С.3.3. Трансформувати систему підготовки кадрів до потреб економіки субрегіону

Реалізація цілі дозволить забезпечити відповідність попиту і пропозиції на ринку праці в динаміці розвитку локальної економіки.

критичне питання D. АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС І ПЕРЕРОБКА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ Природно-кліматичні умови півдня Одеської області є сприятливими для розвитку сектора виробництва та переробки продукції сільського господарства. Тенденції світової економіки показують, що недостатньо лише виробити якнайбільше продукції відповідної якості та стандартів, необхідно зробити цей процес ефективним, а саму продукцію - конкурентоспроможною. Суттєвими зовнішніми факторами, здатними підтримати розвиток агропромислового комплексу, є значний світовий попит на продовольство, що у свою чергу ставить перед сільгоспвиробниками нові вимоги до стандартів вирощування, збирання, переробки, логістики та маркетингу продукції. На розвиток АПК в субрегіоні позитивно вплине прогнозований розвиток транспортної інфраструктури та розширення ринків збуту через розвиток туризму в регіоні. Субрегіон є порівняно мало урбанізованим і більшість з майже 300 тис. його мешканців проживають у населених пунктах селищного і сільського типу. Селітебні особливості Придунав’я характеризуються порівняно невеликою кількістю населених пунктів у кожному з районів та порівняно високою густиною заселення цих населених пунктів та при дефіциті робочих місць створюють напруження на ринку праці. Довгостроковий прогноз економічного розвитку області та України демонструє тенденцію до вивільнення частини зайнятого населення з сільських територій та зростання урбанізованих поселень. Тенденції також показують зміну структури зайнятості в сільському господарстві, при якій зменшується частка населення, що безпосередньо займається вирощуванням, і зростає частка зайнятих у переробці сільськогосподарської продукції. Переробка сільгосппродукції також мала б зростати з огляду на необхідність збільшення доданої вартості, що виробляється галуззю. Придунайському субрегіону слід приділити більше уваги вирощуванню та переробці сільгосппродукції «на місці», яка максимально використовує локальні природні переваги, наприклад: виноробство, овочівництво, рибальство, тваринництво, зокрема, вирощування баранини. Серед існуючих ознак та причин слабкого розвитку агропромислового сектора є наступні: · традиційні сільськогосподарські культури досить часто є малоприбутковими; · сільськогосподарські виробники в більшості мало обізнані з сучасними трендами на вітчизняному та світовому ринках продукції сільського господарства, з новими інтенсивними технологіями, зокрема, сучасного органічного землеробства; · традиційні технології не забезпечують високого ступеня переробки сільськогосподарської продукції, не відповідають світовим стандартам, зокрема по пакуванню та маркуванню - тому структура експорту носить переважно сировинний характер; · відсутність сучасних технологій зберігання продукції; · відсутність планування та раціональної державної політики щодо сектору АПК.   Серед можливостей розвитку сектору АПК слід розглянути підтримку економічної диверсифікації на селі, підвищення продуктивності сільськогосподарського виробництва, розвиток інфраструктури транспортування та збереження продукції, посилення контролю за дотриманням режиму використання земель, підтримка «нових ланок» у ланцюгах доданої вартості продукції АПК, зокрема, розвиток «екологічного чистого сільгоспвиробництва», створення інститутів стандартизації та сертифікації, аграрно-економічна просвіта сільського населення, поліпшення транспортних комунікацій та стану місцевих доріг; відновленнясільської соціальної та інженерної інфраструктур тощо. Рис. 4. Блок – схема критичного питання D. Агропромисловий комплекс і переробка сільськогосподарської продукції   Стратегічна ціль D.1.Інфраструктура вирощування та зберігання сільськогосподарської продукції на кластерній основі Оперативні цілі: D.1.1. Зернові термінали Субрегіон відчуває брак сучасних потужностей для збереження зерна. У першу чергу це стосується потужних припортових комплексів та малих зерносховищ. Ці об’єкти дозволяють виконати ряд важливих функцій: забезпечити збереження врожаю та зменшення його непродуктивних втрат, ритмічності відвантаження продукції на експорт, створити нові робочі місця, зменшити сезонні коливання ціни. Доцільно визначитись з потенційними територіями для розташування таких терміналів. У першу чергу такі об’єкти мають знаходитись поблизу річкових портів та шляхів сполучення загальнодержавного і обласного значення. Варто не лише обмежуватись потужними терміналами біля портів, а й будувати невеликі зерносховища. D.1.2. Бази МТС Ціль полягає у розширенні практики діяльності підприємств, що володіють, здають в оренду та лізинг, а також своїми силами надають послуги, що полягають у забезпеченні технологічних процесів у сільськогосподарському виробництві за допомогою різноманітних машин і механізмів (скорочено – МТС). Такі послуги надаються, але не можуть цілком задовольнити попит підприємств субрегіону. Сучасна високотехнологічна техніка є дорогою в придбанні та недешевою в експлуатації, отже невеликі господарства не можуть собі її дозволити. Більшість потужної техніки працює на певному полі доволі короткий проміжок часу (від кількох годин до кількох тижнів). Решту часу вона використовується не надто ефективно. Таким чином необхідно створити систему ефективного її використання. D.1.3. Підприємство з виготовлення кормів та системи зберігання кормової бази Придунав’я може і повинно використовуватись не лише для рослинництва. Розвиток тваринництва гальмується низькими закупівельними цінами на молочну продукцію та браком кормів для ВРХ. Змінити ситуацію може зміцнення кормової бази та зменшення затрат на транспортування кормів з інших територій. Слід вивчити можливість створення невеликого підприємства з виробництва кормів. Існують реальні перспективи розвитку цього напрямку тваринництва, збільшення поголів’я, однак проблема кормової бази суттєво її нівелює. Проблемою є створення сучасних переробних підприємств та забезпечення «холодного ланцюга». Дана ціль направлена на вирішення цієї проблеми шляхом формування і забезпечення кормової бази для тваринництва. D.1.4. Створеннясубрегіональної Асоціації виробників сільськогосподарської продукції Досягнення цілі сприятиме виявленню існуючих «горизонтальних» та «вертикальних» взаємозв’язків між товаровиробниками та фірмами, що переробляють і збувають продукцію АПК та сприятиме створенню асоціативних структур (т. зв. кооперативів), здатних об’єднати спільні інтереси для забезпечення зростання конкурентоспроможності продукції. Світова практика демонструє ряд позитивних прикладів, коли за рахунок ефекту масштабу підприємства підвищується ефективність діяльності та рівень конкурентоспроможності. Важливим є факт географічного розташування суміжних підприємств, консалтингових фірм, науково-дослідних установ на спільній території, що призводить до мінімізації їх транспортних видатків. На території Одеської агломерації фактично сформований винний кластер. Необхідно передбачити формування кількох нових кластерів в межах переважно цієї території. D.1.5.Створення бази інвестиційних проектів вирощування та зберігання Опитування дрібних підприємців, що працюють у галузі сільського господарства показали, що доступ до бізнес інформації, бізнес-планів, типових інвестиційних проектів для них є проблемою. Ціль направлена на її вирішення. Стратегічна ціль D.2.Інфраструктура переробки на основі кластерних підходів Оперативні цілі: D.2.1. Створення бази інвестиційних проектів з переробки с/г продукції Субрегіон відчуває нестачу потужностей з переробки сільгоспродукції. Вирішення проблеми дозволить зменшити втрати продукції, збільшити додану вартість, що створюється в регіоні, позитивно вплинути на рівень зайнятості.   D.2.2. Створення мережі переробних підприємств Створити умови для виникнення нових та удосконалення існуючих виробничих потужностей і процесів (за рахунок збільшення продуктивності праці і капіталу), які дозволяють підвищити ступінь обробки продукції місцевих виробників і таким чином збільшують додану вартість продукції, що призводить до зростання кількості робочих місць, збільшенню доходів бюджетів усіх рівнів та валового регіонального продукту. D.2.3. Створення регіональних брендів та системи збуту В сучасній ринковій економіці торгова марка, бренд фірми виробника стає додатковою конкурентною перевагою, крім того «гудвіл», тобто «добре ім’я» виробника, дозволяє підвищити капіталізацію та ліквідність певного бізнесу. Існують рейтинги, що ранжують бренди за вартістю, іноді ця вартість перевищує навіть вартість основних засобів компанії. Як правило, компанії самі зацікавлені у проведенні промоційних кампаній без допомоги місцевої влади, але існують приклади, коли локальні органи влади стимулюють ці процеси і сприяють їм. Доцільно вивчити питання створення нових локальних продуктів з новими місцевими брендами та спільно їх «просувати». D.2.4. Створення міні оптового ринку сільськогосподарської продукції Практика більшості країн світу показує, що створення спеціалізованих потужних оптових ринків себе виправдала. В Одеській області такий ринок планується створити в межах Одеської агломерації. Вважається за доцільне створення міні-оптового ринку в Придунайському субрегіоні, який здатен забезпечити формування невеликих оптових партій та потреби малих підприємств і крупних домогосподарств субрегіону, тобто фермерського ринку. На першому етапі такий об’єкт міг би працювати на короткотерміновій основі за принципом «виїзної торгівлі». Варто вжити заходи, щоб переважне право торгівлі на даному ринку мали саме фермерські господарства та їх асоціації чи кооперативні об’єднання. Стратегічна ціль D.3. Механізми забезпечення культури землеробства Територія субрегіону є гетерогенною за гідрогеологічними параметрами і агротехнічними факторами та різною за спеціалізацією параметрами вирощування певних культур. Суттєво відрізняється стан водних ресурсів і рівень ґрунтових вод. Території на Північ від Дунаю на відміну від територій, що знаходяться поблизу ріки та озер, потерпають від недостачі води та місцями від перевищення процентного рівня мінералів у ґрунтах. Часто погіршення родючості ґрунтів пов’язане не з природними явищами, а з «людським фактором» і порушенням сівозмін. Існує проблема якості поверхневих вод, зокрема Дунайської, та високої собівартості підземних вод, де основну частку в структурі витрат складає електроенергія, а отже ціна кінцевого продукту стає непривабливою для споживачів. Оперативні цілі: D.3.1. Виробництво еко- та органік продуктів Тенденції ринку демонструють стале зростання зацікавленості споживачів екологічною чистотою продукцією, зокрема продукцією органічного землеробства і тваринництва. Придунайський субрегіон є порівняно екологічно чистим і це може бути суттєвою перевагою для продукції, що тут вирощена. Така продукція має добрі перспективи збуту не лише на внутрішньому, а й особливо на зовнішніх ринках. Реалізація цієї цілі полягає у створенні механізмів стимулювання виробників екологічно чистої та органічної продукції, просуванні її на ринок, створенні окремої «ринкової ніші», популяризації методів екологічно чистого виробництва, сертифікації продукції та створенні нових брендів. D.3.2. Відновлення роботи систем меліорації та підвищення родючості ґрунтів Система меліорації є важливим елементом інфраструктури сільськогосподарського виробництва. Це складна система, що здебільшого знаходиться за межами полів, садів, виноградників, являє собою складну мережу водопідготовки, водоподачі та водовідведення і грає значну роль у забезпеченні продуктивності та ефективності сільгоспвиробництва. Виконання даної цілі дозволить суттєво підвищити продуктивність та рентабельність місцевих сільгосппідприємств.

критичне питання Е. ТРАНСПОРТ І ЛОГІСТИКА

До основних рушійних сил глобалізації у транспортній галузі належать перспективи розвитку світових ринків, глобальна конкуренція, експансія технологій, розвиток логістичної інфраструктури, формування нових потужних вузлів та вигідних для перевізників маршрутів. Основними цілями розвитку мультимодальних вузлів на території Придунайського субрегіону можуть бути:

· створення сприятливих умов для залучення міжнародних транзитних потоків на місцеві транспортні комунікації (при умові їх капітальної реконструкції);

· поліпшення транспортного сполучення в регіоні для більш повного й ефективного задоволення потреб регіональної економіки в послугах транспорту;

· розширення зовнішньоторговельних та транскордонних зв’язків;

· підвищення конкурентоспроможності місцевих товаровиробників і транспортних підприємств на світових товарних і фрахтових ринках.

Придунав’я має сприятливі природно-географічні умови, певну інфраструктуру морського, автомобільного, залізничного та авіаційного транспорту, для нарощування обсягів міжнародних транспортних операцій. Однак її розвиток не відповідає сучасним стандартам і вимагає значних зусиль, у першу чергу зі сторони профільного міністерства. У поєднанні з тенденцією західних інвесторів розміщати виробництва неподалік кордонів ЄС для скорочення транспортних витрат, такі фактори є важливою передумовою для одержання значного економічного ефекту. Отже, субрегіон при умовах розвитку транспортної інфраструктури стане надзвичайно привабливим для залучення інвестицій в інші галузі.

Можливими напрямками для розвитку цієї сфери економічної діяльності можуть бути:

· розвиток транспортної інфраструктури: будівництво та реконструкція доріг, розвиток та модернізація морських торговельних портів субрегіону, а також пожвавлення роботи Українського Дунайського пароплавства й суднобудівельних і судноремонтних заводів;

· залучення вітчизняних і закордонних інвестицій на створення транспортної і логістичної інфраструктури;

· розробка науково-обґрунтованої транспортної політики щодо міжнародних транспортних коридорів;

· удосконалення регіональної нормативно-законодавчої бази для впорядкування взаємовідносин учасників доставки вантажів;

· створення у вузлах транспортної мережі мультимодальних термінальних комплексів багатоцільового призначення.

Для розвитку субрегіону важливим є створення єдиної транспортної системи, що базується на спільному «каркасі» транспортних комунікацій. Забезпечення належного транспортного сполучення між основними населеними пунктами субрегіону повинно здійснюватись шляхом розвитку існуючої дорожньої мережі та будівництва нових швидкісних автомагістралей. Ключова роль реалізації проекту будівництва автомагістралі «Одеса - Рені».

Значно покращити транзитний потенціал території могла б регулярно діюча паромна переправа, а згодом, і міст через Дунай.

Проблемним залишається залізничне сполучення Дунайських портів, сполучення з ДП «Ренійський морський торговельний порт» відбувається через територію Молдови.

Важливою проблемою функціонування портів є забезпечення сталих судноплавних глибин в українському руслі Дунаю.

Варто акцентувати увагу на питанні відновлення діяльності судноремонтних заводів.

Рис. 5. Блок – схема критичного питання E. Транспорт і логістика

Стратегічна ціль Е.1. Сприяння розвиткутранзитного потенціалу Придунав’я

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

ЧТО И КАК ПИСАЛИ О МОДЕ В ЖУРНАЛАХ НАЧАЛА XX ВЕКА Первый номер журнала «Аполлон» за 1909 г. начинался, по сути, с программного заявления редакции журнала...

Что способствует осуществлению желаний? Стопроцентная, непоколебимая уверенность в своем...

Конфликты в семейной жизни. Как это изменить? Редкий брак и взаимоотношения существуют без конфликтов и напряженности. Через это проходят все...

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте: