В.3.2. Розробити ГІС-додаток для потреб бізнесу

Створення ГІС - системи передбачено ціллю А.3.4. Дана ціль передбачає створення окремого додатку (шарів інформації), який у першу чергу використовуватиметься для потреб бізнесу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03. 2004 р. № 428 «Про затвердження Програми комплексного розвитку Українського Придунав'я на 2004-2011 роки» (із змінами і доповнення, внесеними постановами КМУ від 25.06.2008 р № 580 та від 07.10.2009 р. № 1120 чітко визначено, що Придунав’я є унікальною частиною території Одеської області, яка має ряд особливостей, а отже вимагає реалізації специфічних заходів, направлених на покращення соціально-економічного розвитку території. Таким чином, ми розуміємо, що це вимагає і певних, особливих організаційно-управлінських підходів.

Президент України В.Ф.Янукович на засіданні Ради регіонів, що відбулось 3.06.2011 р. в м. Ялта зокрема сказав: «Нам потрібна міжрегіональна кооперація і створення відповідних економічних програм «по горизонталі» між областями-сусідами, містами, у яких спільні проблеми територій».

Лише «вертикальні» управлінські дії уряду та обласної державної адміністрації без скоординованої підтримки «знизу», координації на «горизонтальному» (місцевому) рівні, не дадуть таких високих результатів як бажано. Слід налагодити систему взаємної координації та кооперації на місцевому рівні, у т.ч. органів місцевого самоврядування та місцевої виконавчої влади. До того ж ми не впевнені у тому, що уряд найближчим часом затвердить нову Програму розвитку Придунав’я або продовжить дію чинної.

Важливо також тут впровадити нові управлінські механізми та технології, інновації в управління, бізнес, і в виробництво.

Однак, лише зміни на управлінському рівні без значних змін у сфері інновацій та розвитку людських ресурсів швидше за все не дозолять отримати вищий рівень конкурентоспроможності цієї території, тому вони складають єдине критичне питання.

Наявність кваліфікованої робочої сили – найважливіше питання, на яке звертають увагу інвестори, приймаючи рішення щодо розміщення нових і розширення існуючих об’єктів промисловості, торгівлі чи сфери послуг. Ця проблема є актуальною для всього світу, зокрема для українських компаній. Людські ресурси є одним з головних чинників конкурентної боротьби для будь-якого регіону і визначають його здатність залучати інвестиції у створення робочих місць та забезпечити утримання і зростання існуючих підприємств. Без висококваліфікованих людських ресурсів не буває сталого інноваційного розвитку і як наслідок – конкурентоспроможної продукції. Інновації не лише формують конкурентоспроможність регіону, а й суттєво впливають на якість життя на даній території. Якість життя, у свою чергу, стає одним з визначальних чинників закріплення трудових ресурсів.

Результати опитування підприємців Придунав’я підтвердили, що навіть в сучасних умовах подолання наслідків фінансово-економічної кризи майже третина (31%) роботодавців відчувають нестачу кваліфікованої робочої сили і ще 12% очікують виникнення кадрових труднощів у найближчому майбутньому. Тому думати про забезпечення цього майбутнього попиту необхідно вже зараз. Структура трудових ресурсів за рівнем освіти є не надто оптимістичною в районах: кількість людей працездатного віку з повною вищою освітою коливається від 6 до 11%, у м. Ізмаїл – близько 1/6 усього населення. Крім того, значна частка цих трудових ресурсів працює в сфері охорони здоров’я, управління, фінансовому секторі або має гуманітарну освіту. Така ситуація зумовлена рядом зрозумілих причин, зумовлених локальним станом ринку праці, відсутністю високотехнологічних підприємств та потужних учбових закладів 4 рівня акредитації.

Головними напрямами забезпечення роботодавців кваліфікованими кадрами є створення можливостей для гнучкого реагування освіти (у першу чергу – професійної) на потреби регіонального ринку праці, а також розвиток системи знань та навичок, необхідних для забезпечення працевлаштування населення. Важливо, що регіон має гнучко реагувати на зміни на ринку праці. Ці зміни все ж відбувається, хоч і доволі поступово. Процес децентралізації управління професійно-технічною освітою триває, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України передає на рівень областей повноваження з підготовки кваліфікованих робітників. Таким чином, управління освіти і науки обласної державної адміністрації матиме більше повноважень впливати на обсяги та якість підготовки саме тих робітників, які потрібні для роботодавців області. Субрегіон мав би активно впливати на ці процеси.

«Кваліфікована робоча сила» означає, що робітники навіть на місцях, які не потребують високої кваліфікації, є достатньо освіченими, здатними до подальшого навчання і володіють робочою етикою, необхідною для якісного виконання роботи за гідну платню. «Кваліфікована робоча сила» також означає, що кваліфіковані працівники пройшли технічне навчання, яке потрібне для праці в орієнтованій на технології глобальній економіці, яка стрімко розвивається. Успішними є регіони, які здатні ініціювати та підтримувати постійне тристороннє партнерство між роботодавцями, навчальними закладами та урядовими структурами, що відповідають за навчання та перепідготовку.

Варто звернути увагу на необхідність фінансової підтримки системи профтехосвіти державними органами управління та бізнесом.

Освіта традиційно вважається важливим засобом для вдалої професійної кар’єри, проте не всі навчальні заклади надають освіту, необхідну роботодавцям. У той же час підприємства не можуть передбачити кількість працівників і рівень їхньої кваліфікації, які будуть потрібні через п’ять років, що допомогло б освітнім закладам відповідно адаптувати свої програми. Роботодавці ще не звикли до необхідності постійного забезпечення підвищення кваліфікації та перепідготовки працівників.

Однак не лише на професійно-технічній освіті повинна фокусуватися увага стратегії розвитку території. Придунав’я, володіючи високим рівнем розвитку малого підприємництва, зокрема у сфері послуг і торгівлі, мало б звернути увагу на випереджаючий розвиток вищої освіти, у тому числі бізнес-освіти. Сьогодні значна частка випускників покидає цю територію через низьку якість життя у даному субрегіону. З часом економічне зростання і новостворені підприємства вимагатимуть більше професійних кадрів.

Ще один важливий аспект підвищення якості людського потенціалу –впровадження концепції «другої» чи «вторинної» освіти. В країнах з розвинутою економікою популярною є концепція «освіти впродовж життя», яка створює можливості для постійного підвищення кваліфікації (перекваліфікації) кадрів. Швидкі темпи розвитку технологій дуже динамічно змінюють вимоги до якості трудових ресурсів. І той регіон, який зможе запропонувати адекватну вимогам часу систему професійної підготовки кадрів, буде більш конкурентоспроможним. Державний центр зайнятості вже досягнув значних успіхів у впровадженні механізмів вторинної професійної підготовки незайнятого населення, однак загалом система регіонального ринку праці ще має багато простору для вдосконалення.

Важливим є питання розвитку інноваційного потенціалу, посилення партнерських і ділових відносин між науковими і проектними організаціями регіону та підприємствами субрегіону. Активізація таких взаємовигідних бізнес-зв’язків дозволить говорити про реальне започаткування кластерної моделі економічного розвитку території. Загалом, дуже слабкий розвиток спеціалізованих підприємств, що здійснюють створення інноваційного продукту є віддзеркаленням провальної інноваційної політики, що здійснювалась на рівні держави у останні десять років.

Це критичне питання є найбільш складним для реалізації, оскільки можливість впливу місцевої влади на нього є найбільш обмежене. Але, навіть незначні успіхи у його реалізації дозволять суттєво просунутись в досягненні інших цілей.

Рис. 3. Блок – схема критичного питання С. Розвиток системи управління, інновацій та людських ресурсів

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: