Хто і чому зацікавлений у здійсненні інвестиційних бізнес-проектів?

Перший вид бізнес-плану - офіційний - є коротким (до 50 сторінок) викладом на папері минулого, сьогодення і майбутнього вашого бізнесу. Він необхідний перспективним партнерам, інвесторам, менеджерам і акціонерам фірми для того, щоб мати загальну мету.

У ньому зазвичай містяться три варіанти розрахунків: оптимістичний, песимістичний і реальний (оптимальний).

Другий вид бізнес-плану являє собою повсякденний робочий документ для першої особи підприємства, команди розроблювачів плану й консультантів. У ньому зосереджується робочий інформаційний матеріал. Він зветься робочим бізнес-планом і дозволяє:

а)зрозуміти важливість офіційного бізнес-плану;

б) скласти програму ваших дій задовго до того, як реально почнеться нова справа;

в) детально розглянути можливі варіанти вирішення виникаючих проблем, і в такий спосіб ви зможете перебороти їх у майбутньому, тому що будете готові прийняти правильне рішення, щоб уникнути помилок в офіційному бізнес-плані;

г)заздалегідь розпізнати й оцінити два основних види ризику в бізнесі: внутрішній, над яким ви в цілому маєте контроль (персонал, матеріальні запаси) і зовнішній (економіка, нове законодавство), тобто те, що ви не в змозі змінити;

д) здійснювати ретельний контроль за станом справ, з огляду на постійні зміни в зовнішньому та внутрішньому середовищі на основі моніторингу;

е)в міру необхідності служити як довідник при модернізації (коригуванні) офіційного бізнес-плану.

Таким чином, робочий бізнес-план — це широкий простір або ділове поле вашої гри, у ході якої розробляються правила складання продуманого офіційного бізнес-плану.

Частина документації робочого бізнес-плану може використовуватися як додатки до офіційного плану або надаватися за запитами партнерів і членів команди розроблювачів.

У рамках однієї організації може розроблятися і загальний стратегічний бізнес-план, що включає весь комплекс цілей, і окремі бізнес-плани за приведеною вище типологією.

Інформаційна основа створення бізнес-плану авіаційного підприємства

Інформаційне поле бізнес-плану — це сукупність документів чи даних правового, політичного, економічного, комерційного, науково-технічного, зовнішньоекономічного та соціального характеру, які забезпечують інформаційні потреби підприємця в процесі опрацювання бізнес-плану.

Основними джерелами інформації для опрацювання бізнес-плану, як правило, є:

o власний досвід практичної діяльності;

o безпосередні контакти з майбутніми споживачами, постачальниками, торговими агентами;

o відомості про конкурентів, які отримують, збираючи всі наявні дані про них, контактуючи з їхніми працівниками;

o статистична інформація про стан і тенденції розвитку галузі (сфери майбутньої діяльності);

o поточні аналітичні огляди економічної та ринкової ситуації;

o рекламні матеріали, інформаційно-комерційні матеріали виставок, ярмарків та науково-практичних конференцій;

o публікації з питань підприємництва тощо.

Таблиця 2.2

Інформаційне поле бізнес-плану

Корисним є також самостійне опитування потенційних спожи­вачів.

Цінність бізнес-плану залежить від корисності інформації, яку він містить. Корисна інформація відповідно до відомого у менеджменті принципу Джойгоу, не може бути отримана з поверхових чи неправдивих відомостей. Тому у процесі формування інформаційного поля бізнес-плану особливу увагу звертають на якість базової інформації. основними показниками якості інформації вважають:

o об’єктивність (інтегральний показник, що поєднує оцінки повноти, точності та несуперечливості інформації);

o актуальність (відповідність конкретним інформаційним потребам);

o своєчасність (здатність задовольняти інформаційні потреби у прийнятний для використання термін);

o комунікативність (зрозумілість для відповідного суб’єкта господарювання);

o наочність (очевидність).

Резюме

1. Бізнес-план є письмовим документом, в якому викладено сутність, шляхи і способи реалізації підприємницької ідеї; охарактеризовані ринкові, виробничі, організаційні і фінансові аспекти майбутнього бізнесу та особливості керування ним. Він є основою для здійснення підприємницької діяльності, необхідною передумовою залучення інвесторів до процесу фінансування розробки та реалізації підприємницької ідеї, до інноваційно-інвестиційних проектів.

2. У ринковій системі господарювання бізнес-план виконує дві важливі функції: зовнішню (ознайомлення ділових людей із сутністю та ефективністю реалізації нової підприємницької ідеї) і внутрішню (опрацювання системи управління реалізацією підприємницького проекту).

3. Необхідно розрізняти метод бізнес-планування та конкретний результат застосування цього методу на практиці — плановий документ. Бізнес-плани класифікуються за такими основними ознаками, як аудиторія користувачів, характер об’єкта, масштаб проблеми, цільове призначення, документальне оформлення та ситуаційні особливості обґрунтування. Зміст конкретного планового документа визначають також такі фактори: стан зовнішнього середовища, масштаб бізнесу, кількість бізнес-ліній, характеристики продукції, специфічні галузеві чинники.

4. Конкретними цілями розробки бізнес-плану як багатофункціонального документа треба вважати такі:

· налагодження комунікацій між підприємцем і майбутніми постачальниками, продавцями та найманими працівниками;

· проектування системи управління започатковуваним бізнесом у конкретній сфері виробничої діяльності;

· своєчасне передбачення можливих перешкод і проблем на шляху до успіху власного діла;

· формування та розвиток управлінських якостей підприємця;

· можливість перевірки слушності власної підприємницької ідеї ще до її практичної реалізації.

5. Обов’язковою передумовою розробки високоякісного бізнес-плану є формування конкретного інформаційного поля, тобто цілеспрямовано створюваної сукупності відомостей різного характеру для забезпечення інформаційних потреб підприємця (господарника) в процесі бізнес-планування. для розробки бізнес-плану необхідна така інформація: маркетингова (конкуренти, споживачі, ціни, особливості просування на ринок); виробнича (технологія, устаткування, виробничі площі, сировина й матеріали, персонал); фінансова (дохідність і рентабельність, кредити, податки, страхування); загальноекономічна й галузева (економічна ситуація, законодавство, політичні та соціальні умови, тенденції розвитку галузі). При цьому важливо забезпечити об’єктивність, актуальність, своєчасність, комунікативність і наочність інформації.

6. Можливі такі джерела отримання інформації для розробки бізнес-плану: власний досвід практичної діяльності у відповідній сфері бізнесу; безпосередні контакти з потенційними клієнтами, постачальниками, торговими агентами; статистична інформація про стан і тенденції розвитку галузі та конкретної бізнесової сфери, діяльність конкурентів; поточні аналітичні огляди економічної та ринкової ситуації; реклама, інформаційно-комерційні матеріали виставок (ярмарків), міжурядових угод, спеціалізованих науково-практичних конференцій (семінарів); вітчизняні та зарубіжні публікації з питань бізнесової (підприємницької) діяль­ності.

7. Загальна методологія розробки бізнес-плану, як правило, охоплює три стадії: початкову, підготовчу та основну. Початкова стадія є обов’язковою, коли засновується цілком нове діло. на цій стадії розробляється концепція майбутнього бізнесу, у рамках якої здійснюється пошук підприємницької ідеї, вибір сфери діяльності та форми організації бізнесу, а також ухвалюється рішення щодо способу започаткування бізнесу. На підготовчій стадії формується інформаційне поле стосовно майбутнього бізнесу; виявляються сприятливі фактори та загрози з боку зовнішнього середовища; оцінюються сильні й слабкі сторони фірми; формулюються її місія та конкретні цілі; вибирається її стратегія; виявляються можливі стратегічні альтернативи. На основній стадії відбувається безпосереднє опрацювання конкретного бізнес-плану.