Тема № 1 Теоретичні та організаційні основи фінансового менеджменту

Тема № 1 Теоретичні та організаційні основи фінансового менеджменту

Сутність фінансового менеджменту

Функції фінансового менеджменту

Організація фінансового менеджменту

Категорія «менеджмент» застосовується для характеристики трьох понять: системи економічного управління, органу управ­ління (апарату управління), форми підприємницької діяльності. Найчастіше під менеджментом (англ. management — управління) розуміють систему економічного управління виробництвом, яка включає сукупність принципів, методів, форм і прийомів управ­ління.

Невід'ємною складовою менеджменту є фінансовий мене­джмент — процес управління формуванням, розподілом і вико­ристанням фінансових ресурсів суб'єкта господарювання та оптимізації обороту його грошових коштів.

Фінансовий менеджмент ґрунтується на системі принципів, засобів та форм організації грошових відносин підприємства, спрямованих на управління його фінансово-господарською дія­льністю. Складовими фінансового менеджменту є:

—визначення і реалізація фінансової політики підприємства;

—інформаційне забезпечення (складання й аналіз фінансової звітності підприємства);

—оцінювання інвестиційних проектів і формування «портфе­ля» інвестицій;

—поточне фінансове планування та контроль.

Фінансово-економічні відносини формуються у трьох взаємо­зв'язаних напрямах:

—ринок грошей та капіталу;

—ринок інвестицій;

—фінансовий менеджмент.

На основі фінансового менеджменту здійснюється управління усією фінансово-господарською діяльністю підприємства, фор­мування і використання усіх видів його фінансових ресурсів із застосуванням методів та важелів фінансового механізму, тобто формується мистецтво управління фінансовою діяльністю під­приємства.

Об'єктом управління у фінансовому менеджменті є фор­мування і використання усіх видів фінансових ресурсів, у тому числі грошових коштів, інвестицій, основних та оборотних активів, організація поточної фінансової роботи на підпри­ємстві.

У процесі організації фінансового менеджменту здійсню­ються планування, прогнозування, регулювання, координація, стимулювання, контроль та аналіз.

Розглянемо структурно-логічну схему фінансового менедж­менту (рис. 1.1).

Отже, фінансовий менеджмент вирішує завдання фінансового управління діяльністю підприємства від постановки фінансових цілей до прийняття рішень, організації і контролю за їх виконан­ням та оцінювання результатів фінансової діяльності.

З метою управління фінансами підприємства застосовується фінансовий механізм.

Фінансовий механізм в управлінні підприємством — це цілісна система управління фінансами підприємства, на якій ґрунтується фінансовий менеджмент і яка призначена для ор­ганізації взаємодії об'єктів та суб'єктів господарювання у сфе­рі фінансових відносин, формування та використання фінан­сових ресурсів, забезпечення ефективного впливу фінансо­вої діяльності на кінцеві результати роботи підприємства (рис. 1.2).

Фінансовий механізм включає такі взаємозв'язані елементи, як фінансові методи, фінансові важелі, правове, нормативне та інформаційне забезпечення.

1. Фінансові методи включають:

—планування;

—прогнозування;

—інвестування;

—кредитування;

—самофінансування;

—оподаткування;

—система розрахунків;

—матеріальне стимулювання;

—страхування;

—заставні, трастові операції;

—оренда, лізинг, факторинг;

—фондоутворення;

—взаємовідносини з різними суб'єктами та засновниками.

2. Фінансові важелі:

— прибуток; — цільові економічні фонди;

— дохід; — вклади;

— амортизаційні відрахування; — пайові внески;

— фінансові санкції; — котирування валютних курсів;

— ціна; — форми розрахунків;

— орендна плата; — види кредитів;

— дивіденди; — процентні ставки;

— дисконт.

3. Правове забезпечення — закони, укази, статут юридичної особи.

4.Нормативне забезпечення — норми, інструкції, нормативи, методичні вказівки.

5. Інформаційне забезпечення — інформація різного виду та роду.
Фінансове управління діяльністю підприємства здійснює його фінансова служба, зокрема фінансові менеджери.

Тема 2 СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Організаційне забезпечення фінансового менеджменту

Фінансові служби управління

Бригадами тощо)

Б. Функціональний принцип побудови фінансової служби управління підприємством

Функціональна будова центрів управління фінансовою діяль­ністю суттєво відрізняється на підприємствах різних масштабів (мале, середнє, велике).

На малих підприємствах функціональні служби управління, як правило, не створюються. Функції цього типу управління у зв'язку з незначним обсягом діяльності покладаються на власни­ка малого підприємства, його директора чи бухгалтера.

На середніх підприємствах функції фінансового управління виконує фінансовий менеджер, який входить до складу функціо­нального економічного підрозділу, чи спеціалізований фінансо­вий структурний відділ, який здійснює управління всіма основ­ними аспектами фінансової діяльності.

Центр витрат — це структурний підрозділ, керівник якого несе відповідальність тільки за витрачання коштів відповідно до доведеного йому бюджету. У зв'язку з функціональним напрям­ком своєї діяльності такий структурний підрозділ не може само­стійно впливати на обсяг доходів, а також на суму прибутку. Прикладом центру витрат є постачально-заготівельний чи вироб­ничий підрозділ підприємства.

Центр доходу — це структурний підрозділ, керівник якого не­се відповідальність тільки за формування доходів у встановлених обсягах. З огляду на функціональний напрям своєї діяльності такий структурний підрозділ не може самостійно впливати на весь обсяг витрат на реалізацію продукції, а також на суму прибутку. Прикладом центру доходу є збутовий підрозділ підприємства.

Центр прибутну — це структурний підрозділ, керівник якого несе відповідальність за доведені йому завдання щодо формування прибутку. У зв'язку з функціональним напрямом своєї діяльності такий структурний підрозділ повністю контролює як формування доходів від реалізації продукції, так і обсяг витрат на її виготовлен­ня. Прикладом центру прибутку є структурний підрозділ із закінче­ним циклом виробництва та реалізації окремих видів продукції.

Центр інвестицій — це структурний підрозділ, керівник яко­го несе відповідальність за використання наданих йому інвести­ційних ресурсів і отримання необхідного прибутку від інвести­ційної діяльності. Основним контрольним показником при цьому є рівень прибутку на інвестований капітал. Прикладом центру ін­вестицій є дочірня фірма підприємства чи відокремлений у його складі спеціальний структурний підрозділ, який здійснює виключ­но інвестиційну діяльність.

Тема 5 УПРАВЛІННЯ ПРИБУТКОМ

Тема 6 УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ

Аналіз балансу підприємства

Аналіз балансу підприємства

Баланс — звіт про фінансовий стан підприємства, який відо­бражає на певну дату його активи, зобов 'язання і власний капі­тал.

Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан під­приємства на звітну дату.

Для вивчення фінансового стану підприємства необхідна ін­формація про економічні ресурси, що ним контролюються, його фінансову структуру, ліквідність та платоспроможність, а також здатність адаптуватись до змін середовища, в якому воно функ­ціонує.

Елементами балансу, безпосередньо пов'язаними з визначен­ням фінансового стану підприємства та змін у ньому, є:

- активи; - зобов'язання; - власний капітал.

Активи і зобов'язання при їх аналізі не підлягають згортанню, за винятком випадків, передбачених окремими стандартами. Під­сумок активів балансу повинен дорівнювати сумі зобов'язань та власного капіталу.

Методичну послідовність проведення фінансового аналізу ба­лансу підприємства розглянемо за даними умовного, але реаль­ного підприємства.

Під час аналізу балансу підприємства рекомендується викори­стовувати горизонтальний і вертикальний аналіз фінансової звіт­ності.

Горизонтальний аналіз полягає у зіставленні фінансових да­них підприємства за два періоди у відносному та абсолютному вимірюваннях (табл. 1).

Наведені дані дають змогу зробити такі висновки:

1. Загальна сума активів зменшилася на 253,4 тис. грн, або бі­льше ніж на 7 %. Це зменшення відбулося переважно за рахунок значного зменшення оборотних активів. Абсолютна величина зниження в оборотних активах становила 666,2 тис. грн, або бі­льше, ніж 20 % їх річної величини. Водночас майже вдвічі збільшилася сума основних засобів підприємства (в абсолютному ви­разі — на 672,7 тис. грн). Це відбулось унаслідок купівлі облад­нання для переоснащення виробництва. Незначно збільшилися і витрати на торговельну марку та гудвіл.

Таблиця 1

ГОРИЗОНТАЛЬНИЙ АНАЛІЗ БАЛАНСУ ПІДПРИЄМСТВА

Закінчення табл. 1

2. Що стосується структури оборотних коштів, то можна за­значити, що вона значно погіршилася. Виробничі запаси змен­шилися за рік на 173,2 тис. грн, або на 31,43 %. Зменшилася та­кож величина готової продукції (на 5,5 тис. грн) і грошові кошти (на 14,4 тис. грн). Усе це свідчить про скорочення оборотних ко­штів підприємства і негативні тенденції у його роботі. Водночас збільшилася сума і частка дебіторської заборгованості за товари та послуги — в абсолютному виразі на 325,9 тис. грн (або на 36,4 %). Це означає, що підприємство фактично кредитувало своїх партнерів по бізнесу, які вчасно не розраховувалися за то­вари та послуги, що надавалися підприємством. Але, з іншого боку, якщо підприємство має надійних партнерів, то слід очіку­вати надходження коштів у наступних періодах, що має поліп­шити ситуацію з показниками ліквідності.

3. Аналіз пасивів підприємства показує, що зобов'язання підпри­ємства скоротилися, у тому числі короткострокові зобов'язання зме­ншилися на 222,8 тис. грн. (9 %). Це відбулося внаслідок значного скорочення кредиторської заборгованості (на 784,3 тис. грн). Таким чином, підприємство вчасно розрахувалося з постачальниками та підрядчиками за виконані роботи та отримані послуги. Проте значно (більше, ніж утричі) збільшилися поточні зобов'язання за розрахунками, у тому числі з оплати праці й за авансами, що одержані від ін­ших підприємств у рахунок майбутніх поставок продукції.

При цьому слід зазначити, що динаміка показників ліквідності є позитивною. Зменшення короткострокової заборгованості під­приємства збільшує ліквідність підприємства і його фінансову стійкість.

4. Аванси, отримані підприємством, на кінець року майже удвічі менші дебіторської заборгованості за товари та послуги, що надані підприємством.

Аналіз балансу підприємства свідчить, що підприємству слід поліпшити показники фінансової стійкості та ліквідності, а саме:

• покращити взаємовідносини із постачальниками і спожива­чами продукції, поліпшити ситуацію із дебіторською заборгова­ністю підприємству і використати інші резерви поповнення обо­ротних коштів;

• поліпшити структуру оборотних активів, підвищити швид­кість їх обертання, збільшити обсяг продукції, що виготовляється та реалізується;

• зменшити поточну заборгованість підприємства, ширше ви­користовувати довгострокові кредити банків.

Вертикальний аналіз балансу дає змогу зробити висновок про структуру балансу у звітному періоді, а також проаналізува­ти динаміку цієї структури. Технологія вертикального аналізу полягає у тому, що загальну суму балансу приймають за 100 % і кожну статтю фінансової звітності подають у вигляді процентної частки від прийнятого базового значення.

Проведемо вертикальний аналіз на підставі попередніх даних балансу реального умовного підприємства (табл. 2).

Здійснюючи вертикальний аналіз балансу підприємства, мож­на зробити такі висновки.

1. Частка обігових активів у балансі підприємства є значною: на початок року вона становила понад 80 %. Проте протягом аналізованого року відбулося скорочення цієї частки. Зрозуміло, що скорочення частки оборотних коштів позначається негативно на показниках фінансової стійкості та ліквідності, адже це свідчить про зменшення запасів, розмірів виробництва, готівки для при­дбання матеріально-речових факторів виробництва.

Таблиця 2

КЛАСИФІКАЦІЯ МЕТОДІВ ПЛАНУВАННЯ

Вибираючи методи планування, необхідно враховувати вимо­ги до них.

Методи планування мають:

1) бути адекватними зовнішнім умовам господарювання, осо­бливостям різних етапів процесу становлення та розвитку ринко­вих відносин;

2) найповніше враховувати профіль діяльності об'єкта плану­вання, різноманітність у засобах та шляхах досягнення основної підприємницької мети — збільшення прибутку;

3) різнитися залежно від виду плану, що розробляється.

Обираючи метод планування, необхідно врахувати фактори, що впливають на цей вибір:

- складність визначення показника, що входить до плану, та
його взаємозв'язки з іншими показниками;

- термін планування;

- забезпеченість вихідною інформацією щодо впливу факто­рів зовнішнього і внутрішнього середовища на діяльність підпри­ємства;

- результати аналізу відповідних показників у передплановому періоді.

Сучасні темпи зростання інформації є настільки стрімкими, що стратегічне планування — це єдиний засіб прогнозування майбутніх проблем і можливостей підприємства. Воно забезпечує керівництву підприємства формування плану на тривалий термін. Чітке уявлення про те, чого підприємство хоче досягти, допома­гає йому знайти найбільш обґрунтовані шляхи дій. За умов роз­роблення обґрунтованих планів для керівництва знижується ри­зик прийняття неправильного управлінського рішення. Страте­гічне планування як управлінська основа дає змогу забезпечити необхідний рівень управління підприємством.

Формування стратегічного плану підприємства передбачає розроблення цілого ряду стратегій: розвитку підприємства, орга­нізаційної, інтеграційної, фінансової, ресурсної, стратегії поведі­нки; маркетингової, товарно-ринкової, технологічної та соціаль­ної стратегії. Головну роль у розробленні стратегічного плану відіграє фінансова стратегія.

Фінансова стратегія як категорія фінансового менеджменту має свої особливості. Поряд з іншими функціональними стратегі­ями — технологічною, маркетингу та іншими вона може розгля­датися також як функціональна стратегія. Водночас наявність фі­нансових ресурсів визначає можливість і варіанти реалізації як базової стратегії розвитку підприємства, так і її функціональних стратегій. З погляду розвитку підприємства фінансова стратегія є ключовою стратегією.

Тема № 1 Теоретичні та організаційні основи фінансового менеджменту

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычис­лить, когда этот...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: