Тема 12: ЕКОНОМІКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ САНАЦІЇ, БАНКРУТСТВА ТА ЛІКВІДАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА

1. Порядок оголошення підприємства банкрутом.

3. Черговість задоволення претензій кредиторів та ліквідаційний баланс.

4. Приховане, фіктивне та зумисне банкрутство.

Порядок оголошення підприємства банкрутом.

Послідовність провадження справи про банкрутство, передбачена новим законодавством:

1. Подання заяви про порушення справи про банкрутство боржника. Справа про банкрутство порушується арбітражним судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати і не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку. Справа про банкрутство порушується за наявності ознак неплатоспроможності або її загрози. У законодавстві про банкрутство переважної більшості країн виокремлюють ще перевищення заборгованості підприємства над його активами (майном).

2. Ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство (5 днів) має містити таке:

· упровадження процедури розпоряджання майном боржника;

· заходи, спрямовані на забезпечення грошових вимог кредиторів;

· упровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів;

· дату проведення підготовчого засідання суду;

· суд може зобов'язати боржника подати аудиторський висновок або провести аудит.

3. Підготовче засідання арбітражного суду (до 35 дня з подання заяви) розглядає заяву кредитора та відгук боржника і приймає ухвалу, що визначає:

· розмір вимог кредиторів, які подали заяву стосовно порушення справи про банкрутство;

· дата складання розпорядником майна реєстру вимог кредиторів (має бути поданий до суду на затвердження не пізніш як через 2 місяці та 10 днів після дати проведення підготовчого засідання суду);

· дата попереднього засідання суду, яке має відбутися не пізніш як через 3 місяці після дати проведення підготовчого засідання суду;

· дата скликання перших загальних зборів кредиторів, які мають відбутися не пізніш як через 3 місяці і 10 днів після дати проведення підготовчого засідання суду;

· дата засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника (визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури) або припинення провадження справи про банкрутство.

4. Попереднє засідання господарського суду (до 125 дня з подання заяви):

- розглядає реєстр вимог кредиторів та вимог, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені до реєстру;

- визначає розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і затверджує реєстр;

- призначається дата проведення зборів кредиторів.

5. Проведення зборів кредиторів, утворення комітету кредиторів (до 145 дня з подання заяви) і прийняття звернення до господарського суду з клопотанням:

· про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

6. Підсумкове засідання господарського суду (до 215 дня з подання заяви) приймає рішення щодо:

- ухвали про проведення санації боржника та призначення керуючого санацією;

- постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

- припиняється підприємницька діяльність боржника;

- до ліквідаційної комісії переходить право розпорядження майном банкрута й усі його майнові права та обов'язки;

- вважаються такими, що настали, строки всіх боргових зобов'язань банкрута;

- припиняється нарахування пені та відсотків на всі види заборгованості банкрута;

- відомості про фінансове становище банкрута втрачають конфіденційність і не становлять комерційної таємниці.

Після визнання боржника банкрутом, за рішенням господарського суду, власників або в інших передбачених законодавством випадках відкривається ліквідаційна процедура. Ліквідаційні процедури здійснюються ліквідатором під час виконання ним своїх функцій.

Згідно з вітчизняним законодавством рішення про ліквідацію юридичної особи можуть бути прийняті вищим органом управління чи власником суб'єкта підприємницької діяльності або господарським судом. Умовно можна вирізнити сім основних етапів ліквідації юридичної особи. На першому етапі приймається рішення про ліквідацію і призначається ліквідаційна комісія.

На другому етапі у трмденний термін до державного податкового органу, в якому перебуває на обліку подається заява про зняття з обліку платника податків; у десятиденний термін від дня подачі заяви платник податків має скласти податкові декларації, бухгалтерський звіт за формою річного звіту (на дату прийняття рішення про ліквідацію) та подати їх для перевірки державному податковому органу. На третьому етапі ліквідаційна комісія виконує свої функції, передбачені чинним законодавством; вживаються заходи щодо закриття всіх банківських рахунків, які відкриті підприємством, що ліквідується; за результатами роботи ліквідаційна комісія складає звіт та ліквідаційний баланс.

До основних функцій ліквідаційної комісії (ліквідаторів) належать такі:

• управління майном підприємства, що ліквідується;

• опублікування інформації про ліквідацію суб'єкта підприєм ницької діяльності в офіційних друкованих органах;

• інвентаризація та оцінювання наявного майна підприємства, що ліквідується;

• визначення ліквідаційної маси та розпоряджання нею;

• реалізація майна та інші заходи, спрямовані на задоволення вимог кредиторів;

• стягнення дебіторської заборгованості та виконанняя розрахунків з кредиторами;

• складання ліквідаційного балансу та подання його на затвердження власникові або органу, який призначив ліквідаційну комісію;

• прийняття рішення про звільнення персоналу, у тому числі директора;

• виконання дій, що мають на меті повну ліквідацію юридичної особи, тобто вилучення її з Державного реєстру підприємств та організацій.

Найважливішою функцією ліквідаційної комісії є робота з майном підприємства: інвентаризація, оцінювання, визначення ліквідаційної маси та її реалізація.

Ліквідаційна маса — це сукупність усіх видів майнових активів банкрута, що належать йому на правах власності або повного господарського відання.

На четвертому етапі Державний податковий орган приймає рішення про документальну перевірку такого платника податків і за відсутності заборгованості перед бюджетами та за наявності повідомлення від установи банку про закриття рахунків, знімає підприємство з обліку та складає довідку про зняття з обліку платника податків, яка надсилається до органів державної реєстрації.

Після завершення розрахунків з кредиторами та бюджетом складається ліквідаційний баланс.

П'ятий етап пов’язаний з розглядом та затвердженням ліквідаційного балансу підприємства органом, який призначив ліквідаційну комісію. Приймається ухвала про затвердження (чи не затвердження) ліквідаційного балансу та (у разі затвердження балансу) про ліквідацію юридичної особи.

На шостому етапі здаються до органів внутрішніх справ печатки та штампи, а до архіву документи які підлягають довгостроковому зберіганню.

Сьомий етап є заключним і зводиться до подання до органу державної реєстрації заяви про скасування державної реєстрації підприємства. Орган державної реєстрації приймає рішення про відміну державної реєстрації та позбавлення підприємства статусу юридичної особи і виключає підприємство із державного реєстру.

Что вызывает тренды на фондовых и товарных рынках Объяснение теории грузового поезда Первые 17 лет моих рыночных исследований сводились к попыткам вычислить, когда этот...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: