Сдам Сам

ПОЛЕЗНОЕ


КАТЕГОРИИ







САМОСТІЙНА РОБОТА №2 (11 ГОДИН)





 

Тема: Будова слова. Словотвір. Морфологія

Мета:

1 Навчальна: узагальнити і систематиззувати знання і навички зфонетики, лексики, фразеології.

2 Розвиваюча: розвивати уміння узагальнювати матеріал, вільно оперувати з великими обсягами навчального матеріалу.

3 Виховна: виховувати почуття поваги до української мови, її розвитку, історії.

 

Теоретичне обґрунтування

Ключові поняття та терміни до теми

 

Морфеміка – розділ мовознавства, що вивчає поділ слова на морфеми, вичленування морфів у слові, аломорфію морфеми, межі аломорфії, перетворення на морфем, швах, спрощення, перерозклад у морфемі, ідентифікацію морфем, їхню структурну, дистрибутивність, функціональну класифікацію.

Морфема – найменша значуща частина слова (корінь, суфікс, префікс, флексія), що складається з однієї або кількох фонем.

Префікс – значима частина слова, що стоїть перед коренем і служить для творення нових слів або форм слова; приросток.

Корінь – основна, єдина обов'язкова для кожного слова морфема, що є носієм його лексичного значення, повторюється у всіх граматичних формах і споріднених словах.

Суфікс – словотвірна, рідше словозмінна (формотворча) морфема, що стоїть по кореню (разом з яким творять основу слова) перед флексійним закінченням (риб-к-о, риб-'яч-ий, риб-ал-и-ти, рибал-к-а).

Закінчення – змінна звукова частина змінюваного слова. Відсутність звукового закінчення прийнято називати нульовим закінченням.

Морфологія – розділ граматики, в якому вивчають явища, що характеризують граматичну природу слова як граматичної одиниці мови.

Іменник – самостійна частина мови, що має значення предметності, вираженої у формах роду, числа і відмінка, відповідає на питання хто? або що?

Прикметник – самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета, граматично виявлену в категоріях роду, числа і відмінка та відповідає на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї?

Числівник – самостійна частина мови, яка позначає кількість предметів або їх порядок при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий?

Займенник – повнозначна змінна частина мови. Відповідає на питання хто? що? скільки? який? чий? котрий?

Дієслово – самостійна частина мови, що позначає дію або стан предмета як процес і відповідає на питання що робити? що зробити?

Прислівник – це повнозначна, самостійна частина мови, що виражає ознаку дії, стан предмета або ознаку якості і відповідає на питання як? де? звідки? наскільки? якою мірою?

Прийменник – службова частина мови, яка разом з відмінковими закінченнями іменників, займенників і числівників виражає відношення між словами у реченні.

Сполучник – це службова частина мови, яка служить для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення.

Частка – це службова частина мови, яка надає слову чи реченню додаткових відтінків або служить для творення деяких граматичних форм і нових слів.

Вигук – незмінювана особлива частина мови, яка виражає почуття, волевиявлення мовця, не називаючи їх.

 

Завдання для самостійної роботи №2

Завдання 1 Виконайте тестові завдання.

Варіант 1

 

1 Позначте рядок, у якому всі слова мають таку будову: префікс, корінь, суфікс, закінчення:

1.1 досвітній, прилетів, по-сільському, безпомилковий;

1.2 супутник, вистраждав, взимку, узаконений;

1.3 надбудова, вивідавши, напарник, заземлений;

1.4 виголошене, надлишок, припечений, приказка;

1.5 затінок, викупив, якнайдобріший, переможний.

 

2 Позначте рядок, у якому всі слова утворено суфіксальним способом:

2.1 чайник, перехід, біг, снігопад;

2.2 відродження, читач, подорожник, глядач;

2.3 веселість, слухач, водяник, письменник;

2.4 безпорядок, передмова, молокозавод, надзвуковий.

 

3 В українській мові є:


3.1 12 частин мови;

3.2 8 частин мови;

3.3 10 частин мови;

3.4 6 частин мови.


 

4 Позначте рядок, у якому всі іменники належать до спільного роду:


4.1 незграба, добряга, гайдамака, базіка;

4.2 молодчина, капризуха, нероба, бездара;

4.3 сіромаха, базіка, непосида, неотеса;

4.4 сердега, нерівня, стиляга, босячня;

4.5 роботяга, задирака, жирафа, сирота.


 

5 Позначте рядок, у якому всі іменники в родовому відмінку однини мають закінчення -а(-я):


5.1 рейс, кілограм, підручник;

5.2 вагон, Париж, гектар;

5.3 бензин, театр, прапор;

5.4 Єгипт, апостроф, світогляд.


 

6 Позначте рядок, у якому всі прикметники присвійні:

6.1 лікарів рецепт, лебедина пісня, Оленчина косинка;

6.2 Франкові заклики, ненин голос, слюсарів інструмент;

6.3 товаришева книга, Кобзарів заповіт, ахіллесова п’ята;

6.4 професорова лекція, солдатська каска, Іванків олівець;

6.5 Лукашева сопілка, братова допомога, батьківські збори.

 

Вкажіть, у якому рядку всі слова — займенники.

7.1 Дехто, дещо, дешево, десять, деякий.

7.2 Абияк, абихто, аби тільки, абичий, абзац.

7.3 Ніхто, ніготь, ніж, нічий, ніскільки.

7.4 Хто, хтось, хто-небудь, хтозна-що, будь-хто.

 

8 Позначте рядок, у якому всі відмінкові форми числівників є правильними:

8.1 сто вісімдесят сьомого, двомастами п'ятидесяти двома;

8.2 шістдесяти семи, чотирма, шестиста, дванадцятий;

8.3 трьомастами дев'яноста шістьма, сімох, одна третя;

8.4 сімдесятьма двома, дві тисячі другий, дев'яноста шостого.

 

9 Неправильно утворена форма наказового способу дієслова в рядку:

9.1 зробимо; 9.2 зробімо; 9.3 зроби; 9.4 зробіть; 9.5 нехай зроблять.

 

10 Позначте рядок, у якому виділене слово є прийменником:

10.1 Аж ось нарешті і коханий край, знайоме поле, озеро і гай.

10.2 Перші орачі порушать ниву, поки напівсонну, тополю збудить трактор

край села.

10.3 Україна – Вкраїна – країна – так віддавна край рідний звуть.

10.4 Ох, тривого, дика тривого, не шаленій і серця не край...

10.5 Сини землі тепер повстали за неозорий край свій, за степи.

 

11 Частку вжито в рядку:


11.1 хоч би бровою моргнув;

11.2 або пан або пропав;

11.3 задержати слово на язиці;

11.4 хто в луг, а хто в плуг.


 

12 Виділене слово є сполучником і його слід писати разом у реченні:

12.1 О, що/б я не робив, любов моя вмиратиме зі мною.

12.2 Слова солодкі говорилися про/те, щоб волю дать нещасному народу.

12.3 Як/би я тепер хотіла у мале човенце сісти.

12.4 Що/б ми щасливими були, ти розпали багаття, розпали.

12.5 Ледве стримую докори свого серця за/те, що завинила без вини.

Варіант 2

 

1 Позначте рядок, у якому всі слова мають таку будову: префікс, корінь, суфікс, закінчення:

1.1 пречудовий, возз'єднаний, наддунайський, ухвалений;

1.2 обсипати, підкреслений, по-українськи, перепиляний;

1.3 праотчий, розбитий, підфарбувати, провесінь;

1.4 подарувати, прикордонний, сказаний, зробивши;

1.5 підлеглий, підзвітний, розквітлий, придорожній.

 

2 Позначте рядок, у якому всі слова утворено префіксально-суфіксальним способом:

2.1 переджнивний, бездоганний, запічок, підсніжник;

2.2 міжряддя, настільний, протизаконний, заширокий;

2.3 по-доброму, провулок, передбачити, заморський;

2.4 прегарний, надзвуковий, протипожежний, видолинок.

 

3 В українській мові є:

3.1 12 частин мови; 3.2 8 частин мови; 3.3 10 частин мови; 3.4 6 частин мови.

 

4 Позначте, у якому рядку всі іменники належать до спільного роду:

4.1 професор, математик, педагог, адвокат;

4.2 архітектор, касир, бібліотекар, листоноша;

4.3 капризуля, зануда, чистьоха, приблуда;

4.4 ябеда, каліка, ледащо, сподвижник.

 

5 Позначте, у якому рядку всі іменники у формі родового відмінка однини мають закінчення -у(-ю):


5.1 клен, гай, ключ, мороз; 5.3 сон, цукор, вогонь, Байкал;

5.2 кришталь, прогрес, Буг, електрон; 5.4 грім, Конотоп, прогрес, барвінок.


 

6 Позначте рядок, у якому від усіх прикметників можна утворити ступені порівняння:

6.1 високий, білий, приємний, сміливий;

6.2 чорний, м'який, сліпий, широкий;

6.3 товстий, надзвичайний, глибокий, синій;

6.4 красивий, маленький, цікавий, важливий.

 

7 Вкажіть, у якому рядку всі слова — займенники.

7.1 Дехто, дещо, дешево, десять, деякий.

7.2 Хто, хтось, хто-небудь, хтозна-що, будь-хто.

7.3 Ніхто, ніготь, ніж, нічий, ніскільки.

7.4 Абияк, абихто, аби тільки, абичий, абзац.

 

8 Позначте рядок, у якому порушено норму при відмінюванні числівників:

8.1 трьохсот, трьомстам, на трьохстах;

8.2 п’ятисот, п’ятистам, п’ятистами;

8.3 семисот, сімомастами, на семистах;

8.4 дев’ятисот, дев’ятистам, дев’ятьмастами;

8.5 двохсот, двомастами, на двохстах.

 

9 Правильно утворено форму наказового способу дієслів у рядку:


9.1 давайте напишемо; 9.3 заспіваймо; 9.5 будемо вчити.


9.2 ходімте; 9.4 прочитаємо;

 

10 Позначте рядок, у якому всі службові слова – прийменники:

10.1 попід горами, переді мною, назустріч вітру;

10.2 перед редакцією, хай знають, навколо стадіону;

10.3 залежно від обставин, поміж травами, лише сьогодні;

10.4 на світанку, виконала ж таки, з-поміж друзів.

 

11 Немає частки в рядку:


11.1 навряд чи це можливо;

11.2 нехай кожен наведе приклад;

11.3 тільки не змушувати;

11.4 синіти, наче море.


12 Виділене слово є сполучником і його слід писати разом у реченні:

12.1 Вибач мені за/те, що була неввічлива.

12.2 Ранні птахи сповістили про/те, що займається новий день.

12.3 То/ж не дівчина, а справжнісінький вихор.

12.4 Як /би не переймався, балачками визнання не здобудеш.

12.5 Як/би знали, не те б заспівали.

 

 

Завдання 2 Законспектуйте одну з тем.

 

  Тема
  Морфеміка. Кореневі та службові морфеми.
  Словотвірні префікси.
  Суфікс – характерна ознака індивідуальності мови.
  Закінчення – службова змінна морфема.
  Морфологія. Частини мови.
  Самостійні частини мови. Іменник.
  Особливості відмінювання іменників чоловічого роду в родовому відмінку однини
  Особлива група – невідмінювані іменники.
  Особливості вживання іменників.
  Самостійні частини мови. Прикметник.
  Творення ступенів порівняння прикметників.
  Творення відносних прикметників.
  Творення та вживання присвійних прикметників.
  Повні та короткі прикметники.
  Стилістичні особливості використання прикметників у науковому та офіційно-діловому стилях.
  Самостійні частини мови.Числівник.
  Написання числівників і відчислівникових слів.
  Особливості використання числівників.
  Самостійні частини мови. Займенник.
  Особливості вживання займенників.
  Самостійні частини мови. Дієслово.
  Визначення дієвідміни дієслова.
  Прислівник – незмінна повнозначна частина мови.
  Службові частини мови. Прийменник.
  Особливості вживання прийменників.
  Службові частини мови. Сполучник.
  Правопис складних сполучників.
  Службові частини мови. Частка.
  Вигук – особлива частина мови.
  Правопис вигуків.






Что делает отдел по эксплуатации и сопровождению ИС? Отвечает за сохранность данных (расписания копирования, копирование и пр.)...

Что будет с Землей, если ось ее сместится на 6666 км? Что будет с Землей? - задался я вопросом...

ЧТО ПРОИСХОДИТ ВО ВЗРОСЛОЙ ЖИЗНИ? Если вы все еще «неправильно» связаны с матерью, вы избегаете отделения и независимого взрослого существования...

Система охраняемых территорий в США Изучение особо охраняемых природных территорий(ООПТ) США представляет особый интерес по многим причинам...





Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском гугл на сайте:


©2015- 2024 zdamsam.ru Размещенные материалы защищены законодательством РФ.