порівняльну оцінку привабливості кожного з виокремлених сегментів ринку. Така оцінка може здійснюватися за такими напрямками: 1) відповідність цілей фірми можливостям конкретного сегмента ринку; 2) сильні і слабкі сторони фірми стосовно даного сегмента ринку; 3) кошти, необхідні для розробки продукту та його реклами; 4) сильні й слабкі сторони конкурентів та їхня позиція на ринку; 5) динаміка попиту; 6) можливості захоплення певної частки ринку.

8. Ідентифікація цільового ринку є необхідною передумовою для правильного вибору місцезнаходження фірми. Тому обґрунтування місця локалізації фірми є обов’язковим елементом будь-якого бізнес-плану, насамперед бізнесу у сфері обслуговування населення. З урахуванням особливостей цільового ринку бізнесу, що започатковується, вибір місця для фірми здійснюється за традиційною схемою. Він охоплює кілька етапів, коли послідовно вибирають: 1) регіон країни (на основі аналізу демографічної ситуації, економічного потенціалу, купівельної спроможності споживачів); 2) область у регіоні (з урахуванням наближення до споживачів і постачальників сировини й ресурсів, наявності сировинних ресурсів, наявності трудових ресурсів і рівня оплати праці, сприяння ділового клімату розвитку даного бізнесу); 3) населений пункт в області (виходячи з оцінки місцевої конкурентної ситуації, транспортних комунікацій і рівня забезпечення комунальними послугами); 4) конкретні вимоги щодо облаштування фірми (можливі витрати на оренду, купівлю й ремонт наявних приміщень, на нове будівництво, вартість комунальних послуг, земельний податок тощо). Для цього використовують спеціальну матрицю вибору місця, яка враховує основні фактори розміщення та їхню рейтингову оцінку.

9. У процесі оцінки впливу зовнішніх факторів стисло визначають: а) рівень конкуренції у сфері бізнесу, що започатковується; б) потенційно можливі (майбутні) джерела конкуренції; в) інші фактори зовнішнього впливу (наприклад, необхідність отримання ліцензії для певного виду підприємницької діяльності).

10. Порівняльний аналіз ринкових стратегій конкурентів рекомендується проводити за окремою процедурою, що враховує привабливі оцінні показники продукту (якість, низькі ціни, широкий асортимент, післяпродажне обслуговування, продаж у кредит тощо). Такий порівняльний аналіз дає змогу чіткіше визначити сильні й слабкі сторони конкурентів; визначити власний спосіб побудови конкурентоспроможної ринкової стратегії.









Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2018 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.